Рішення № 11088058, 10.04.2009, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1085

2009 p.

РІШЕННЯ

іменем України

"10" квітня 2009 p.

Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді Грищенко Н.М.

при секретарі Алісовій Т.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лутоніної НВ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивачка ОСОБА_3 21.01.2009 р. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 1971 р. по 2005 р. вона працювала машиністом електромостового крана у Відкритому акціонерному товаристві Криворізького гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» (надалі - ВАТ КГМК «Криворіжсталь»), правонаступник Відкрите Акціонерне Товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).

17.06.2005 p., находячись на лікуванні в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини рішенням ВЕК, їй було встановлено професійне захворювання -хронічне обструктивне захворювання легенів 1 стадії, емфізема легенів, легенева недостатність.

З огляду в МСЕК від 05.10.2005 р. їй було первинно встановлено 15 % втрати професійної працездатності.

Після неодноразового проходження лікування стан її здоровя не покращувався.

30.04.2008 р. проходячи чергове переосвідчення в МСЕК їй було встановлено безстроково 30 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи.

Винним в її захворюванні вона вважає ВАТ КГМК «Криворіжсталь». Вина підприємства состоїть в тому, що згідно діючого законодавства - Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України, підприємство зобовязано було створити безпечні та нешкідливі умови праці, але не зробило цього.

З вини підприємства вона втратила своє здоровя, стала інвалідом, втратила працездатність, втратила роботу, не може забезпечити себе і свою сімю матеріально.

Вона постійно переносить моральні страждання та переживання, наявність яких в наступному: її постійно турбує задишка та задушливий сухий кашель; постійний кашель викликає біль, хрипи в грудях, починається головокружіння; при ходьбі на незначну відстань появляється загальна втома, слабкість, пітливість. Після ходьби чи навіть незначної фізичної роботи їй необхідно багато часу для відновлення своїх сил. Кашель збільшується при наявності пилу, диму та в сиру погоду. Для зменшення кашлю вона змушена користуватись інгалятором, який пагубно сказується на весь організм.

Додаткові моральні страждання та переживання спричиняє й той факт, що втрату професійної працездатності їй встановлено безстроково, а це свідчить про те, що стан її здоровя не покращиться і вона весь час буде переносити постійний кашель та повинна буде лікуватися.

Заподіяною їй шкодою порушено її звичний спосіб життя, вона змушена постійно лікуватися, бути не дома. Постійне лікування примушує її витрачати великі суми грошей.

Крім моральної шкоди їй було заподіяна і матеріальна шкода. Вона втратила роботу та, дізнавшись про стан її здоровя, на іншу роботу її не приймають. Моральні страждання спричиняє їй те, що зараз відповідачем їй компенсується лише 30 %) втраченого заробітку.

Причинену моральну шкоду вона оцінює в сумі 121000 грн. та просить стягнути цю суму з відповідача на її користь за спричинену моральну шкоду.

В судове засідання позивачка не зявилась.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав та зіслався на обставини вказані в позовній заяві. Також він пояснив, що позивачка через придбані нею наслідки профзахворювання відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сімї. Протягом тривалого періоду часу переживає почуття тяжкості в грудях, болі в області серця, головні болі, запаморочення. Також вона страждає швидкою стомлюваністю, задишкою. ОСОБА_3 вимушена прикладати великі зусилля для пристрою свого життя. Все це заподіює їй значні моральні і фізичні страждання. Все вище перелічене відбилося на загальному стані її нервової системи внаслідок чого вона стала запальною, імпульсивною. Ніякі старання лікарів не можуть повернути позивачці минулого здоровя, не позбавять її від фізичних і моральних страждань, які вона випробовує. Причиною моральних страждань позивачки зявилося отримане нею професійне захворювання. Він просить суд стягнути на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 121000 грн.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був. Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ". Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Фонд соціального страхування... не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання про спричинення позивачці ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан її здоровя, втрати професійної працездатності, настання інвалідності, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду

Із трудової книжки встановлено, що позивачка ОСОБА_3 з 20.07.1971 р. по 24.07.2005 р. працювала на ВАТ КГМК «Криворіжсталь» машиністом електромостового крана, потім її було звільнено за власним бажанням, у звязку з виходом на пенсію. (а.с. )

Із виписного епікрізу встановлено що за рішенням ВЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 17.06.2005 р. (протокол № 1139) позивачці було встановлено професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів 1 стадії, емфізема легенів, легенева недостатність. (а.с. )

Згідно Акту розслідування професійного захворювання від 14.07.2005 р. встановлено, що комісія в складі представників: Дзержинської районної СЕС, ВАТ КГМК «Криворіжсталь», Фонду соціального страхування провела розслідування професійного захворювання позивача, та встановила, що захворювання виникло в звязку з виконанням робіт умовах праці, де були випадки порушення норм охорони праці, п. 19 акту вказано, що керівництво підприємства порушувало законодавство про охорону праці - ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 153 КЗпП України. (а.с. )

Згідно санітарно-гігієнічної характеристики умов праці позивачки № 2/2-1366 від 05.07.2004 р. встановлено, що на робочому місці позивачки мав місце пил від 5, 1мг/м до 38, 6 при гранично допустимій нормі 6, 0 мг/м3

По висновку МСЕК від 05.10.2005 р. позивачу первинно було встановлено 15 % професійної втрати працездатності, безстроково.

При наступному переогляді 30.04.2008 р. профпаталогічна МСЕК встановила позивачці безстроково 30 % професійної втрати працездатності, та визнала її інвалідом З групи. (а.с. )

Постановою № 3057 Н від 27.10.2005 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків... призначив позивачці щомісячні страхові виплати в сумі 201 грн. 40 коп.. виходячи із середньомісячної заробітної плати її, яка становила 1342 грн. 68 коп.

Судом, виходячи з матеріалів справи, встановлено, що позивачці при виконанні трудових обовязків, по вині підприємства причинена шкода здоровю професійним захворюванням, вона втратила працездатність у розмірі - 15 %, визнана інвалідом 3 групи, та переносить фізичну біль та моральні страждання і переживання. У позивачці виявлені порушення відносин з людьми внаслідок зміни характеру, стан депресії, моральні переживання через погіршення здоровя.

Стан здоровя ОСОБА_3 не поліпшується. Прогресуюче захворювання привело до його погіршення. Позивачка потребує подальшого лікування і спостереження через зміну в стані її здоровя, також потребує санаторно-курортне лікування.

Як пояснив представник позивача, ОСОБА_3 випробовує постійно пригнічений настрій, їй протипоказана фізична праця, що зачіпає її самолюбність і гідність, їй потрібна постійна допомога з боку родичів і знайомих. Всі незручності, повязані з придбаним профзахворюванням заподіює позивачці моральні страждання, переживання. Позивачці доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення її життєвих проблем.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачці моральну шкоду в звязку з тим, що на той час, коли їй було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2005 p., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду... Також рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обовязок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з обєктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина». Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, нашли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає відшкодуванню. Обговорюючи суму за причинену моральну шкоду, суд виходить із максимальної суми, що може бути назначена за причинену моральну шкоду, тяжкості наступивши наслідків в здоровї позивачки та відсоток втрати працездатності, вважає необхідним назначити позивачці компенсацію в розмірі 34000 грн., що буде відповідне тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_3 В останній частини позову позивачці слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись рішенням Констітуційного Суду від 27.01.204 р. № 1-рп/2004 р., ст. ст. 21, 28 Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 10, 11, 27, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШІВ:

Позов ОСОБА_3 задовільнити частково.

Стягнуті з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмір 34000 грн.

В останній частині позову - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.