Рішення № 110879166, 15.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2023Справа № 910/11968/22Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета - Агро - Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна»

про стягнення 2 557 090, 82 грн. та розірвання договору

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 24.04.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 2 557 090, 82 грн. та розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.12.2022.

24.11.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 19.12.2022 відповідача надав усні пояснення по справі, представник позивача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 30.01.2023.

21.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» надійшов відзив на позовну заяву.

05.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета - Агро - Інвест» надійшла відповідь на відзив.

30.01.2023 під розписку уповноважені представники сторін були повідомлені про відкладення розгляду справи на 20.02.2023.

20.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» надійшли заперечення по справі.

20.02.2023 під розписку уповноважені представники сторін були повідомлені про відкладення розгляду справи на 20.03.2023.

20.03.2023під розписку уповноважені представники сторін були повідомлені про призначення розгляду справи по суті на 24.04.2023.

19.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з неможливістю явки уповноваженого представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 було відкладено розгляд справи на 15.05.2023.

У судовому засіданні 15.05.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» (далі - Продавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бета - Агро - Інвест» (далі - Покупець/Відповідач) було укладено договір № 3 0334/001804 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець поставляє, а покупець приймає та зобов`язується оплатити техніку, а саме Самоскид ТК-JAC-СС в кількості 2 (дві) одиниці (далі - Товар) на умовах, визначених даним договором за ціною, що складає гривневий еквівалент 50 275,00 доларів США з ПДВ за 1одиницю, загальною вартістю 100 550,00 доларів США з ПДВ.

Перерахунок гривневого еквіваленту здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 2.2. вищезазначеного Договору.

Відповідно до пункту 5.1. договору, Покупець зобов`язується здійснити оплату Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця за наступним графіком:

- 30% від загальної вартості Товару, що складає еквівалент 30 165,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку, та сплачується протягом 5 банківських днів з дати підписання даного договору;

- 30% від загальної вартості Товару, що складає еквівалент 30 165,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення Продавцем Покупця про готовність до відправки шасі з заводу-виробника в Китаї в Україну;

- 20% від загальної вартості Товару, що складає еквівалент 20 110,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення продавцем Покупця про прибуття шасі на митну територію України;

- 20% від загальної вартості Товару, що складає еквівалент 20 110,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації Продавцем, у відповідності до чинного законодавства України, податкової накладної на суму попередніх платежів.

Так, Позивачем на виконання вищевказаного графіку платежів здійснено перерахування грошових коштів на поточний рахунок Відповідача в наступному розмірі:

- 25.11.2021 - грошовий еквівалент 30 165,00 доларів США (30%), що на дату платежу складало 814 455,00 грн.;

- 12.01.2022 - грошовий еквівалент 30 165,00 доларів США (30%), що на дату платежу складало 833 458,96 грн.

Таким чином, станом на 12.01.2022 Позивачем було сплачено еквівалент 60 330,00 доларів США (60%) або 1 647 913,96 грн.

Пунктом 4.1. Договору, передбачено, що Продавець передає Товар Покупцеві на умовах EXW (склад Продавця: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, 31), згідно Інкотермс 2010 року, протягом 2 робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок Продавця 100% загальної вартості Товару від Покупця, але не пізніше ніж через 130 робочих днів з моменту зарахування попередньої оплати у відповідності з умовами п. 5.1.1. даного Договору.

Враховуючи те, що передплата згідно п. 5.1.1. була здійснена 25.11.2021 року, граничний строк поставки Товару закінчився 01.06.2022 року, однак, станом на дату подання позовної заяви Відповідач допустив порушення договірних умов та не здійснив поставку Товару.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та товар у визначений строк не поставив, що на думку позивача є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання. Також позивачем пред`явлено вимогу про стягнення 2 409 236, 32 грн. попередньої оплати та 147 854, 50 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

29.08.2022 року Позивачем була направлена претензія №399-4 з вимогою здійснити поставку Товару або повернути сплачені авансові платежі. Зокрема, Відповідачу пропонувалось здійснити поставку самоскиду ТКПАС-СС (самоскид з розвантаженням на три боки на шасі ІАС N721 -И 120) у кількості однієї одиниці та здійснити повернення грошових коштів на наш поточний рахунок у розмірі еквівалентному 10 055,00 доларів США по курсу на дату повернення, обрахованому відповідно до п. 2.2. договору № 3 034/001804 від 23.11.2021 р., як різниці між вартістю однієї одиниці товару та розміром перерахованого авансового платежу. У разі неможливості здійснити поставку, повернути авансові платежі, в розмірі еквівалентному 60 330,00 доларів США.

На зазначену претензію була отримана відповідь № 9112 від 01.09.2022 року, у відповідності до якої нам було повідомлено щодо неможливості поставки товару та відмовлено у поверненні авансових платежів. Крім того, відповідач вирішив перекласти на нас збільшення витрат на логістичні послуги, що виникли у зв`язку з військовою агресією. Сторона позивача не погодилась зі збільшенням вартості та з урахуванням умов пункту 8.6. договору № 3 034/001804 від 23.11.2021 р., 05.09.2022 року було надіслано Відповідачу Повідомлення №414-4 щодо одностороннього розірвання договору № З 034/001804 від 23.11.2021 р. та вимогу щодо повернення сплачених авансових платежів в розмірі еквівалентному 60 330,00 доларів США.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець поставляє, а покупець приймає та зобов`язується оплатити техніку, а саме Самоскид ТК-JAC-СС в кількості 2 (дві) одиниці (далі - Товар) на умовах, визначених даним договором за ціною, що складає гривневий еквівалент 50 275,00 доларів США з ПДВ за 1одиницю, загальною вартістю 100 550,00 доларів США з ПДВ.

Перерахунок гривневого еквіваленту здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 2.2. вищезазначеного Договору.

Відповідно до пункту 5.1. договору, Покупець зобов`язується здійснити оплату Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця за наступним графіком:

- 30% від загальної вартості Товару, що складає еквівалент 30 165,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку, та сплачується протягом 5 банківських днів з дати підписання даного договору;

- 30% від загальної вартості Товару, що складає еквівалент 30 165,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення Продавцем Покупця про готовність до відправки шасі з заводу-виробника в Китаї в Україну;

- 20% від загальної вартості Товару, що складає еквівалент 20 110,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення продавцем Покупця про прибуття шасі на митну територію України;

- 20% від загальної вартості Товару, що складає еквівалент 20 110,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації Продавцем, у відповідності до чинного законодавства України, податкової накладної на суму попередніх платежів.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем на виконання вищевказаного графіку платежів здійснено перерахування грошових коштів на поточний рахунок Відповідача в наступному розмірі:

- 25.11.2021 - грошовий еквівалент 30 165,00 доларів США (30%), що на дату платежу складало 814 455,00 грн.;

- 12.01.2022 - грошовий еквівалент 30 165,00 доларів США (30%), що на дату платежу складало 833 458,96 грн.

Таким чином, станом на 12.01.2022 Позивачем було сплачено еквівалент 60 330,00 доларів США (60%) або 1 647 913,96 грн.

Пунктом 4.1. Договору, передбачено, що Продавець передає Товар Покупцеві на умовах EXW (склад Продавця: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, 31), згідно Інкотермс 2010 року, протягом 2 робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок Продавця 100% загальної вартості Товару від Покупця, але не пізніше ніж через 130 робочих днів з моменту зарахування попередньої оплати у відповідності з умовами п. 5.1.1. даного Договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач як на підставу неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором посилається на наявність форс-мажорної обставини, підтвердженої, зокрема Висновком від 25.11.2022 № ЧК-374, виданим Чернігівською регіональною торгово промисловою палатою.

Відповідно до п. 6.1 договору форс-мажорними обставинами вважаються обставини, що унеможливлюють часткове або повне виконання однією стороною або обома сторонами умов дійсного договору.

Відповідно до п. 6.2 договору форс-мажорні обставини включають: пожежу, викликану природними силами, повінь, землетрус і інші стихійні лиха, страйки, безладдя, блокаду, терористичні акти, військові дії, дії знарядь війни (в тому числі, але не виключно проведення антитерористичних операцій, введення військового стану, надзвичайного стану), зміни графіку роботи заводу-виготовлювача, розклад руху кораблів, ембарго або інші обставини, що знаходяться поза контролем сторін і впливають на виконання ними своїх зобов`язань, крім того, до форс-мажорних обставин включаються дії державних органів щодо введення нормативних актів, які впливають на виконання договору.

Сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, повинна негайно, протягом 5-ти днів з настання таких обставин, повідомити іншу сторону в письмовому вигляді про виникнення таких обставин. Дане повідомлення повинне включати: характер форс-мажорних обставин, дату їх початку і очікувану дату закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на 30 діб, який продовжено Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 та № 58/2023 від 06.02.2023 з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Згідно із ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Пунктом 6.3 договору сторони визначили, що військові дії (в тому числі, але не виключно проведення антитерористичних операцій, введення військового стану та надзвичайного стану) вважаються підтвердженими, якщо зазначена інформація буде офіційно опублікована на будь-якому із сайтів: Рада національної безпеки та оборони України, Кабінет Міністрів України, Президент України.

Умовами договору не передбачена можливість відтермінування/звільнення від виконання зобов`язань за договором у разі настання форс-мажорних обставин на період їх дії, а отже відповідач є таким, що порушив виконання зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару позивачу. Факт прострочення виконання зобов`язання не заперечується відповідачем.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

05.09.2022 Позивачем надіслано Відповідачу Повідомлення № 414-4 щодо одностороннього розірвання договору № З 034/001804 від 23.11.2021 р. та вимогу щодо повернення сплачених авансових платежів в розмірі еквівалентному 60 330,00 доларів США.

Відповідно до п. 6.6 договору якщо, форс-мажорні обставини для однієї зі сторін будуть продовжуватися більше 30 (тридцяти) календарних днів, кожна зі сторін має право на розірвання цього договору за умови письмового повідомлення про це іншої сторони не пізніше як за 5 (п`ять) робочих днів до розірвання. При цьому сторони повинні здійснити взаєморозрахунки (оплатити поставлений товар до дії форс-мажорних обставин товар або повернути передплату за непоставлений товар) протягом 5-ти робочих днів з дати отримання такого повідомлення.

Пунктом 8.6. Договору передбачено, що у випадку прострочення поставки Товару Продавець повинен сплатити Покупцю за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних в строк зобов 'язань за кожен день прострочення. У випадку, якщо термін прострочення поставки Товару складає більше 30 календарних днів, Продавець зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого Товару. У цьому разі у Покупця виникає право на одностороннє розірвання даного договору, а Продавець зобов`язується повернути Покупцю всі здійснені останнім авансові платежі в термін три робочі дні з моменту вимоги.

Відповідно до п. 8.7. договору у випадку прострочення строку поставки товару Продавцем, Продавець згідно ст. 536 та ч. З ст. 693 ЦК України, зобов`язується сплатити на користь Покупця проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20% річних, проценти нараховуються від дня (граничний термін поставки), коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару Покупцю.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, з огляду на недосягнення сторонами згоди щодо підстав розірвання договору, позивачем спір переданий на вирішення суду.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення умов договору, як істотне, повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Обґрунтування істотності (значної міри) порушення умов договору відповідачем і підлягає дослідженню і оцінці в межах цієї справи.

Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, а відповідачем не спростовано факт істотного порушення останнім умов договору, а відтак, і свідчить про наявність передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо розірвання договору обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Згідно ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Пунктом 8.7. договору передбачено, що у випадку прострочення строку поставки товару Продавцем, Продавець згідно ст. 536 та ч. 3 ст. 693 ЦК України, зобов`язується сплатити на користь Покупця проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20% річних, проценти нараховуються від дня (граничний термін поставки), коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару Покупцю.

Суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 147 854, 50 грн.

Крім того, Господарським судом міста Києва було вжито заходи спрямовані на примирення сторін з метою укладення мирової угоди.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 3 034/001804 від 23.11.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бета - Агро - Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна».

3.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГСОЛКО УКРАЇНА» (Україна, 03189, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВІЛЬЯМСА АКАДЕМІКА, будинок 6-Д, офіс 43, код - 39681109) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» (Україна, 14005, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул. Київська, будинок 11, поверх 7, код - 30844997) - 2 409 236 (два мільйони чотириста дев`ять тисяч двісті тридцять шість) грн. 32 коп. - основного боргуу вигляді авансових платежів, 147 854 (сто сорок сім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 50 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 40 837 (сорок тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 37 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.05.2023.

Суддя І.В. Алєєва