Рішення № 110879057, 02.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.05.2023Справа № 910/11402/22За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «ОЛІМПІЯ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАП-МЕД»

про стягнення 7 966, 56 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Павленко Р.М.;

від відповідача: Сідоренко Т.В., Самусь О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «ОЛІМПІЯ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАП-МЕД» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 7 966, 56 грн, з яких: 5 631, 59 грн заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та резервний фонд ОСББ, 89, 46 грн 3% річних та 2 245,51 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 319, 322, 509, 526, 557, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 10, 13, 15, 16, 17 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання, як співвласника багатоквартирного будинку № 12 по вулиці Академіка Амосова в селі Софіївська Борщагівка Київської області в частині сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та резервний фонд ОСББ за період з вересня 2021 року по вересень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/11402/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

29.11.2022 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

06.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та, зокрема, зазначає, що в період з 08.05.2021 по 25.11.2022 послуги з утримання будинку йому не надавались та належних доказів надання таких послуг позивачем суду не надано, оскільки кошториси долучені до позову не затверджені. Також разом з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

12.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 подану позивачем відповідь на відзив залишено без розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.02.2023.

30.01.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

01.02.2023 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що останній сплачував кошти за послуги по утриманню будинку в готівковій формі та на особисту картку голови ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ», на підтвердження чого надає копії платіжних доручень.

22.02.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з його неможливістю прибути в засідання через оголошену в місті Києві повітряну тривогу.

У підготовче засідання 22.02.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача в засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце засідання належним чином. Суд, із урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 підготовче засідання відкладено на 21.03.2023.

У підготовче засідання 21.03.2023 з`явились сторони. Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, учасниками справи було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.05.2023.

12.04.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення акту приймання-передачі наданих послуг на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 02.05.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та позов просив задовольнити, представника відповідача заперечували проти задоволення позову та просили відмовити в його задоволені.

У судовому засіданні 02.05.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Амосова, 12, було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку під назвою ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ».

Протоколом №1 загальних зборів співвласників від 14.12.2020 створено

ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ», затверджено статут, обрано правління та ревізійну комісію (ревізора) ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ»

28.05.2021 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «ОЛІМПІЯ» (ідентифікаційний код 44047268).

Відповідно до інформаційної довідки № 313185366 від 24.10.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна убачається, що відповідач є власником квартири 1/4, в будинку 12 по вулиці Академіка Амосова, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, загальною площею 35.8 кв. м та житловою площею 24.5 кв. м (дата державної реєстрації права власності 06.01.2021).

Згідно з пунктом 1 розділу І статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Олімпія» (далі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Амосова, буд. 12 (далі - будинок), відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Пунктом 2 розділу ІІ статуту визначено, що об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Протоколом загальних зборів № 2 від 08.05.2021, затверджено тимчасовий кошторис на 2021 рік, відповідно до якого внесок на утримання спільного майна будинку встановлено в розмірі 180, 00 грн та внесок до резервного фонду в розмірі 150, 00 грн із одного об`єкта нерухомого майна.

У травні 2021 року позивачем створено веб-сайт для пришвидшення і спрощення комунікації із співвласниками, на якому в розділі тарифів розміщувались повідомлення про зміну тарифу на утримання будинку, а саме:

01.08.2021 тариф - 9, 056 грн/м2;

01.10.2021 тариф - 11,102 грн/м2;

0.11.2021 тариф - 12, 339 грн/м2;

01.12.2021 тариф - 12, 458 грн/м2.

Протоколом загальних зборів № 5 від 29.01.2022 затверджено кошторис на 2022 рік, за яким розмір внеску склав 12, 414 грн/м2.

У березні 2022 року в зв`язку з веденням воєнного стану тариф був зменшений до 5, 52 грн/м2.

У квітні 2022 року тариф був збільшений до 7, 1319 грн/м2.

З 01.06.2022 в зв`язку з поліпшенням обстановки, було відновлено тариф затверджений кошторисом на 2022 рік, за яким розмір внеску склав 12, 414 грн/м2.

Так, відповідно до виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2021 по 02.11.2022, останнім 13.07.2021 здійснено оплату послуг ОСББ за червень 2021 року в сумі 145, 33 грн та 30.07.2021 здійснено оплату послуг ОСББ за 2021 рік у сумі 1 000, 00 грн.

31.01.2022 позивачем на адресу відповідача направлено відповідь за вих. № 2022/06 від 28.01.2022 на претензію від 24.12.2021 та повідомлення про необхідність сплати відповідачем внесків до ОСББ у розмірі 2 056, 18 грн, що підтверджується описом вкладення та чеком поштового відділення № 0405351511001.

01.06.2022 на адресу відповідача позивачем направлено повідомлення-попередження № б/н, в якому міститься вимога про сплату заборгованості з внесків за утримання будинку та прибудинкової території та внесків у резервний фонд, яка станом на 27.05.2022 складала 3 561, 51 грн, що підтверджується чеком поштового відділення № 0815600137224.

18.07.2022 відповідач надав відповідь за вих. № б/н на повідомлення-попередження в якому не погоджується з тарифами на утримання будинку та розмірами внесків, вважає нарахування за 2022 рік необґрунтованими.

06.09.2022 позивачем на адресу відповідача направлено листа за вих. № 2022/23-08 від 23.08.2022, в якому зазначено, що заборгованість останнього зі сплати внесків складає 5 113, 86 грн, що підтверджується чеком № 081380124019 від 06.09.2022.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним, як вказує позивач, виконанням відповідачем свого обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та резервний фонд ОСББ за період з вересня 2021 року по вересень 2022 року в розмірі 5 631, 59 грн, 89, 46 грн 3% річних та 2 245,51 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII, предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Так, за змістом ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно із пунктом 1 розділу IV Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «ОЛІМПІЯ» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного фонду, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту.

У пункті 2 розділу ІV Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «ОЛІМПІЯ» визначено, що правління об`єднання до 25 грудня поточного року, якщо інший строк не визначено загальними зборами, складає проект кошторису надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і платежів кожного власника приміщення в житловому комплексі. Кошторис затверджується загальними зборами співвласників. Кошторис повинен передбачати такі статті витрат:

1) витрати на утримання, ремонт або повернення у власність спільного майна;

2) витрати на оплату комунальних та інших послуг;

3) витрати спеціальних фондів об`єднання:

4) інші витрати.

Перелік і розміри внесків та обов`язкових платежів встановлюються загальними зборами співвласників об`єднання, відповідно до статей витрат кошторису, розміру відрахувань до ремонтного, резервного та інших спеціальних фондів об`єднання.

Частка співвласника в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника в загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника в загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до пункту 2 розділу V Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «ОЛІМПІЯ» співвласники зобов`язанні своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст.15, 20 Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає в співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна в багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Так, протоколом загальних зборів № 2 від 08.05.2021, затверджено тимчасовий кошторис на 2021 рік та протоколом загальних зборів № 5 від 29.01.2022 затверджено кошторис на 2022 рік, якими встановлено розмір внесків.

Як убачається зі змісту позовної заяви позивачем було нараховано до сплати відповідачу внесків на утримання будинку та резервний фонд ОСББ (пропорційно до площі приміщення - 29, 6 кв. м) за період з вересня 2021 року по вересень 2022 року на загальну суму 5 631, 59 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про недоведення позивачем обставин фактичного надання послуг по утриманню будинку, оскільки підставою позову в даній справі є саме невиконання відповідачем, як співвласником, своїх обов`язків зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог ст.10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є обов`язковими для всіх співвласників.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2021 по 02.11.2022, останнім 13.07.2021 здійснено оплату послуг ОСББ за червень 2021 року в сумі 145, 33 грн та 30.07.2021 здійснено оплату послуг ОСББ за 2021 рік в сумі 1 000, 00 грн, а всього 1 145, 33 грн, тобто відповідачем визнавалась необхідність сплати внесків та йому було відомо їх розмір.

Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі рішень загальних зборів ОСББ, які є чинними (доказів протилежного суду відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, не надано), а тому такі рішення підлягають обов`язковому виконанню співвласниками будинку.

Суд наголошує, що законодавством на відповідача, як на особу, якій на праві власності належить майно (зокрема, квартири 1/4, в будинку 12 по вулиці Академіка Амосова, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область ), покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Отже, саме відповідач має виконувати зобов`язання з оплати внесків та платежів на утримання належного йому на праві власності майна.

При цьому суд зазначає, що позивачем неодноразово було повідомлено відповідача про необхідність сплати внесків і платежів в установленому розмірі (листи за вих. № 2022/06 від 28.01.2022 і № 2022/23-08 від 23.08.2022 та повідомлення-попередження, з актами звірки), також повідомлялось про можливість ознайомитися з усіма рішення ОСББ, у том числі і кошторисами на офіційному сайті. Крім цього, на вказаному сайті відображено тарифи, які необхідно сплачувати співвласникам. Доказів оскарження рішень, якими затверджено кошториси щодо встановлення розміру внесків та тарифів матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку, передбаченому ГПК України суду, таких доказів не надано.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача, відносно щодо того, що ним сплачувались внески на утримання будинку в готівковій формі та на особисту картку голови ОСББ «КБ «ОЛІМПІЯ» на підтвердження чого надає платіжні доручення, з огляду на те, що у відповідності до вимог встановлених чинним законодавством не надав взагалі будь-яких допустимих та належних доказів здійснення готівкових оплат, а саме прибутковий касовий чек або іншу первинну фінансову документацію, яка б свідчила про проведення вказаної прибуткової операції в підприємстві, а в наданих платіжних дорученнях відсутнє призначення платежу та платником і отримувачем є фізичні особи, які не є сторонами по справі.

Доказів сплати відповідачем внесків на утримання будинку та резервний фонд ОСББ у розмірі 5 631, 59 грн позивачу, матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у порушення норм чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Цивільного кодексу України, у період з вересня 2021 року по вересень 2022 року належним чином не виконував свої зобов`язання щодо вчасного здійснення оплат внесків співвласників багатоквартирного будинку № 12 по вулиці Академіка Амосова, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, а саме: внесків на утримання будинку та резервний фонд ОСББ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 5 631, 59 грн.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.

Що стосується доводів відповідача відносно того, що кошториси долучені позивачем до позову є недопустимими доказами, то суд зазначає, що вказані документи є належним чином завіреними представником позивача, в установленому законом порядку та сумнівів в їх допустимості і належності в суду немає.

Крім того, суд наголошує, що відповідачем не заявлялись клопотання, в порядку ст. 81, 91 ГПК України.

Отже, позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та резервний фонд ОСББ у сумі 5 631, 59 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 89, 46 грн 3% річних за період з 01.10.2021 по 20.10.2022 та 2 245, 51 грн інфляційних втрат за період з вересня 2021 року по вересень 2022 року, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннями цієї статті не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника.

Суд зазначає, що письмовий договір, яким би встановлювався порядок оплати внесків, між сторонами не укладався, законом також такий порядок не встановлений.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення-попередження, в якому міститься вимога про сплату заборгованості з внесків за утримання будинку та прибудинкової території та внесків у резервний фонд, яка станом на 27.05.2022 складала 3 561, 51 грн, проте матеріали справи не містять доказів отримання вказаного повідомлення-попередження.

Однак 18.07.2022 відповідач надав відповідь за вих. № б/н на повідомлення-попередження, а тому суд дійшов висновку, що семиденний строк виконання зобов`язання, встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України, слід рахувати саме з 18.07.2022

Також позивачем направлено відповідачу листи за вих. № 2022/06 від 28.01.2022 та за вих. № 2022/23-08 від 23.08.2022 в якому зазначено, що заборгованість відповідача зі сплати внесків складає 5 113, 86 грн, доказів, які б підтверджували дату отримання вказаного листа або іншої вимоги про сплату внесків в розмірі 5 113, 86 грн матеріали справ не містять, також з моменту відправлення пройшло більше 6 місяців, а тому суд позбавлений можливості встановити таку дату самостійно на сайті АТ «Укрпошта».

Отже, за відсутності доказів отримання відповідачем вимоги про сплату внесків у розмір 5 113, 86 грн, суд позбавлений встановити строк настання оплати і перевірити вірність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. Проте, враховуючи зазначене вище строк оплати внесків у сумі 3 561, 51 грн настав саме 25.07.2022, а тому позивачем невірно визначено періоди нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Судом здійснено власний розрахунок 3 % річних обмежуючись періодом заявленим позивачем, а саме за період з 26.07.2022 по 20.10.2022, який за розрахунком суду склав 25, 47 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом - 25, 47 грн.

Також судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат, обмежуючись періодом заявленим позивачем, а саме за період з серпня по вересень 2022 року, який за розрахунком суду склав 107, 59 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом - 107, 59 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі наведеного вище, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 5 631, 59 грн заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та резервний фонд ОСББ, 25, 47 грн 3 % річних і 107, 59 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 6 000, 00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно із ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу долучено до матеріалів справи: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 2022-Б/02 від 13.05.2022, ордер серії АВ № 1047808 від 24.10.2022, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000470 від 22.05.2019, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 10.04.2023 з детальним розрахунком та описом робіт (наданих послуг), виконаних за вказаним вище договором на суму 6 000, 00 грн.

Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас відповідачем не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не заявлялося.

При цьому, судом враховано, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.

Беручи до уваги підтвердження позивачем правового статусу адвоката, надання доказів фактичного надання правничої допомоги на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, в зв`язку з чим, судом покладаються на відповідача витрати позивача на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 4 341, 64 грн.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАП-МЕД» (03083, місто Київ, проспект Науки, будинок 96, кімната 56, ідентифікаційний код 44147060) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «ОЛІМПІЯ» (08137, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Амосова, будинок 12, ідентифікаційний код 44047268) 5 631 (п`ять тисяч шістсот тридцять одну) грн 59 коп. заборгованості, 25 (двадцять п`ять) грн 47 коп. 3% річних, 107 (сто сім) грн 59 коп. інфляційних втрат, 1 795 (одну тисячу сімсот дев`яносто п`ять) грн 27 коп. судового збору та 4 341 (чотири тисячі триста сорок одну) грн 64 коп. витрат на правову допомогу.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 15.05.2023.

Суддя Я.А.Карабань