Рішення № 110879055, 25.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2023Справа № 910/819/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Легкої А.С. розглянув матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

третя особа Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"

про стягнення 72 905,82 грн.

Представники сторін: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 56 635, 80 грн. невиплачених дивідендів за 2018 рік, 1 780,14 грн. 3% річних та 14 489,88 грн. інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

20.02.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. посилаючись на те, що публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" неправомірно 23.12.2021, 29.12.2021 та 11.02.2022 було відхилено його розпорядження про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами від 22.12.2021 №01/01/13/05/02-02-213 і від 11.02.2022 №01/01/13/05/02-02-262 та повернута на рахунки суми коштів, переказаних на виконання вказаного розпорядження. Вказав, що саме такі протиправні дії Депозитарію обумовили обставини, за яких Товариство з об`єктивних причин не змогло забезпечити виплату дивідендів за 2018 рік своїм акціонерам, у тому числі і позивачу.

Ухвалою суду від 21.02.2023 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" в якості третьої особи на стороні відповідача.

09.03.2023 третя особа подала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що всі відмови Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" у виконанні розпоряджень відповідача були здійсненні відповідно до вимог чинного законодавства. Також просила здійснювати розгляд справи за відсутності її представника.

04.04.2023 представник позивач продав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача та клопотання про долучення до матеріалів справи докази на несення ним витрат на правову допомогу, а також просив стягнути з відповідача на його користь 7 000 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні 04.04.2023 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

25.04.2023 через систему електронний суд відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням його представника у іншому судовому засіданні. У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, оскільки доказів неможливості представити іншого повноважного представника суду не подано.

У судовому засіданні 25.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктами 1.1 і 1.3 статуту відповідача, який розміщений у вільному доступі на його сайті, відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 №57 шляхом перетворення державного підприємства "Виробниче об??єднання "Укрнафта" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 №210/93. Рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип і назву товариства з відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - Товариство).

Відповідно до пункту 3.1 статуту Товариства акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції, відповідно до положень цього статуту та вимог чинного законодавства України.

Пунктом 3.2 статуту Товариства передбачено, що кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

Згідно з пунктом 6.1 статуту Товариства акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.

Відповідно до пункту 6.16 статуту Товариства документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів є виписка з рахунку в цінних паперах, яка видається депозитарною установою на вимогу власника цінних паперів або і інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунку в цінних паперах. Виписка з рахунку в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

Облік прав власності на акції товариства здійснюється відповідно до законодавства про депозитарну систему України (пункт 6.17 статуту Товариства).

Дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватись пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способів та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу (пункт 6.18 статуту Товариства).

Для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок і строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради товариства, передбаченим першим реченням цього пункту, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення наглядовою радою товариства (пункт 6.20 статуту Товариства).

Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок і строк їх виплати (пункт 6.21 статуту Товариства).

Для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів (пункт 6.22 статуту Товариства).

Як вбачається з матеріалів справи позивач є акціонером Товариства, власником простих іменних акцій Товариства, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 15.09.2022, випискою про операції з цінними паперами за період з 03.07.2018 по 15.09.2022 (обмежена).

До переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів за результатами 2018 року, включені акціонери, що володіють акціями відповідача, зокрема, позивач у кількості 1 590 шт., номінальною вартістю 0,25 грн.

18.05.2021 загальними зборами Товариства (протокол від 18.05.2021) згідно з пунктом 17 порядку денного "Розподіл прибутку Товариства за підсумками 2018 року" було прийнято рішення (протокол від 18.05.2021 засідання лічильної комісії про підсумки голосування): затвердити такий розмір та порядок розподілу прибутку Товариства за 2018 рік:

на виконання частини п?ятої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1 931 619 526,20 грн., що складає 30% чистого прибутку Товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком;

решту чистого прибутку Товариства за 2018 рік в сумі 4 506 581 473,80 грн., що складає 70% чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку;

затвердити загальний розмір дивідендів за простими акціями Товариства за результатами 2018 року в сумі 1 931 619 526,20 грн.;

нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затвердити у сумі 35,62 грн.

Рішення про встановлення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строку їх виплати прийняте наглядовою радою Товариства 27.05.2021.

Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року, - 11.06.2021.

Розмір нарахованих дивідендів (загальний розмір), що підлягають виплаті відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Товариства від 18.05.2021 - 1 931 619 526,20 грн. Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, - 35,62 грн.

Строк виплати дивідендів за підсумками 2018 року:

- дата початку строку виплати дивідендів - 15.06.2021;

- дата закінчення строку виплати дивідендів - 17.11.2021.

Порядок виплати дивідендів:

- виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема, щодо строків, способу та суми дивідендів) однакові для всіх власників акцій одного типу та класу;

- дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами;

- виплата дивідендів здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, за мірою надходження коштів на рахунок Товариства у межах встановленого строку виплати дивідендів;

- витрати, які виникають через необхідність перерахування дивідендів (сплата податків, зборів, тощо), проводяться за рахунок суми нарахованих дивідендів, призначених до виплати відповідній особі, яка має право на їх отримання;

- для отримання дивідендів кожний акціонер Товариства повинен звернутися до своєї депозитарної установи, де він має рахунок у цінних паперах за акціями Товариства станом на 11.06.2021, укласти з цією депозитарною установою договір про обслуговування рахунку в цінних паперах (у разі відсутності договору);

- відповідальність за укладення договорів з депозитарною установою, своєчасність, достовірність та повноту наданих депозитарній установі банківських реквізитів, за вчинення необхідних дій для отримання дивідендів, передбачених відповідним договором та/або внутрішніми документами депозитарної установи, тощо, покладається на акціонера;

- дивіденди, нараховані на акції AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код 20077720), виплатити в порядку, встановленому Законом України "Про управління об?єктами державної власності".

Позивач 23.09.2022 та 15.11.2022 звертався до відповідача з листами про виплату дивідендів.

Відповідач листами від 14.10.2022 та 26.10.2022 повідомив позивача, що виключним способом виплати дивідендів за 2018 рік - є виплата їх через депозитарну систему України, проте, через недосконалість чинного законодавства існує спір між ним та Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" зх. приводу реалізації процесу виплати дивідендів за 2018 рік.

Судом встановлено, що у травні 2022 року Товариством подано до господарського суду міста Києва позов до Депозитарію про визнання неналежним виконання Депозитарієм умов договору від 15.11.2013 №ОВ-1962 про обслуговування випусків цінних паперів в частині невиконання розпоряджень Товариства про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами: від 22.12.2021 №01/01/13/05/02-02-2013 шляхом його відхилення 23.12.2021 та 29.12.2021; від 11.02.2022 №01/01/13/05/02-02-262 шляхом його відхилення 11.02.2022; зобов`язання Депозитарія виконати зазначений договір шляхом прийняття від Товариства коштів у сумі 30 072 756,24 грн. та 11 538 040,81 грн., необхідних для виконання вказаних розпоряджень, а також зобов`язання Депозитарія виконати розпорядження Товариства від 22.12.2021 №01/01/13/05/02-02-2013 та від 11.02.2022 №01/01/13/05/02-02-262.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2022 зі справи № 910/3376/22 у задоволенні позову Товариства відмовлено.

Наразі вказане рішення оскаржується в апеляційному порядку.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно з частиною першою статті 152 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідно до абзаців першого і другого частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Пунктом 2 частини першої статті 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно з абзацом першим частини другої, абзацом першим частини третьої та абзацами першим - третім частини четвертої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями оператора організованого ринку капіталу (операторів організованих ринків капіталу), на якому (яких) акції такого товариства допущені до торгів.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.

Абзацом першим частини п`ятої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що публічне акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на фондовій біржі, а також банк у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України.

Виходячи зі змісту рішення загальних зборів акціонерів Товариства, які містяться у протоколі від 18.05.2021, відповідач взяв на себе грошове зобов`язання здійснити виплату позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018 році у визначених наглядовою радою Товариства порядку та строки, тобто щодо виплати дивідендів за 2018 рік - до 17.11.2021.

Позивач станом на 18.05.2021 та 27.05.2021, тобто на встановлені загальними зборами акціонерів Товариства дати складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, був та є на даний час власником 1 590 шт. простих іменних акцій відповідача.

Дані обставини відповідачем у своєму відзиві не заперечуються.

Згідно з абзацами першим і другим статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом першим частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

18.05.2021 відбулися загальні збори акціонерів Товариства, до порядку денного яких було внесено, зокрема, питання розподілу прибутку Товариства за 2018 рік, затвердження строку та порядку виплати дивідендів, за наслідками розгляду яких було прийнято рішення, оформлене протоколом від 18.05.2021.

Відповідно до пункту 17 зазначеного протоколу затверджено такий порядок розподілу прибутку, отриманого Товариством:

на виконання частини п?ятої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1 931 619 526,20 грн., що складає 30% чистого прибутку Товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком;

решту чистого прибутку Товариства за 2018 рік в сумі 4 506 581 473,80 грн., що складає 70% чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку;

затвердити загальний розмір дивідендів за простими акціями Товариства за результатами 2018 року в сумі 1 931 619 526,20 грн.;

нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затвердити у сумі 35,62 грн.

Рішення було прийнято правомочними загальними зборами акціонерів Товариства, на яких були присутні акціонери товариства, які володіли в сукупності 53 586 839 акціями (голосами), що складало 100% від загальної кількості голосів. Безпосередньо за прийняття вказаного рішення проголосувало 51 596 096 голосів - 99,993099% голосів акціонерів, які брали участь у голосуванні.

Таким чином, рішення про розподіл прибутку Товариства за 2018 рік та затвердження розміру дивідендів за простими акціями відповідача за 2018 рік було прийнято загальними зборами Товариства і є підставою виникнення зобов`язання у відповідача щодо виплати дивідендів за 2018 рік.

З огляду на викладене, враховуючи зазначені приписи законодавства, позивачу до виплати підлягали дивіденди за належні йому 1 590 шт. акцій за 2018 рік у сумі 56 635,80 грн.

За протоколом загальних зборів Товариства від 18.05.2021 перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК "Нафтогаз України", здійснюється згідно з частиною п`ятою статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Абзацом першим частини п`ятої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що публічне акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на фондовій біржі, а також банк у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України.

Згідно з абзацом другим пункту 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів перерахування відповідачем дивідендів, нарахованих позивачу за 2018 рік у сумі 56 635,80 грн. Депозитарію для їх подальшого перерахування позивачу.

Доводи відповідача щодо неправомірного відхилення Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" його розпоряджень про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами від 22.12.2021 №01/01/13/05/02-02-213 і від 11.02.2022 №01/01/13/05/02-02-262 та повернення на його рахунки коштів, переказаних на виконання вказаного розпорядження є необґрунтованими, оскільки вказані відхилення здійснені у відповідності до абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 2 глави 1 розділу III Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 391 від 12.04.2016.

Отже, з огляду на визначений строк виплати Товариством дивідендів за 2018 рік (до 17.11.2021), суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з виплати на користь позивача дивідендів, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 56 635,80 грн. дивідендів за 2018 рік є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми дивідендів позивач просить стягнути з відповідача 1 780,14 грн. 3% річних та 14 489,88 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 1 780,14 грн. 3% річних та 14 489,88 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить покласти на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених судових витрат позивач долучив до матеріалів справи копію договору про надання правничої (юридичної) допомоги № 1-Б від 09.01.2022, додаткову угоду до цього договору № 1 від 20.03.2023, акт про надання про надання правничої (юридичної) допомоги № 1 від 03.04.2023, банківські квитанції про оплату №№ 197213870 від 21.03.2023, 199483319 від 03.04.2023.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 7 000 грн., судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подав суду заяву про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та з огляду на те, що позовні вимоги задоволено, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 56 635, 80 грн. заборгованості по дивідендах, 1 780,14 грн. 3% річних, 14 489,88 грн. інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору, 7 000 (сім тисяч) грн. витрат на правову допомогу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15.05.2023.

Суддя О.М.Ярмак