Рішення № 110879043, 15.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2023Справа № 910/1125/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг"

про стягнення 7 258,25 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулось із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 4 799 грн., 1 602,43 грн. пені, 751,43 грн. інфляційних втрат. 104,92 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем внаслідок настання страхової події у зв`язку з ДТП яка сталась 20.12.2021 виплачено страхове відшкодування потерпілій особі у розмірі 14 798,95 грн. Водночас, оскільки автомобіль, з вини водія якого було спричинено дорожньо-транспортну пригоду, був забезпечений також полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідача, позивач відповідно до ст. 993 ЦК України, Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 799 грн. (50% від суми відшкодування за вирахуванням 2 500 грн. франшизи).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.01.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив строк учасникам справи для реалізації процесуальних прав.

23.02.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, стверджуючи, що позивачем не дотримано вимоги чинного законодавства України в частині здійснення заходів для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування, визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Порядком виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме щодо: невідкладного повідомлення іншого страховика про настання події, що містить ознаки страхового випадку; забезпечення можливості іншому страховику приймати участь в розслідуванні страхового випадку; повідомлення іншого страховика про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не було надано належного доказу на підтвердження розміру шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.11.2021 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 206730246 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортних засобів щодо експлуатації транспортного засобу Honda, державний номер НОМЕР_1 .

20.12.2021 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного забезпеченого транспортного засобу та транспортного засобу Ravon, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

22.12.2021 ОСОБА_3 як власник транспортного засобу Ravon, державний номер НОМЕР_2 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну його транспортному засобу.

Позивачем було здійснено виплату потерпілій особі страхового відшкодування в розмірі 14 798,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 27260 від 16.02.2022.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, станом на момент настання вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Honda, державний номер НОМЕР_1 , була також застрахована у відповідача за полісом ЕР/202608335.

Посилаючись на обов`язок страховика відшкодувати в рівній частці розмір страхового відшкодування, виплаченого іншим страховиком при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 вищевказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 206730246 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортних засобів щодо експлуатації транспортного засобу Honda, державний номер НОМЕР_1 , з наступними умовами: франшиза 0 грн.; страхова сума за шкоду, заподіяну майну 130 000 грн.

У відповідності до зазначеного договору позивачем було відшкодовано потерпілому шкоду, заподіяну водієм транспортного засобу Honda, державний номер НОМЕР_1 під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно пояснень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, 14.02.2022 позивач повідомив відповідача про настання вказаного страхового випадку.

11.04.2022 позивач надіслав відповідачу заяву № 30/805 на виплату страхового відшкодування відповідно до Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про страхування» предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування).

Згідно з п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

При цьому, вказаним Законом також врегульовано діяльність Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке згідно з пунктом 39.1 ст. 39 Закону є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з п.п. а п. 7.2 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України, затвердженого протоколом Загальних зборів членів МТСБУ № 18 від 24.01.2005 р. та погодженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3470 від 01.02.2005 р., члени Бюро зобов`язані виконувати рішення та дотримуватись положень установчих та внутрішніх нормативних документів Бюро, затверджених органами управління Бюро відповідно до їх компетенції.

Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України № 464/2020 від 26.02.2020 р. з метою врегулювання відносин між страховиками-членами МТСБУ з питання забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинним на момент дорожньо-транспортної пригоди, був затверджений Порядок виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з вказаним Порядком останній є внутрішнім нормативним документом МТСБУ, що є обов`язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюється на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01 березня 2020 року.

Пунктом 2.1 Порядку, зокрема, визначено, що наявність на момент укладення Внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні Внутрішні договори страхування, укладені про відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов`язання при укладенні Внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші Внутрішні договори страхування (обов`язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України та пунктом 17.3 статті 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, враховуючи, що спірна дорожньо-транспортна пригода сталась після 01.03.2020, Порядок № 464/2020 від 26.02.2020 р. поширюється на врегулювання даного страхового випадку.

Відповідно до п. 3.1 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним Внутрішнім договором страхування, зобов`язаний (не залежно від наявності інших Внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Згідно з п. 3.2 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома Внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:

а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;

б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об`єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);

в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.

Судом встановлено, що інформацію про страховий випадок, який стався 20.12.2021 відповідач отримав 14.02.2022, що свідчить про недотримання позивачем вимог, передбачених п.п. а) п. 3.2 вищевказаного Порядку.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про забезпечення позивачем відповідачу можливості для прийняття участі в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна), пропозиції здійснити огляд пошкодженого транспортного засобу.

Доказів повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення, обов`язковість якого встановлена пп. в) п. 3.2 Порядку, позивачем до суду також не надано.

Відповідно до п. 5.1 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових СУМ, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.

Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.

Заява про страхове відшкодування та додатки до неї мають відповідати вимогам, передбачених статтею 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". До зазначеної заяви мають також додаватися докази настання страхового випадку, документи на підставі яких визначеного розмір шкоди і факт проведення страхового відшкодування заявником. У разі якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов`язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження.

При цьому, як встановлено судом позивач звернувся до відповідача із заявою № 30/805 від 11.04.2022, однак, враховуючи відсутність погодження між сторонами спору розміру шкоди, заподіяної транспортному засобу Ravon, державний номер НОМЕР_2 , до заяви про страхове відшкодування у відповідності до п. 5.1 Порядку має бути долучено звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження, що позивачем, в свою чергу, виконано не було.

Відповідно до п. 37.1.3 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Враховуючи, що позивачем не було дотримано вимоги чинного законодавства України в частині своєчасного повідомлення відповідача про настання події, що містить ознаки страхового випадку, забезпечення відповідачу можливості приймати участь в розслідуванні страхового випадку та своєчасного повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, а також не додано до заяви про страхове відшкодування належних документів, на підставі яких визначено розмір шкоди, що, в свою чергу, призвело до неможливості встановлення відповідачем причин та обставин настання дорожньо-транспортної пригоди та визначення розміру заподіяної шкоди, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення частини виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 4 799 грн. відсутні.

З огляду на відмову в задоволенні основних вимог, вимоги позивача про стягнення 1 602,43 грн. пені, 751,43 грн. інфляційних втрат та 104,92 грн. трьох процентів річних також не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак