Ухвала суду № 110878681, 09.05.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

У Х В А Л А

09.05.2023 Справа № 905/468/22

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.,

розглянувши заяву відповідача (боржника) про відстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м. Київ, код 42601505,

до Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів", м. Костянтинівка Донецької області, код 00136751,

про стягнення 2 937 336,84 грн,

за участю представників учасників справи:

заявника (боржника) Калько О.Ю.,

стягувача Алфьорова Г.І.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за Договором № К-ПГ-С/22-01/197 постачання природного газу від 20.12.2021з додатковими угодами до нього у січні та лютому 2022 року у загальному розмірі 2 937 336,84 грн, з яких 2 652 112,00 грн основного боргу, 170 342,43 грн інфляційних втрат та 114 882,41 грн пені. Також позивач просив стягнути суму судового збору в розмірі 35 248,04 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.12.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" заборгованість за Договором постачання природного газу №К-ПГ-С/22-01/197 від 20.12.2021 за поставлений природний газ у січні-лютому 2022 року в сумі 2 652 112,00 грн, пеню в сумі 114 882,41 грн, інфляційні втрати в сумі 170 342,43 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 35 248,04 грн.

11.01.2023 після набрання рішенням законної сили судом видано наказ.

Приватне акціонерне товариство "Завод обважнювачів" звернулось до суду з заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.12.2022 у справі № 905/468/22 строком на один рік до 06.12.2023.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду Приватне акціонерне товариство "Завод обважнювачів" зазначає, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України в країні введено воєнний стан. Зазначені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) були засвідчені 28.02.2022 року листом Торгово-промислової палати України (надалі "ТПП") №2024/02.0-7.1., яким підтверджується, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності. Вказує, що місцезнаходженням підприємства боржника є м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, яке включене до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами). Наказом №158/к від 03.03.2022, у зв`язку з об`єктивною неможливістю роботодавця виконати зобов`язання із забезпечення працею працівників підприємства та її оплатою із одночасним гарантуванням збереження життя та здоров`я працівників, а також з метою уникнення негативних наслідків військової агресії Російської Федерації проти України для підприємства у вигляді техногенної катастрофи та з метою збереження життя та здоров`я працівників, було зупинено повністю роботу ПрАТ "Завод обважнювачів" з 08.00 03.03.2022 до закінчення дії воєнного стану та форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Наказом №169/к від 24.03.2022 було призупинено дію трудових договорів з працівниками заводу тимчасово, на період з 08.00 години 24.03.2022 до закінчення дії воєнного стану та форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Станом на 12.04.2023 кількість працівників, з якими призупинені трудові відносини складає 190 чол., кількість працівників, які звільнились 103 чол., фактична кількість працюючих 11 чол. Також зазначає, що внаслідок ракетних ударів 02.07.2022, 09.07.2022, 10.07.2022, 28.12.2022, 09.01.2023 майну підприємства було завдано значних пошкоджень. Вказує, що в результаті значних руйнувань виробничих приміщень підприємства, постійних обстрілів, відсутність працівників, на даний час запуск виробництва неможливий з об`єктивних причин. Зазначає, що вищевказані обставити та близькість до місця розташування підприємства до лінії воєнних дій, порушення логістичних зав`язків призвели до неможливості запуску виробничого процесу, вироблення продукції, її подальшого продажу для отримання прибутку та погашення заборгованості перед контрагентами. Звертає увагу, що невиконання боржником зобов`язань з оплати за спожитий у січні-лютому 2022 року газ відбулось через незалежні від боржника обставини з огляду на початок повномасштабного вторгнення та веденням бойових дій. Також звертає увагу, що транспортні засоби боржника, які використовувались ним у виробничому процесу, були передані на потреби ЗСУ. Вказує, що перелічені обставини призвели до повної зупинки господарської діяльності заводу, а виконання рішення суду у даній справі позбавить його можливості відновити таку діяльність та доведе до банкрутства. Стверджує, що боржником здійснюються заходи щодо планування відновлення виробництва, продаж залишків продукції, залучення грошових коштів з метою ремонту пошкодженого майна та подальшого запуску виробництва, однак з огляду на близькість підприємства до лінії бойових дій та постійний ризик нових пошкоджень майна внаслідок застосування агресором ракетної зброї, відкритого виконавчого провадження по стягненню заборгованості за рішенням по даній справі, підприємство не має можливість повноцінно спланувати заходи з ремонту, відновлення виробництва, продажу продукції та отримання прибутку з метою погашення заборгованості. Вважає, що строк, на який боржник просить відстрочити виконання рішення суду є необхідним і достатнім для проведення повного циклу відновлювальних робіт, закупівлі сировини та запуску виробництва, в результаті яких можуть бути одержані кошти, необхідні для виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.04.2023 призначено заяву відповідача (боржника) про відстрочення виконання рішення суду до розгляду в судовому засіданні на 09.05.2023 о 15:30 год.

01.05.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" надійшли письмові пояснення щодо заяви Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" про відстрочення виконання рішення суду, в яких стягувач заперечує проти заяви та зазначає, що боржником не надано реальних доказів неможливості виконання рішення суду. Стосовно зазначення боржником про введення в країні воєнного стану та про те, що військова агресія РФ визнана форс-мажорною обставиною, вказує, що саме лише посилання на введення в Україні воєнного стану не може свідчити про неможливість відповідача виконати рішення суду без подання відповідних доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок. Стосовно посилання боржника на включення м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, включена до Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022р. № 309 (із змінами), зазначає, що території, які визначені в розділі І вказаного переліку, як території на яких ведуться (велися) бойові дії, і щодо яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, не підпадають під дію пункту 102 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", а відповідно обмежень по відкриттю виконавчих проваджень і вчиненню виконавчих дій на таких територіях немає. Також зазначає, що боржником не обґрунтовано як саме ним буде виконане рішення в подальшому з урахуванням надання відстрочення виконання рішення, а також не надано доказів на підтвердження неможливості одномоментного виконання ним рішення суду чи його скрутного фінансового стану, в тому числі документів, які б підтверджували відсутність коштів на рахунках. Крім того, стягувач звертає увагу, що скрутне фінансове становище та збитковість діяльності не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки виконання рішення, оскільки фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки та належного планування власної діяльності, в тому числі й в частині своєчасного і належного стягнення дебіторської заборгованості. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків діяльності товариства, а погіршення економічної ситуації в Україні через пандемію коронавірусної інфекції, збройну агресію РФ, введення воєнного стану в рівній мірі впливає на всіх суб`єктів господарювання, як на відповідача, так і на позивача. Вказує, що ТОВ "Ю.Комодітіз" визначено підприємством, що має значення для економіки України.

Представник боржника в судовому засіданні підтримала заяву в повному обсязі, з підстав, зазначених в заяві, просила суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.12.2022 у справі № 905/468/22 строком на один рік до 06.12.2023.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відстрочення рішення суду, з підстав, зазначених у письмових поясненнях. Стверджував, що боржником не обґрунтовано та не доведено наявності підстав для відстрочення рішення суду, а тому просив суд відмовити в задоволенні заяви.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.12.2022 у справі № 905/468/22, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та статтями 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання усіма органами, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання про задоволення заяви про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку (розстрочку) виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Заявник зазначає, що неможливість виконання рішення суду обумовлюється воєнним станом, активними бойовими діями та близькістю підприємства до лінії воєнних дій, які призвели до зупинки заводу, звільнення працівників, неможливості запуску виробничого процесу, вироблення продукції, її подальшого продажу для отримання прибутку та погашення заборгованості перед контрагентами.

Суд зазначає, що введення воєнного стану на території України не свідчить про те, що боржник не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти. Стягувач не перебуває в кращому становищі порівняно з боржником, тобто такі обставини, стосуються обох сторін договору. Суд звертає увагу, що вся територія України піддається регулярним ракетним обстрілам, в тому числі Київський регіон, де перебуває підприємство позивача.

Заявник з одного боку стверджує, що підприємство фактично не здійснює на даний час виробничу діяльність, про що надавав документи ще під час розгляду справи по суті, з іншого вказує, що підприємство планує відновлювати якусь виробничу діяльність на іншій території. При цьому, жодного доказу можливого відновлення виробництва суду не надано, також не надано доказів того, яким чином наявне виконавче провадження з примусового виконання наказу в даній справі перешкоджає можливому відновленню виробництва боржника.

Боржником в обґрунтування поданої заяви надані лише акти передачі декількох транспортних засобів РТЦК, довідка про те, що кількість працюючих працівників на даний час становить 11 осіб. У судовому засіданні з пояснень сторін також з`ясовано, що на рахунках боржника, на які накладено арешт в межах виконавчого провадження відсутні грошові кошти.

Однак, лише вказані документи не свідчать про наявність обставин, що суттєво утруднюють виконання рішення суду в даній справі.

Боржник не надав суду доказів наявності або відсутності у нього майна, за рахунок якого можливе погашення заборгованості, в тому числі залишків готової продукції підприємства. Також боржником не надано фінансової звітності підприємства (балансу), звіту про фінансові результати, довідки про розмір кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства чи будь-яких інших фінансових документів, з яких можливо б було оцінити загальний фінансовий стан боржника.

Як вже зазначено судом, кінцевою метою надання відстрочки виконання рішення суду є надання боржнику можливості погасити заборгованість перед кредитором.

Боржник надав докази того, що він має дебіторську заборгованість. З наданої копії постанови державного виконавця вбачається, що 25.11.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду, виданого 10.03.2020 у справі № 925/731/18, про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" на користь Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" 5 281 004,16 грн основної заборгованості. Як пояснив представник заявника, вказаний дебітор не здійснив погашення стягнутої заборгованості навіть частково. Отже, заборгованість, яка стягнута з Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» не сплачена останнім добровільно, так і в примусовому порядку протягом тривалого часу, а отже, відсутні підстави стверджувати про можливість погашення Приватним акціонерним товариством "Завод обважнювачів" заборгованості перед кредиторами за рахунок таких коштів.

Також боржник повідомив, що на вирішенні суду знаходиться справа № 905/78/23 про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженої відповідальності "Виробнича компанія "Еквізол". Як вбачається з ухвали суду про відкриття провадження у справі № 905/78/23, Товариство з обмеженої відповідальності «Виробнича компанія «Еквізол» є резидентом Російської Федерації. З урахуванням того, що Товариство з обмеженої відповідальності «Виробнича компанія «Еквізол» не здійснює погашення заборгованості в добровільному порядку, а також того, що наша країна перебуває в воєнному стані через агресію Російської Федерації, то на даний час відсутній ефективний можливий механізм погашення зазначеної заборгованості в примусовому порядку, що також не є можливим джерелом погашення заборгованості Приватного акціонерного товариство «Завод обважнювачів» перед своїми кредиторами.

Боржник не заперечує, що має і іншу кредиторську заборгованості, а отже, надання відстрочки в виконанні рішення суду в справі № 905/468/22 може, навпаки, утруднити виконання такого рішення через можливе погашення заборгованості під час наданої відстрочки перед іншими кредиторами.

Стягувач у будь-якому випадку має отримати у законний спосіб все, присуджене за рішенням суду у дані справі. Надання відстрочки виконання вказаного рішення судом не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє боржнику і в подальшому порушувати свої зобов`язання, оскільки надана відстрочка буде істотно порушувати майнові інтереси стягувача, внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах, в тому числі враховуючі стрімкі інфляційні процеси в державі.

Судом встановлено, що частина зобов`язання боржника по спірному договору виникла ще до початку військової агресії РФ. Так, за поставлений у січні 2022 року природний газ боржник мав розрахуватись до 18.02.2022.

На день розгляду заяви боржником не надано суду жодних доказів хоча б часткового виконання зобов`язання. Прострочення виконання зобов`язання триває вже більше ніж рік.

На думку суду, відстрочення може призвести до порушення прав стягувача на виконання судового рішення. Задоволення заяви боржника про відстрочення виконання рішення на один рік призведе до непропорційного порушення балансу майнових інтересів сторін та є невиправданим для досягнення мети - виконання судового рішення.

Крім того, боржником не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому (через рік) виконати рішення суду у даній справі.

В своїй заяві боржник зазначає, що ним здійснюються заходи щодо планування відновлення виробництва, продажу залишків продукції, залучення грошових коштів з метою ремонту пошкодженого майна та подальшого запуску виробництва. Однак, доказів в обґрунтування викладеного боржникам до суду не надано. При цьому, суд звертає увагу, що самим же боржником в заяві зазначено, що з огляду на близькість підприємства до лінії бойових дій та постійний ризик нових пошкоджень майна внаслідок застосування агресором ракетної зброї, відкритого виконавчого провадження по стягненню заборгованості за рішенням у даній справі, підприємство не має можливість повноцінно спланувати заходи з ремонту, відновлення виробництва, продажу продукції та отримання прибутку з метою погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається боржник у заяві про відстрочення судового рішення, не є тими виключними обставинами (в розумінні статті 331 ГПК України) для надання відстрочення виконання судового рішення, а долучені до заяви про відстрочку докази не підтверджують викладену боржником у заяві позицію.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Завод обважнювачів" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.12.2022 у справі № 905/468/22.

Ухвала набирає законної сили 09.05.2023 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2023.

Суддя Т. О. Лобода