Ухвала суду № 110870001, 12.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14180/23

Провадження № 1-кс/761/9424/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання останнього, подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна та визначеного порядку зберігання речових доказів в рамках кримінального провадження №22022000000000220 від 23.05.2022,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2022 в рамках кримінального провадження №22022000000000220 від 23.05.2022, а саме на частку 88% у статутному капіталу (корпоративні права) ПрАТ «ГIДРОСИЛА ГРУП» (код ЄДРПОУ 20635597), яка належить ОСОБА_5 .

Також, заявник просить скасувати передання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів частки 88% у статутному капіталу (корпоративні права) ПрАТ «ГIДРОСИЛА ГРУП» (код ЄДРПОУ 20635597), яка належить ОСОБА_5 , скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації часток у статутному капіталі (корпоративних прав) юридичної особи ПрАТ «Гiдросила Груп» (код ЄДРПОУ 20635597) (перереєстрації поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно.

У клопотанні заявник зазначає, що арешт на майно накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки арештоване майно не відповідає ознакам ст. 98 КПК України, та належить ОСОБА_5 , який не має жодного відношення до кримінального провадження, а припущення органу досудового розслідування щодо можливої його причетності до протиправної діяльності є помилковим, при цьому останньому про підозру не повідомлено, як і не повідомлено про підозру будь-яким іншим особам. Також, як зазначає адвокат, «Гідросила Груп» не виготовляє та не реалізує продукцію подвійного призначення, поставки продукції до російської федерації (далі - рф) та білорусі не здійснюються з початком військової агресії 24.02.2022, перемовини щодо укладення будь-яких контрактів на постачання з представниками російських або білоруських компаній категорично не проводились і не проводитимуться, а ПрАТ «Гідросила Груп» не володіє акціями (частками) юридичних осіб - резидентів рф та інших іноземних країнах й не здійснює контроль над їх діяльністю. На підставі викладеного заявник звертає увагу, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження порушує права власника такого майна, у зв`язку із чим просить його скасувати. При цьому, як вказує заявник у клопотанні, відносно майна, на яке накладено арешт, визначено особливий порядок зберігання як речового доказу, а саме передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а оскільки такий порядок залежить напряму від арешту майна, тому при скасуванні арешту майна, заявник просить скасувати визначений порядок зберігання речових доказів.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала з приводу задоволення даного клопотання.

Вислухавши думку учасників процесу, проаналізувавши доводи клопотання, додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000220 від 23.05.2022 року за ознаками злочинів за ч. 1 ст. 111 та ч. 4 ст. 111-1 КК України.

За версією слідства, з 2021 року громадянин України, засновник та бенефіціарний власник та голова наглядової ради ПрАТ «Гiдросила Груп» ОСОБА_5 спільно з іншими громадянами України, використовуючи належні йому суб`єкти господарювання на території України, зокрема АТ «Гiдросила» (код ЄДРПОУ 05786100) та iншi, що входять до належної ОСОБА_5 групи компаній ПрАТ «Гiдросила Груп» (код ЄДРПОУ 20635597) підприємства, а також суб`єкти господарювання на території рф, які входять до групи компаній ПрАТ «Гiдросила Груп», здійснюють виробництво та постачання у тому числі до підприємств військово-промислового комплексу рф ОАО «Брянский Арсенал» та ООО «Военно-промышленная компания» запчастини (насоси шестернi, насоси аксіально-поршневi). які у подальшому встановлюються на військову техніку рф, чим вчиняються умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, шляхом надання рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2022 накладено арешт на окреме майно, зокрема таке, що є предметом даного клопотання, при цьому такий арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Також, згаданою ухвалою слідчого судді арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах, визначених ст.ст.19, 21, 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Крім того, заборонено будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації часток у статутних капіталах (корпоративних прав) юридичних осіб, зокрема ПрАТ «Гiдросила Груп» (код ЄДРПОУ 20635597) (перереєстрації поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно, окрім як за заявами правоохоронних органів, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також на виконання договорів управління укладеними з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, оскільки органом досудового розслідування не надано суду жодних додаткових доказів, що арештоване майно має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідає ст. 98 КПК України, зважаючи на принцип змагальності сторін (ст. 22 КПК України), слідчий суддя вважає, що таких переконливих доказів за період з моменту накладення арешту (19.09.2022) не здобуто.

Крім того, відсутні беззаперечні підстави вважати, що арештоване майно зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому існує розумний сумнів щодо віднесення арештованого майна до такого, що відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України.

В цьому аспекті слідчий суддя звертає увагу і на те, що з часу накладення арешту на згадане майно, органом досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б свідчили про беззаперечну та обґрунтовану причетність ОСОБА_5 до вчинення протиправних дій, що є предметом кримінального провадження, при цьому останньому про підозру не повідомлено, як і не повідомлено про підозру будь-яким іншим особам.

Також суд бере до уваги, що стороною обвинувачення не надано обґрунтованих доказів на заперечення обставин, зазначених адвокатом ОСОБА_4 , з приводу того, що «Гідросила Груп» не виготовляє та не реалізує продукцію подвійного призначення, поставки продукції до рф та білорусі не здійснюються з початком військової агресії 24.02.2022, перемовини щодо укладення будь-яких контрактів на постачання з представниками російських або білоруських компаній категорично не проводились і не проводитимуться, а ПрАТ «Гідросила Груп» не володіє акціями (частками) юридичних осіб - резидентів рф та інших іноземних країнах й не здійснює контроль над їх діяльністю.

Більше того, посадові особи ПрАТ «Торговий дім «Гідросила», ПрАТ «Гідросила Груп» звертались до правоохоронних органів України із заявами про вчинення кримінальних правопорушень за фактом захоплення невідомими озброєними особами (імовірно військовими рф) виробничих потужностей , що розташовані на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

При цьому, оскільки заявником порушено питання про скасування застосованого ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2022 порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №22022000000000220 від 23.05.2022 у вигляді передачі в управління Національному агентству майна, арешт якого підлягає скасуванню, в цій частині слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно з вимогами ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

При цьому основною метою застосування судом такого заходу обмеження права власності, як передача активів в управління Національному агентству, було забезпечення їх збереження та збереження їх економічної вартості.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Згідно з Постановою Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постановою Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов такого висновку, що в даному випадку, враховуючи наявність правових підстав для скасування арешту зазначеного майна, відпала потреба у зберіганні його Національним агентством (для здійснення заходів з управління), а відтак клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна та визначеного порядку зберігання речових доказів підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 100, 170-174, 372 КПК України, ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна та визначеного порядку зберігання речових доказів в рамках кримінального провадження №22022000000000220 від 23.05.2022 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2022 в рамках кримінального провадження №22022000000000220 від 23.05.2022, а саме на частку 88% у статутному капіталу (корпоративні права) ПрАТ «ГIДРОСИЛА ГРУП» (код ЄДРПОУ 20635597), яка належить ОСОБА_5 , зі скасуванням заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації часток у статутному капіталі (корпоративних прав) юридичної особи ПрАТ «Гiдросила Груп» (код ЄДРПОУ 20635597) (перереєстрації поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно.

Скасувати застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2022 порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №22022000000000220 від 23.05.2022 року у вигляді передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) майна, а саме частки 88% у статутному капіталі (корпоративні права) ПрАТ «ГIДРОСИЛА ГРУП» (код ЄДРПОУ 20635597), яка належить ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1