Вирок № 110869342, 16.05.2023, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/304/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження

№ 1202225320000115, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого

2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Тейково, Іванівської області, російська федерація, українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, інвалідом, учасником бойових дій та депутатом не являється, на утриманні дітей не має, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 23 лютого 2022 року близько 10 год. 15 хв., знаходячись в смт Чорнобай, Черкаської області, по вул. Центральній, в салоні автомобіля марки «Mercedes-Benz А 150», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , скориставшись тим, що останній пішов до магазину та його дії є непомітними для оточуючих, умисно, таємно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, вчинив крадіжку грошових коштів загальною сумою

500 грн. 00 коп., які належать ОСОБА_6 , шляхом таємного викрадення їх із салону вище згаданого автомобіля.

Він же, 23 лютого 2022 року близько 10 год. 15 хв, знаходячись в смт Чорнобай Черкаської області, по вул. Центральній, в салоні автомобіля марки «Mercedes-Benz А 150», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , скориставшись тим, що останній пішов до магазину та його дії є непомітними для оточуючих, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів переслідуючи мету на таємне викрадення офіційного документа, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що банківська картка є офіційним документом відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року, підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2000 року, ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року вчинив крадіжку банківської пластикової картки

АТ «Універсал Банк» - «monobank» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 , шляхом таємного викрадення її із салону вище згаданого автомобіля, з метою її подальшого використання у злочинних цілях, а саме заволодінні грошовими коштами.

Він же,23лютого 2022року близько10год.15хв знаходячисьв смтЧорнобай,Черкаської області,по вул.Центральній,в салоніавтомобіля марки«Mercedes-BenzА 150»,д.н.з. НОМЕР_2 ,який направі приватноївласності належить ОСОБА_6 ,скориставшись тим,що останнійпішов домагазину тайого діїє непомітнимидля оточуючих,умисно,протиправно,усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, переслідуючи мету на таємне викрадення офіційного документа, усвідомлюючи, що паспорт є документом, який посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, a тому має силу офіційного документа, вчинив крадіжку бланку паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 , виданого

05грудня 2006року ЧигиринськимРВ УМВСУкраїни вЧеркаській області,шляхом таємноговикрадення йогоіз салонувище згаданогоавтомобіля,з метоюподальшого йоговикористання для власних потреб та оформлення кредиту в банківській установі.

Він же,маючи умиселна вчиненнякрадіжки грошейз банківськоїпластикової карткиAT«Універсал Банк»-«monobank»№ НОМЕР_3 яка належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 лютого 2022 року о 10 год. 23 хв реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно, протиправно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом використання вказаної банківської пластикової картки AT "Універсал банк" - "monobank"

№ НОМЕР_3 , в магазині «Коопмаркет», що розташований за адресою:

смт Чорнобай, Черкаської області, вул. Центральна, 228 після прикладання даної картки чіпом до POS-терміналу, отримав доступ до валютних операцій з грошовими коштами, що знаходились на банківському рахунку ОСОБА_6 та у подальшому придбав алкогольні напої на загальну суму 354 грн 00 коп, чим завдав ОСОБА_6 матеріальних збитків на вище згадану суму.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів та незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

У даному кримінальному провадженні 27 квітня 2022 року між прокурором

ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний

ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій.

Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях і зобов`язався: беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень; співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді трьох років обмеження волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді двох років обмеження волі; за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді трьох років обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України погодили звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, з покладенням обов`язків передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Крім того, прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому

ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Під час досудового розслідування подав заяву, у якій не заперечував проти укладення угоди про визнання винуватості.

За згодою учасників кримінального провадження суд ухвалив проводити розгляд кримінального провадження без участі потерпілого.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185,

ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України є правильною. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як кримінальний проступок та нетяжкий злочин, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючі обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, звертався по допомогу до лікаря-нарколога, те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчинені кримінальні правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 скоїв декілька кримінальних правопорушень, а тому остаточне покарання має бути призначено за сукупністю злочинів, в порядку ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2022 року, укладену між прокурором ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 3 років обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 2 років обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази:

-виписка від 23 лютого 2022 року, по банківській картці № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_6 , два фіскальні чеки про купівлю 23 лютого 2022 року о 10:23:39 в магазині «Коопмаркет» за адресою: смт Чорнобай, Черкаської області,

вул. Центральна, 228, алкогольних напоїв на загальну суму 354 грн. 00 коп., що зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-банківськакартка банкуAT«Універсал Банк»«monobank»із номером НОМЕР_3 ,чорного кольорута паспортгромадянина Українисерії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,що передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити потерпілому ОСОБА_6 .

Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити потерпілому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1