Рішення № 110867285, 12.05.2023, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/950/22

Провадження № 2/739/122/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Іващенка І.К.,

при секретарі - Шкурат О.Г.,

за участю:

позивача- ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

відповідача- ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Петренка І.М. ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої її представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 третя особа: Орган опіки та піклування Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2022 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача, третьої особи на стороні позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що 16 січня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб. Під час перебування у шлюбі в них народився син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16 травня 2017 року рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, а неповнолітню дитину залишено проживати разом з позивачкою.

Відповідач не бере участі в матеріальному забезпеченні дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Зважаючи на те, що відповідач нехтує своїми правами та обов`язками по відношенню дитини, позивач вирішила звернутися до суду з даним позовом, оскільки вважає, що формальне батьківство відповідача в подальшому може зашкодити дитині, оскільки син взагалі не сприймає відповідача як батька.

В судовому засіданні позивач та її представник висловились про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

Представник органу опіки та піклування Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області висловився про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідач в судовому засідання не заперечував проти заявлених позовних вимог та надав згоду на позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення на його утримання аліментів.

Заяви та клопотання сторін.

08 грудня 2022 року через канцелярію Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від відповідача ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства, в порядку ст. 193 ЦПК України.

23 лютого 2023 року через канцелярію Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Також ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а його позовні вимоги за зустрічною позовною заявою задовольнити в повному обсязі.

16 березня 2023 року через канцелярію Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від ОСОБА_1 , через її представника - ОСОБА_2 , було надано відзив на зустрічний позов ОСОБА_3 , який містив відмову ОСОБА_1 від первісного позову та визнання позовних вимог за зустрічним позовом.

26 квітня 2023 року через канцелярію Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від ОСОБА_1 , через її представника - ОСОБА_2 , було надано заяву про відмову від визнання зустрічного позову.

02 травня 2023 року через канцелярію Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відмову від зустрічного позову, закриття провадження по справі за зустрічним позовом та повернення судового збору.

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07 лютого 2023 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

09 березня 2023 року ухвалою суду зустрічний позов відповідача ОСОБА_3 про оспорювання батьківства в порядку ст.193 ЦПК України було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Новгород-Сіверська районна державна адміністрація (орган опіки та піклування); Новгород-Сіверський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

12 травня 2023 року ухвалою суду було прийнято відмову ОСОБА_3 від зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства, із закриттям провадження у справі за зустрічним позовом.

Враховуючи визнання позову відповідачем, думку інших учасників справи, суд на місці ухвалив про розгляд справи та ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази прийшов до наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з Висновку №241 від 12 жовтня 2022 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно його малолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то з метою захисту прав, свобод та законних інтересів дитини, орган опіки та піклування міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 ..

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст..3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст..18 Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст..6 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав та обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст..8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Згідно вимог ст..ст.150, 155 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, стаття 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та положення Декларації прав дитини регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві. Зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до закону обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Оскільки позивач звернулась до суду із позовом 13.09.2022, то аліменти слід стягувати з цієї дати.

Відповідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави та позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 200, 206, 258, 263, 264, 265, 354 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав громадянина: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) відносно його малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), мінімальний розмір яких не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13.09.2022 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. за вимогу про позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. за вимогу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити, що, відповідно до статті 169 СК України, мати, батько, які позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Третя особа: Орган опіки та піклування Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, місцезнаходження: вул. Губернська, буд. 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ: 04061978.

Суддя І.К. Іващенко