Вирок № 110866249, 15.05.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/7679/22

Провадження №1-кп/463/276/23

В И Р О К

іменем України

15 травня 2023 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.08.2022 року за № 12022141360001151 про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.ЛьвоваЛьвівської області,українця,громадянина України,непрацюючому,із середньо-спеціальноюосвітою,розлученого,несудимого,зареєстрованого та проживаючогоза адресою АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 Кримінального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_5 в період часу з 29 липня 2022 по 31 липня 2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за місцем спільного проживання зі співмешканкою ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході неодноразових конфліктів із ОСОБА_6 , які виникали раптово, під час розпиття ними спиртних напоїв, діючи умисно, використовуючи фізичну перевагу над потерпілою ОСОБА_6 , наносив їй численні удари кулаками та ногами по голові, обличчі, тулубу в живіт та кінцівках потерпілої, чим заподіяв ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: синці та садна, забійні рани та крововиливи в жирові капсули обох нирок, переломи правих 8,9 ребер та перелом лівого 9-го ребра без розривів пристінкової плеври, тупу закриту травму органів черевної порожнини у вигляді: розриву брижі поперечно-ободової кишки з крововиливом в черевну порожнину в сукупності з синцями на передній та боковій поверхні черевної стінки, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, від яких ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 19 год. померла.

Таким чином, ОСОБА_5 заподіяв умисно тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованому правопорушенні не визнав. Суду показав, що понад 3 роки він перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_6 та проживали за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 постійно зловживали спиртними напоями, вживала спитрні напої майже щодня. Вона щоденно вимагала у нього принести алкоголь, через це виникали сварки і бійки. Він закривав її у квартирі, щоб вона не змогла вийти і купити спиртне, забирав паспорт, щоб вона не взяла кредит для придбання спиртних напоїв. Анастасія неодноразово лікувалася від алкоголізму, але знову продовжувала пиячити. Він не витримував її ниття, купляв спиртне і вони його розпивали разом. Разом з ними проживала його мати, але вона потійно була на роботі.

29 липня 2022 року вони перебували вдома і ОСОБА_7 попросила його принести горілку. Він сходив купив горілку, вони розпили алкоголь, але ОСОБА_7 стала сваритися і вимагати купити ще спиртного. Між ними була сварка, штовханина. Він міг її відштовхнути вдарити в обличчя, бо не стримувався. Не витримавши сварки він пішов придбав ще горілки. Коли ОСОБА_8 напивалася, лягала і спала. В останній день перед смертю вони проснулися зранку, мама перебувала на роботі. ОСОБА_7 просила сходити за горілкою і біля 11 год він вийшов та приніс горілку. Коли розпили спиртне, почалася сварка оскільки ОСОБА_8 вимагала ще купити горілку. Він не витримав і пішов купив ще горілки. Вони випили по два стаканчики і ОСОБА_8 пішла спати. Але через дві години вона проснулася і знову почала вимагати купити горілку. Коли він лежав на балконі , ОСОБА_8 намагалася вийти до нього, зачепилася за поріг і впала на перило балкону. Він її копнув ногою в ногу і вона пішла у кімнату. Він почув, що вона впала, коли зайшов побачив, що вона лежала поруч із журнальним столиком, який був перевернутий. Він її підняв затягнув на ліжко. Вона жалілася, що від того, що впала на балконі у неї болить у середині. Він сходив у аптеку і купив ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_8 лежала на ліжку і спала. Ввечері прийшла з роботи його мама і звернула увагу, що ОСОБА_7 довго не вставала, просила подивитися до неї. Коли він підійшов і оглянув її то вона вже була мертва.

Пояснив, що в процесі сварок із ОСОБА_7 міг її штовхати, від цього вона падала, Також від того, що ситематично перебувала у стані алкогольного сп`яніння вона сама часто падала у квартирі та на вулиці. У неї на тілі від цього були синці. Було таке, що він наніс удар в обличчя ногою і вибив їй зуби , оскільки вона пила антижир. Але наміру позбавити її життя не мав і не наносив їй умисно описані у експертизі множинні удари, від яких настала смерть.

Незважаючи на те, що обвинувачений вину у інкримінованому правопорушенні не визнав, суд вважає, що його винуватість у скоєному доведена слідуючими доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_10 , яка показала, що останній раз дочку бачила за тиждень до смерті . Дочка проживала із обвинуваченим у квартирі його мами по АДРЕСА_1 . Дійсно, дочка була не подарунок, зловживала спиртними напоями, вона її десятки разів лікувала, залишала проживати у себе, але ОСОБА_7 поверталася до ОСОБА_11 і разом пиячили, часто билися. У п`ятницю 29.07.2022 року вони мали їхати до зубного лікаря вставляти їй зуби, оскільки напередодні ОСОБА_12 вдарив її в обличчя і вибив зуби. Але інша дочка зателефонувала їй і сказала, що ОСОБА_8 не поїде, скинула фотографію, мала новий синець на обличчі, сказала, що ОСОБА_12 її побив. Вона їй зателефонувала і запитала, що вже лікаря не потрібно, вона відповіла, що так, оскільки має нові синці. Вони домовилися, що зустрінуться в неділю, але дочка в цей день померла. Ствердила, що ОСОБА_7 старалася не розповідати про те, що ОСОБА_13 її бив, шкодувала його. Коли вона у п`ятницю не змогла поїхати до зубного лікаря, вона зрозуміла, що її ОСОБА_12 побив, тому настояла скинути фотографію. ОСОБА_7 на Вайбер скинула фотографію, дійсно на обличчі у неї були синці, тому вона не хотіла їхати до лікаря.

Показаннями свідка ОСОБА_14 - рідної сестри ОСОБА_15 яка показала, що сестра проживала з обвинуваченим і вони систематично вживали алкогольні напої, ОСОБА_7 постійно ходила в синцях. За кілька тижнів до смерті ОСОБА_12 вибив ОСОБА_8 чотири передні зуби і вона у п`ятницю 29.07.2022 року мала везти сестру до стоматолога у м. Борислав, але коли зателефонувала ОСОБА_8 сказала, що не поїде, бо знову побита. У неділлю 31.07.2022 року до неї зателефонувала подружка ОСОБА_7 - ОСОБА_16 і повідомила, що ОСОБА_8 померла.

Показаннями свідка ОСОБА_17 , яка показала, що з ОСОБА_7 були подругами з 2003 року. Останні три роки ОСОБА_7 проживала з ОСОБА_18 . Вона дійсно мала проблеми через алкоголь, неодноразово лікувалася, але це не допомагало. Останній час ОСОБА_7 проживала з ОСОБА_18 у його мами. Останні дні перед смертю вона спілкувалася із ОСОБА_8 по телефону, оскільки вона була постійно п`яна і мала синці, билися з ОСОБА_18 . За декілька тижнів до смерті ОСОБА_12 вдарив їй у обличчя ногою і вибив зуби, вона давала телефон стоматолога у якого вона мала вставляти зуби. 31 липня 2022 року біля 10-11 год ОСОБА_7 зателефонувала і сказала, що ОСОБА_12 її побив і напевно зломав ребра, бо тяжко дихати. Вона порадила зателефонувати матері, але ОСОБА_8 сказала, що та вже знає. Ствердила, що обвинувачений часто бив ОСОБА_7 , вона постійно була в синцях. Настя також коли була п`яна розпочинала з ним бійку, але він сильніший і тому завжди після цього була бита. 31 липня 2022 року зателефонувала мати ОСОБА_19 і сказала, що ОСОБА_8 померла. Біля 22 год вони з чоловіком ОСОБА_20 прийшли до будинку, де проживала ОСОБА_8 , чоловік піднявся до квартири, а вона його чекала біля будинку. Через деякий час чоловік повернуся і сказав, що ОСОБА_8 померла. В квартирі був ОСОБА_12 , його мама, вони викликали поліцію і швидку допомогу.

Показаннями свідка ОСОБА_20 - чоловіка ОСОБА_17 , який підтвердив, що 31.07.2022 року біля 21.30 год зателефонувала мама ОСОБА_19 і повідомила, що ОСОБА_8 померла. Він з дружиною прийшли до будинку, де проживали ОСОБА_12 і ОСОБА_8 . Дружина чекала на вулиці, а він піднявся до квартири. Настя лежала на ліжку без ознак життя. У ОСОБА_8 на тілі були множинні тілесні ушкодження, синці. Він запитав ОСОБА_21 : «Це ти її вбив?», але він нічого не говорив, був «в шоці». Коли приїхали працівники поліції і відкрили тіло ОСОБА_8 , він побачив, що вона вся була побита, все тіло було в синцях.

Показаннями свідка ОСОБА_22 - матері обвинуваченого, яка ствердила, що син біля трьох років проживав із ОСОБА_23 у неї у квартирі. Ствердила, що діти часто пиячили, могли битися, але в неї на очах цього не було. Вона працювала, а вони були вдома. 31 липня 2022 року вона біля 15 год прийшла з робти. Настя цілий день лежала у ліжку, до 19 год вона була жива. Біля 21 год син вибіг з кімнати і сказав, що ОСОБА_8 померла.

З протоколу огляду місця події від 01.08.2022 року та фототаблиці до нього, а також відтвореного у судовому засіданні DVD диску, на якому зафіксовано огляд місця події (а.с.76-103) т.1) вбачається, що у кімнаті №1 квартири АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_6 , який знаходився у лежачому положенні на ліжку. На тілі виявлено множинні синці та ссадна. На дверній рамі у коридорі, на холодильнику Індезіт, на дверній рамі коридору, на дверній рамі дверей кухні, на скатерті столику, який стояв перед ліжком, наволочках подушок , порозі балкону, підвіконні виявлено сліди ріди схожої на кров.

З висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.106-110), яка розпочата 01.08.2022 року та закінчена 31.08.2022 року вбачається, що при зовнішньому дослідженні трупа виявлено наступні тілесні ушкодження:

на голові:

- на волосяній частині голови в тім`яно-скроневій ділянці зліва є садно, невизначеної форми, розміром 2,5x2,2см, з буро-коричневою, підсохлою, щільною поверхнею, розташоване нижче рівня довколишньої шкіри;

- в правій периорбітальній ділянці з розповсюдженням до проекції зовнішнього кута правого ока є розлитого характеру синець з підшкірною гематомою, невизначеної форми, на ділянці розміром 6,5x5,2 см, з нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору в центрі та жовтого відтінку по периферії з практично горизонтально орієнтованою раною на нижній повіці, ближче до перенісся, розміром 1,1x0,3 см, глибиною до 0,1 см, в дні рани визначається підшкірно-жирова клітковина з крововиливами. Стінки і краї рани нерівні, осаднені по периферії на 0,1 см;

- на верхній губі зліва, в проекції 23-24 зубів, є рана, практично вертикально орієнтова, розміром 0,8x0,2 см, глибиною до 0,1 см, дном рани є м`які тканини з крововиливами. Стінки і краї рани нерівні, осаднені по периферії на 0,1 см;

- в проекції правої гілки нижньої щелепи практично посередині є синець, невизначеної форми, розміром 3,5х3 см, багрово-фіолетовогожольору, з нечіткими межами;

на тулубі:

- на грудях справа, в правій підключичній ділянці, є розлитого характеру синець, невизначено форми, з нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору на ділянці розміром 10,5x8 см;

- на лівій молочній залозі у всіх квадрантах є група синців, в кількості не менше чотирьох (4), невизначених форм, з нечіткими межами, блідо-фіолетового та багрово- фіолетового фльорів, розмірами від 3x2,8 см до 11х7 см;

- в проекщї нижнього краю лівої реберної дуги є синець невизначеної форми, з нечіткими межами блідо-фіолетового кольору на ділянці розміром 4,3x3,3-см;

- на правій боковій поверхні грудної клітки, в проекції 3-6-го ребер по середньо- пахвинній лінії є два (2) синці невизначених форм, з нечіткими межами, блідо-фіолетового кольору, розміром 3,8х3,2 см та 3x2,7 см;

- в правій бічній ділянці черевної стінки, в середньому відділі по середньо-пахвинній лінії є два(2) синці невизначених форм, з нечіткими межами, блідо-фіолетового та багрово-

Фіолетового кольорів, розмірами 4,5x3,6 см та 5,4x3,8 см;

- на передцїй поверхні черевної стінки, в середньому відділі дещо правіше від пупка є два (2) синці невкзначених форм, з нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору, розмірами 2,4 х 2,2 см та 2,6 x 2,4 см;

- в проекції гребня правої клубової кістки є синець невизначеної форми, з нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору в центрі та жовтого відтінку по периферію на ділянці розміром 5,8 х 3,2 см;

- в крижовій ділянці дещо справа є синець невизначеної форми, з нечіткими межами, блідо-фіолетового кольору, на ділянці розміром 6x4 см;

на верхніх кінцівках:

- по переднє- зрвнідшій поверхні правого плеча в середній третині є розлитого характеру синець, і невизначеної форми, з нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору в центрі та синюшного відтінку по периферії, на ділянці розміром 16 x 8 см;

- по розгинальній та згинальній поверхні правого передпліччя у всіх третинах з переходом на зовнішню поверхню правого ліктьового суглоба є група синців, в кількості не

менше семи (7), невизначених форм, з нечіткими межами, блідо-фіолетового та багрово- фіолетового жольорів, місцями з жовтим відтінком по периферії, розмірами від 2,5 x 2,8 см до 6,5 х 4,5 см;

- по передній поверхні лівого плеча в верхній та середній третинах є група синців, в кількості не менше чотирьох (4), невизначених форм, з нечіткими межами, блідо-фіолетового та синюшно-фіолетового кольорів, розмірами від 1,3 x 2 см до 5,5 x 3,5 см;

- по розгинальній поверхні лівого передпліччя в верхній третині є розлитого характеру синець невизначеної форм из нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору, на ділянці розміром 4,7 х 3см;

на нижній кінцівках:

- на лівій сідниці, в проекції нижнього зовнішнього квадранту, є розлитого характеру синець, невизфченої форми, з нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору, на ділянці розміром 11 x 8 см;

- по внутрішній пбверхні лівого стегна в середній третині, є розлитого характеру синець, невизначеної, форми, з нечіткими межами, синюшно-фіолетового кольору, на ділянці розміром 5 x 4,1 см;

- по передній поверхні лівого колінного суглоба є переривчастого характеру синець, невизначеної форми, з нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору, на ділянці розміром 14 x 11 см;

- по передній поверхні лівої гомілки в середній третині розлитого характеру синець, невизначбної форми, з нечіткими межами, блідо-фіолетового кольору, на ділянці розміром 2,7 х 1,5 см;

- по передній поверхні правого стегна в середній третині, є розлитого характеру синець, невизначеної форми, з нечіткими межами, блідо-синюшного кольору, на ділянці розміром

16 x 14 см;

- по передніій поверхні правого колінного суглоба з переходом на внутрішню поверхню правого стегна в нижній третині є переривчастого характеру синець, невизначеної форми з нечіткими мерами, багрово-фіолетового кольору в центрі та блідо-синюшного відтінку по периферії, на ділянці розміром 17 x 12 см;

- по зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині, є розлитого характеру синець, невизначеної форми, з нечіткими межами, багрово-фіолетового кольору на ділянці розміром, 13,5 x 9,5 см;

- по заднє-зовніщній поверхні правої гомілки в нижній третині є група синців, в

Кількості не менше п`яти (5) невизначених форм, з нечіткими межами, блідо-фіолетового та

синюшно-фіолетового кольорів, розмірами від 1 x 1,5 см до 3 x 2,6 см.

На підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи результати лабораторних експертиз експерт визначив, що причиною смерті гр. ОСОБА_6 є тупа закрита травма органів черевної порожнини у вигляді: множинних синців на передній та боковій поверхні черевної стінки, обширного розриву брижі поперечно-ободової кишки в ділянці її кореня з крововиливом в черевну порожнину (в черевній порожнині близько 1500 мл рідкої крові темно-червоного кольору да близько 100 ; мл рихлих згортків), що призвело до розвитку внутрішньої крововтрати, милокрів`ю внутрішніх органів, що й стало безпосередньою причиною смерті. Даний підсумок про причину смерті грунтується на результатах проведення судово-медичної експертизи трупа при якій виявлено вказані ушкодження органів черевної порожнини та підтверджується даними судово-гістологічної експертизи.

Враховуючи розвиток трупних змін можна думати, що смерть гр. ОСОБА_6 могла настати біля одної доби до розтину її тіла.

Тупа закрита травма органів черевної порожнини у вигляді розриву брижі поперечно-ободової кишки з крововиливом в черевну порожнину в сукупності з синцями на передній та боковій поверхні черевної стінки має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (п.п. 2.1.1. «а», 2.1.3. «л», «о») Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 та перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Тілесні ушкодження виявлені на тілі трупа гр. ОСОБА_6 , враховуючи їх морфологічний характер, локалізацію та механізм утворення, не могли утворитися при її падінні («...з висоти власного зросту...»).

Кров від трупа ОСОБА_6 відноситься до групи 0 з ізоглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_24 , який був присутній під час надання показань обвинуваченим ОСОБА_5 , свій висновок підтримав. Пояснив, що закрита травма органів черевної порожнини у вигляді: множинних синців на передній та боковій поверхні черевної стінки, обширного розриву брижі поперечно-ободової кишки в ділянці її кореня з крововиливом в черевну порожнину (в черевній порожнині близько 1500 мл рідкої крові темно-червоного кольору да близько 100 ; мл рихлих згортків), що призвело до розвитку внутрішньої крововтрати, милокрів`ю внутрішніх органів, що й стало безпосередньою причиною смерті не могла утворитися при падінні потерпілої з висоти власного зросту на площину, в тому числі при подіях, які описував обвинувачений у своїх показаннях. Обширний розрив брижі поперечно-ободової кишки в ділянці її кореня, множинні синці на передній та боковій поверхні черевної стінки, перелом ребер могли утворитися від удару тупим предметом з прикладанням значної сили, це могла бути рука, нога людини і такі пошкодження не могли виникнути при падінні, в тому числі на журнальни столик чи перило балкону.

В судовому засіданні було відтворено заис до протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 , який проведений 03.08.2022 року. Під час слідчого експерименту обвинувачений показував як він сварився із ОСОБА_6 , як відштовхував її, а також показував як і куди наніс удар своєю ногою у ногу потерпілій перебуваючи на балконі, показував як ОСОБА_7 зачепившись за поріг балкону та впала на перелило балкону і на його думку могла зломати собі ребра, як вона поветаючись з балкону до кімнати впала і могла вдаритися до журнального столика, оскільки він саме падіння не бачив.

Разом з тим, такі його показання не відповідають не лише висновку судово-медичної експертизи про механізм утворення виявлених на трупі потерпілої тілесних ушкоджень, а й іншим доказав, зокрема показанням свідка ОСОБА_17 , яка ствердила, що у день смерті біля 11 год потерпіла ОСОБА_15 зателефонувала ій і розповіла, що обвинувачений її побив і напевно зломав ребра, бо в неї болить у грудях.

Також суд враховує, що за період з 29.07 по день смерті потерпіла ОСОБА_15 не виходила з квартири на вулицю, весь цей час перебувала у квартирі з обвинувчаеним і виявлені на тілі тілесні пошкодження не могли бути заподіяні в іншому місці іншою особою.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 28.09.2022 року № 448 (а.с.166) ОСОБА_5 на час інкримінованих дій, а також на час проведення експертизи хронічними психічними захворюваннями, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у скоєному є доведена повністю.

Суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України є правильною, оскільки він умисно наніс потерпілій ОСОБА_6 численні удари руками і ногами по голові, тулубу, обличчі, в живіт, врезультаті чого заподіяв умисно тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої травми органів черевної порожнини у вигляді: множинних синців на передній та боковій поверхні черевної стінки, обширного розриву брижі поперечно-ободової кишки в ділянці її кореня з крововиливом в черевну порожнину (в черевній порожнині близько 1500 мл рідкої крові темно-червоного кольору да близько 100 ; мл рихлих згортків), що призвело до розвитку внутрішньої крововтрати, милокрів`ю внутрішніх органів, що й стало безпосередньою причиною смерті потерпілої.

При цьому суд погоджується із висновками органу досудового розслідування про те, що діяння обвинуваченого слід квалівкувати за ч.2 ст.121 КК України, а не як умисне вбивство ч.1 ст.115 КК України.

Так, ч. 1 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. У свою чергу ч. 2 ст. 121 КК передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому суд враховує, що умисне вбивство відрізняється від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, і визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків; вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).

При цьому питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

При цьому спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений під час сварки із потерпілою умисно наносив їй удари руками і ногами в область життєво важливих органів - голови грудної клітки, живота разом з тим є очевидним, що його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій - настання смерті, не охоплювалося його умислом і він не намагався позбавити життя потерпілу та і якби він мав такий умисел, він міг його реалізувати безперешкодно. Разом з тим, після побиття потерпілої, він поклав її на ліжко, на її прохання купив у аптеці Німесил, щоб полегшити біль, потерпіла після побиття ще тривалий час була жива.

Таким чином, оскільки обвинувачений наносячи множинні удари у життєво важливі органи потерпілої усвідомлював, що може заподіяти тяжку шкоду здоров`ю потерпілого, і свідомо припускав настання такої шкоди, але вчиняючи такі дії не бажав її смерті, тому його діяння слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обтяжуючою обставиною відповідальності обвинуваченого є скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння. При цьому суд переконаний, що обвинувачений під час скоєння злочину перебував у стані алкогольного сп`яніння, так як він сам визнає, що розпивав спритні напої з потерпілою.

Пом`якшуючих обставин відповідальності не встановлено.

У відповідності до вимог ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так іншими особами.

Згідно положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Санкцією ч.1 ст.121 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, те, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого.

Враховуючи те, що обвинувчаений є несудимий, разом з тим скоїв тяжкий злочину у стані алкогольного сп`яніння, умисно заподіяв особі тяжкі тілесні пошкодження, що призвели до смерті людини, не усвідомив наслідки своїх протиправних дій, у скоєному не розкаюється, а тому суд приходить до переконливого висновку про те, що за скоєне до обвинуваченого слід обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті.

Саме таке покарання буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений був фактично затриманий та утримується під вартою в межах кримінального провадження з 01.08.2022 року, тому йому слід рахувати термін покарання з дати фактичного затримання.

У відповідності до положень ст.100 КПК України, слід також вирішити питання речових доказів у кримінальному провадженні.

Судові та процесуальні витрати у справі не заявлені.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань (№19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 Кримінального кодексу України.

Призначити покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі терміном на 8 ( вісім) років з утриманням у кримінально-виконавчій установі .

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з часу фактичного затримання з 01.08.2022 року.

Міру запобіжногозаходу ОСОБА_5 довступу вирокуу законусилу залишити тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань (№19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області.

Речові докази у кримінальному провадженні - змиви РБК з місця події та одяг ОСОБА_6 (а.с.104,120)- знищити; мобільний телефон ОСОБА_25 Xiaomi Redmi (а.с. 133) повернути її мамі, DVD диски зберігати при справі.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Суддя: ОСОБА_1