Ухвала суду № 110864274, 15.05.2023, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №485/181/23

Провадження № 1-кс/485/104/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м.Снігурівка

Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023152310000213 від 09 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

Прокурор Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним клопотанням.

В обгрунтування клопотання зазначає, що 09 травня 2023 до ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ФГ «ОРГАНІК СІСТЕМС» про те, що в період з березня по листопад 2022 року невстановлена особа здійснила крадіжку майна з території, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості про даний факт 09 травня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152310000213 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

11 травня 2023 року ОСОБА_4 добровільно видав слідчому викрадені ним в липні 2022 року з території ФГ «Органік Сістемс» шість металевих бочок, металевий квадратний контейнер та металопластикові двері з рамою, які слідчий оглянув та вилучив до ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.

В ході досудового розслідування встановлено, що власником вилученого майна є ФГ «Органік Сістемс» (ЄДРПОУ 35521091), при цьому фактичним володільцем є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою слідчоговід 11.05.2023майно,видане ОСОБА_4 ,визнано речовимидоказами у кримінальному провадженні №12023152310000213, після чого передано на зберігання представнику потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 .

З метою попередження втрати, знищення, приховування, перетворення або відчуження майна, вилученого у ОСОБА_4 на підставі протоколу огляду речі від 11 травня 2023, слідчий просить накласти арешт на шість металевих бочок, металевий квадратний контейнер та металопластикові двері з рамою, які на праві власності належать ФГ «Органік Сістемс», шляхом заборони фактичному володільцю ОСОБА_4 користуватись та розпоряджатись вказаними речами.

В судове засідання учасники судового провадження не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені. Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності. Розгляд клопотання проводиться за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено, що СВ ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023152310000213 від 09 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

11 травня 2023 року ОСОБА_4 добровільно видав слідчому шість металевих бочок, металевий квадратний контейнер та металопластикові двері з рамою, які він в липні 2022 року викрав з території ФГ «Органік Сістемс», що зафіксовано у протоколі огляду від 11 травня 2023 року.

Постановою слідчоговід 11травня 2023року майно,видане ОСОБА_6 ,визнано речовимидоказами у кримінальному провадженні №12023152310000213, після чого визнано місцем його зберігання за представником потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 , якому передано вказане майно як представнику власника.

У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Приписами п.1 ч.2 та ч.3 цієї статті Кодексувстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст..98 КПК України.

Згідно із статтею 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

У відповідності до ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна можливе під час затримання особи у порядку, передбаченому ст.ст.207, 208 КПК України, обшуку та огляду.

Статтею 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, зокрема, шляхом отримання речей від фізичних осіб.

За вимогами ст.100 КПК України, речовий доказ, наданий добровільно, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий у даному кримінальному провадженні отримав доказ від особи у порядку, передбаченому ст.93 КПК України, яка добровільно такий доказ йому надала, а не вилучав його. Отже, вказані шість металевих бочок, металевий квадратний контейнер та металопластикові двері з рамою не є тимчасово вилученим майном, належать потерпілій юридичній особі ФГ «Органік Сістемс» та передані представнику цієї юридичної особи на зберігання слідчим.

Отже, шість металевих бочок, металевий квадратний контейнер та металопластикові двері з рамою не є тимчасово вилученим майном у розумінні ч.2 ст.167 КПК України, а отримані органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.93 КПК України, обґрунтовано визнані речовим доказом по справі й не підлягають поверненню ОСОБА_4 у порядку, передбаченому ч.3 ст.173 КПК України.

Верховний Суд у справі № 461/1188/18 від 11 лютого 2020 року прийшов до висновку про те, що безпідставними є і доводи засудженої про те, що добровільно виданий нею телефон є тимчасово вилученим майном, оскільки, як правильно зазначено у вироку місцевого суду, викрадений телефон не є тимчасово вилученим у розумінні ч. 2 ст.167 КПК. Цей доказ обґрунтовано був визнаний слідчим як речовий та залучений до кримінального провадження постановою від 22 вересня 2017 року (т. 1, а.с. 144). Відповідно, немає підстав для визнання недопустимим доказом, як похідного, висновку експерта від 28 грудня 2017 року №9/695 про визначення вартості телефона.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Прокурор у клопотанні не обґрунтував, що накладення арешту на майно, яке добровільно видане ОСОБА_4 та передане на відповідальне зберігання представнику власника, є необхідним для виконання завдання кримінального провадження по його зберіганню як речового доказу, та що без застосування арешту таке майно буде втрачено.

Крім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а не способом узаконення дій слідчого по збиранню доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищезазначене, приходжу висновку, що відсутні підстави для арешту майна у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.132, 171-173, 309 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023152310000213 від 09 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий судя ОСОБА_1