Вирок № 110862074, 15.05.2023, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/3091/23

провадження № 1-кп/361/873/23

15.05.2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111130000160 від 18 січня 2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ніжин Чернігівської області, громадянки України, офіційно не працюючої, одруженої, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , 2012 року народження, ОСОБА_6 , 2017 року народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судиму:

- 15 серпня 2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

- 09 грудня 2022 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2023 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні торгової зали магазину «Мегамаркет», належний ПП «Теркап», який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316, звернула свою увагу на продуктові товари, які знаходились на торгових поличках, та в цей час у неї виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

У подальшому, ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, реалізуючи свій умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, підійшла до торгових полиць з промисловими товарами, де знаходилося вершкове масло, а саме «Масло Яготинське солодковершкове Екстра 82,5% 180 г» в кількості 5 шт., загальною вартістю 350 грн, який вона взяла з верхньої полички та поклала до своєї сумки чорного кольору, яка знаходилась у неї при собі на лівому плечі та повторно таємно, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку чужого майна, належного ПП «Теркап».

Продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 підійшла до поличок із побутовими товарами, де звернула свою увагу на «Воду туалетну You are Charm! 90 мл», «Воду туалетну Gamble Red 100 мл», «Воду туалетну Hiz Track 100 мл», після чого діючи таємно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, своєю правою рукою взяла з полички «Воду туалетну You are Charm! 90 мл» в кількості 2 одиниць, загальною вартістю 347,34 грн та поклала їх до лівої внутрішньої кишені куртки, в яку була одягнута, після чого поруч із полички взяла лівою рукою «Воду туалетну Gamble Red 100 мл» в кількості 2 одиниць, загальною вартістю 310,50 грн та поклала до лівої внутрішньої кишені куртки, в яку була одягнута, після чого взяла «Воду туалетну Hiz Track 100 мл», вартістю 202,25 грн та поклала у внутрішню праву кишеню куртки, в яку була одягнута.

У подальшому, 17 січня 2023 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 направилася до виходу з магазину «Мегамаркет», маючи намір пройти повз розрахункові каси, не розплатившись за товар, виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, яке не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки ОСОБА_4 була зупинена співробітником служби безпеки магазину.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 намагалася завдати ПП «Теркап» майнової шкоди на загальну суму 1 210,09 грн.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю. При цьому дала суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам вчинення злочину. Про вчинене щиро розкаялася, просила суворо її не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їхньої позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи, які не досліджувалися в суді, в апеляційному порядку.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Враховуючи пояснення обвинуваченої, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов до висновку, що вина обвинуваченої доведена «поза розумним сумнівом» у повному обсязі та суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Підстав відповідно до частини третьої статті 337 КПК України для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Надаючи оцінку особистості обвинуваченої ОСОБА_4 , суд зазначає, що остання щиро розкаялася у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судима за злочини проти власності.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, активне сприяння кримінального правопорушення.

Обставиною, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують її покарання, є рецидив злочинів.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає покарання у виді позбавлення волі, яке буде справедливим та необхідним у даному випадку, а також відповідатиме меті покарання та запобігатиме вчиненню обвинуваченою та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що підстави застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відсутні, оскільки відсутні обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 127/25037/17 (провадження № 51-4700км20), «у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку».

Так, 09 грудня 2022 року вироком Броварського міськрайонного суду Київськкої області ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Отже, ОСОБА_4 вчинила новий злочин протягом визначеного вироком суду іспитового строку.

Частиною третьою статті 78 КК України визначено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

За вказаних обставин, остаточне покарання відносно ОСОБА_4 слід визначити із застосуванням положень ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 судом не обирався.

Керуючись положеннями ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2022 року остаточне покарання визначити ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Речові докази:

- диск із відеозаписом слідчого експерименту, диски з камер відеоспостереження, які приєднано до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1