Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2023 року Чернігів Справа № 620/4984/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Мазко Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івашко С.В. про накладення штрафу від 07.04.2023 ВП НОМЕР_1, винесену з примусового виконання виконавчого листа, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 29.11.2022 по справі №620/1762/22.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що головний державний виконавець Івашко С.В. всупереч законодавству України щодо зупинення у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржником за яким є орган військового управління - ІНФОРМАЦІЯ_2, проігнорував ці вимоги та замість зупинення виконавчого провадження виніс протиправну постанову від 07.04.2023 про накладення штрафу.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки боржником рішення суду в повному обсязі не виконано. Вказує, що зупиняються в період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), а саме видача довідки - напряму стосується грошового забезпечення ОСОБА_1 . Поважних причин невиконання даного рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 державному виконавцю повідомлено не було, а тому постанова про накладення штрафу є законною.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №620/1762/22 задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 скерувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову (скореговану) довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про оновлені розміри складових грошового забезпечення: посадового окладу за посадою начальник військового представництва Міністерства оборони України та окладу за військовим званням полковник, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку із 01.02.2022 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Рішення суду від 27.06.2022 набрало законної сили 10.11.2022.
На виконання зазначеного рішення суду 29.11.2022 видано виконавчий лист.
21.12.2022 головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1, про що винесено постанову (а.с.40-41).
ІНФОРМАЦІЯ_1 заявою від 22.12.2022 звернувся до відповідача із проханням закінчити виконавче провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, долучивши до своєї заяви довідку від 22.11.2022 №ФЧ55183 (а.с.48).
06.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. №2112 від 22.12.2022 (а.с.52-53).
01.03.2023 рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/1600/23 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 06.02.2023.
21.03.2023 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження у зв`язку зі скасуванням постанови про закінчення виконавчого провадження судом та направлено боржнику, а також направлено вимогу виконати рішення (а.с.66).
27.03.2023 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про зупинення виконавчого провадження, що зареєстрована 04.04.2023 (а.с.68).
07.04.2023 винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду (а.с.70).
Вважаючи дії державного виконавця протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до с.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно п.1, 16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, зокрема, передбачено, що зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №15 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб, - до 25.05.2022.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 22.05.2022 № 2263-IX» було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 7572 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 8189, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 подано до відповідача заяву про зупинення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 на підставі пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, проте всупереч вимогам встановленим пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №620/1762/22, яке набрало законної сили 10.11.2022, встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 Міністерства оборони України та отримує пенсійне забезпечення у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області. З 05.12.2006 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб". З 24.06.2011 ОСОБА_1 , як особа із інвалідністю внаслідок війни 2 групи отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 21 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є пенсіонером та не проходить дійсну військову службу у складі Збройних сил України та інших військ, тому виключення, зазначене в пункті 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, не охоплює пенсіонерів Збройних Сил України.
Враховуючи викладене, у державного виконавця не було підстав для винесення постанови про накладення штрафу, а тому такі дії державного виконавця та постанова про накладення штрафу не відповідають вимогам Закону №1404-VIII.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд вважає, що оскаржувана постанова від 07.04.2023 ВП НОМЕР_1 про накладення штрафу прийнята не у спосіб, що визначений Конституцією України та законами України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івашко С.В. про накладення штрафу від 07.04.2023 ВП НОМЕР_1, винесену з примусового виконання виконавчого листа, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 29.11.2022 по справі №620/1762/22.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення суду складено 15 травня 2023 року.
Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2).
Відповідача: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700).
Суддя О.Є. Ткаченко
Судове рішення № 110859651, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 15.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/4984/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: