Рішення № 110856000, 15.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 травня 2023 року Справа № 280/6530/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (65107, Одеська область м. Одеса, вул. Канатна, ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (далі - відповідач 2) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 04 жовтня 2022 року № 084250002505, зобов`язати зарахувати до страхового стажу не зараховані періоди роботи та призначити пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 16 квітня 2022 року;

-судові витрати у вигляді судового збору у сумі 992,40 грн. стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що у вересні 2022 року позивач звернулась до відповідача 1 за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), оскільки 15 квітня 2022 року досягла пенсійного віку та мала необхідну кількість загального стажу. Рішенням відповідача 2 у призначенні пенсії позивачу відмовлено, у зв`язку із недостатнім обсягом загального стажу, оскільки до її страхового стажу не були зараховані періоди згідно трудової книжки від 26 лютого 2002 року, у зв`язку з тим, що на першій сторінці трудової книжки по батькові на російській мові « ОСОБА_2 » не відповідає по батькові на російській мові в свідоцтві про укладення шлюбу « ОСОБА_3 ». Позивач не погоджується з відмовою в призначенні пенсії та зазначає, що під час оформлення пенсії була помічена помилка в написанні по батькові в паспорті позивача серія НОМЕР_2 виданого Новомиколаївським РВ УМВС України в Запорізькій області на підставі якого заведена трудова книжка НОМЕР_3 від 26 лютого 2002 року, що зазначено на титульній сторінці самої трудової книжки. Згідно свідоцтва про народження по батькові на російській мові « ОСОБА_3 » на українську в паспорті перекладено як « ОСОБА_4 ». Після виявлення описки паспорт змінено. На підставі зазначеного, належність позивачу трудової книжки НОМЕР_4 с повністю очевидною. Всі ці документи надавалися позивачем при зверненні за призначенням пенсії, тому відмова в зарахуванні спірних періодів стажу несумісна з принципами верховенства права та належного урядування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачем 2 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 28 вересня 2022 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року(далі -Порядок 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійною фонду України в Одеській області, яке уповноважене розглянути подану позивачем заяву. 04 жовтня 2022 року Головним управлінням па підставі заяви та наданих документів винесено Рішення № 084250002505 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-1V в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2002 року, оскільки на першій сторінці трудової книжки по батькові на російській мові не відповідає по батькові на російській мові в свідоцтві про шлюб; періоди роботи згідно довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області, оскільки у довідках по батькові на російській мові не відповідає по батькові на російській мові в свідоцтві про шлюб, або по батькові зазначено скорочено. Виходячи з вищезазначеного, відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Головним управлінням пенсійного фонду України в Запорізькій області відзив на позовну заяву не надавався. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 21 листопада 2022 року та матеріали позовної заяви вручені уповноваженій особі ГУ ПФУ в Запорізькій області 25 листопада 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

28 вересня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 із застосуванням принципу екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії за віком передано на розгляд ГУ ПФУ в Одеській області.

Відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №084250002505 від 04 жовтня 2022 року, згідно з яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком та зазначено, що необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV становить не менше 29 років. Страховий стаж особи становить 26 років 11 місяців 05 днів. За доданими документами, до страхового стажу не зараховано:

- періоди роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2002 року, оскільки на першій сторінці трудової книжки по батькові на російській мові не відповідає по батькові на російській мові в свідоцтві про шлюб;

- періоди роботи згідно довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області, оскільки у довідках по батькові на російській мові не відповідає по батькові на російській мові в свідоцтві про шлюб, або по батькові зазначено скорочено.

Також, вказаним рішенням позивачу повідомлено про те, що для зарахування періоду роботи з 01 серпня 2002 року по 31 грудня 2002 року згідно трудової книжки необхідно надати уточнюючу довідку, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОК-5 відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії за віком та не врахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2002 року та архівних довідок позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1- 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Підтвердження трудового стажу іншими документами здійснюється виключно у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкції №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1.2 Інструкції №58 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Пунктом 2.2 Інструкції №58 визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

За приписами пункту 2.6 Інструкції №58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця, який зобов`язаний здійснити виправлення у трудовій книжці у разі виявлення неправильного або неточного запису.

ГУ ПФУ в Одеській області не зарахувало до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2022 року та довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області, посилаючись на те, що згідно вказаних документів по батькові позивача на російській мові не відповідає по батькові на російській мові, зазначеному в свідоцтві про шлюб.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям.

Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Згідно з пунктом 4 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною радою України №2503-ХІІ від 26 червня 1992 року (у редакції станом на дату видачі позивачу паспорта громадянина України) усі записи в паспорті і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються українською і російською мовами.

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що на першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою.

З наданих до матеріалів справи письмових доказів, які також надавались позивачем до заяви про призначення пенсії, судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого Новомиколаївським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 04 липня 2002 року, на першій сторінці паспортної книжечки прізвище ім`я по батькові позивача вказано українською мовою як ОСОБА_1 , на другій сторінці російською мовою як ОСОБА_5 .

Судом також досліджено трудову книжку позивача НОМЕР_4 від 26 лютого 2022 року, копію якої надано до матеріалів справи, та встановлено, що на сторінці 1 трудової книжки ім`я позивача вказано російською мовою як ОСОБА_5 .

З вищевикладеного вбачається, що прізвище ім`я та по батькові зазначені російською мовою у паспорті громадянина України НОМЕР_2 , виданого Новомиколаївським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 04 липня 2002 року співпадає із прізвищем ім`ям та по батькові вказаними у трудовій книжці.

В той же час, як зазначено позивачем у позовній заяві, під час оформлення пенсійних виплат нею було виявлено помилку у паспорті в частині зазначення її по батькові під час перекладу уповноваженими особами паспортного столу ідентифікаційних даних з російської на українську мову. У зв`язку із чим вона звернулась до органів ДМС із заявою про заміну паспорту, внаслідок чого позивачем було отримано новий паспорт громадянина України № НОМЕР_5 від липня 2002 року, в якому з урахуванням виправлення зазначено наступне по батькові позивача « ОСОБА_6 ».

Суд зазначає, що, урахуванням відмітки, яка міститься на першій сторінці трудової книжки, записи до вказаної трудової книжки внесені колишнім роботодавцем позивача на підставі паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого Новомиколаївським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 04 липня 2002 року, який пізніше було змінено у зв`язку із виявленням у ньому помилки в частині зазначення по батькові позивача.

Таким чином, судом встановлено, що прізвище ім`я та по батькові позивача, зазначені російською мовою у трудовій книжці НОМЕР_4 від 26 лютого 2002 року співпадають із прізвищем ім`ям та по батькові позивача, вказаними у паспорті позивача серії НОМЕР_2 , виданого Новомиколаївським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 04 липня 2002 року, який в подальшому було змінено на паспорт громадянина України № НОМЕР_5 від 23 липня 2022 року.

При цьому суд зазначає, що свідоцтво про шлюб підтверджує факт перебування людей у шлюбі, не підтверджує стаж роботи особи та з урахуванням Порядку № 22-1 не входить до переліку документів необхідних для призначення пенсії.

Отже, твердження відповідача про те, що по батькові позивача, зазначене в трудовій книжці, не відповідає даним її свідоцтва про шлюб та є підставою для відмови у зарахуванні до стажу періоду роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2002 року, є безпідставним.

З приводу доводів ГУ ПФУ в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області, оскільки вказане у них по батькові позивача на російській мові не відповідає по батькові на російській мові, зазначеному в свідоцтві про шлюб суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що довідки №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281 видані Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області 26 вересня 2022 року на ім`я « ОСОБА_1 ».

Новий паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , із виправленим по батькові, позивачу видано 23 липня 2022 року.

Тобто, вищезазначені довідки видані позивачу вже з урахуванням внесених до паспорту громадянина України виправлень в частині зазначення особистих даних позивача, а саме по батькові.

Більш того, як зазначалось раніше, свідоцтво про шлюб не є документом, який підтверджує стаж роботи та не є документом, вимога щодо надання якого встановлена законодавцем під час звернення до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач 2 безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача періоди її роботи згідно довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області.

Наведену у сукупності дозволяє дійти висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 04 жовтня 2022 року №084250002505 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком в частині не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2022 року та довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог, щодо яких суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, суд зазначає, що задоволення позову у спосіб, заявлений позивачем, шляхом зобов`язання відповідача 1 нарахувати та виплачувати позивачу пенсію, може призвести до не відповідного розрахунку страхового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що розрахунок страхового стажу віднесено до компетенції органів пенсійного фонду, які здійснюють покладену на них функцію за встановленою процедурою, зокрема, перевіряють подані документи на відповідність вимогам закону, перевіряють зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта, уточнюють інформацію про факт роботи тощо. Адже право особи на одержання пенсії може бути установлено виключно на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2022 року та довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області, стала невідповідність зазначеного в трудовій книжці по батькові, вказаному у свідоцтві про шлюб, тобто щодо даних періодів трудову книжку не визнано як документ, який підтверджує страховий стаж. Отже відповідач не здійснював перевірку змісту трудової книжки щодо конкретних записів про дані періоди роботи, їх належне оформлення, відповідність вимогам чинного законодавства, не уточнював інформацію про факт роботи в ці періоди тощо.

Суд не може перебирати на себе функцію органу Пенсійного фонду та здійснювати перевірку відповідних документів, на підставі яких визначається страховий стаж, оскільки це суперечить завданням адміністративного судочинства.

Крім того, вимога про зобов`язання відповідача 1 призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах є безпідставною, оскільки спрямована на майбутнє та заявлена за відсутності доказів наявності у позивача відповідного стажу.

Отже, належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах суд вважає зобов`язання органу Пенсійного фонду, який прийняв оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу, повторно розглянути подану позивачем заяву від 28 вересня 2022 року та вирішити питання про зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2022 року та довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, від 17 липня 2018 року у справі №514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що ..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу…….

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на його користь в розмірі 496,20 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким винесено протиправне рішення ГУ ПФУ в Одеській області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 04 жовтня 2022 року № 084250002505.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, подану ОСОБА_1 28 вересня 2022 року, та вирішити питання про зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно трудової книжки від 26 лютого 2002 року та довідок (в т.ч. про зарплату) №№ 276, 277, 278, 279, 280, 281, виданих Архівним відділом Тернуватської селищної Ради Запорізької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, місцезнаходження: 65107,Одеська область м. Одеса, вул. Канатна, ЄДРПОУ 20987385.

Повне судове рішення складено 15 травня 2023 року.

Суддя Д.В. Татаринов