Рішення № 110855905, 04.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 травня 2023 року о 12 год. 55 хв.Справа № 280/5659/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Юхименка Г.В.,

представника позивача - Лисенка Є.А.,

представника відповідача - Поліщука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не приведенні у відповідність розрахунку Накл (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015 - 11.2017, шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290 346 772, 63 грн;

зобов`язати відповідача привести у відповідність розрахунок Накл (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015 - 11.2017 шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290 346 772, 63 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2022 у справі відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 27.10.2022.

27.10.2022 підготовче засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Наступне засідання призначене на 22.11.2022, про що повідомлено учасників справи.

22.11.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.12.2022.

14.12.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.01.2023.

10.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2023.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді з 20.02.2023 по 24.02.2023 на навчанні у Національній школі суддів, судове засідання було перенесено на 06.03.2023, про що учасники справи були повідомлені.

Ухвалою суду від 06.03.2023 клопотання представника позивача задоволено. Відкладено засідання в адміністративній справі на 28.03.2023.

28.03.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.04.2023.

13.04.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.05.2023.

В судовому засіданні 04.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали з питань розгляду клопотання.

В судовому засіданні 04.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивач посилається на те, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» зареєстровано платником ПДВ до 01.02.2015 відповідно, всі складові формули для розрахунку суми податку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обраховуються з 01.07.2015. Але 09.11.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ стався технічний збій внаслідок якого, з невідомих підприємству причин, розмір реєстраційного ліміту зазнав суттєвих втрат.

Вказані обставини призвели до зменшення суми податку Накл (регліміт), на яку Товариство мало право зареєструвати ПН/РК на 290 346 772, 63 грн. Розбіжність показників в СЕА це числове значення у сумі 290 346 772, 63 грн, яке утворилося арифметичним розрахунком. Відбулося зменшення реєстраційного регліміту на суму (-) 290 346 772,63 грн, але по даним СЕА ПДВ за цей період операцій по реєстрації виданих та отриманих ПН/РК не проводилось.

Фактична сума перевищення податкових зобов`язань по не зареєстрованим ПН/РК зазначена ПАТ «Запоріжжяобленерго» у поданій контролюючому органу податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року (одноразово) згідно Наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за №451/31903), де в Додатку 5 в таблиці 1.2 зазначалися відомості про суми ПДВ, вказані в yсix ПН, які були складені з 01.07.2015 по 31.05.2018 та не зареєстровані в ЄРПН, суми ПДВ за якими були включені до складу податкових зобов`язань у деклараціях за звітні (податкові) періоди, що передували звітному (податковому) періоду - червню 2018 року. У вказаній декларації не зазначені відомості щодо суми 290 346 772,63 грн, які не є податковими зобов`язаннями ПАТ «Запоріжжяобленерго», та на дану суму ПН/РК не складались.

Це додатково доводить, що зменшення реєстраційного регліміту на суму 290 346 772,63 грн відбулось помилково, внаслідок можливого технічного збою в СЕА. В зв`язку із вказаними обставинами, ПАТ "Запоріжжяобленерго" позбавлено можливості у повній мірі використовувати свій рахунок у СЕА ПДВ для проведення реєстрації податкових накладних для контрагентів. Наголошує на тому, що така ситуація може призвести до застосування до підприємства з боку податкового органу нових штрафних санкцій у майбутньому.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що платник зобов`язаний відобразити результат перерахунку податкових зобов`язань з ПДВ у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику відповідно до вимог пункту 192.3 статті 192 Кодексу. Таким чином, у разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації у межах граничного терміну, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Кодексу для такої реєстрації, постачальник зменшує податкові зобов`язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено, а якщо такий розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням встановлених термінів реєстрації в ЄРПН, то у періоді реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, Кодексом не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування (у тому числі тих, що були складені помилково) або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми.

Одночасно № 1365/99-99-15-03-01-18 надано доповнення до Заявки на доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку на додану вартість, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування в ЄРПН, з урахуванням змін, внесених до Кодексу Законами України від 24.12.2015 № 909-VIII та від 21.12.2016 № 1797- VIII. Згідно з доповненням, починаючи з моменту його реалізації, але не раніше 01.07.2017 формування показника Перевищ (Перевищ2) здійснюється для кожного платника ПДВ підсумовуванням позитивної різниці між значенням показників ПЗ та ЄРПН за кожний звітний період, починаючи з періоду липень 2015/IIІ квартал 2015 року, де: 1. ПЗ (сума податкових зобов`язань, зазначених платником у податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них) за звітний період; 2. ЄРПН сума податку, що міститься в складених платником податкових накладних та розрахунків коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації чи збільшення суми компенсації, зареєстрованих в ЄРПН за звітний період. При обрахунку позитивного значення показника Перевищ на таке значення зменшується реєстраційна сума Накл такого платника.

Згідно даних СЕА ПДВ у позивача показник Перевищ розрахувався станом на 09.11.2017 у зв`язку з невідповідністю суми податкових зобов`язань, задекларованих позивачем згідно поданих декларацій з ПДВ або уточнюючих розрахунків до із сумою ПДВ за податковими накладними/розрахунками коригування, податковими у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН та складав 290 376 200 грн.

Згідно з базами даних ДПС станом на 08.11.2017 сума реєстраційного ліміту позивача складала 80 243 299,65 грн. У зв`язку з перерахунком показника Перевищ та обрахуванням його за кожен звітній період окремо (до цього показник Перевищ розраховувався наростаючим підсумком) реєстраційний ліміт підприємства зменшився на показник Перевищ у розмірі 290 376 200,00 грн.

Зменшення реєстраційного ліміту відбулося по причині виникнення розбіжностей між показниками податкової звітності з ПДВ за відповідний період та сумою податку, що у накладних/розрахунків коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН.

Зазначено, що перерахунок показника Перевищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (Накл) такого платника.

Станом на 11.11.2022 за даними СЕА ПДВ у позивача обліковується сума перевищення по вищезазначених періодах у розмірі 178 550 203,00 грн, в тому числі в розрізі періодів та контрагентів. Так зокрема, у жовтні 2015 року позивача включено до складу податкових зобов`язань, зазначених платником ПДВ у поданій податковій декларації (реєстраційний номер 9237142476 від 19.11.2015) з урахуванням уточнюючих розрахунків до неї, незареєстровані податкові накладні на контрагентів - неплатників ПДВ на суму 200 452,40 грн. При цьому, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Крім цього, у розділі 7 (коригування податкових зобов`язань) декларації не відображено зменшення податкових зобов`язань.

Отже, показник Перевищ перераховувався по платнику щоразу при поданні декларації з ПДВ уточнюючого розрахунку, в тому числі у зв`язку з не реєстрацією платником податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН або не включенням/несвоєчасним включенням до складу податкових зобов`язань зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування, та як наслідок платником не дотримано пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.192.3 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу.

Представник відповідача звертав увагу, що сума реєстраційного ліміту це не грошові кошти на рахунку, а є лише показником в системі СЕА ПДВ, обчисленим за формулою визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПК України та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу.

Представник відповідача зазначив, що для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника перевищ платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі й при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що розбіжність показників в СЕА - це числове значення у сумі (-) 290 346 772, 63 грн, яке утворилося арифметичним розрахунком та підтверджується зменшенням суми Накл (регліміт) «Витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ» з ЄРПН. Накл (регліміт), на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі - ПН та/або РК) в ЄРПН на суму податку, обчислену за формулою, наведеною в п. 200-1.3 ПКУ. 09.11.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ (далі CEA) без пояснення причин і зміни в законодавстві відбувся перерахунок значення Перевищ, який діяв на постійній основі з 2015 року до 09.11.2017 наростаючим підсумком. В результаті такого перерахунку у позивача зменшився розмір реєстраційного ліміту на Накл (регліміт) - 290 346 772, 63 грн.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві, 09.11.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ змінився алгоритм обрахунку показника Перевищ (override по періодам) за кожен звітний період окремо починаючи з липня 2015 року. При цьому від`ємні значення цього показника за окремі звітні періоди (коли сума задекларованих податкових зобов`язань за звітний період менше суми податку зареєстрованих ПН/РК в ЄРПН за такий звітний період) не враховуються при перерахунку.

Відповідно, на ці суми була зменшена сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкової накладної Накл (Регліміт), що призвело до хибного відображення даних у періодах починаючи з 15.07.2015 по 09.11.2017. Але до 09.11.2017 усі показники п. 200-1.3 ПКУ автоматично враховувались та формували Накл (регліміт).

Представник позивача наголошував на тому, що вказана зміна алгоритму з боку ДПС України не булла запроваджена будь-яким законодавчим актом або офіційним наказом міністерства. Вказана зміна була здійснення без будь-якого публічного оголошення або попередження.

Окрім іншого зазначено, що позивач не просить безпосереднього ручного втручання в систему електронного адміністрування. ДПС України має змогу зробити перерахунок Перевищ з 15.07.2015 по 09.11.2017 шляхом застосування попередньої Методики, яка діяла за цей період згідно чинного законодавства, методики обчислення Перевищ наростаючим підсумком, а саме: з урахуванням як позитивних так і від`ємних значень, без ручного втручання, для правильного обрахування Перевищ та виведення правдивої Накл (Регліміт).

У додаткових поясненнях представником позивача зазначено, що зміна методики алгоритму розрахунку показника Перевищ призвела до зменшення суми податку Накл (регліміт), на яку позивач мав право зареєструвати ПН/РК. При цьому, у разі застосування положень п.50.1 ст.50 ПКУ для виправлення різниць попередніх періодів, які мають від`ємне значения в Накл (регліміт) та які раніше не враховувались в формулі, позивач автоматично стає зобов`язаним сплачувати відповідні штрафи. Таким чином, дії ДПС України щодо зміни алгоритму розрахунку, які були здійсненні без будь-якого публічного оголошення або попередження, призвели до заниження суми на яку позивач мав право зареєструвати ПН/РК без наявності можливості виправлення такої ситуації, яка б не призвела до отримання штрафних санкцій з боку самого ж податкового oprany. Такі дії порушують «принцип належного урядування».

У додаткових поясненнях представником відповідача зазначено, що ДПС не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне:

- система електронного адміністрування ПДВ відповідно до ст.200-1 ПК України та Порядку № 569 працює виключно в автоматичному режимі і не допускає ручного втручання в її роботу;

- сума реєстраційного ліміту це не грошові кошти на рахунку, а є лише показником в системі СЕА ПДВ, обчисленим за формулою визначеною п.200-1.3 ст.200-1 ПК України на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН;

- будь-яке спонукання до втручання в роботу СЕА ПДВ є злочином, тобто, у ДПС відсутній не лише такий обов`язок, а й право, а тому будь-яке втручання в автоматизовану систему є злочином. (ст.361 КК України Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж та ст.364 КК України - Зловживання владою або службовим становищем);

- показник Перевищ відображає загальну суму перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

- позивачу було відомо про наявність показника Перевищення з 10.11.2017;

- для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення невірного розрахунку показника Перевищ платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі й при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних (пп. 192.1.1. п. 192.1 ст.192, п.192.3 ст.192 ПК України).

Зазначає, що відповідно до правової позиції стосовно функціонування СЕА ПДВ, яку висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 01.07.2020 у справі № 640/13478/19, а саме: «розглядаючи питання щодо необхідності коригування показників в СЕА ПДВ Верховний суд вказав, що «коригування реєстраційного ліміту грошових зобов`язань в СЕА ПДВ здійснюється із застосуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі».

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У поясненнях представником позивача зазначено, що відповідач посилається на постанову Верховного Суду, як на встановлену Верховним Судом практику неможливості втручання у роботу системи електронного адміністрування ПДВ, оскільки вказані дії можуть містити ознаки кримінального правопорушення. Однак. судом жодним чином не зазначено про неможливість та протиправність втручання СЕА ПДВ з боку ДПС України. Більш того, у справі спірним є питання неможливості поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ третіми особами. У даній справі спір виник взагалі не з приводу питання збільшення сум податку на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні внаслідок поповнення рахунку позивача в СЕА ПДВ. Позивач станом на 09.11.2017 вже мав позитивний баланс на електронному рахунку в СЕА ПДВ у сумі (+) 80 243 299,65 грн. Однак внаслідок дій ДПС України щодо перерахунку алгоритмів роботи СЕА ПДВ, у підприємства зменшився розмір реєстраційного ліміту на Накл (регліміт) на суму (-) 290 346 772, 63 грн. Таким чином, позивач не просить ДПС України проводити будь-які поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ, а просить виправити викривлений показник суми Накл (регліміт), який виник внаслідок зміни алгоритму розрахунку вказаної суми. Крім того, ДПС України має змогу зробити перерахунок Перевищ позивача з 15.07.2015 по 09.11.2017 шляхом застосування попередньої Методики, яка діяла у цей період, а саме методики обчислення Перевищ наростаючим підсумком, з урахуванням як позитивних так і від`ємних значень, тобто без прямого ручного втручання в електронний рахунок.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» зареєстровано платником податку на додану вартість до 1 лютого 2015 року.

Відповідно, всі складові формули для розрахунку суми податку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обраховуються з 01.07.2015.

Позивач зазначає, що 09.11.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ стався технічний збій, внаслідок чого, з невідомих позивачу причин, розмір реєстраційного ліміту зазнав суттєвих втрат, що призвело до зменшення суми податку Накл (регліміт), на яку позивач мав право зареєструвати ПН/РК на 290 346 772, 63 грн.

У зв`язку із вказаними обставинами, позивача позбавлено можливості у повній мірі використовувати свій рахунок у СЕА ПДВ для проведення реєстрації податкових накладних для контрагентів.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом від 28.01.2022 № 001-32/365.

Державною податковою службою України у листі №3372/6/99-00-18-03-04-06 від 21.02.2022 звернення позивача залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не приведення у відповідність розрахунку Накл (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015 - 11.2017, шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290 346 772, 63 грн, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Система та порядок електронного адміністрування податку на додану вартість регулюється Податковим кодексом України (далі ПК України), Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (в редакції постанови КМУ від 30 грудня 2015 року № 1177) (далі Порядок №569), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017року № 341) (далі - Порядок № 1246).

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, наведеною в п.200-1.3 ст.200-1 ПК України:

Накл = НаклОтр + Митн + ПопРах + Овердрафт - НаклВид - Відшкод - Перевищ,

де: НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

ПопРах - загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200--1.2 цієї статті.

Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

НаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.5 Порядку №569 датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 року - 1 лютого 2015 року).

Як було зазначено вище, позивача зареєстровано платником податку на додану вартість до 01 лютого 2015 року, відповідно, всі складові формули для розрахунку суми податку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обраховуються з 01.07.2015.

09.11.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ стався технічний збій, внаслідок чого розмір реєстраційного ліміту зазнав суттєвих втрат, що призвело до зменшення суми податку Накл (регліміт), на яку позивач мав право зареєструвати ПН/РК на 290 346 772, 63 грн.

Розбіжність показників в СЕА це числове значення у сумі 290 346 772, 63 грн, яке утворилося арифметичним розрахунком.

На підтвердження зменшення суми податку Накл (регліміт) надано «Витяги щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ» з ЄРПН:

за 09.11.2017: № 944615 на запит від 09.112017 № 944615, дата та час формування відповіді 09.11.2017 час 08:25:09; - сума податку, на яку Товариство мало право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН дорівнювала сумі (+) 80 243 299,65 грн;

зa 10.11.2017: № 1044702 на запит від 10.11.2017 №1044702, дата та час формування відповіді 10.11.2017, час 15:34:26;- сума податку на яку Товариство мало право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН дорівнювала сумі (-) 210 103 472,98 грн.

Відбулося зменшення реєстраційного регліміту на суму (-) 290 346 772,63 грн, але по даним СЕА ПДВ за цей період операцій по реєстрації виданих та отриманих ПН/РК не проводилось.

Фактична сума перевищення податкових зобов`язань по не зареєстрованим ПН/РК зазначена ПАТ «Запоріжжяобленерго» у поданій контролюючому органу податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року (одноразово) згідно Наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за №451/31903), де в Додатку 5 в таблиці 1.2 зазначалися відомості про суми ПДВ, вказані в yсix ПН, які були складені з 01.07.2015 по 31.05.2018 та не зареєстровані в ЄРПН, суми ПДВ за якими були включені до складу податкових зобов`язань у деклараціях за звітні (податкові) періоди, що передували звітному (податковому) періоду - червню 2018 року.

У вказаній декларації не зазначені відомості щодо суми 290 346 772,63 грн, які не є податковими зобов`язаннями ПАТ «Запоріжжяобленерго», та на дану суму ПН/РК не складались.

У зв`язку із вказаними обставинами, позивача позбавлено можливості у повній мірі використовувати свій рахунок у СЕА ПДВ для проведення реєстрації податкових накладних для контрагентів.

Як було зазначено вище, відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, показник формули Перевищ - загальна сума перевищения податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, в тому числі і Перевищ, обраховуються з липня 2015 року наростаючим підсумком.

Відповідач у відзиві зазначає, що 09.11.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ змінився алгоритм обрахунку показника Перевищ (override по періодам) за кожен звітний період окремо починаючи з липня 2015 року.

При цьому від`ємні значення цього показника за окремі звітні періоди (коли сума задекларованих податкових зобов`язань за звітний період менше суми податку зареєстрованих ПН/РК в ЄРПН за такий звітний період) не враховуються при перерахунку. Відповідно, на ці суми була зменшена сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкової накладної Накл (Регліміт), що призвело до хибного відображення даних у періодах починаючи з 15.07.2015 по 09.11.2017, по яким виникли певні викривлення:

в одному періоді різниця, між податковими зобов`язаннями, які зазначені у податковій декларації та сумою податку ЄРПН, що міститься в складених платником ПН/РК та зареєстрованих в ЄРПН до цього періоду, має позитивне значення, що призвело до виникнення показника Перевищ;

в іншому періоді - така різниця має від`ємне значення, яка не включена до формули обрахунку реєстраційного ліміту, а просто не враховується в формулі.

До 09.11.2017 усі показники п.200-1.3 ст.200-1 ПК України автоматично враховувались та формували Накл (Регліміт).

Зміна методики алгоритму розрахунку показника Перевищ призвела до зменшення суми податку Накл (Регліміт), на яку позивач має право зареєструвати ПН/РК на 290 346 772, 63 грн.

При цьому, вказана зміна алгоритму не була запроваджена будь-яким законодавчим актом або офіційним наказом, без будь-якого публічного оголошення або попередження.

Внаслідок викревлення сума (-) 290 376 200, 00 грн «перереєстрації» ПН/РК не враховується в показнику Перевищ та впливає на показники: Перевищ - збільшується; Накл (Регліміт) - зменшується.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Щодо наведених даних ДПС за період з 15.07.2015 по 09.11.2017 з боку податкових органів не було жодних актів про порушення щодо не вірного відображення податкових накладних та розрахунків коригування в податкових деклараціях з ПДВ та розбіжностей податкової декларації з даними ЄРПН.

Відповідно до п.76.1, п.76.2, п.76.3 ст.76 ПК України, за відповідні періоди проводилися постійно камеральні перевірки, які не виявили факту порушення.

Фактична сума перевищення податкових зобов`язань по не зареєстрованим ПН/РК, зазначена позивачем, у поданій контролюючому органу податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року, що вносилася одноразово згідно Наказу Міністерство фінансів України від 23.03.2018 № 381 Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2018 № 451/31903), де в Додатку 5 в таблиці 1.2 зазначалися відомості про суми ПДВ, вказані в ПН які були складені з 01.07.2015 по 31.05.2018 та не зареєстровані в ЄРПН, суми ПДВ, за якими були включені до складу податкових зобов`язань у деклараціях за звітні (податкові) періоди, що передували звітному (податковому) періоду червню 2018 року.

Крім того, у податковій звітності по ПДВ за червень 2018 року, зазначені відомості, у тому числі з 15.07.2015 по 09.11.2017 по не зареєстрованим ПН/РК. Щодо суми 290 346 772,63 грн, відомостей немає, оскільки на дану суму ПН/РК не складались, ця сума не є податковими зобов`язаннями позивача, вона утворилося арифметичним розрахунком при зміні підходу обраховування показника Перевищ, що змінило суму показника Накл (регліміт).

З боку податкових органів по періоду з 15.07.2015 по 09.11.2017, який зазначений в податковій звітності по ПДВ за червень 2018 року, зауважень щодо достовірності даних по виявленню розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено.

Зміна обраховування показника Перевищ за кожний звітний період, яка почалася з періоду липень 2015 року, розірвала періоди по помилковим ПН/РК в розрізі періодів з 15.07.2015 по 09.11.2017.

Якшо зробити перерахунок показника Перевищ наростаючим підсумком за період з 15.07.2015 по 09.11.2017, то викривления показника суми Накл (регліміт) анулюється і розбіжностей не буде.

Якщо ПАТ «Запоріжжяобленерго» виявляло помилку в зареєстрованих раніше ПН/РК і ця помилка не призводила до заниження або завищення податкових зобов`язань, то:

на дату виявлення помилки складалась та реєструвалась РК до податкової накладної до попереднього звітного перюду на (-);

датою попереднього звітного періоду складалась (п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України або п. 187.1 ст. 187 ПК України) та реєструвалась з порушенням терміну реєстрації, з подальшою сплатою штрафних санкцій, правильну ПП або РК на (+), тому:

у періоді реєстрації РК на (-) Перевищ буде позитивною (коли сума задекларованих зобов`язань за звітний період більше суми податку зареєстрованих ПН/РК в ЄРПН за такий звітний період);

у періоді реєстрації правильних ПН/РК на (+) Перевищ буде від`ємною (коли суми задекларованих зобов`язань за звітний період менше суми податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за такий звітний період).

Така від`ємна сума в СЕА не зменшує загальну Перевищ, внаслідок чого зменшується Накл (Регліміт).

Тобто, якщо в наступних місяцях після звітної декларації, на дату виявлення помилок, реєструються «мінусові» РК, то на суму податкових зобов`язань після 09.11.2017 (зміни алгоритму) не зменшено Перевищ, а зменшено Накл (Регліміт).

Але, за кожен звітний період, в якому сума податку, що міститься в складених ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному періоді, більше суми задекларованих зобов`язань за такий звітний період, Перевищ не зменшується на цю різницю.

Слід зауважити, що помилкові ПН та складені до них РК, які зареєстровані в ЄРПН не включаються до податкової декларацій з ПДВ, згідно п.44.1 ст.44 ПК України, де зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов 'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому зареєстровані в ЄРПН помилкові ПН та складені до них РК беруть участь у формулі обрахунку реєстраційного ліміту показника Перевищ.

У 2015-2017 роки позивач мав наявні об`єктивні обставини, які унеможливлювали своєчасно реєструвати та/або виправляти ПН/РК в ЄРПН по операціях з постачання електричної енергії та послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії. Позивач має окремі філії/структурні підрозділи, які розташовані по всій території Запорізької області, яким делеговано право складання ПН/РК, згідно Порядку заповнення податкових накладних від 13.12.2015 №1307. Це підтверджується щорічним наданням до контролюючих органів Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (Наказ №21 від 28.01.2016 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість). У зв`язку з цим, при великих об`ємах господарських операцій, помилки при складанні та/або реєстрації ПН/РК виявлялися із запізненням, що призводило до їх виправлення в інших періодах.

У відзиві на позовну заяву зазначено, що сума реєстраційного ліміту - це не грошові кошти на рахунку, а є лише показником в системі СЕА ПДВ, обчисленим за формулою визначеною .п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, на яку платник має право зареєтрувати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Але, товариству потрібно для реєстрації податкових накладних в ЄРПН по зміненому показнику Накл (регліміт) поповнити рахунок в СЕА ПДВ грошовими коштами на суму 290 346 772,63 грн.

Щодо відсутності у позивача можливості самостійно здіснити коригування податкової звітності, ДПС України було зазначено, що після внесення змін в алгоритм роботи СЕА ПДВ позивач мав можливість надіслати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за минулі періоди, відповідно до норм п.50.1 ст50 Податкового кодексу України.

Однак, абзацами 4-6 п.50.1 ст. 50 ПК України передбачено наступне, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт занижения податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Тобто, зміна методики алгоритму розрахунку показника Перевищ призвела до зменшення суми податку Накл (регліміт), на яку позивач мав право зареєструвати ПН/РК.

При цьому, у разі застосування положень п.50.1 ст.50 ПК України для виправлення різниць попередніх періодів, які мають від`ємне значения в Накл (регліміт) та які раніше не враховувались в формулі - підприємство автоматично стає зобов`язане сплачувати відповідні штрафи.

Таким чином, дії відповідача щодо зміни алгоритму розрахунку, які були здійсненні без будь-якого публічного оголошення або попередження, призвели до заниження суми, на яку позивач мав право зареєструвати ПН/РК без наявності можливості виправлення такої ситуації.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Водночас, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд,8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у не приведенні у відповідність розрахунку Накл (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015-11.2017, шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290 346 772, 63 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України привести у відповідність розрахунок Накл (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015-11.2017 шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290 346 772, 63 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судовий збір в розмірі 24810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.05.2023.

Суддя Ж.М. Чернова