Ухвала суду № 110846923, 08.05.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2096/23

№ 1-кп/183/1084/23

08 травня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження,відомості поякому внесені16.10.2022року доЄРДР за№ 12022221100000881,за обвинуваченням ОСОБА_3 ,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.289,ч.4ст.185 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, оскільки строк дії запобіжного заходу спливає 11.05.2023 року.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України являються тяжкими злочинами, за який Законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Метою продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду (враховуючи те, що покарання за інкриміновані йому злочини передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому, перебуваючи не під вартою, обвинувачений може ухилитись від явки до органу досудового розслідування або суду, передбачаючи отримання реальної міри покарання за скоєне, в разі винесення судом обвинувального вироку, без можливості звільнення від покарання з іспитовим строком);

2) враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_3 відомо місце проживання свідків та потерпілих у вищевказаному кримінальному провадженні, він може здійснити спробу незаконного впливу на свідків та потерпілих, в тому числі шляхом здійснення погроз та залякувань у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, які безпосередньо сприймаються судом лише в судових засіданнях;

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

4)оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, відсутні законні джерела існування та доволі посередні характеристики, дає підстави вважати, що ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, може вчинити інший злочин. Характер та фактичні обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

Одночасно ці обставини підтверджують недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Крім того, обрати більш м`який запобіжний захід не виявляється можливим, оскільки на теперішній час частина території Куп`янського району перебуває під окупацією військ Російської Федерації, що унеможливлює контроль за процесуальною поведінкою обвинуваченої та значно збільшує вищевказані ризики.

У справі «Геращенко проти України» (рішення від 07.11.2013, пар.99) Європейський суд зазначив, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) законності її продовжуваного тримання під вартою.

Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що орган судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд вважає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. "Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Відповідно до рекомендацій роботи судів в умовах воєнного стану Ради суддів України, зазначено, що у випадках, коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень змінено, а матеріали кримінальних проваджень через військові дії не було передано або передано не в повному обсязі, доцільно орієнтувати суди щодо однакового застосування положень ст. 199 КПК України, відповідно до яких суддя насамперед зобов`язаний перевірити обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик, передбачений ст. 177 КПК України, не зменшився, або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. До вказаних обставин (ризиків) безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Територія Куп`янського району Харківської області відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії.

На підставі вищевикладеного прокурор просить задовольнити клопотання.

Захисник просила відмовити в задоволені клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та просила обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку захисника.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного відносно нього обвинувального вироку за вчинення вищевказаного злочину вбачається ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, на даний час підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, ОСОБА_3 розуміє, що у разі визнання його судом винуватим у вчиненні вказаних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна, за ч. 4 ст. 185 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому існує реальна можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.

Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, віднесених законом до категорії тяжких, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується.

Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_3 , ніж тримання під вартою.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати обвинуваченому найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.

Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 314 317 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 05 липня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1