Ухвала суду № 110846750, 15.05.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3359/22

1-кп/205/156/23

У Х В А Л А

15 травня 2023 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022041690000384 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина Азербайджану, неодруженого, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, без реєстрації, фактично проживає: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.15ч.1ст.115КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.15ч.1ст.115КК України.

У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор зазначив, що на його думку наявні ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілу. Зокрема, в обґрунтування п.1 ч.1 ст.177 КПК України прокурор, зазначив, що ОСОБА_3 не має постійного місця проживання, являється громадянином Азербайджану, не має постійного офіційного місця роботи, не одружений та не має на утриманні дітей, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що зможуть утримати його за місцем мешкання та від вчинення дій, передбачених зазначеною статтею. Окрім того, прокурор вказав, що існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, як шляхом вмовлянь так і шляхом погроз застосування насильства з метою зміни ними своїх показів в суді з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти продовження йому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного та також не заперечував проти продовження ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала прокурора та просила продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, потерпілої, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

З контекстуст. 177 КПК Українивипливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Суд приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду. Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 не має постійного місця проживання, є громадянином Азербайджану, не має постійного офіційного місця роботи, не одружений та не має на утриманні дітей, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що можуть утримати його за місцем мешкання, що додатково обумовлює існування ризику переховування обвинуваченого від суду.

Суд вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу, оскільки обвинувачений перебуваючи на свободі може здійснити незаконний вплив на свідків з метою зміни ними своїх показів в суді для уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зв`язків та родини, а також відсутність неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а саме незаконного впливу обвинуваченим на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, а також ризику переховування відорганів досудовогорозслідування,суду, що унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_3 процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 13 липня 2023 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1