Рішення № 110845359, 12.05.2023, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2023 Справа № 917/309/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030,

до Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39623, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, 35А, код ЄДРПОУ 03361655

про визнання укладеними пунктів договору

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання укладеними пунктів 6 та 10 договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції Типового договору, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; задовлено клопотання позивача, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлен строки для подання заяв по суті спору, а також подання заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному повадженні (п.2 ухвали).

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» направило на розгляд Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області проект договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, підготовлений на підставі Типового договору, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

03.02.2023 року на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надійшов лист КП «Кременчукводоканал» № 23/404 від 23.01.2023 р. із протоколом розбіжностей до договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у якому відповідачем, зокрема, запропоновано викласти п.п. 6 та 10 договору, доповнивши їх переліком допустимих концентрацій для даного підприємства за адресою: проспект Свободи, 8, та зазначенням про те, що Виконавець надає споживачу послуги водопостачання та водовідведення в розмірі встановленого ліміту, визначеного розрахунком (паспортом водного господарства, дозволом на спеціальне водокористування, індивідуальними нормами водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції чи послуг), а також про те, що розрахунок (паспорт водного господарства) є невід`ємною частиною договору.

Позивач зазначає, що вказані пропозиції КП «Кременчукводоканал» не відповідають положенням Типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, в редакції якого і просить визнати укладеними п.п. 6 та 10 відповідного договору.

Відповідач у відзиві № 1756 від 03.04.2023 р., вх. № 4339 від 06.04.2023 р., проти позову заперечує та просить викласти п.п. 6 та 10 договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції протоколу розбіжностей, доданого до листа № 23/404 від 23.01.2023 р., посилаючись на наступне:

- частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено право сторін конкретизувати умови типового договору;

- підставою викладення відповідачем п. 6 договору у вищевказаній редакції є те, що Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення встановлений обов`язок суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод), встановлювати кожному конкретному споживачу вимоги до скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення на підставі вимог цих Правил, а також місцевих правил приймання;

- підставою викладення відповідачем п. 10 договору у зазначеній редакції є те, що відповідно до абз. 12 п. 4 Розділу 1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України ліміт водоспоживання та/або водовідведення - встановлений споживачу граничний обсяг використання питної води та/або приймання (скидання) стічних вод за визначений строк на підставі технічних умов на приєднання до мереж водопостачання та/або на приєднання до мереж водовідведення.

22.03.2023 року позивач подав до суду відповідь на відзив № 29-01/882 від 20.03.2023 р. (вх. № 3617), у якій вказав, що:

- Виконавець повинен дотримуватись положень, закріплених у нормативно-правових актах, однак зазначення інформації, викладеної відповідачем у протоколі розбіжностей, не передбачено Типовим договором з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; встановлені Виконавцем вимоги можуть бути доведені до Споживача в будь-який зручний спосіб та не обов`язково мають бути включені в договір;

- технічні умови на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення позивачем не замовлялись та не виготовлялись, відповідачем не вимагались;

- після отримання дозволу на спеціальне водокористування та затвердження індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» повідомить КП «Кременчукводоканал» про ліміти на водопостачання та водовідведення, яких позивач повинен дотримуватися в силу норм чинного законодавства, а отже, необхідність включення їх у договір відсутня.

У запереченні № 23/1756 від 03.04.2023 р. (вх. № 4339 від 06.04.2023 р.) відповідач зазначив, що, викладаючи спірні пункти договору у своїй редакції, він лише приводить свої обов`язки у відповідність до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, а також місцевих правил приймання стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Кременчука

26.04.2023 року до суду надійшли додаткові пояснення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за № 29-01/1282 від 24.04.2023 р. (вх. № 5273 від 16.04.2023 р.), у яких позивач стверджує, що викладення відповідачем п.п. 6, 10 договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції протоколу розбіжностей, доданого до листа № 23/404 від 23.01.2023 р. є доповненням їх на власний розсуд положеннями, що не відповідають їх змісту, а не конкретизацією в розумінні ч. 4 ст. 179 ГК України.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Листом № 29-17/33 від 04.01.2023 р. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» направило на адресу Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для розгляду та підписання проект договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5000.

03.02.2023 року на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надійшов лист КП «Кременчукводоканал» № 23/404 від 23.01.2023 р. із протоколом розбіжностей до договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у якому відповідачем було запропоновано наступне:

- викласти назву договору в редакції «Договір № 5000 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»;

- викласти дату укладення договору - 14 жовтня 2022 року;

- викласти п. 6 договору в редакції «Виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуг вимогам пункту 1 цього договору на межі внутрішньобудинкових систем будівлі (інженерно-технічних систем приміщення споживача) та зовнішніх інженерних мереж постачання послуг. Перелік допустимих концентрацій для даного підприємства за адресою: проспект Свободи, 8, в мг/л:

1) Амоній сольовий _____20,0_____;

2) Хлориди _____100,0_____;

3) Завислі речовини _____150,0_____;

4) БСК _____150,0_____;

5) ХСК _____20,0_____;

6) Фосфати _____5,0_____;

7) Сульфати _____80,0_____;

8) Залізо загальне _____1,0_____;

9) Хром 3+ _____----_____;

10) Сухий залишок _____600,0_____;

11) СПАР _____1,0_____;

12) Жири _____5,0_____;

13) Нафтопродукти _____0,5_____;

14) Цинк ____;

15) Нікель ____;

16) Мідь ____;

17) рН ___6,5

18) Температура ____

- викласти п. 10 договору в редакції «Одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб. метр. Виконавець надає споживачу послуги водопостачання та водовідведення в розмірі встановленого ліміту: а) водопостачання ___ м3/рік, б) водовідведення ___ м3/рік визначеного розрахунком (паспортом водного господарства, дозволом на спеціальне водокористування, індивідуальними нормами водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції чи послуг). Розрахунок (паспорт водного господарства) є невід`ємною частиною договору.».

Позивач зазначає, що вказані пропозиції КП «Кременчукводоканал» не відповідають положенням чинного законодавства України, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання укладеними пунктів 6 та 10 договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції Типового договору, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: лист ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» № 29-17/33 від 04.01.2023 р., лист КП «Кременчукводоканал» № 23/404 від 23.01.2023 р. з додатком та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .

Відповідно до частин 1-4, 7 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

Згідно зі статтею 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Статтею 646 ЦК України визначено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Частиною першою статті 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зокрема, на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.

Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з п. 14 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 5 липня 2019 р., надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Статтею 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги

Також згідно зі Зведеним переліком суб`єктів природних монополій Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області займає монопольне становище на ринку централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в Полтавській області.

Таким чином, КП «Кременчукводоканал» зобов`язане укладати зі споживачем за його пропозицією договір надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, складений згідно з типовим договором.

Типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 5 липня 2019 р.

У вказаному Типовому договорі спірні пункти викладені в наступній редакції:

6. Виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуг вимогам пункту 1 цього договору на межі внутрішньобудинкових систем будівлі (інженерно-технічних систем приміщення споживача) та зовнішніх інженерних мереж постачання послуг.

10. Одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб. метр.

Обґрунтовуючи необхідність викладення п.п. 6 та 10 договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції протоколу розбіжностей, доданого до листа № 23/404 від 23.01.2023 р., відповідач посилається на те, що, хоча сторони не можуть відступати від змісту типового договору, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України їм надано право конкретизувати його умови.

Також відповідач стверджує, що підставою викладення відповідачем п. 6 договору у вищевказаній редакції є необхідність приведення своїх обов`язків у відповідність до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Так, згідно з п. 5 Розділу І Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 від 01.12.2017 р., виконавці встановлюють кожному конкретному споживачу вимоги до скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення на підставі вимог цих Правил, а також місцевих правил приймання.

Однак, ні у зазначених вище Правилах приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, ні у Правилах надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ні у жодних інших законодавчих актах не міститься положень щодо необхідності встановлення вимог до скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення безпосередньо у договорі з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Встановлені виконавцем вимоги до скиду стічних вод можуть бути доведені до споживача в інший спосіб, без включення їх до вказаного договору.

Крім того, згідно з висновками, викладеними Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.11.2020 р. у справі № 908/2598/19 конкретизацією змісту типового договору в розумінні ч. 4 ст. 179 ГК України може бути уточнення, деталізація або доповнення існуючих (визначених) умов саме конкретної норми типового договору.

Натомість, відповідач п. 6 договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який в редакції Типового договору, затвердженого постановою КМУ № 690 від 5 липня 2019 р., врегульовує обов`язок Виконавця забезпечувати відповідність кількісних та якісних характеристик послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення вимогам пункту 1 цього договору, зокрема, щодо відповідності складу і якості питної води вимогам державних санітарних норм і правил на питну воду, а також відповідності значення тиску питної води параметрам, встановленим державними будівельними нормами і правилами, просить доповнити переліком допустимих концентрацій стічних вод, що скидатимуться позивачем до системи централізованого водовідведення.

Таким чином, викладення пункту 6 договору в редакції відповідача не може вважатися уточненням, деталізацією або доповненням визначених умов саме конкретної норми типового договору.

Також відповідач стверджує, що підставою викладення п. 10 договору в редакції протоколу розбіжностей, доданого до листа № 23/404 від 23.01.2023 р., є необхідність встановлення споживачу граничного обсягу використання питної води та/або приймання (скидання) стічних вод за визначений строк на підставі технічних умов на приєднання до мереж водопостачання та/або на приєднання до мереж водовідведення.

Однак, необхідність встановлення даних обсягів безпосередньо у договорі також не передбачено чинними нормативно-правовими актами.

Крім того, відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені органом, що видав дозвіл, без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Отже, оскільки згідно з нормами чинного законодавства ліміти використання води та скидання забруднюючих речовин встановлюються безпосередньо у вищезазначеному дозвільному документі, суд не вбачає підстав для обов`язкового закріплення вказаних даних у договорі про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Крім того, наполягаючи на включення до п. 10 договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення положення про те, що розрахунок (паспорт водного господарства) є невід`ємною частиною договору, відповідач посилається на Порядок оформлення приймання стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Кременчука та Правила приймання стічних вод підприємств до системи централізованого водовідведення м. Кременчука, згідно з якими споживачі, які приєднані або мають намір приєднатися до систем міського водовідведення, для укладання договору на послуги про приймання стічних вод подають виробнику не менше ніж за місяць до початку скиду стічних вод або закінчення терміну попереднього договору на послуги паспорт водного господарства з необхідними додатками.

Однак, згідно з п. 38 Типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою КМУ № 690 від 5 липня 2019 р., до споживачів, які використовують питну воду для виробництва продукції, для виробничих потреб та скидають до систем централізованого водовідведення стічні води технологічного походження, застосовуються норми, встановлені Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 р. № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, що затверджені наказом Мінрегіону від 1 грудня 2017 р. № 316, та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту.

Отже, у разі якщо вимоги щодо надання паспорту водного господарства містяться у нормативному акті, що є обов`язковим для сторін, підстави для їх дублювання шляхом включення в договір положення про те, що вказаний документ має бути невід`ємною частиною договору, відсутні.

Як зазначено вище, статтею 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Судом встановлено, що укладення спірних пунктів договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції протоколу розбіжностей, доданого до листа Комунального підприємства «Кременчукводоканал» № 23/404 від 23.01.2023 р., не передбачено вимогами чинного законодавства та затвердженою формою типового договору.

У свою чергу, проект договору, запропонований позивачем, відповідає умовам Типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою КМУ № 690 від 5 липня 2019 р.

З огляду на наведене, за відсутності прямої вказівки закону щодо обов`язковості укладення спірних пунктів договору в редакції відповідача, недотримання останнім вимог законодавства щодо заборони відступати від змісту типового договору, а також відсутність доказів, що свідчили б про конкретизацію відповідачем змісту типового договору в розумінні ч. 4 ст. 179 ГК України, наявні підстави для задоволення позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання укладеними пунктів 6 та 10 договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції позивача.

Як вказано вище, стаття 187 ГК України встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2021 р. у справі № 910/1515/21.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати пункти 6 та 10 договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5000, укладеного між Комунальним підприємством «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39623, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, 35А, код ЄДРПОУ 03361655) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030), укладеними в наступній редакції:

пункт 6: «Виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуг вимогам пункту 1 цього договору на межі внутрішньобудинкових систем будівлі (інженерно-технічних систем приміщення споживача) та зовнішніх інженерних мереж постачання послуг.».

пункт 10: «Одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб. метр.».

3. Стягнути з Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39623, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, 35А, код ЄДРПОУ 03361655) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030)

2 684,00 грн. судового збору.

4. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 12.05.2023 р.

Суддя О.С. Мацко