Рішення № 110845338, 02.05.2023, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2023 Справа № 917/1572/22

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засіданні Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №917/1572/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд. 1, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ 40121452

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 40108630

про стягнення 1 075 743,78грн,

За участю представників:

від позивача - Єгоров В.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю РН №1292 від 04.11.2017 (в режимі відеоконференції), довіреність від 04.07.2022 № 04/08-2022/2

від відповідача - Шапошнікова А.Б., паспорт № НОМЕР_1 від 03.11.2021 виданий 5312, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.07.2022

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде виготовлено протягом 10 днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", позивач) з позовною заявою (вх. № 1697/22 від 05.12.2022) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 075 743,78грн, у тому числі 799 758,32грн - основний борг, 118 101,30грн. - пеня, 13 935,51грн - 3% річних, 143 948,65грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем вартості поставленого позивачем природного газу в період з 01.12.11.2021 по 06.12.2021.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2022 вищевказану позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1572/22, справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.01.2023, встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи, зокрема, відповідачу запропоновано протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

У визначений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву від 29.12.2022 № 1416/115/26-2022 (вх. № 17 від 02.01.2023), відповідно до якого відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

У межах встановленого судом строку позивач подав відповідь на відзив б,д, б/н (вх. № 246 від 10.01.2023 - електронною поштою з ЕЦП), в якій спростовує аргументи відповідача, зазначені у відзиві.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Згідно протокольної ухвали Господарського суду Полтавської області від 10.01.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.02.2023 закрито підготовче провадження у справі № 917/1572/22, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.03.2023.

В судовому засіданні 30.03.2023 оголошено перерву до 02.05.2023, про що постановлено протокольну ухвалу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає. В обґрунтування позовних вимог посилається на обставини, зазначені позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Під час розгляду справи судом досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач у справі, Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства Магістральні газопроводи України, товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Позивач зазначає, що Головне управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач, Споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС - код споживача або ЕІС - код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_МАІL_РLR.

Відповідно до п. 19 п. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року по 30 січня 2022 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС від 27.06.2022 № ТОВВИХ-22-6783 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000143НІ006;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000143НІ006 (надані у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Всі відносини між Споживачем та Постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015р. № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2501.

Відповідно до підпункту 4.2 розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу ХII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Позивач зазначає, що на виконання вказаного пункту Договору позивачем на адресу відповідача направлялись відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Позивач зазначає, що ним у повному обсязі було виконано взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.

З 11.11.2021 по 06.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об"ємі 72265,66 куб.м. на загальну суму 1 712 619,92 грн (з урахуванням вартості транспортування), в той час як відповідачем, за цей же період, було здійснено оплату спожитого газу не у повному обсязі.

Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 799 578,32грн (за зобов`язаннями грудня 2021).

Позивачем на адресу відповідача направлена вимога від 18.05.2022 за № 119/4.3-6230-2022 про сплату заборгованості за спожитий газ у загальному розмірі 799 758,32грн (а.с. 79-82), яка була залишена відповідачем без виконання.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за заборгованості за спожитий природній газ в сумі 799 578,32грн. Крім цього, за прострочення виконання зобов`язань за договором позивач, на підставі умов Договору та приписів чинного законодавства України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 118 101,30грн пені, 13 935,51грн 3% річних та 143 948,65грн інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 17 від 02.01.2023) проти позову заперечує та зазначає таке:

- ТОВ "Газова компанія "Нафтогаз України" постачало Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області природній газ як постачальник "останньої надії" у листопаді 2021 року. Відповідно до рахунку на оплату №31829 за спожитий у листопаді 2021 року газ об`ємом 54,33700 тис.м3 позивачем нараховано 912 861,60 грн. (з урахуванням ПДВ 152 143,60 грн.). Вказана сума сплачена відповідачем у повному розмірі, що не заперечується позивачем.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила).

Пунктом 3 розділу II Правил передбачено, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

28.12.2021 між Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області та ТОВ "Газова компанія "Нафтогаз України" підписано типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" №1159/П.

Відповідно до п.11.1. цього договору він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником.

Відповідно до п.11.3. протягом строку дії договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Відповідач зазначає, що він скористався правом на укладення договору постачання природного газу з іншим постачальником і 29.11.2021 між Головного управління Національної поліції в Полтавській області та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було укладено договір постачання природного газу №15-1364/21-БО- Т/931ПС з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Згідно з п. 13.1 даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до п.9 розділу VI Правил якщо споживач уклав договір з іншим постачальником, то такий постачальник зобов`язаний вчинити дії, необхідні для початку постачання такому споживачу згідно з Кодексом газотранспортної системи. У такому випадку договір постачання з постачальником "останньої надії" достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником.

Таким чином, як зазначає відповідач, з 29 листопада 2021 року постачання газу відповідачу здійснюється новим постачальником - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а договір постачання газу з постачальником "останньої надії" 30.11.2021 вважається достроково припинений.

Більш того, як зазначає відповідач, 21.12.2021 між Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було укладено Додаткову угоду до Договору від 29.11.2021, якою пункт 2.1 Договору було викладено в новій редакції: "Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 29.11.2021 по грудень 2022року (включно), в кількості 611,161142 тис.м3.

Отже, як вказує відповідач, цією Додатковою угодою, яка укладена вже 21.12.2021 новий постачальник остаточно підтверджує, що постачання газу відповідача розпочалося з 29.11.2021, а не з 07.12.2021, що дає усі підстави вважати, що за грудень 2021 року (в тому числі з 01.12.2021 по 06.12.2021) відповідач повинен розраховуватися з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а не з постачальником "останньої надії".

На підтвердження зазначеного відповідач надав копію акта приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року, який надійшов від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Відповідач заперечуючи у відзиві на позов щодо з нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних зазначає, що у Головного управління Національної поліції в Полтавській області господарське зобов`язання щодо сплати позивачу коштів за спожитий у грудні 2021 році газ не виникло, оскільки, як ним було вже зазначено, строк дії договору, укладеного між Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області та позивачем, закінчився 29.11.2021 у зв`язку з укладенням договору постачання природного газу з новим постачальником і не міг бути продовжений на грудень 2021 року.

Відповідач стверджує, що уклавши Договір на постачання природного газу від 29.11.2021 з новим постачальником (ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"), а в подальшому і Додаткову угоду до цього Договору, Головне управління Національної поліції в Полтавській області мало усі законні підстави вважати, що саме цим постачальником здійснюється постачання природного газу з грудня 2021 року, а не постачальником "останньої надії", відтак з боку відповідача відсутня вина в умисному невиконанні договірних зобов`язань.

Разом з цим, відповідач у відзиві на позов просить суд у разі встановлення підстав для стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області суми основного боргу зменшити суму пені.

У відповіді на відзив (вх. № 246 від 10.01.2023) позивач вказав наступне:

- надані відповідачем докази не підтверджують факт постачання природного газу Відповідачу у спірний період (з 29.11.2021 по 06.12.2021) саме з боку ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг";

- у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 11.11.2021 по 06.12.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, в період з 11.11.2021 по 06.12.2021, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом Оператора ГТС від 26.05.2022№ ТОВВИХ-22-6783 та інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10).

- враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС у періоді 11.11.2021 по 06.12.2021 саме постачальник "останньої надії" здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник "останньої надії", натомість в зазначений період на Інформаційній платформ відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в той же період з боку ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

- наявна в матеріалах справи копія акту приймання - передачі природного газу від 31.12.2021 (не підписана з боку відповідача) може вказувати (за умови підписання та скріплення печатками з обох сторін) лише на споживання природного газу відповідачем з ресурсу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в грудні 2021 року, але не деталізує в які саме дати грудня 2021 року відбулося споживання газу з ресурсу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг";

- в матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у період з 29.11.2021 по 06.12.2021.

Оцінивши подані позивачем та відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини за публічним Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Згідно з частиною 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 2 ст. 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Тобто, виходячи з ч. 2 ст. 265 ГК України та предмету Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Отже, усі відносини між позивачем та відповідачем після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2501.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (правовідносини за яким виникли між позивачем та відповідачем у справі) укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Відповідно до п.1.1.Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (а.с. 65-71) (далі-Типового договору) (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2501 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року №1387/27832), цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі-Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником "останньої надії".

Цей Договір є договором приєднання. При укладенні цього Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205,633,634,641,642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі-Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п.1.3.Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії").

Відповідно до п.1.4. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", постачальником "останньої надії" (далі-Постачальник) є визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу _____ (найменування Постачальника); споживачем - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу.

Відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 (п.2.3. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії").

Згідно п.3.1., п.3.2., п.3.3. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи; підстави для здійснення Постачальником постачання природного газу Споживачу визначені положенням Правил постачання; період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Згідно розділу IV. Ціна, порядок обліку та оплати природного газу Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» , а саме:

- п.4.1. постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті;

-п.4.2. об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу;

-п.4.3. Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо Сторонами це окремо обумовлено;

-п.4.4. Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

-п.4.5. у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; у разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п.п.1, п.п.2 п.5.2. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору; укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ або договір транспортування природного газу з Оператором ГТС (для прямих споживачів) для набуття права на правомірний відбір газу із газорозподільної системи та фізичну доставку газу до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Згідно п.11.1. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" цей Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесяти діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Суб`єкти господарювання, визначені Кабінетом Міністрів України як постачальники, які не мають права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (постачальника "останньої надії") оформлюють свої договірні відносини зі споживачами на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (п.2 постанови №2501 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року №1387/27832).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 затверджено Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2021 року №1102 затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. №1236, зокрема у п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначенням постачальника "останньої надії" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р.№809 доповнено пункт абзацами такого змісту, зокрема, що переможець конкурсу погоджується, що для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб.метр з урахуванням податку на додану вартість".

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 №917-р "Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії" визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.

Згідно абзацу третього пункту 3 Правил постачання природного газу затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за №1382/27827, постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Відповідно до п.1 розділу VI. Правила для постачальника "останньої надії" Правил постачання природного газу:

- постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501, який є публічним. А його умови-однаковими для всіх споживачів;

- договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205,633,641,642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника;

- договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу;

- договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п.2 розділу VI. Правила для постачальника "останньої надії" Правил постачання природного газу:

- за договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором;

- максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь - якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень, (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником «останньої надії», до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи (п.5 розділу VI. Правила для постачальника "останньої надії" Правил постачання природного газу).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року по 31 січня 2022 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Тобто, між позивачем, як постачальником "останньої надії" та відповідачем, як споживачем, укладено публічний типовий договір, який є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173,174,175 ГК України, статей 11,202,509 ЦК України і згідно ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується: - листом оператора ГТС від 27.06.2022 № ТОВВИХ-22-6783 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000143НІ006; - інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); - відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000143НІ006 (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС) (а.с. 32-63).

Згідно даних позивача у період з 11.11.2021 по 06.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об"ємі 72265,66 куб.м. на загальну суму 1 712 619,92 грн (з урахуванням вартості транспортування), в той час як відповідачем, за цей же період, було здійснено оплату спожитого газу не у повному обсязі.

Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 799 578,32грн (за зобов`язаннями грудня 2021 згідно рахунку на оплату № 1546 ( а.с. 74).

Відповідач заперечує щодо отримання природного газу від позивача як постачальника "останньої надії", зазначаючи, що постачальником природного газу Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області з 29.11.2021 було ТОВ "ГК Нафтогаз трейдинг" відповідно до Договору № 15-1364/21-БО-Т/931ПС постачання природного газу від 29.11.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" як постачальником та Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області як споживачем було укладено Договір № 15-1364/21-БО-Т/931ПС постачання природного газу (далі-Договір) (а.с. 125-135), за умовами якого (п.1.1.) постачальник зобов"язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов"язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

В подальшому сторони внесли зміни у зазначений Договір шляхом укладання Додаткової угоди № 1 від 21.12.2021 до нього (а.с. 136), відповідно до якої, зокрема, п. 2.1. Договору № 15-1364/21-БО-Т/931ПС постачання природного газу від 29.11.2021 було викладено в наступній редакції: 2.1 Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 29.11.2021 по грудень 2022 року (включено), кількості 611 161142 тис.куб.метрів...".

Згідно п. 2.3. Договору та додаткової угоди до нього, підписанням цього Договору Споживач дає згоду на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 3.2. Договору , постачання газу за цим Договором здійснюється постачальником виключно за умови виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Пунктом 3 розділу І Правил постачання природного газу визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником і споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу, підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема, наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта е випадках:

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної- системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії";

- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року по 30 січня 2022 року автоматично було включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газова компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий у спірний період природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Суд встановив, що згідно листа оператора ГТС від 27.06.2022 № ТОВВИХ-22-6783 та Інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000143НІ006 (відповідач) був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "Газова компанія "Нафтогаз України" у період з 11.11.2021 по 06.12.2021; обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS000143НІ006 у вказаний період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" становить: з 11.11.2021 по 30.11.2021 - 54 3111,00м3, з 01.12.2021 по 06.12.2021 - 17 954,66 м3 (а.с. 32-49)

Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС у період з 11.11.2021 по 06.12.2021 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник "останньої надії", натомість в зазначений період на Інформаційній платформ відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в той же період з боку ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Суд враховує, що згідно з пунктом 7 розділу IV Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 Про затвердження Правил постачання природного газу: "Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника".

В матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у період з 29.11.2021 по 06.12.2021.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що в період з 11.11.2021 по 06.12.2021 постачальником природного газу відповідачу був позивач, як постачальник "останньої надії".

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач в ході розгляду справи не спростував факт отримання ним газу у спірний період від позивача.

Наданий відповідачем акт приймання - передачі природного газу від 31.12.2021 (а.с. 137) від постачальника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до відповідача не є належним доказом споживання останнім природного газу, оскільки вказаний акт не підписаний відповідачем. Крім цього, зазначений акт може свідчити лише про споживання природного газу відповідачем з ресурсу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в грудні 2021 року, але не деталізує в які саме дати грудня 2021 року відбулося споживання газу з ресурсу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Згідно п.4.4. Типового договору Споживач (відповідач по справі) зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником (позивачем по справі) відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Зобов`язанням, за ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Договір, згідно ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язан є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за спожитий у період з 11.11.2021 по 06.12.2021 природний газ на загальну суму 799 758,32 грн (за зобов`язаннями грудня 2021).

При цьому, позивач повідомив, що проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 жовтня 2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Ціна природного газу також підтверджується довідкою Позивача.

Разом із цим, відповідно до пункту 4.4. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки сплачені не були.

Матеріалами справи підтверджено, що з 01.12.2021 по 06.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 17, 95466 тис. куб. м. на загальну суму 799 758, 32 грн, в той час як відповідачем, за цей же період, не здійснено оплату вартості спожитого газу .

Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 799 758,32грн (за зобов`язаннями грудня 2021).

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 799 758,32грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Щодо вимог позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 13 935,51 грн та інфляційних втрат у розмірі 143 948,65 грн суд зазначає таке.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Типового договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Суд зазначає, що річні та інфляційні втрати нараховані за загальний період з 01.02.2022 по 31.08.2022.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що розмір вимог позивача в цій частині не перевищує розрахований судом, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Перевірка правильності розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга:Закон".

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 118 101,30грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2022.

Відповідно до п.4.5.Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Типового договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені відповідно до умов п. 4.5.. Типового договору) .

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені, суд дійшов висновку, що розмір вимог позивача в цій частині не перевищує розрахований судом, тому позовні вимоги в цій частині заявлені правомірно.

Водночас, суд враховує наступне.

Як вже було зазначено вище, у відзиві на позов відповідачем заявлено до суду клопотання про зменшення суми пені. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач вказав, зокрема, на те, що уклавши Договір на постачання природного газу від 29.11.2021 з новим постачальником (ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"), а в подальшому і Додаткову угоду до цього Договору, Головне управління Національної поліції в Полтавській області мало усі законні підстави вважати, що саме цим постачальником здійснюється постачання природного газу з грудня 2021 року, а не постачальником "останньої надії", відтак з боку відповідача відсутня вина в умисному невиконанні договірних зобов`язань.

Також відповідач просить врахувати, що Головне управління Національної поліції в Полтавській області є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім цього, на період воєнного стану територіальні органи Національної поліції України переведені на посилений варіант несення служби, з метою розгортання додаткових ситуаційних центрів для цілодобового моніторингу оперативної обстановки в країни та взяття під охорону об"єків критичної інфраструктури, органів влади та місцевого самоврядування. Поліцією цілодобово здійснюється забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності в умовах воєнного стану.

Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може бути непомірним тягарем для споживача і джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013). Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення.

Основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

У відповідності до наведених правових норм інститут зменшення неустойки (пені та штрафу) є механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Він покликаний протидіяти необґрунтованому збагаченню однією із сторін за рахунок іншої. Цей інститут спрямований на забезпечення цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладені договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

При цьому ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

З матеріалів справи та з пояснень представників сторін суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень відповідача про те, що наразі існують об`єктивні обставини, які в сукупності свідчать про те, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. Їх сплата не відповідатиме принципам розумності, добросовісності, справедливості цивільного законодавства. Стягнення пені в заявленому розмірі призведе до порушення балансу майнових інтересів сторін зобов`язання, спотворить мету неустойки, перетворивши її зі стимулу належного виконання зобов`язань на спосіб отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, ставши при цьому непомірним тягарем для боржника (відповідача).

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що пеня є лише санкціями за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані; позивачем заявлено до стягнення, а також визнано судом правомірними вимоги щодо стягнення річних та інфляційних нарахувань, які в певній мірі компенсують втрати відповідача від прострочення, суд вважає за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені на 50%, а саме до 59 050, 65грн.

В цій частині позовні вимоги про стягнення пені задовольняються судом.

Таке зменшення розміру пені суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 799 758,32грн основного боргу, 59 050, 65грн пені, 13 935,51грн 3% річних та 143 948,65грн інфляційних втрат обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині вимог у позові слід відмовити.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому судом враховано п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (чинної на момент винесення рішення) судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

З огляду на вказане, за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню позивачу сума судового збору у розмірі 16 136,16грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 40108630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ 40121452) 799 758,32 грн. основного боргу, 59 050, 65грн пені, 13 935,51 грн. 3% річних, 143 948,65 грн. інфляційних втрат, 16 136,16грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в сумі 59 050, 65грн у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 12.05.2023

Суддя О.О. Ореховська