Ухвала суду № 110844943, 15.05.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" травня 2023 р. Справа № 910/2275/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Черкаської медичної академії

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 16 873,48 гривень

встановив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Черкаської медичної академії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» про:

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 12.02.2020 до договору №01;

- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 18.11.2020 до договору №01;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Черкаської медичної академії безпідставно сплачені кошти у сумі 16 873,48 грн.

Згідно змісту відповідного позову, заступником керівника Черкаської окружної прокуратури зазначено, зокрема, про таке:

- за результатами проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу для потреб закладу освіти на 2020 рік 24.12.2019 між Черкаською медичною академією як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» як постачальником укладено договір №01, яким визначено ціну за 1000 куб.м. газу 5400,00 грн та загальний обсяг 75 000,00 куб.м.;

- надалі між сторонами договору укладено ряд додаткових угод про внесення змін до договору №01 в частині ціни та об`ємів газу, зокрема угодами №2 від 12.02.2020 та №3 від 18.11.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб.м. газу до 5 940,00 грн та 6 528,00 грн відповідно;

- внаслідок укладення додаткової угоди №2 ціну договору збільшено на 10% від ціни укладеного договору, а разом з додатковою угодою №3 на 17% від первинної ціни, тоді як обсяг закупівлі зменшено;

- додаткові угоди №№2, 3 є недійсними, оскільки укладені за відсутності належного документального підтвердження коливань цін на природній газ на ринку, тобто з порушенням вимог ст. ст. 3, 5, п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», тоді як згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 ст. 36 цього закону;

З огляду на вказане, посилаючись на викладені Верховним Судом правові позиції, зокрема у постановах від 12.02.2020 у справі №913/166/19 та від 18.06.2021 у справі №927/491/19, а також на те, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури зазначив, що ціна газу має визначатись за умовами договору та складати 5 400,00 грн/тис. куб. м., як наслідок вартість поставленого в період дії додаткових угод №№2, 3 газу мала бути не 51 772,23 грн та 70 406,89 грн, а 47 065,64 та 58 240,00 грн відповідно.

Отже, за доводами заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, згідно договору та додаткових угод №№2, 3 Черкаська медична академія сплатила відповідачу 122 179,12 грн, а тому безпідставно було сплачено 16 873,48 грн (122 179,12 грн 105 305,64 грн = 16 873,48 грн), що відповідно і підлягають поверненню на користь позивача як отримані відповідачем без достатньої правової підстави в передбаченому ст. 216 ЦК України та п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді за відповідно поданим позовом, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури зазначив, що внаслідок укладення сторонами нікчемних додаткових угод, за якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару, відбулось зайве витрачання бюджетних коштів на закупівлю природного газу, яке своєю чергою призвело до неефективного використання коштів обласного бюджету, тоді як Черкаська обласна рада, як засновник Черкаської медичної академії, повідомила про відсутність у неї повноважень на звернення до суду із такими позовом, а Черкаська медична академія вважає внесення змін до договору обґрунтованими та документально підтвердженими, а тому і відсутньою необхідність звертатися за судовим захистом права та інтересів.

Своєю чергою заступник керівника Черкаської окружної прокуратури оцінює таку позицію позивачів як пасивну поведінку уповноважених органів та відсутність з їх боку будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави шляхом повернення зайво сплачених коштів до бюджету.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до ч. 2, п. 4, 5 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити, зокрема:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави, зокрема, в особі державних компаній.

Системне тлумачення вказаних вище норм процесуального та матеріального права дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас згідно викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 правової позиції:

- заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи;

- відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави".

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20 у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, перед тим, як визначити коло відповідачів, прокурор має встановити, насамперед: (а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; (б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу; (в) залежно від установленого - коло відповідачів.

Однак, подаючи позов в інтересах держави, зокрема, в особі Черкаської медичної академії, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури не обґрунтував наявність у вказаної юридичної особи відповідних владних управлінських функцій та статусу органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, у розмінні наведених вище норм закону.

До того ж до позовної заяви не додано документів на підтвердження наявності у Володимира Тараненка повноважень заступника керівника Черкаської окружної прокуратури.

Крім того, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих ним коштів на користь Черкаської медичної академії, тобто спрямовуючи вимогу на повернення коштів безпосередньо юридичній особі, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури у позовній заяві не навів ані правових підстав, ані обставин щодо того, яким чином такі кошти буде повернуто до бюджету, із визначенням виду такого бюджету (державний/місцевий(обласний).

Вказане вище свідчить про невідповідність позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури вимогам ст. ст. 53, 162 ГПК України щодо підтвердження представництва та змісту заявлених вимог.

Також в порушення п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява заступника керівника Черкаської окружної прокуратури не містить відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлені позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору з огляду на нікчемність таких угод.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, тоді як під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;

- застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення;

- згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (провадження №12-58гс21) якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача;

- згідно викладених у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, 14.09.2021 у справі №927/440/20, від 12.01.2022 у справі №921/511/20 висновків визнання додаткової угоди до договору недійсною не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, і не потребує визнання її недійсною судом.

До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19, щодо задоволення вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону "Про публічні закупівлі").

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 гривень.

З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України Про судовий збір ставок судового збору, за подання у 2023 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 684,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 939 400,00 грн; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 684,00 гривень.

Так, згідно прохальної частини позову заступником керівника Черкаської окружної прокуратури заявлено дві вимоги немайнового характеру - визнання недійсними додаткової угоди №2 від 12.02.2020 до договору №01 та додаткової угоди №3 від 18.11.2020 до договору №01, а також одну вимогу майнового характеру стягнення 16 873,48 гривень.

З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що за подання відповідного позову судовий збір має бути сплачений, виходячи з ціни позову, яка визначається сумою двох самостійних вимог немайнового характеру 5 368,00 грн та вимоги майнового характеру, з урахуванням ціни позову, - 2 684,00 грн, та загалом необхідна до сплати сума судового збору складає 8 052,00 грн.

Водночас до позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури додано платіжне доручення №2061 від 22.11.2022 на суму 2 481,00 грн, що не відповідає вимогам процесуального та матеріального права щодо сплати судового збору, а сума недоплаченого судового збору складає 5 571,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. ст. 164, 174 ГПК України та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні прокурора до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Черкаської медичної академії без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Черкаської медичної академії без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень стосовно наявності у Черкаської медичної академії відповідних владних управлінських функцій та статусу органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, у розмінні ст. 53 ГПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру";

- документів на підтвердження наявності у Володимира Тараненка повноважень заступника керівника Черкаської окружної прокуратури;

- письмових пояснень із наведенням правових підстав та обставин щодо можливості повернення 16 873,48 гривень до бюджету, із визначенням виду такого бюджету (державний/місцевий(обласний), шляхом стягнення цих коштів безпосередньо на користь Черкаської медичної академії;

- письмових пояснень із зазначенням, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлені позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору з огляду на нікчемність таких угод;

- документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі 5 571,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема