Ухвала суду № 110844939, 15.05.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" травня 2023 р. Справа № 911/1189/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бітіес-груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промфлекссистем

про стягнення 1 059 551,18 гривень

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бітіес-груп звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою прохальна частина якої містить такі вимоги:

- позовні вимоги ТОВ Бітіес-груп до ТОВ Промфлекссистем про стягнення заборгованості за договором, пені, 3% річних та інфляційних збитків задовольнити в повному обсязі;

- стягнути з ТОВ Промфлекссистем 796 150,86 грн (основну суму боргу) та 265 799,02 грн (інфляційне збільшення щодо кожного платежу).

В обгрунтування вказаних вимог позивачем вказано, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки обладнання, запчастин та деталей №93-21 від 29.11.2021 позивач поставив відповідачу товари на загальну суму 838 150,86 грн, тоді як відповідач сплатив передоплату у сумі 42 000,00 грн, як наслідок станом на момент подання позову залишкову вартість поставленого товару у сумі 796 150,86 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до ч. 1, пп. 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

У відповідності до приписів ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Так, згідно прохальної частини позову Товариство з обмеженою відповідальністю Бітіес-груп просить задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача сум боргу, пені, 3% річних та інфляційних збитків, попри те просить стягнути з відповідача лише 796 150,86 грн (основну суму боргу) та 265 799,02 грн (інфляційне збільшення щодо кожного платежу), сума яких загалом складає 1 061 949,88 грн, тоді як ціною позову вказано 1 059 551,18 грн.

З огляду на зазначене вище позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бітіес-груп не відповідає приписам п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України стосовно зазначення ціни позову та обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги в частині стягнення з відповідача сум пені, 3% річних.

Також, в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бітіес-груп не містить пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених в позові обставин несплати відповідачем вартості товару на суму 796 150,86 грн.

Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Поряд з тим у додатках до позовної заяви вказано, зокрема, рахунки-фактури №№1339-1347 від 26.11.2021, попри те до позовної заяви позивачем додано копії рахунків-фактури №№1339-1347 від 29.11.2021 та не зазначено про причини неподання суду копій рахунків-фактури №№1339-1347 від 26.11.2021.

З огляду вказаного вище позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання Бітіес-груп не відповідає приписам ст. ст. 91, 164 ГПК України стосовно необхідності надання належним чином засвідчених доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;

- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання;

- у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що: бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що приписами ч.ч. 3-8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено відповідно таке:

- інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку;

- регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні;

- відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 гривень.

З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України Про судовий збір ставок судового збору, за подання у 2023 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 684,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 939 400,00 грн; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 684,00 гривень.

Водночас згідно ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, суд дійшов висновку, що за подання Товариством з обмеженою відповідальністю Бітіес-груп позовної заяви про стягнення 796 150,86 грн (основну суму боргу) та 265 799,02 грн (інфляційне збільшення щодо кожного платежу), сума яких загалом складає 1 061 949,88 грн належна до сплати сума судового збору складає 15 929,25 грн.

Водночас до позовної заяви ТОВ Бітіес-груп додано квитанцію (дата проведення 20.04.2023) на суму 15 893,27 грн, відомостей про підтвердження зарахування яких до спеціального фонду Державного бюджету України централізована система виписок з Державної казначейської служби України у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" не містить.

З огляду викладених обставин суд дійшов висновку про порушення позивачем процесуального та матеріального права щодо сплати судового збору, а сума недоплаченого судового збору складає 35,98 грн.

Вказане ж у списку додатків до позовної заяви платіжне доручення, що підтверджує сплату судового збору в матеріалах позовної заяви відсутнє, що підтверджується складеним Господарським судом Київської області актом №07-13/96/2023 від 21.04.2023.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бітіес-груп без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бітіес-груп без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень щодо вказаних у прохальній частині позову вимог про стягнення з відповідача сум пені та 3% річних;

- письмових пояснень щодо вказаної позивачем ціни позову та загальної суми, заявленої до стягнення з відповідача;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин несплати відповідачем вартості товару на суму 796 150,86 грн, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно причини неподання суду копій рахунків-фактури №№1339-1347 від 26.11.2021, вказаних у додатках до позовної заяви;

- документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі 35,98 грн;

- доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви квитанцією (дата проведення 20.04.2023) на суму 15 893,27 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема