Рішення № 110844630, 15.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2023Справа № 910/13490/22

За позовомІнституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук УкраїнидоФізичної особи-підприємця Дево Оксани Петрівнипростягнення 105 633, 63 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі також - позивач, Інститут) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Дево Оксани Петрівни (далі також - відповідач, ФОП Дево О.П.) про стягнення заборгованості в розмірі 105 633,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушуючи умови договору оренди № 1642/А від 01.01.2018 не здійснює оплату за надані позивачем послуги.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/13490/22, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

31.01.2023 до суду від відповідача подано письмовий відзив на позов.

Розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (як орендодавцем) та Фізичною особо-орендарем Дево Оксаною Петрівною (як орендарем) було укладено договір № 1642/А оренди майна, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України (далі також - договір).

Згодом, 01.01.2021 сторони уклали Додаткову угоду до договору та виклали договір у новій редакції, що враховано під час вирішення даної справи.

Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що перебуває на балансі Інституту (далі також - майно), а саме: Корпус № 7, реєстровий номер 05416923.137.АААДЖЕ466, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 15, поверх 1, кімнати № 105, 57-61 (за планом), загальною площею 107,20 кв.м., приведеною площею - 162,94 кв.м., ринкова (оціночна) вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку майна (частина 4 статті 8 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІX «Про оренду державного і комунального майна», становить станом на 30.11.2020 - 1 125 600, 00 грн, 1 кв.м. - 10 500, 00 грн (сума без податку на додану вартість).

У п.п. 2.1.-2.2. Додаткової угоди сторони встановили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і орендодавцем одночасно з підписанням цього договору. Акти приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за примірною формою, що затверджено НАН України. Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 1. 1 договору.

Згідно з пунктом 3. 1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) становить за базовий місяць розрахунку листопад 2020 при 18% орендній ставці під офіс в грн:

- за кв.м. 157,50 грн;

- за все приміщення 16 884,00 грн;

- ПДВ 3376,80 грн;

- разом до сплати за місяць - 20 260, 80 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця:

- відшкодування спожитих комунальних послуг - електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення (Додаток № 1 без ПДВ - ст. 188.1 ПКУ);

- відшкодування земельного податку (Додаток № 2);

- відшкодування послуг за обслуговування ліфтів (Додаток № 3);

- вартість послуг з інженерного (обслуговування електро, -тепло, -водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку тощо) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень (Додаток № 4).

Відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Нарахування орендної плати та інших платежів згідно з пунктом 3.1. здійснюється щомісячно станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, крім додатку № 4. Нарахування і оплата вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщення здійснюється в поточному місяці. Орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно пункту 3.1., до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця. Орендодавець надсилає орендарю рахунки не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Якщо орендар не розрахувався за комунальні послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендар без попередження позбавляється енергопостачання до погашення заборгованості.

Згідно з п. 12.1. Додаткової угоди, договір діє до 31.12.2022 включно. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

01.01.2021 між сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до договору № 1642/А від 01.01.2018.

Як вбачається із доводів позивача, відповідач, порушуючи вимоги п. 3.3 договору, за період з лютого 2022 по серпень 2022 не здійснює оплату наданих Інститутом рахунків на оплату спожитих енергоресурсів (комунальних послуг), податку на землю та послуг з інженерно-технічного забезпечення приміщення, що призвело до виникнення заборгованості за договором в розмірі 105 633, 63 грн.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилається, зокрема, на таке:

- з 24.02.2022 відповідач фактично не використовував приміщення та не споживав комунальні послуги;

- заборона з доступу до приміщень здійснювалася охороною позивача, жодних офіційних листів з цього приводу не було;

- обґрунтованими є лише вимоги в частині стягнення 14 488, 20 грн, але відповідач не повинен сплачувати цю суму, оскільки раніше залишилася не використана передоплата по договору;

- жодних рахунків від позивача за спірний період відповідач не отримував;

- договір було достроково припинено з 01.09.2022.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтями 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509, 759, 762 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №1642/А від 01.01.2018 та Додаткової угоди від 01.01.2021, орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування державне майно, що знаходиться на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона (далі - Майно): корпус №7, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 15, поверх 1, кімнати 57-61 (105), загальною площею 107,2 кв.м,, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.01.2021 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (т.1 с.55).

Відповідно до п. 3.3. договору в редакції Додаткової угоди від 01.01.2021, нарахування орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1. здійснюється щомісячно станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, крім додатку № 4. Нарахування і оплата вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень здійснюється в поточному місяці. Орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно п. 3.1, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця. Орендодавець надсилає Орендарю рахунки не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу.

Орендодавець має право виставляти розрахунки на попередню оплату орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1.

Крім того, на виконання умов договору №1642/А від 01.01.2018 орендодавець виставив орендарю рахунки на оплату спожитих комунальних послуг, податку на землю, ліфтів та інженерного і господарського забезпечення приміщень за період лютий 2022 по серпень 2022.

При цьому, суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплати товару.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 20.02.2020 у справі № 915/400/18, яка враховується судом при розгляді спірних правовідносин у даній справі згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України

Також, на підтвердження заявленого позову позивачем долучено до справи копії актів виконаних робіт за спірний період.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені умови Договору №1642/А від 01.01.2018 та додаткових угод до нього, обов`язок відповідача по оплаті спожитих комунальних послуг, податку на землю, ліфтів та інженерного і господарського забезпечення приміщень за період лютий 2022 по серпень 2022 року на момент розгляду даної справи настав.

Необхідно також наголосити, що умовами договору та додаткових угод до нього не передбачено порядку обліку спожитих орендарем комунальних послуг. Підставою оплати таких послуг (та інших платежів відповідно до п. 3.1.) є саме рахунки орендодавця.

До Претензії від 22.09.2022 про сплату заборгованості в розмірі 114 101,10 грн додані докази відправлення рахунків на адресу орендодавця.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог стверджує, що фактично з 24.02.2022 не використовував приміщення та не споживав комунальні послуги. Однак, жодних доказів того, що орендоване приміщення відповідачем не використовувалося в спірний період ФОП Дево О.П. надано не було. Фактичних даних, які б підтвердили обмеження доступу орендодавця до приміщення зі сторони Інституту відповідач до справи також не долучив.

Надана відповідачем копія платіжного доручення № 269 від 18.02.2021 на суму 41 417, 82 грн не є належним доказом залишку коштів станом на дату початку спірного періоду. Призначенням платежу в указаному платіжному дорученні є «авансовий платіж за оренду», а не за комунальні послуги, податок на землю, ліфтів та інженерного і господарського забезпечення приміщень.

Доводи відповідача про непогодження розміру комунальних платежів за договором після підписання додаткової угоди 01.01.2021 також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Оскільки позивачем надані рахунки на оплату (крім спірного періоду), в тому числі й за грудень 2021 - січень 2022, а жодних претензій стосовно нарахованих платежів за вказані періоди матеріали справи не містять.

Таким чином, заборгованість Фізичної особи-підприємця Дево Оксани Пертівни перед Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України за Договором №1642/А від 01.01.2018 року за період лютий 2022 по серпень 2022 становить 105 633,63 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору та додаткових угод до нього, не здійснив оплату платежів, пов`язаних з користуванням об`єктом оренди, в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 105 633,63 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 481, 00 грн (як за одну вимогу майнового характеру) покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дево Оксани Петрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11, код ЄДРПОУ 05416923) заборгованість в розмірі 105 633,63 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко