Ухвала суду № 110844628, 15.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.05.2023Справа № 910/7340/23

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Приватного підприємства "ДУБЕКСПО"

до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про стягнення моральної шкоди 20 100 грн

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ДУБЕКСПО" (далі - позивач, ПП "ДУБЕКСПО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок усіх наявних коштів моральну шкоду, спричинену бездіяльністю, яка полягала у незнятті арештів із банківських рахунків по завершеному виконавчому провадженню ВП 53550564, а також невиконанні остаточного рішення суду, що набуло законної сили, грошові кошти у розмірі 20 100,00 грн.

Наведена позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 10.05.2023.

Безпосередньо у позовній заяві міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі частина 2 п. 13 ст. 3 Закону "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви ПП "ДУБЕКСПО" б/н, б/д (вх. 7340/23 від 10.05.2023), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження.

Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено вірного найменування та місцезнаходження юридичної особи відповідача, а також не зазначено вірного найменування третьої особи.

Так, у позовній заяві у якості відповідача визначено Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, адреса місцезнаходження: 03022, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 22/15, ідентифікаційний код 34999976.

Проте, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним найменувнням та місцезнаходженням юридичної особи із зазначеним ідентифікаційним кодом 34999976 є Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: Україна, 03127, місто Київ, вулиця Здановької Юлії, будинок 22/15.

У якості третьої особи у позовній заяві визначено Головне управління Державної Податкової служби у м. Києві, тоді як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним найменувнням зазначеного відокремленого підрозділу є Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема таким способом захисту є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позивачем подано позов про стягнення моральної шкоди, яка спричинена виконавчою службою внаслідок невиконання судового рішення.

Суд звертає увагу позивача на висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 щодо визначення кола відповідачів у спорах про спричинення шкоди діями або бездіяльністю представників виконавчої служби та суб`єкта відшкодування такої шкоди.

У постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

"44. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

45. Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

46. ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові".

У постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зауважила:

"55. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (пункт 21), від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 15 лютого 2022 року у справі № 910/6175/19 (пункт 7.45), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.16) і № 922/1830/19 (пункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 5 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3))".

Отже, позивачу належить визначити коло відповідачів у поданому ним позові з урахуванням вищенаведених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Суд також звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Згідно п. 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд:

"Стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34999976) на користь Приватного підприємства "Дубекспо" ... за рахунок усіх наявних коштів моральну шкоду, спричинену бездіяльністю, яка полягала у незняті арештів із банківських рахунків по завершеному виконавчому провадженню ВП 53550564, а також невиконанні остаточного рішення суду, що набуло законної сили, грошові кошти у розмірі 20 100,00 грн ...".

Суд звертає увагу, що у наведеній позовній вимозі: (1) найменування юридичної особи із ідентифікаційним кодом 34999976 не відповідачє відомостям з з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; (2) не зазначено (не конкретизоване) "остаточне рішення суду, що набуло законної сили"; (3) не чітко викладено вимогу про стягнення моральної шкоди у відповідній сумі, враховуючи, що зазначено: "стягнути ... моральну шкоду, ... грошові кошти у розмірі 20 100,00 грн".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд звертає увагу, що на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача, а також третю особу - Головне управління Державної Податкової служби у м. Києві.

Однак, у позові позивачем не зазначено правових підстав щодо залучення вказаної особи до участі у справі, відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яку зазначено у позові самим позивачем.

Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов`язки визначеної ним у позові третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не зазначив, на чиїй стороні - позивача або відповідача визначену ним третю особу належить залучити до участі у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до вимог "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За приписами п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства позивач не надав суду належних та допустимих доказів, а саме оригіналів або належним чином засвідчених копій описів вкладення, фіскальних чеків або квитанцій, накладних на підтвердження направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, третій особі, а отже, позивачем не виконані приписи Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви доказів відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів.

Дана обставина є суттєвою, оскільки ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача надати відзив після одержання ухвали про відкриття провадження у справі та надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву.

При цьому, судом не беруться до уваги додані позивачем до позовної заяви квитанції № 136279, 136280 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС від 10.05.2023 про направлення відповідачу та третій особі позовної заяви та доданих до неї документів з огляду на наступне.

Суд зазначає, що офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Проте, на даний момент специфіка використання підсистеми Електронний суд не дозволяє здійснювати ідентифікацію Електронних кабінетів (офіційних електронних адрес), зареєстрованих у системі користувачів.

З огляду на вищенаведене, оскільки на час подання даної позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала в повному обсязі своє функціонування, з програми "Діловодство спеціалізованого суду" не вбачається наявність зареєстрованих електронних кабінетів інших учасників справи, тобто доказів на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів в розумінні приписів ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позовні матеріали не містять.

Крім того, як вбачається з квитанцій № 136279, 136280 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС відправка документів здійснена від фізичної особи ОСОБА_1 , тоді як позивачем у даній справі є юридична особа - Приватне підприємство "ДУБЕКСПО", що також свідчить про недотримання приписів ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, позивачем не виконано вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання позивачем копії позовної заяви і доданих до неї документів учасникам справи.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 2, 4 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- зазначити найменування та місцезнаходження юридичної особи відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізчних осіб-підприємців та громадських формувань;

- визначити коло відповідачів з урахуванням вищенаведених висновків Великої Палати Верховного Суду;

- чітко та безумовно викласти зміст позовних вимог;

- навести виклад обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Головного управління ДПС у м. Києві;

- надати належні докази на підтвердження надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення учасникам справи.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- зазначити найменування та місцезнаходження юридичної особи відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізчних осіб-підприємців та громадських формувань;

- визначити коло відповідачів з урахуванням вищенаведених висновків Великої Палати Верховного Суду;

- чітко та безумовно викласти зміст позовних вимог;

- навести виклад обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Головного управління ДПС у м. Києві;

- надати належні докази на підтвердження надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення учасникам справи.

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу.

5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.05.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА