Ухвала суду № 110841364, 15.05.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8522/23

Провадження № 1-кс/344/3328/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2023 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023090000000290,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що 12 травня 2023 року водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «OPEL MOVANO» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався автодорогою Н-10 «Стрий-Чернівці» в напрямку м.Чернівці. Приблизно о 12 годині 49 хвилин проїжджаючи у правій смузі руху по вулиці Львівській в межах м. Калуша Івано-Франківської області, ОСОБА_4 наближався до кільцевої розв`язки вулиць Львівська - Долинська - Об`їзна. В цей час у напрямку м. Стрий, головною дорогою, до вказаної кільцевої розв`язки, що розташована справа відносно напрямку руху до м. Стрий, наближався мотоцикл марки «HONDA NC 700» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_6 , що перевозив одного пасажира - ОСОБА_7 .

При цьому, водій ОСОБА_4 рухаючись у правій смузі, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед виконанням маневру повороту ліворуч та зміною напрямку руху, заздалегідь не перелаштувався у ліву смугу руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та маючи об`єктивну можливість виявити зустрічний транспортний засіб, що рухається головною дорогою, розпочав маневр повороту ліворуч з правої смуги руху, і не маючи переваги у русі перед мотоциклом марки «HONDA NC 700» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час виконання маневру повороту, виїхав на його смугу руху, де допустив з ним зіткнення.

При цьому ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1.5, п. 2.3 б, д, п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України.

У результаті порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої водій мотоцикла ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події, а пасажир мотоцикла ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями госпіталізована до КНП «Калуська ЦРЛ».

12 травня 2023 року о 17 год 05 хв ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

13 травня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Путятинці, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з середньою освітою, не працює, зі слів раніше не судимий.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, яким оглянуто місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 12.05.2023 з доданою до нього схемою; протоколом огляду відео запису камери спостереження, що була встановлена біля місця події; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , іншими матеріалами в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі;

- може незаконно впливати на свідків та потерпілих, так як досудове розслідування триває, встановлюються очевидці події, один зі свідків події - ОСОБА_8 була пасажиркою автомобіля під керуванням підозрюваного ОСОБА_4 ;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема зважаючи на віддаленість органу досудового розслідування від місця проживання підозрюваного, останній може не прибувати на виклики слідчого, прокурора або суду і таким затягувати досудове розслідування та з`ясування всіх обставин справи.

У зв`язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому слід застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою.

Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливо.

Якщо суд прийде до переконання при обранні запобіжного у вигляді тримання під вартою про визначення розміру застави, як альтернативи, то враховуючи наслідки кримінального правопорушення є всі підстави вважати, що тільки максимальний розмір застави, визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 його процесуальних обов`язків як підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив врахувати, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, а тому просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні просив суд застосувати щодо нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.

З матеріалів клопотання вбачається, що 12 травня 2023 року о 17 год 05 хв ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

13 травня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, яким оглянуто місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 12.05.2023 з доданою до нього схемою; протоколом огляду відео запису камери спостереження, що була встановлена біля місця події; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , іншими матеріалами в їх сукупності.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1,3 п. 1 ст. 177 КПК України.

Однак, прокурором не доведено, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення, який є необережним злочином, характеризуючі особу підозрюваного дані, який має постійне місце проживання, його вік, стан здоров`я, одружений, раніше не судимий, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання.

Зі змісту ст. 131-132 КПК України встановлено, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

У відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Аналізуючи доводи прокурора щодо наявних ризиків, пояснення підозрюваного, не вдаючись до оцінки доказів на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш м`яким запобіжним заходом є домашній арешт, який згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов`язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Відтак, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданим ризикам, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, чотирьох неповнолітніх дітей, вважаю, що до останнього достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло, з покладенням на нього додаткових обов`язків, і саме такий запобіжний захід може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

4) за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Ухвала слідчого судді діє до 12 липня 2023 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення в порядку п.1 ч.3 ст.202 КПК України.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Виконання ухвали доручити відповідному відділу поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1