Ухвала суду № 110838577, 03.04.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6270/23

Провадження № 1-кс/752/2534/23

У Х В А Л А

про арешт майна

03.04.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000280 від 22.02.2023 року, -

в с т а н о в и в:

прокурор третього відділууправління процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення Департаментунагляду задодержанням законівНаціональною поліцієюУкраїни таорганами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністю,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт нерухомого майна, що належить ТОВ "Улянівське" (ЄДРПОУ 34258345)

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000280, яке зареєстровано 22.02.2023 за заявою ТОВ «Корнфілд ЛТД» за фактом привласнення та розтрати майна, вчиненого шляхом зловживання своїм службовим становищем, зловживання повноваженнями, невиплати заробітної плати, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст.175 ККУкраїни.

Посилаючись на ч. 4 ст. 170 КПК України, відповідно до якої арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, прокурор просить накласти арешт на майно ТОВ "Іст агро сервіс", зокрема 6 500 тон кукурудзи, яка зберігається на елеваторі за адресою: с. Вознесенське Чернігівського району Чернігівської області, пров. Козацький, 34, який використовується ТОВ "Улянівське", 10 000 тон кукурудзи, яка зберігається на елеваторі за адресою: с. Пархимів Козелецького району Чернігівської області, який використовується ТОВ "Лан-2015", та 5 000 тон кукурудзи, яка зберігається в складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , які використовуються ПП "Міклуха".

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави арешту майна відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу.

З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги зазначених норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод,

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші,цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На переконання слідчого судді прокурор не перевірив,чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи товариства з потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Відповідно вимог ч. 1ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст.131,132,170-173КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора третього відділууправління процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення Департаментунагляду задодержанням законівНаціональною поліцієюУкраїни таорганами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністю,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000280 від 22.02.2023 р. - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя