Рішення № 110836110, 27.03.2023, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6308/22

Номер провадження 2/676/628/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіної О.Л.

представника позивача Гав`юка В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Жванецької сільської ради про визнання права на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до Жванецької сільської ради про визнання права на спадкове майно. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.3921 га, що знаходиться на території Слобідко-Рихтівської сільської ради, кадастровий номер 6822487600:06:001:0017, домоволодіння АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 своїм заповідальним розпорядженням від 4 грудня 2008 року заповів все своє майно ОСОБА_1 ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом як непрацездатна дружина незалежно від змісту заповіту спадкодавця. Після смерті спадкодавця з метою оформлення спадкових прав позивачі звернулись до приватного нотаріуса. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом серія НАР 997411 та НАР997458 на земельну ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3921 га в частках та . У видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок відмовлено так як в свідоцтві про право власності до домоволодіння зазначено колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_3 . За змістом інформації сільської ради станом на 15 квітня 1991 згідно погосподарської книги за 1991-1995 рр. № 22 особового рахунку № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 зазначено, що останніми членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , 1930 року народження, дружина. За вказаних обставин позивачі мають право на успадкованого майна, яке належало спадкодавцю у частці колгоспного двору. Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на частину домоволодіння АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на частини домоволодіння АДРЕСА_1 .

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 13 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В суді представник позивачів позов підтримав, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов визнає, не заперерчує проти його задоволення.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивачів, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що зробено відповідний актовий запис № 60 від 18.12.2009 р. та видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 від 18.12.2009 р.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.3921 га, що знаходиться на території Слобідко-Рихтівської сільської ради, кадастровий номер 6822487600:06:001:0017, домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно свідоцтва про право власності на домоволодіння від 3 травня 1988 року домоволодіння, яке складається з одного житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору головою якого являється ОСОБА_3 Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Кам`янець-Подільської районної ради № 279 б від 19.11.1987 р. Право власності зареєстровано Кам`янець-Подільським МБТІ, реєстр. № 1-13 від 03.05.1988 р.

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Слобідсько-Рихтівської сільської ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області 04 грудня 2008 року, усе належне йому майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 , яктй прийняв спадщину у встановленому законодавством порядку.

Право на обов`язкову частку у спадщині після ОСОБА_3 має непрацездатна дружина ОСОБА_2 , яка є пенсіонером за віком. ОСОБА_2 спадщину прийняла фактично як така, що на час її відкриття проживала разом із спадкодавцем.

Приватний нотаріус ОСОБА_4 відмовила у видачі свідоцтва про право на спдащину на домоволодіння, мотивуючи тим, що у свідоцтві про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 власником будинку було вказано колгоспний двір, а ОСОБА_3 являється лише членом колгоспного двору (головою двору) та роз`яснила, що необхідно звернутись до суду для визнання права власності на с пдакове майно. (Лист нотаріуса № 375/02-14 від 18.10.2022 р).

Частиною 1 статті 112 ЦК Української РСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі частини першої статті 120 ЦК Української РСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК Української РСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

За змістом роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови від 2 березня 1973 року № 3 «Про судову практику в справах про поділ колгоспного двору і виділ з нього» роз`яснив, що розмір частки колишнього члена колгоспного двору у спільному майні, яке належало колгоспному дворі і зберіглося після його перетворення в господарство робітників або службовців, встановлюється відповідно до статті 123 ЦК УРСР. Тому при поділі майна, яке є спільною власністю колгоспного двору, суди повинні виходити з принципу рівності часток усіх колишніх його членів (в тому числі непрацездатних і неповнолітніх), які не втратили право на частку в майні двору на час припинення останнього. Майно, придбане після перетворення колгоспного двору в господарство робітників чи службовців, підлягає поділу за нормами, що регулюють поділ спільної часткової власності або спільної сумісної власності подружжя.

Визначення суспільної групи господарства урегульовано Технічними вказівками по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затвердженими Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26.

За змістом п.20 Вказівок суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім`ї. Глава сім`ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім`ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім`ї господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім`ї, відносяться до господарства колгоспників.

Господарства пенсіонерів, які не мають працюючих членів сім`ї відносяться до тієї суспільної групи, до якої ці особи відносилися до переходу на пенсію.

Таким чином, господарства пенсіонерів, які мають працюючих членів сім`ї, але які не є працюючими членами колгоспу, відносяться до суспільної групи відповідно робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цc15 зазначено, що застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР без належного з`ясування питання про правильність віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим.

Погосподарські книги є документами первинного обліку в сільських радах. Складаються з окремих особових рахунків на кожне господарство, що знаходиться на території сільської ради.

З записів погосподарської книги за 1991 1995 рр. № 22, особовий рахунок № НОМЕР_1 вбачається, що домоволодіння за суспільною групою господарств відносилося до категорії "колгоспний двір", так як голова домогосподарства ОСОБА_3 працював у господарстві колгоспу.

З погосподарської книги на будинок встановлено, що членами колгоспного двору була дружина померлого ОСОБА_2 .

Відповідно довідки № 163/05-09 від 30.09.2022 р., виданої виконавчим комітетом Жванецької сільської ради, станом на 15 квітня 1991 року згідно погосподарської книги за 1991 1995 рр. № 22, особовий рахунок № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , останніми членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, вказаний будинок з господарським будівлями та спорудами, який має статус колишнього колгоспного двору, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по частці кожному.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На підставі частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Матеріалами цивільної справи підтверджується, що приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу заведено спадкову справу № 223/2015 до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

27 жовтня 2015 року приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Яцевич Г.В. видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3921 га, що знаходиться на території Слобідсько-Рихтівської сільської ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області в частках та , зареєстровано в реєстрі за № 5792 та № 5617.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (статті 1233, 1235 ЦК України).

Згідно зі статтею 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Оскільки спадщина після ОСОБА_3 складалася з частки домоволодіння, після її прийняття обов`язкова частка ОСОБА_2 в домоволодінні складає .

Відповідно до частини першої статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з частиною третьою статті 370 ЦК України, виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурічастки з майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до частини першої статті 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Враховуючи, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в домоволодінні АДРЕСА_1 є рівними, ОСОБА_2 як співвласник має право на виділ своєї частки, з урахуванням її обов`язкової частки в спадковому майні частка ОСОБА_2 в домоволодінні складатиме , частка ОСОБА_1 . Таким чином заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 262-265 ЦПК України, ст. 1216-1220, 1268, 1269, 1270, 1296, 1241, 357, 364, 368, 370 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доЖванецької сільськоїради провизнання правана спадковемайно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку з верандою А-1 з господарськими будівлями і спорудами сарай Б, сарайВ, вбиральня Г, огорожа N по АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., житловою 17,2 кв. м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку з верандою А-1 з господарськими будівлями і спорудами сарай Б, сарайВ, вбиральня Г, огорожа N по АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., житловою 17,2 кв. м.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Жванецька сільськарада,ЄДРПОУ 04404036, юридична адреса: вул. Центральна, 57, с. Жванець, Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 квітня 2023 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.