Ухвала суду № 110833669, 15.05.2023, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 489/6828/20

Провадження № 1-кп/488/136/23 р.

УХВАЛА

15.05.2023 року Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №620201500000000436 від 06.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Корабельного районного суду м.Миколаєва надійшло вищевказане кримінальне провадження, в якому призначене судове засідання на 15.05.2023 р.

11.05.2023 року до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_13 через канцелярію надійшло письмове клопотання про зміну ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.

Своє клопотання захисник мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.06.2020 року відносно ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

05.06.2020 року Миколаївський апеляційний суд скасував ухвалу слідчого судді першої інстанції та ухалив нове рішення, яким відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 210 тис. 200 грн., що на той час становило 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.

05.06.2020 року заставодавцем - адвокатом ОСОБА_15 було внесено заставу за ОСОБА_9 у визначеному розмірі, того ж дня ОСОБА_9 було звільнено з-під варти.

В клопотанні захисник зазначив, що протягом досудового розслідування його підзахисний неухильно виконував всі покладені на нього процесуальні обов`язки та жодного разу не допустив їх порушення, не ухилявся від виконання законних вимог слідчого та всіляко сприяв здійсненню об`єктивного та повного досудового розслідування, а з моменту завершення досудового розслідування та перебування справи в провадженні суду, обвинувачений ОСОБА_9 не здійснював будь-яких спроб ухилитись від суду, щоразу з`являвся в кожне призначене судом судове засідання.

Крім того, з початку повномасштабної військової агресії проти України ОСОБА_9 сумлінно виконує свій обов`язок, в тому числі з відсічі нападу агресора. Зазначив, що після повномасштабної військової агресії проти України ОСОБА_9 та його родина втратили своє житло та майно. ОСОБА_9 має на утриманні малолітню дитину, дружину та батьків похилого віку.

Вищезазначене, на думку захисника, свідчить про відсутність будь-яких ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення та які визначені в ухвалі при застосуванні відносно ОСОБА_9 такого запобіжного заходу як застава. Необхідності залишення застави задля забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає, оскільки таких вимог заявлено не було, матеріальної шкоди від інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_9 кримінального правопорушення не встановлено.

Посилаючись на приписи ч.11 ст.182 КПК України, згідно якої застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, захисник просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на те, що лише лише внесена сума застави забезпечує на сьогодні належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 . Наполягає на продовженні існування ризику ухилення ОСОБА_9 від суду, не аргументуючи своїх доводів.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник доводи клопотання підтримали з мотивів, наведених вище.

Як вказував ОСОБА_9 , він продовжує нести службу, з початком війни не вчиняв спроб залишити Україну, а сумлінно виконує свій обов`язок, в тому числі з відсічі нападу агресора. Вважає надуманими доводи прокурора про те, що лише застава змушує його дотримуватись процесуальних обов`язків. Повідомив, що через військову агресію його родина, його батьки та батьки його дружини втратили житло, наразі є внутрішньо переміщеними особами, потребують кошти на вирішення житлових питань. Також зазначив, що внесені адвокатом кошти зібрані його рідними та друзями, і на сьогоднішній день він фактично перебуває у боргових зобов`язаннях та має повернути частину коштів, що внесені у якості застави.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати, змінити або скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 127 КК України, яке, згідно статті 12 КК України, є тяжким злочином. При цьому, ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, продовжує проходити військову службу, позитивно характеризується.

05.06.2020 року Миколаївський апеляційний суд скасував ухвалу слідчого судді першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 210 тис. 200 грн.

05.06.2020 заставодавцем - ОСОБА_15 за обвинуваченого ОСОБА_9 внесена застава у розмірі 210 тис. 200 грн. 00 коп., яка зарахована на рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області.

Таким чином, після звільнення ОСОБА_9 запобіжним заходом є застава з покладеними згідно ухвали Миколаївського апеляційного суду обов`язками, що узгоджується з вимогами п. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України.

Однак, з огляду на особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, має на утриманні дитину та дружину, які наразі є внутрішньо переміщеними особами, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за період досудового розслідування та судового розгляду не вчинив дій, які б могли свідчити про його спроби переховуватися від слідства та/або суду, при цьому, прокурор, заперечуючи проти повернення суми застави, не обгрунтував наявність жодного з ризиків, визначених ст.177 КПК України, а його посилання на дотримання ОСОБА_9 належної процесуальної поведінки лише під тягарем застосованого запобіжного заходу лише зводиться до припущення.

Задачею суду, серед іншого, є перевірка необхідності продовження дії чи зміни запобіжного заходу.

Не зважаючи на клопотання захисника ОСОБА_13 щодо заміни ОСОБА_9 застави на особисте зобов`язання, суд не знаходить на сьогоднішній день жодних підстав для встановлення запобіжного заходу обвинуваченому. Сама лише тяжкість обвинувачення не може бути підставою задля цього, а інші обставини, які б свідчили про наявність чинників, визначених ст. 177 КПК України, судом на сьогодні не встановлено.

За наведеного, суд вважає за необхідне запобіжний захід у виді застави відносно ОСОБА_9 скасувати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скасувати ОСОБА_9 , обвинуваченому за ч. 2 ст. 127 КК України, запобіжний захід у вигляді застави, застосований відповідно до ухвали Миколаївського апеляційного суду від 05.06.2020 р.

Повернути заставодавцю ОСОБА_15 заставу, внесену згідно квитанції № 0.0.1727538249.1 від 05 червня 2020 року, за ОСОБА_9 , в розмірі 210 тис. 200 грн. 00 коп ( двісті десять тисяч двісті грн. 00 коп.) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області, розрахунковий рахунок UA688201720355229002000016294 в ДКС України м.Київ, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Суддя ОСОБА_1