Рішення № 110832694, 03.03.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/482/23

№ 2-а/183/40/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

17 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 20 січня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

10 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в новій редакції, згідно якої усунула недоліки первісної заяви.

На обґрунтування вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що 06 січня 2023року інспектором Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Кірюшиним Артуром Ігоровичем винесена постанова серії ГАБ № 880629 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850,00грн.

Згідно до постанови, адміністративне правопорушення виразилось у тому, що 31 грудня 2022 року о 16.30 год. вона, ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик на спецлінію 102 та повідомила про зникнення доньки ОСОБА_2 , 2015 р.н., хоча остання не зникала.

ОСОБА_1 у позові зазначає, що з постановою вона не згодна, постанова про накладення відносно неї адміністративного стягнення є необґрунтованою, недоведеною, надуманою та нічим не підтвердженою, оскільки правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАПвона не вчиняла.

Вона не заперечує факту здійснення виклику на спецлінію 102 про зникнення доньки, оскільки неповнолітня була відсутня за місцем мешкання, вона дуже хвилювалася за свою малолітню дитину, не знала де вона та з ким, а телефон дитини не відповідав. Окрім того, в умовах воєнного стану, відсутності вуличного освітлення, високого рівня злочинності, у позивача були всі підстави припускати, що її донька могла стати жертвою будь-якого правопорушення.

В той же час, на вказані обставини щодо причини виклику поліції, інспектор уваги не звернув.

Позивач наголошує на тому, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а також відсутній прямий умисел на вчинення даного правопорушення, оскільки вона не мала на меті здійснити завідомо неправдивий виклик, однак змушена була повідомити про дані обставини, бо дуже хвилювалася за дитину.

У зв`язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_1 просила суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 13 лютого 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до статті 262 КАС України, 1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. 2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. 3. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного провадження не проводиться. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. 8. При розгляді справи за правилами спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідач, відзиву на позовну заяву не подав, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та перевіривши достатність наявних у справі доказів для їх встановлення, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 06 січня 2023року інспектором Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Кірюшиним Артуром Ігоровичем винесена постанова серії ГАБ № 880629 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850,00грн.

Адміністративне правопорушення виразилось у тому, що ОСОБА_1 31 грудня 2022 року о 16.30 год. здійснила завідомо неправдивий виклик на спецлінію 102 та повідомила про зникнення своєї доньки ОСОБА_2 , 2015 р.н., хоча остання не зникала.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені Кодексом Українипро адміністративніправопорушення (далі-КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 9КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, визначені ст. 183 КУпАП.

Як вбачається зі змісту ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст.9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Крім того, згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідност. 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу, згідно з п. 1ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до приписівст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на докази, якими обґрунтовуються рішення інспектора про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Статтею 72 КАС України визначено поняття доказів, якими у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2ст.77КАС Українивстановлено,що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як стверджує позивач ОСОБА_1 , в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Згідно з вимогамист. 244 КАС Українипід час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

При цьому, оскаржувана постанова не може оцінюватися судом, як належний та допустимий доказ в розумінніст. 72 КАС України, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується останньою, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Крім того, в розумінні ст. 251 КУпАП пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є доказами.

Позивач зазначає, що вона надавала пояснення інспектору щодо здійснення нею виклику на спецлінію 102 про зникнення доньки, оскільки вона дуже хвилювалася за свою малолітню дитину, бо не знала де вона та з ким, а телефон дитини не відповідав. Окрім того, в умовах воєнного стану, відсутності вуличного освітлення, високого рівня злочинності, у позивача були всі підстави припускати, що її донька могла стати жертвою будь-якого правопорушення. Однак, на вказані пояснення щодо причини виклику поліції інспектор уваги не звернув.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на докази, якими обґрунтовуються рішення поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивачку за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу.

Тобто, з урахуванням наведених обставин, суд вважає, що доводи позивача не були спростовані, будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, відповідачем суду не надано, про факт вчинення адміністративного правопорушення свідчить лише постанова, яка фактично не містить в собі опису вчиненого правопорушення, а лише констатує факт порушення.

За змістом ст.18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов`язаний, серед іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно - правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Обґрунтованими є доводи позивача, щодо порушення її прав при накладенні адміністративного стягнення.

Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

За таких обставин, всупереч положенням ч. 2ст. 77 КАС України, відповідач не навів належних доказів на підтвердження правомірності рішення інспектора поліції при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення останньою адміністративного правопорушення та не виконав обов`язок щодо доведення обґрунтованості притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП є недоведеним.

Така правова позиція висловлене в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.

За наведених вище обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративні правопорушення була ухвалена інспектором поліції без врахуванням принципу правомірної адміністративної поведінки, тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно із ст.288КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Так, приписами п. 3 ч. 1 ст.293КУпАП передбачено,що в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірці законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

За правилами ч. 3 ст. 286КАС України,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню, постанова серії ГАБ№ 880629 у справі про адміністративне правопорушення від 06 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Що стосується вимог про визнання постанови інспектора протиправною, суд вважає, що з огляду на положенняст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є саме скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а тому в частині задоволення позовної вимоги про визнання постанови інспектора протиправною слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, в якому працює ця особа. При цьому залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

Таким чином, враховуючи те, що Новомосковський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, де працює старший лейтенант поліції Кірюшин Артур Ігорович, який склав оскаржувану постанову, входить до складу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а тому саме цей орган відшкодовує позивачу понесені нею судові витрати.

Так, при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 536,80 грн., а тому відповідно до вимог ст. 139 КАС України вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 73, 77,79, 120,132, 139,241-246,250-251, 257-263,268-271, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Постанову інспектора Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Кірюшина Артура Ігоровича серії ГАБ № 880629 від 06 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183КУпАП, скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області(код ЄДРПОУ 40108866, адреса місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Новомосковський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковську, вул. Гетьманська, буд.7.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 03 березня 2023 року.

Суддя Д. І. Городецький