Рішення № 110830222, 03.05.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/243/19

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши матеріали позовної заяви,

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", код ЄДРПОУ - 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД", код ЄДРПОУ - 39556971, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Центральна, буд. 10,

про стягнення коштів,

Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.

За участі представників сторін:

від позивача - Гнатишак Олег Володимирович, в режимі ВКЗ (в залі суду)

від відповідача Ламбух Олександр Сергійович, адвокат (в залі суду)

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 07.05.20219 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі про стягнення коштів в сумі 114 747 800,97грн з відповідача, що обгрунтовано договором фінансового лізингу від 20.08.2016 станом на 01.03.2019 року.

23.07.2019 суд своєю ухвалою призначив у справі судово-економічну експертизу і доручив її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 апеляційну скаргу апелянта залишено без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Ухвалою суду від 19.12.2019 надіслано матеріали справи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для здійснення судової економічної експертизи. Провадження у справі зупинено до одержання висновків судової експертизи.

13.10.2020 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.02.2021 призначено у справі додаткову судово-економічну експертизу і доручено її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до одержання висновків судової експертизи.

06.05.2021 суд свою ухвалою провадження у справі №907/243/19 поновив.

Ухвалою суду від 04.06.2021 приєднано до матеріалів справи додаткові докази надані позивачем та надіслано матеріали справи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для здійснення призначеної судово-економічної експертизи. Провадження у справі зупинено до одержання висновків судової експертизи, 17.12.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 30.06.2022 закрито підготовче провадження і призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 24.01.2023 призначено судовий розгляд справи по суті на 01.03.2023, який не відбувся через припинення повноважень (відставка) судді Ушак І.Г.

Розпорядженням Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2022 призначений суддя Пригуза П.Д. для розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 17.03.2023 року прийнято позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД" у справі №907/243/19 в провадження судді Господарського суду Закарпатської області Пригузи П.Д., призначено судовий розгляд справи по суті на 20.04.2023 року.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2023 у зв`язку з першою неявкою відповідача розгляд справи відкладено.

В судовому засіданні 03.05.2023 суд заслухав вступне слово представників сторін, дослідив безпосередньо наявні у справі докази, за результатами розгляду справи по суті та заключного слова сторін видалився до нарадчої кімнати, після виходу з якої проголосив вступну і резолютивну частину рішення.

І. Позиція Позивача у справі.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД", код ЄДРПОУ - 39556971, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором фінансового лізингу № 4С 16067ЛИ від 20.08.2016 року в розмірі 146 867 174,51 грн. (сто сорок шість мільйонів вісімсот шістдесят сім тисяч сто сімдесят чотири гривень 51 копійок), що складається з прострочених зобов`язань: 50 606 786,32 - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року; 73 674 154,77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; 22 586 233,42грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання станом на 01.03.2019 року). Також просить судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначав, що 20.08.2016 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Позивач), та ТОВ "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД" (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 4С16067ЛИ (надалі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу.

У пункті 1.2. Договору визначена вартість лізингового майна - 250 528 935,00грн.

Строк лізингу зазначено сторонами у п. 9.1. Договору (п. 1.3. Договору), а саме - з дати підписання цього договору до 25.07.2024 року.

За змістом п. 3.1. Договору передача банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна - зазначеним у Додатку №3, що є невід`ємною частиною цього Договору.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 25.68.2016 року (Додаток №3 до Договору).

Вищевказані Договір фінансового лізингу та Акт приймання-передачі майна були підписані із використанням електронного цифрового підпису, про що сторони домовились в угоді про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 29.12.2015 року.

Графіком лізингових платежів (додаток №2 до Договору) передбачена сплата Лізингоодержувачем лізингових платежів 25.09.2016, а починаючи з 25.08.2017 щомісяця до 25.07.2024 року.

Однак, згідно виписок по рахунку 20711050002465, 20776057051432 та зі стовпчиків № 3 ("3алишок поточної заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна"), № 4 ("3алишок простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна") розрахунку заборгованості за Договором, Відповідач перші два лізингових платежі 23.09.2016 року та 23.08.2017 року сплатив своєчасно та у повному обсязі, проте в подальшому свої зобов`язання не виконував та не виконує на даний час.

В результаті у зв`язку з чим станом на 01.03.2019 року із урахуванням внесеного лізингового платежу 01.03.2019 року у розмірі 72 200.00 грн., залишок заборгованості по лізинговим платежам в рахунок вартості майна складає 242 187 736,52 грн.

Таким чином, у Лізингоодержувача наявна прострочена заборгованість по лізинговим платежам в рахунок вартості майна в розмірі: 242 187 736,52 - 191 580 950,20 = 50 606 786,32 грн., що також підтверджується випискою по рахунку 80306050002014.

Позивач вказує, що пунктами 2.3., 2.3.3. Договору встановлено, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 24% річних, а починаючи з 07.11.2016 року - 21 % (відповідно до Додаткової угоди від 03.11.2016 року), від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2. Однак, згідно виписки по рахунку 20787050000941 станом на 01.03.2019 року несплачена заборгованість Лізингоодержувача по відсотковій винагороді за користування майном складає 41 554 781,23 грн., яка не була сплачена до теперішнього часу.

У пункті 7.1. Договору сторони визначили, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та відсоткової винагороди за користування майном, відповідно до п.7.1. Договору Відповідачу станом на 01.03.2019 року була нарахована пеня у розмірі 22 586 233,42 грн., яка обліковується Банком на рахунку 80918057049372.

Отже, Позивач заявляє даний позов про стягнення з ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» простроченої заборгованості станом на 01.03.2019 року за договором фінансового лізингу № 4С16067ЛИ від 20.08.2016 року у загальному розмірі 114 747 800,97 грн., яка складається з:

- 50 606 786,32 грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна (пункти 2.2., 6.2.8., 6.2.11., Договору);

- 41 554 781,23 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном (пункти 2.3.2., 2.3.3., 6.2.11. Договору);

- 22 586 233,42 грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання (пункт 7.1. Договору).

Умовами пунктів 7.9. та 7.10. Договору Сторони погодили, що строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки - пені, штрафів, інших платежів/витрат встановлюються тривалістю 15 років; нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане Лізингоодержувачем.

Відповідно, Позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 672 350,00 грн.

Заявою про збільшення позовних вимог від 01.09.2020 року позивач перерахував заборгованість за час знаходження справи в провадженні суду станом на 26.02.2020 року, вимагаючи стягнути з відповідача:

Заборгованість за договором фінансового лізингу № 4С 16067ЛИ від 20.08.2016 року в розмірі 146 867174,51грн. (50 606 786,32 - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року; 73 674 154,77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; 22 586 233,42 грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання станом на 01.03.2019 року).

Судові витрати по сплаті судового збору, що збільшилися на 63 350,00грн. в загальній сумі 735 700 грн. грн. покласти на Відповідача.

В судовому засіданні представник Позивач підтримав заявлені вимоги, просить їх задовольнити.

Представник Позивача зазначив, що фактично проведеною у справі експертизою підтверджено дійсність усіх вихідних даних, які обліковувалися Позивачем та застосовані ним при розрахунках суми заборгованості Відповідача перед банком, однак, за розрахунком експертів сума пені розрахована у більшій сумі, ніж вона розрахована і заявлена до стягнення Позивачем, що просить суд врахувати при прийнятті судового рішення.

ІІ. Позиція Відповідача.

Відповідач подав відзив на позов, підтверджує отримання у лізинг майно на суму 250 528 935,00грн., вказує, що частина умов договору виявилася обтяжливою для відповідача, тому він запропонував в жовтні 2017 року банку зменшити лізингові платежі, зменшити взяті на себе зобов`язання, а також про надання згоди передати майно у сублізинг на користь ПАТ «Укрнафта». Але через відмову АТ КБ "Приватбанк" вирішити пропозиції ТОВ «Стронг Брідж ЛТД» перестав виконувати свої зобов`язання, в той же час, продовжує використовувати майно Позивача в своїй господарській діяльності. Просить у позові відмовити повністю. Вимогу про відмову у позові Відповідач обумовлює тим, що ніби-то Банк відмовився прийняти належне виконання зобов`язань, запропонованих Лізингоодержувачем, вважає, що порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, оскільки той не вжив заходів до належного виконання обов`язків відповідачем, нарахування пені в сумі 22 586 233,42 за період з 26.09.2017 по 01.03.2019 вважає безпідставним.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, що викладені в заявах по суті справи, до висновків експертів щодо розрахунків суми позовних вимог зауважень не має.

ІІІ. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм відповідну правову оцінку, судом встановлено таке.

Між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Позивач, Банк) та ТОВ "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД" (Лізингоодержувач, Відповідач) було укладено договір (Договір) фінансового лізингу № 4С16067ЛИ (том 1 а.с. 36-41).

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк як власник нерухомого майна передав лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач прийняв майно від банка в платне володіння та користування. Після сплати всієї суми лізингових платежів майно має бути передане лізингоодержувачу у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу.

За змістом п. 3.1. Договору передача банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна - зазначеним у Додатку №3, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Судом встановлено, і це визнається Відповідачем, що Відповідач отримав від Позивача за Договором лізингове майно вартістю 250 528 935,00грн., що підтверджено Актом №1 прийому-передачі майна, додаток №3 до Договору (том 1 а.с. 51-56).

Строк лізингу зазначено сторонами у п. 9.1. Договору (п. 1.3. Договору згідно акту), а саме - з дати підписання Акту згідно цього договору до 25.07.2024 року.

Сплата Лізингоодержувачем лізингових платежів визначена Графіком лізингових платежів (додаток №2 до Договору), передбачено перший платіж 25.09.2016, а починаючи з 25.08.2017 щомісяця до 25.07.2024 року.

Однак, як встановлено судом, і це підтверджується Виписками по рахунках № 20711050002465, та № 20776057051432, зокрема з відомостей таблиці по стовпчикам № 3 ("3алишок поточної заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна"), № 4 ("3алишок простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна") розрахунку заборгованості за Договором, Відповідач, порушивши строки та графік платежів, перші два лізингових платежі строком сплати 23.09.2016 року та 23.08.2017 року сплатив у повному обсязі (том 1 а.с. 73-77).

Проте в подальшому свої зобов`язання Відповідач не виконував, що призвело до виникнення заборгованості за передбаченими Договором платежами (том 1 а.с. 78 - 191), що не сплачуються на час розгляду цієї справи в суді.

Станом на 01.03.2019 року із урахуванням внесеного лізингового платежу 01.03.2019 року у розмірі 72 200.00 грн., залишок заборгованості Відповідача по лізинговим платежам в рахунок вартості майна складає 242 187 736,52 грн.

У Відповідача як Лізингоодержувача наявна прострочена заборгованість по лізинговим платежам в рахунок вартості майна в розмірі: 242 187 736,52 - 191 580 950,20 = 50 606 786,32 грн., що також підтверджується випискою по рахунку 80306050002014 (а.с. 76).

Пунктами 2.3., 2.3.3. Договору встановлено, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 24% річних, а починаючи з 07.11.2016 року - 21 % (відповідно до Додаткової угоди від 03.11.2016 року), від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2. Однак, згідно виписки по рахунку 20787050000941 станом на 01.03.2019 року несплачена заборгованість Лізингоодержувача по відсотковій винагороді за користування майном складає 41 554 781,23 грн., яка не була сплачена до теперішнього часу.

У пункті 7.1. Договору сторони визначили, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та відсоткової винагороди за користування майном, відповідно до п.7.1. Договору Відповідачу станом на 01.03.2019 року була нарахована пеня у розмірі 22 586 233,42 грн., яка обліковується Банком на рахунку 80918057049372 (том 1 а.с. 136).

Проведеною за наполяганням Відповідача судово-економічною експертизою (том 2 а.с. 165-176) перевірено та визначено розмір заборгованості ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» перед АТ КБ «ПРИВАТБАК» станом на 01.03.2019 з прострочених лізингових платежів, за відсотковою винагородою за користування майном, а також пені за порушення грошового зобов`язання. Експертами зроблено висновки, що станом на 01.03.2019 документально підтверджується заборгованість ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» перед АТ КБ «ПРИВАТБАК» з прострочених лізингових платежів на суму 50 606 768,32грн.; за відсотковою винагородою за користування майном 41 411 663,02грн.

Розмір пені не обраховано у зв`язку з відсутністю в матеріалах, що надані для експертизи необхідних вихідних даних Банку.

За результатами додаткової комісійної судової економічної експертизи, яка проводилася з урахуванням заяви Позивача про збільшення позовних вимог, (том 4 а.с. 154-171) експертами перевірено та визначено розмір заборгованості ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД» перед АТ КБ «ПРИВАТБАК» станом на 03.02.2021 розмір пені за порушення грошового зобов`язання. Експертами зроблено висновки, що станом на 03.02.2021 розмір пені за порушення грошового зобов`язання, що розрахований за умовами Договору, становить 61 177 629,86грн.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 01.09.2020 року (том 3 а.с. 1-88) Позивач перерахував заборгованість за час знаходження справи у підготовчому провадженні суду станом на 26.02.2020 року, вимагаючи стягнути з відповідача:

Заборгованість за договором фінансового лізингу № 4С 16067ЛИ від 20.08.2016 року в розмірі 146 867 174,51грн. (50 606 786,32 - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року; 73 674 154,77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; 22 586 233,42 грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання станом на 01.03.2019 року).

За результатами розгляду справи судом встановлено обгрунтованість та правильність розрахунків позивачем суми позовних вимог, відповідність їх умовам Договору та правовим підставам, що заявлені позивачем, отже позов належить задовольнити повністю.

За договором фінансового лізингу № 4С 16067ЛИ від 20.08.2016 року належить стягнути кошти в розмірі 146 867 174,51 грн., що складається з прострочених зобов`язань: 50 606 786,32 - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року; 73 674 154,77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; 22 586 233,42грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання станом на 01.03.2019 року).

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між Банком та лізингоодержувачем Договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтями 1, 2, 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" (чинного на момент вирішення спору) передбачено, що фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" (чинного на час існування спірних правовідносин) Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

За нормами ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингодавець має право: 1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти; 2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; 3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; 4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках тощо.

Лізингоодержувач, згідно ст. 11 Закону, має право: відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках тощо.

Також Лізингоодержувач зобов`язаний: відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання тощо.

Подібні права та обов`язки визначені для учасників лізингових відносин і чинним Законом України "Про фінансовий лізинг" № 1201-IX.

Статтями 16, 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", чинного на момент вирішення спору, також передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:

1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;

2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Висновок суду.

Враховуючи те, що станом на 03.05.2023 року сума простроченої заборгованості зі сплати відшкодування вартості переданого лізингоодержувачу в лізинг майна, а також сума простроченої заборгованості зі сплати винагороди за користування цим майном підтверджені належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Відповідач на момент прийняття рішення не надав суду доказів про погашення вказаної заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з відповідачів вказаних сум грошових коштів, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення пені за прострочення грошових зобов`язань суд зазначає таке.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 230 Господарського кодексу України.

Положеннями ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

За умовами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.9. Договору фінансового лізингу (том 1 а.с. 39) передбачено, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, винагород, неустойки пені, штрафів, інших платежів/витрат строки позовної давності встановлюються тривалістю в 15 (п`ятнадцять) років.

Відтак, вказаний позов підлягає задоволенню в повному обсязі щодо стягнення пені.

За результатами розгляду цієї справи, з урахуванням встановлених судом обставин, що вказують на порушення законодавства та недоліки в діяльності АТ КБ "ПРИВАТБАНК" як юридичної особи, єдиним акціонером якої є держава, суд постановляє окрему ухвалу, яку надсилає КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ та МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД", код ЄДРПОУ - 39556971, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Центральна, буд. 10, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором фінансового лізингу № 4С 16067ЛИ від 20.08.2016 року в розмірі 146 867 174,51 грн. (сто сорок шість мільйонів вісімсот шістдесят сім тисяч сто сімдесят чотири гривень 51 копійок), що складається з прострочених зобов`язань: суми 50 606 786,32 - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна станом на 01.03.2019 року; суми 73 674 154,77 грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном станом на 26.02.2020 року; суми 22 586 233,42грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання станом на 01.03.2019 року).

З. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж ЛТД", код ЄДРПОУ - 39556971, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Центральна, буд. 10, на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) витрат по сплаті судового збору в сумі 735 700,00 грн. (сімсот тридцять п`ять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13.05.2023 року.

СуддяП.Д. Пригуза