Рішення № 110829172, 14.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/935/23

В справі 760/8064/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

14 квітня 2023 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

представника Позивача - ОСОБА_1

представника Відповідача - ОСОБА_2

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку та земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ будинку в натурі.

ІІ. Описова частина

У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 , третя особа - Реєстраційна служба Головного управління юстиції в місті Києві, про поділ житлового будинку та земельної ділянки, посилаючись на те, що вона є власником 1/2 частини будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом № 5-754 від 17 березня 2009 року. Власником іншої 1/2 частини будинку є ОСОБА_6 . Вказаний будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходиться на земельній ділянці площею 0,0845 га, 1/2 частина якої належить їй на праві власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 925658 від 09 червня 2007 року. Оскільки, за твердженнями позивачки, ОСОБА_6 фактично користується частиною будинку, яка перевищує його частку, то між ними виникають суперечки щодо порядку користування та володіння зазначеним нерухомим майном. Враховуючи викладене, ОСОБА_5 просила поділити між нею та ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку за вищевказаною адресою та виділити їй в натурі 1/2 частину цього нерухомого майна.

В ході провадження судом було з`ясовано, що ОСОБА_6 помер у віці 84 роки ІНФОРМАЦІЯ_1 (тобто за три роки до звернення ОСОБА_5 з позовом до нього). (а.с. 51, т.1)

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року замінено первісного відповідача ОСОБА_6 на його правонаступника - дружину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 , в якому зазначила, що спірний будинок з самої його побудови був розрахований на дві сім`ї, фактично був побудований у 1960 році як двоквартирний, кожна квартира є повністю ізольованою одна від одної. Будь-яких спорів щодо володіння, користування чи розпоряджання вказаним домоволодінням між співвласниками багато десятиліть не було. Після завершення будівництва вказаного домоволодіння та придбання ОСОБА_6 половини цього домоволодіння співвласниками було досягнуто згоди щодо його користуванням, у відповідності до якої в конкретне користування покупця переходять: кімната 1-3, розміром 17,9 кв.м, кухня 1-4 - 5,7 кв.м, коридор 1-2 - 5,1 кв.м, коридор 1-1 - 8,8 кв.м, сіни та сарай під літ. Б., що викладено у Договорі, що посвідчений нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Тімонькіною М.В. 10.02.1960 року. Впродовж життя чоловік ОСОБА_7 добудував ванну, коридор та зробив надбудову на другий поверх. Також був побудований погріб. Вказані добудови є законними, і це підтверджується листом Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 28.10.2010 року ПБ-2010 № 5611, в якому зазначено, що на підставі Рішення Залізничного виконкому м. Києва від 23.11.1987 року № 647 узаконені: коридор 1-1/4,2 кв.м, ванна 1-3/3,7 кв.м, надбудова І/14,2 кв.м. Погріб літ. «Е» та погріб літ. «Ж», згідно Листа Центрального БТІ від 29.12.1982 р. № 26-5/1-3940, не відносяться до категорії самочинного будівництва, оскільки збудовані і проінвентарізовані до 1979 року. Сіни та сарай під літ. «Б» знесені. У зв`язку з цим просила поділити будинок під номером АДРЕСА_1 , виділивши їй в натурі частину вказаного будинку загальною площею 72,1 кв.м, а саме - приміщення, позначені в технічному паспорті від 08 жовтня 2010 року як квартира АДРЕСА_2 під номерами: 1-1 коридор площею 4,2 кв.м; 1-2 кухня площею 7,8 кв.м; 1-3 житлова кімната площею 10,6 кв.м; 1-4 житлова кімната площею 6,0 кв.м; 1-5 коридор площею 5,2 кв.м; 1-6 житлова кімната площею 17,9 кв.м; 1-7 ванна площею 5,7 кв.м; І надбудова площею 14,7 кв.м, та визнати за нею право власності на вказані приміщення.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 вересня 2014 року зустрічний позов ОСОБА_4 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_5

29.09.2014 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на вимогу суду були надані належним чином завірені копії технічних документів з інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_3 .

В грудні 2014 вказана цивільна справа передана у провадження судді Коробенко С.В. у зв`язку перерозподілом справ, які перебували в провадженні судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_8

23.03.2015 на запит суду Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна були надані належним чином завірені копії інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_3 на 80 аркушах.

27.05.2015 з оголошення позовних вимог було розпочато розгляд справи по суті, представниками позивачки та відповідачки були надані пояснення по суті справи.

16.10.2015 були допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що були заявлені стороною відповідача, та 27.11.2015 була допитана свідок ОСОБА_11 за клопотанням сторони позивача.

03.12.2015 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та поставлено два блоки питань.

В березні 2017 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи № 23627/15-43/17541/17542/17543/16-43 від 28.02.2017.

У вересні 2018 року до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , яка на підставі договорів дарування, посвідчених 13 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С., набула від ОСОБА_5 у власність 1/2 частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку за тією ж адресою.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року позов ОСОБА_5 залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовними вимогами ОСОБА_4 ло ОСОБА_5 про визнання права власності на частину будинку та поділ будинку в натурі.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Після повернення справи з Верховного Суду було продовжено розгляд даної справи по суті з правонаступником позивача - ОСОБА_3 . Представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, проти зустрічних позовних вимог заперечував.

В березні 2023 відбувся допит експерта за клопотання представника позивачки, яка підтримала наданий суду висновок судової будівельно-технічної експертизи, надала грунтовні відповіді на поставлені представником позивача питання.

30.03.2023 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва у задоволенні клопотання представника позивача про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи було відмовлено.

ІІІ. Мотивувальна частина

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.07.2009 ОСОБА_12 успадкувала спадкове майно, що складається з 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належало померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 9 київською держнорконторою 12.10.2006 року Р № 8-2825, зареєстрованого в КМБТІ 01.12.2006 за № 15321.

У вказаному свідоцтві вказано: житловий будинок, дерев`яний обклад цеглою, жилою площею 57,10 кв.м, зазначений на плані під літ. А, сарай під. Літ. Б, сарай під літ. В, вбиральня під літ. Г, вбтральня під літ. Д, погреб під літ. Е, погреб під літ. Ж, № 1-6, І-ІУ спорудження.

Виходячи із змісту технічного плану на вказане домоволодіння виготовленого 10.05.2006 та відкоригованого 27.08.2010, вбачається, що вказаний будинок поділений на дві окремі квартири. Площа першої квартири становить 70,1 кв.м, площа другої - 40,6 кв.м. На цій підставі позивач стверджував, що відповідач користується більшою площею будинку, ніж 1/2 частина будинку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.01.2011 ОСОБА_4 отримала у спадщину від свого чоловіка ОСОБА_6 спадщину, що складається з 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2 Київською держнотконторою 10.02.1961 Р № 1625, зареєстрованого в КМБТІ 25.11.1983 у реєстрову книгу за № 15321, перереєстрованого КП КМБТІ 21.11.2010 року, номер запису: 1532 в книзі 82-265.

У вказаному свідоцтві вказано: житловий будинок, шлакобл., пласт, цегла, жилою площею 47,60 кв.м, зазначений на плані під літ. А, сарай під літ. Б, сарай під літ. В, вбиральня під літ. Г, погреб під літ. Е, погреб під літ. Ж, № 1-8, І,ІІ споруди.

Як вбачається з матеріалів справи відомості про будинок, його жилу прощу та господарські споруди нотаріуси вказували у свідоцтвах про право на спадщину за заповітом виходячи із технічних паспортів, наданих сторонами на момент видачі свідоцтв.

Поряд з цим судом достовірно встановлено, що 29.05.1959 після померлого ОСОБА_13 його діти: ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , - в рівних долях успадкували домоволодіння, побудоване на 60 %, яке знаходиться в АДРЕСА_4 ), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 27.05.1959. Вказане домоволодіння належало померлому ОСОБА_13 згідно договору забудови, складеного з РЖУ Кагановичського р-ну м. Києва 7.08.1939 р., посвідченого 1-ю Київською нотконторою 07.08.1939 р. за № 18452 та листа РЖУ Московського р-ну м. Києва від 20.05.1959 (а.с. 89 т.1 ).

15.07.1959 ОСОБА_15 уклала з чоловіком Відповідачки, ОСОБА_6 , Договір, згідно з якоим ОСОБА_6 за власний кошт зобов`язувався відбудувати половину будинку ОСОБА_15 , а та в свою чергу зобов`язується продати ОСОБА_6 добудовану частину будинку і частину земельної ділянки за 20000 рублів. Вказаний договір укладався у присутності свідків (а.с.90-91, т.1).

03.10.1960 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 отримали дозвіл оформити малюнок на побудований 2-х квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 і здати будинок в експлуатацію, що підтверджується рішенням № 1331 виконавчого комітету Московської районної Ради депутатів трудящих, що додане до матеріалів справи (а.с. 92, т.1).

Згідно з актом прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 08.12.1960, що затверджений рішенням Виконавчого комітету Ради депутатів трудящих Московського районну 29.12.1960 пред`явлене ОСОБА_14 та ОСОБА_15 домоволодіння було прийняте в експлуатацію. В даному акті було вказано, що будівництво було розпочато у серпні 1939 року та закінчено у жовтні 1960 року.

Житлова частина домоволодіння являє собою відокремлений шлакобетонний будинок на 1 поверх і складається з 2-х квартир:

-перша квартира складається - із двох житлових кімнат, кухні, передпокою, комори. Житлова площа 17,70 кв.м, корисна площа 36,60 кв.м;

-друга квартира складається - двох житлових кімнат, кухні, передпокою. Житлова площа 16,90 кв.м, корисна площа 32,20 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_14 мешкала в квартирі, площа якої складала 32,20 кв.м. Квартира ОСОБА_15 становила 36,60 кв.м. (а.с. 93-94, т.1).

Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на наявність між сестрами спору щодо права власності на вказаний будинок. В ході судового розгляду було встановлено, що кожна із сестер користувалася і розпоряджалася своєю фактичною частиною будинку. Збільшення розмірів квартири ОСОБА_15 відбулося виключно в процесі відбудови вказаного домоволодіння, що здійснювалася на підставі договору з ОСОБА_6 . На підтвердження фактичного розподілу будинку між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 було укладено акт від 05.01.1961, в якому сторони погодили, що у користування ОСОБА_14 знаходяться приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4; а у користуванні ОСОБА_16 знаходяться приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4. (а.с. 137 т. 2)

Після завершення будівництва вказаного домоволодіння, на виконання умов Договору 15.07.1959 ОСОБА_15 продала, а ОСОБА_6 купив половину домоволодіння в АДРЕСА_1 , що в цілому складається з одноповерхового будинку на 4 кімнати, двох сараїв та інших споруд, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 10.02.1961, посвідчений нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Тімонькіною М.В. 10.02.1960 року (а.с.95-96, т.1). Згідно з п.2 вказаного Договору встановлено, що в конкретне користування покупця переходять: кімната 1-3, розміром 17,9 кв.м, кухня 1-4 - 5,7 кв.м, коридор 1-2 - 5,1 кв.м, коридор 1-1 - 8,8 кв.м, сіни та сарай під літ. Б.

З матеріалів справи вбачається, що з часом, сім`я ОСОБА_7 здійснила ряд добудов до своєї частини будинку. Так, ОСОБА_6 добудував ванну кімнату, коридор та зробив надбудову на другий поверх. Також був побудований погріб.

В листі Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 28.10.2010 року ПБ-2010 № 5611 зазначено, що на підставі Рішення Залізничного виконкому м. Києва від 23.11.1987 року № 647 узаконені: коридор 1-1/4,2 кв.м, ванна 1-3/3,7 кв.м, надбудова І/14,2 кв.м. Погріб літ. «Е» та погріб літ. «Ж», згідно Листа Центрального БТІ від 29.12.1982 р. № 26-5/1-3940, не відносяться до категорії самочинного будівництва, оскільки збудовані і проінвентаризовані до 1979 року. Сіни та сарай під літ. «Б» знесені (а.с.205, т.1).

Відповідно до рішення № 644 від 23.11.1979 ОСОБА_6 дозволено виконкомом залізничної Райради народних депутатів оформити в Київському бюро технічної інвентаризації побудовані в будинку АДРЕСА_1 площі: коридор 4,2 кв.м, ванну 3,7 кв.м, мансарду - 14,2 кв.м.

Таким чином, твердження Відповідачки, що квартира АДРЕСА_5 збільшилась за рахунок поліпшень та добудов, що були зроблені її чоловіком ОСОБА_6 , узгоджуються з наявними у справах доказами.

Фактичний поділ будинку на окремі квартири підтверджується також технічними паспортами будинку (а.с. 212-240, т.1) та відомостями інвентаризаційної справи.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1. ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Отже, виходячи із вищевикладеного вбачається, що добудова (прибудова), здійснена одним із співвласників житлового будинку не є об`єктом права спільної власності, а стає об`єктом права власності лише того співвласника, який її зробив.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 своєї постанови від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» роз`яснив, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

З технічною документації на спірне домоволодіння є очевидним, що вказаний будинок, який перебуває у спільній власності сторін, з моменту його побудови та відновлення у 1960 році поділений на дві ізольвовані квартири, кожна із сторін користується частиною будинку з самостійним входом. Ще в 1960 році між співласниками було визначено фактичний порядок користування будинком, що зафіксований у відповідному договорі.

Доводи представника позивачки щодо неналежності вказаного договору, в якому зафіксовано порядок користування спірним будинком, суд не бере до уваги, адже вказаний договір узгоджується з іншими документами, які свідчать про вільне волевиявлення співвласників про обраний ними порядок користування вказаним будинком.

В ході судової будівельно-технічної-експертизи №23627/15-43/17541/17542/17543/16-43 від 28.02.2017 експертом встановлено, що будинок фактично розділений на дві частини і складається з двох ізольованих квартир, які мають окремі входи в будинок та окремі входи з вулиці на присадибну ділянку. На час проведення дослідження фактичні частки співвласників становлять: перший співвласник (кв. АДРЕСА_6 .

З висновку експерта вбачається, що при покупці частини домоволодіння в 1961 році ОСОБА_6 сплатив за 53/100 від всієї вартості домоволодіння, а значить іншому співвласнику - ОСОБА_14 - належала фактична частка 43/100.

В процесі користування будинком ОСОБА_6 добудував та переобладнав приміщення в своїй частині будинку (кв. АДРЕСА_2 ) та ввів в експлуатацію приміщення: коридор 4,21 кв.м, ванну 3,7 кв.м та мансарду - 14,7 кв.м, що збільшило його частину будинку. Також пізніше, ОСОБА_6 було знесено будівлі сараю Б та вбиральні Д, що також вплинуло на розмір фактичної частки.

В частині будинку, що відноситься до квартири АДРЕСА_7 також проводились ремонтно-будівельні роботи - прибудовані прибудови, літ. а3 та а4, що є самочинним будівництвом, відремонтований дах, вбачається облаштування кімнати на другому поверсі будинку (наявні сходи), проте експерта до вказаного приміщення не було допущено позивачем.

Як зазначено у висновку експерта №23627/15-43/17541/17542/17543/16-43 від 28.02.2017 враховуючи існуюче конструктивно-планувальне рішення будинку та вимоги будівельних нормативних документів, експерт пропонує існуючий варіант розділу будинку, як найбільш доцільний. В судовому засіданні, надаючи свої пояснення, експерт зазначила, що враховуючи строк побудови будинку, фізичний знос будинку та його конструкцій тощо, інші варіанти поділу будинку є недоцільними в даному випадку, адже можуть призвести до його руйнування.

Беручи до уваги вищевикладене суд приходить до висновку, що фактично частки позивача і відповідача не є ідеальними у вказаному будинку у зв`язку із здійсненням кожним із співвласником з моменту побудови будинку, а саме з 1960 року, відповідних добудов, перебудов, поліпшень будинку.

Сторони не заперечували, що кожний із них самостійно користується і володіє своєю частиною будинку, а саме позивачка - квартирою АДРЕСА_7 , а відповідачка - квартирою АДРЕСА_2 , та добудови, перебудови та поліпшення своїх частин будинку, що призвели до зміни їх ідеальних часток, робили за власний кошт. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 як співвласник будинку, який безпосередньо в своєму користуванні та володінні мав квартиру під АДРЕСА_2 , здійснив ряд добудов, які ним зареєстровані у визначеному законом порядку в 1983 році (а.с. 114, т.1, а.с. 68 т. 3), а тому є його власністю, а отже твердження представника позивача, що відповідачка незаконно користується більшою частиною будинку є безпідставними та спростовуються наявними у справі належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що з моменту відбудови будинку у 1960 році, будинок був фактично розподілений на дві ізольовані квартири із жилою площею квартири АДРЕСА_2 - 17,70 кв.м, квартири АДРЕСА_7 - 16,90 кв.м, власниками яких став ОСОБА_6 та ОСОБА_14 . Відступ від ідеальних часток співвласників був незначним. Про наявність претензій первинних співвласників один до одного відомостей в матеріалах справи не має. В подальшому кожним власником ізольованої квартири здійснювались відповідні добудови, перебудови, поліпшення, які загалом призвели до збільшення жилої площі будинку, проте такі добудови є власністю кожного з співвласника.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про часткове задоволення первісних вимог в частині поділу будинку та задоволення зустрічних вимог, та вважає необхідним поділити в натурі домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на окремий об`єкт нерухомого майна, який відповідно до Технічного паспорту від 08.10.2010 складається з наступних приміщень житлового будинку літера «А» (квартира АДРЕСА_2 ): 1-1 коридор (4,2 кв.м), 1-2 кухня (7,8 кв.м), 1-3 житлове приміщення (10,6 кв.м), 1-4 житлове приміщення (6,0 кв.м), 1-5 коридор 5,2 кв.м), 1-6 житлове приміщення (17,9 кв.м), 1-7 ванна (5,7 кв.м), надбудова І, а також господарських будівель і споруд: Погріб літ. «Ж», Елементи водозабезпечення ІІ, Ворота №2, Огорожа №3, підпірна стіна (частина) №6; та визнати за ОСОБА_3 право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, який відповідно до Технічного паспорту від 08.10.2010 складається з наступних приміщень житлового будинку літера «А» (квартира АДРЕСА_7 ): 2-1 коридор (6,4 кв.м), 2-2 кухня (8,7 кв.м), 2-3 житлове приміщення (10,1 кв.м), 2-4 житлове приміщення (13,1 кв.м), 2-5 кладова (2,3 кв.м), 2-6 ванна (2,7 кв.м), а також господарських будівель і споруд: Сарай літ. «В», Убиральня літ. «Г», Погріб під літерою «Е», Вимощення І, Хвіртка №1, огорожа №5, підпірна стіна (частина) №6, огорожа №7, Ворота №8.

Враховуючи задоволення вимог про поділ домоволодіння в натурі, підлягає припиненню право спільної часткової власності на вказаний об`єкт, а на новоутворені домоволодіння визнається право власності Сторін як на самостійні об`єкти нерухомості.

Позовні вимоги позивача до відповідача за первісним позовом в частині поділу земельної ділянки по 1/2 частині між співвласниками будинку підлягають задоволенню, відповідно до плану поділу земельної ділянки, викладеного в додатку №3 Висновку будівельно-технічної експертизи №23627/15-43/17541/17542/17543/16-43 від 28.02.2017 (Том 3, а.с.77)

За змістом п.п. 19, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо.

Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Судом встановлено, що спірне домоволодіння розташовано на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , площею 0, 0845 га, кадастровий номер 80 000 000 00:72:330:0017, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Право приватної власності на вказану земельну ділянку належить кожному зі співвласників по частині. Виходячи із матеріалів справи та враховуючи пояснення сторін поділ вказаної земельної ділянки слід здійснити у відповідності до запропонованого варіанту її розділу викладеного в додатку №3 Висновку будівельно-технічної експертизи №23627/15-43/17541/17542/17543/16-43 від 28.02.2017 в ідеальних частках по частині між сторонами, а саме визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку площею 422,5 кв.м, що розташована ліворуч від лінії, яка пролягає по точках:

?від точки А1, яка розташована на межі в боку АДРЕСА_8 на відстані 10,8м + 4,84м від правої межі - 6,52м в точку А2, яка розташована на стіні будинку на відстані 4,49м від правого рогу будинку;

?від точки А2 по лінії розділу будинку у точку А3, розташовану на тильній стіні будинку на відстані 0,17м від краю прибудови;

?від точки А3 1,58м, як зображено на схемі, у точкуА4;

?від точки А4 3,99м у точку А5;

?від точки А5 8,33м у точку А6;

?від точки А6 12,28м в точку А7, розташовану на тильній межі земельної ділянки на відстані 10,31м +7,69м від лівого рогу ділянки;

та визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на земельну ділянку площею 422,5 кв.м, яка розташована праворуч від лінії, яка пролягає по точках:

?від точки А1, яка розташована на межі в боку АДРЕСА_8 на відстані 10,8м + 4,84м від правої межі - 6,52м в точку А2, яка розташована на стіні будинку на відстані 4,49м від правого рогу будинку;

?від точки А2 по лінії розділу будинку у точку А3, розташовану на тильній стіні будинку на відстані 0,17м від краю прибудови;

?від точки А3 1,58м, як зображено на схемі, у точкуА4;

?від точки А4 3,99м у точку А5;

?від точки А5 8,33м у точку А6;

?від точки А6 12,28м в точку А7, розташовану на тильній межі земельної ділянки на відстані 10,31м +7,69м від лівого рогу ділянки.

Такий розподіл земельної ділянки відповідає існуючому варіанту розділу будинку та надвірних будівель і споруд, із врахуванням санітарних, протипожежних і будівельних норм.

З моменту поділу земельної ділянки в натурі підлягає припиненню право спільної часткової власності на вказану земельну ділянку загальною площею 0,0845 га, кадастровий номер 8000000000:72:330:0017, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, варіант розподілу спільного майна в натурі ураховує баланс інтересів обох сторін та обраний судом з урахуванням встановлених обставин справи.

IV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 364, 365, 367 Цивільного кодексу України, 87-89, 152 Земельного кодексу України; статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково, позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

a) Поділити в натурі домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , у спосіб запропонований Висновком будівельно-технічної експертизи №23627/15-43/17541/17542/17543/16-43 від 28.02.2017, а саме:

- визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на окремий об`єкт нерухомого майна, який відповідно до Технічного паспорту від 08.10.2010 складається з наступних приміщень житлового будинку літера «А» (квартира АДРЕСА_2 ): 1-1 коридор (4,2 кв.м), 1-2 кухня (7,8 кв.м), 1-3 житлове приміщення (10,6 кв.м), 1-4 житлове приміщення (6,0 кв.м), 1-5 коридор 5,2 кв.м), 1-6 житлове приміщення (17,9 кв.м), 1-7 ванна (5,7 кв.м), надбудова І, а також господарських будівель і споруд: Погріб літ. «Ж», Елементи водозабезпечення ІІ, Ворота №2, Огорожа №3, підпірна стіна (частина) №6;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, який відповідно до Технічного паспорту від 08.10.2010 складається з наступних приміщень житлового будинку літера «А» (квартира АДРЕСА_7 ): 2-1 коридор (8,7 кв.м), 2-2 кухня (8,7 кв.м), 2-3 житлове приміщення (10,1 кв.м), 2-4 житлове приміщення (13,1 кв.м), 2-5 кладова (2,3 кв.м), 2-6 ванна (2,7 кв.м), а також господарських будівель і споруд: Сарай літ. «В», Убиральня літ. «Г», Погріб під літерою «Е», Вимощення І, Хвіртка №1, огорожа №5, підпірна стіна (частина) №6, огорожа №7, Ворота №8.

b) Поділити між співвласниками в натурі земельну ділянку загальною площею 0,845 га, кадастровий номер: 8000000000:72:330:0017 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_3 , наступним чином:

- визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку площею 422,5 кв.м, яка відповідно до плану поділу земельної ділянки, викладеного в додатку №3 Висновку будівельно-технічної експертизи №23627/15-43/17541/17542/17543/16-43 від 28.02.2017 (Том 3, а.с.77) , розташована ліворуч від лінії, яка пролягає по точках:

?від точки А1, яка розташована на межі в боку АДРЕСА_8 на відстані 10,8м + 4,84м від правої межі - 6,52м в точку А2, яка розташована на стіні будинку на відстані 4,49м від правого рогу будинку;

?від точки А2 по лінії розділу будинку у точку А3, розташовану на тильній стіні будинку на відстані 0,17м від краю прибудови;

?від точки А3 1,58м, як зображено на схемі, у точкуА4;

?від точки А4 3,99м у точку А5;

?від точки А5 8,33м у точку А6;

?від точки А6 12,28м в точку А7, розташовану на тильній межі земельної ділянки на відстані 10,31м +7,69м від лівого рогу ділянки.

- визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на земельну ділянку площею 422,5 кв.м, яка відповідно до плану поділу земельної ділянки, викладеного в додатку №3 Висновку будівельно-технічної експертизи №23627/15-43/17541/17542/17543/16-43 від 28.02.2017 (Том 3, а.с.77), розташована праворуч від лінії, яка пролягає по точках:

?від точки А1, яка розташована на межі в боку АДРЕСА_8 на відстані 10,8м + 4,84м від правої межі - 6,52м в точку А2, яка розташована на стіні будинку на відстані 4,49м від правого рогу будинку;

?від точки А2 по лінії розділу будинку у точку А3, розташовану на тильній стіні будинку на відстані 0,17м від краю прибудови;

?від точки А3 1,58м, як зображено на схемі, у точкуА4;

?від точки А4 3,99м у точку А5;

?від точки А5 8,33м у точку А6;

?від точки А6 12,28м в точку А7, розташовану на тильній межі земельної ділянки на відстані 10,31м +7,69м від лівого рогу ділянки.

c) Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на домоволодіння АДРЕСА_3 .

d) Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 0,0845 га, кадастровий номер 8000000000:72:330:0017, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

3. Cудові витрати покласти на сторін в межах ними понесених.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Позивач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: