Рішення № 110828610, 11.05.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61524/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Ковалівській В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021р. позивач звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації. В обгрунтування позову посилається , що 19.10.21р. ОСОБА_4 провів прес-конференцію «ІНФОРМАЦІЯ_4» на якій була оприлюднена негативна недостовірна інформація про позивача , яка завдає шкоди особистим немайновим правам . Вказаний захід був проведений на платформі ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_5» та відеозапис якого було оприлюднено на YouTube-каналі ІНФОРМАЦІЯ_5» (канал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1) , який належать Відповідачу 2 (відео за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2) На вказаній Прес-конференції було висловлено інформацію «Київські чиновники, які відповідальні за транспортну сферу, все активніше і активніше вимагають від перевізників хабар за можливість працювати в столиці. В першу чергу я хочу сказати про заступника голови КМДА Костянтина Усова. Цей чиновник вирішив обкласти приватних перевізників даниною та брати по 200 гривень готівкою з кожного автобусу і в середньому за місяць це складає 6,5 мли гривень. До нас з такою пропозицією звернулись радники пана Усова, це ОСОБА_5 , а також начальник комунальної служби ОСОБА_3 . Коли ми спитали у цих, так званих ходаків, де нам брати кошти на ці хабарі? На що нам. поступила пропозиція, що ми можем і вони будуть підтримувати нас в цьому, коли ми будемо піднімати вартість проїзду, навіть вище ніж в Київпастрансі. Тим перевізникам, які відмовились іти на їхні умови, сказали, що з ними розірвуть договори, а договори, вони якраз, фактично і дають можливість і дозвіл працювати у місті.» Вважає що висловлена інформація є недостовірною та такою, що принижує честь,гідність та ділову репутацію. Просить визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_3 на повагу до честі, гідності та на недоторканість ділової репутації інформацію, а саме:«Київські чиновники, які відповідальні за транспортну сферу, все активніше і активніше вимагають від перевізників хабар за можливість працювати в столиці. В першу чергу я хочу сказати про заступника голови КМДА Костянтина Усова. Цей чиновник вирішив обкласти приватних перевізників даниною та брати по 200 гривень готівкою з кожного автобусу і в середньому за місяць це складає 6,5 мли гривень. До нас з такою пропозицією звернулись радники пана Усова, це ОСОБА_5 , а також начальник комунальної служби ОСОБА_3 . Коли ми спитали у цих, так званих ходаків, де нам брати кошти на ці хабарі? На що нам. поступила пропозиція, що ми можем і вони будуть підтримувати нас в цьому, коли ми будемо піднімати вартість проїзду, навіть вище ніж в Київпастрансі. Тим перевізникам, які відмовились іти на їхні умови, сказали, що з ними розірвуть договори, а договори, вони якраз, фактично і дають можливість і дозвіл працювати у місті.»,поширену ОСОБА_4 на прес-конференції "Проблеми та перспективи розвитку транспортної галузі м. Києва", відеозапис якої оприлюднений на YouTube-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_3», який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Інформаційне агенство "Українські новини", за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та його переглянули 1422 рази.

Зобов`язати ОСОБА_4 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 у той самий спосіб, в який вона була поширена, а саме: шляхом проведення прес-конференції в прес-центрі Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські Новини» на якій зачитати без будь-яких скорочень резолютивну частину рішення суду у цій справі.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські Новини» протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 у той самий спосіб, в який вона була поширена, а саме: шляхом проведення прес-конференції в прес-центрі Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські Новини» за участю ОСОБА_4 та публікації на YouTube- каналі «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 . який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство "Українські новини", відеозапису з цієї прес-конференції, на якій зачитано резолютивну частину рішення суду у цій справі.

Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські Новини» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача1 ОСОБА_4 надав відзив, вважає повідомлену інформацію такою, що достовірною, досудове розслідування здійснюється першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021100010001107 ОСОБА_5 підозрюється у вимаганні неправомірної вимоги за не створення штучних перешкод у фінансово-господарській діяльності суб`єкта господарювання. Кримінально-правова кваліфікація ч. З ст. 368 КК України.

Представник відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» надав відзив, просив розглядати у відсутність.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва 13.09.22р. відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, приходить до слідуючого.

Згідно ст. 4. ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.5. ЦПК України 1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 ЦПК України 1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України 1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено , що 19.10.21р. ОСОБА_4 провів прес-конференцію «ІНФОРМАЦІЯ_4». Вказаний захід був проведений на платформі ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_5» та відеозапис якого було оприлюднено на YouTube-каналі ІНФОРМАЦІЯ_5».

На вказаній Прес-конференції ОСОБА_4 було висловлено інформацію, яку позивач просить спростувати , а саме «ІНФОРМАЦІЯ_6.»

Судом встановлено , що ОСОБА_3 працює на посаді начальника Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради з вересня 2021р. згідно розпорядження № 845 від 27.09.2021р.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Частиною першою статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

У силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 200/20351/18 (провадження № 61-21258св19) вказано, що «вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи».

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2019 року у справі № 461/9631/15-ц (провадження № 61-14857св18) зазначено: «тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча

б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування».

Згідно зі статтею 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати

і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади

і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане

з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своїй практиці Європейський Суд з прав людини розрізняє факти та оціночні судження.

При дотриманні умов § 2 ст. 10 Конвенції, право вільно передавати інформацію поширюється не лише на "інформацію" та "ідеї", які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі Handysidev.UnitedKingdom).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» також зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судом встановлено , що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100010001107 від 1.11.2021р. здійснюється першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_5 підозрюється у вимаганні неправомірної вимоги за не створення штучних перешкод у фінансово-господарській діяльності суб`єкта господарювання. Кримінально-правова кваліфікація ч. З ст. 368 КК України.

27.07.2022 року на сайті Офісу Генерального прокурора висвітлено новину «270 тисяч доларів США за дозвіл на пасажирські перевезення - викрито посадовця КМДА та керівника держпідприємства»

27.07.2022 року на сайті Державного бюро розслідувань висвітлено новину «ДБР затримало посадовця КМДА, який систематично брав данину з київських автоперевізників на сотні тисяч доларів»

Суд встановив, що позивач на час розміщення оспорюваної інформації посаді начальника Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради, а відповідні висловлювання здійсненні відповідачем; зазначені висловлювання стосувалось саме оцінки факту.Таким чином повідомлена відповідачем-1 інформація на конференції є достовірною.

В силу положень статей 12, 13, 81 ЦПК України позивач повинен довести факт не тільки поширення інформації відповідачем, а й факт її недостовірності, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Позивачем не вказано , яка конкретно інформація порушує його честь та гідність, не надано доказів, які б вказували, що оскаржувана інформація поширена відповідачем є недостовірною. Таким чином, указане повністю спростовує доводи позивача, про те, що зазначена вище публікація стосується саме його особи та може спричини шкоду його честі, гідності та діловій репутації.

Позивачем не доведено, що розповсюджена інформація призвела до негативних наслідків, що дискредитує його або завдає реальної шкоди правам/інтересам; в матеріалах наявні лише посилання на імовірність таких наслідків, проте не вказуються реальні

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно до ст.141 ЦПК України в зв"язку з відмовою в позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.277 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 30, 175-177, 187,141 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач: ОСОБА_3 : АДРЕСА_1

відповідач 1: ОСОБА_4 : АДРЕСА_2

відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини»: 01601, м. Київ, вул.. Еспланадна,20

Суддя Остапчук Т.В.