Рішення № 110827570, 10.05.2023, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/808/23

провадження № 2/694/201/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

10.05.2023 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Звенигородської міської ради ( 20202, проспект Шевченка 63, м.Звенигородка, Черкаської області, код ЄДРПОУ 44145440, тел. 0474022060) про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В обґрунтування позову позивач зазначає, що її батько ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_3 перебували в офіційному шлюбі. В період вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась позивач. Після її народження, вона разом із батьками проживала в АДРЕСА_3 . В 2015 році батьки розірвали шлюб, і позивач разом із матір`ю ОСОБА_3 проживали окремо від батька по АДРЕСА_4 . На той час вона перебувала на утриманні своєї матері, матеріальної допомоги батько не надавав, її вихованням не займався. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після смерті матері ОСОБА_1 знаходиться на повному утриманні своєї тітки ОСОБА_4 , і проживає за її місцем проживання по АДРЕСА_5 . Батько ОСОБА_2 вже багато років ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не приймаючи участі у її вихованні та утриманні, не цікавиться її станом здоров`я, фізичним, моральним та духовним розвитком, не виконує обов`язку щодо матеріального утримання, самоусунувся від будь якого спілкування з позивачкою, ігнорує дні народження, не забезпечує харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, свідомо ухиляється від спілкування з нею. Позивач практично не сприймає його як батька, не має жодних родинних почуттів. При цьому, сам відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_1 07.03.2023 року, позивач самостійно звернулась до Служби у справах дітей, щодо позбавлення батьківських прав свого батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.03.2023 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 13.04.2023 було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Звенигородської міської ради в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Згідноз ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В силу ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності осіб, які беруть участь у справі на підставі письмових документів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати дитини ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим Звенигородським РВ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.10).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 17.03.2023 року, орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області вважає, за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3 , відносно його неповнолітньої доньки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.11).

Відповідач ОСОБА_2 15.03.2023 року звернувся з письмовою заявою до Міського голови Саєнка О.Я. в якій вказав, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав (а.с.12).

Згідно довідки виданої директором Звенигородського ліцею Звенигородської міської ради від 07.03.2023 року №21 вбачається, що ОСОБА_2 , батько учениці 10 класу ОСОБА_1 освітній заклад не відвідував, не цікавився навчанням дочки і не спілкувався з педагогом закладу (а.с.13).

Відповідно до довідки виданої Озірнянським старостинським кругом Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 13.03.2023 року №64 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації в АДРЕСА_5 з 01.04.2022 року по даний час (а.с.14). Вказане також підтверджується актом про підтвердження місяця проживання складеного комісією в складі депутата Водяницької сільської ради ОСОБА_7 в присутності сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.15).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов`язків. ОСОБА_2 не виконує вимоги чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п.п.15, 16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).

Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Згідно з наданими доказами суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а тому суд вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан її здоров`я, хоча б мав це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Таким чином, з метою захисту прав і інтересів дитини, суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав буде вчинене в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, наявні підстави для повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 12, 13, 60, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, 280-285, ч.1ст. 354, 430ЦПК України, ст.ст. 150, 152, 155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Звенигородської міської ради ( 20202, проспект Шевченка 63, м.Звенигородка, Черкаської області, код ЄДРПОУ 44145440, тел. 0474022060) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) з державного бюджету витрати по сплаті судового збору у сумі 536.80 грн., сплачений в дохід держави згідно з квитанцією № 0.0.2939475930.1 від 10 квітня 2023 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 10.05.2023.

Суддя Д.І. Сакун