Ухвала суду № 110819767, 12.05.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10079/23

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

12 травня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Христини Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Христини Анатоліївни, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21 вересня 2022 року, постановлену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Христиною Анатоліївною в межах виконавчого провадження ВП № 56508872;

- судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Згідно із п. 9 ч. 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Суддя встановив, що з порушенням вимог ч. 3 ст. 287 КАС України позивач у позовній заяві визначив відповідачем державного виконавця, а не відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивач до позовної заяви на підтвердження факту сплати судового збору долучив платіжне доручення № 309 від 05 жовтня 2022 року про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Разом з тим згідно з довідкою канцелярії Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 380/10079/23 комп`ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа» вже внесений до бази даних у справі № 380/14235/22 судді Мричко Н.І.

З огляду на вищенаведене судом не враховується додане позивачем до позовної заяви платіжне доручення № 309 від 05 жовтня 2022 року про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн, оскільки таке є підтвердженням сплати судового збору при поданні позовної заяви у справі № 380/14235/22 судді Мричко Н.І., відтак не може вважатися належною сплатою судового збору у справі № 380/10079/23.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб`єктом владних повноважень ставка судового збору позовних вимог майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві позивач заявив позовну вимогу майнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн), за яку він повинен сплатити судовий збір у розмірі, що становить 2684,00 грн (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір за заявлену позовну вимогу майнового характеру у розмірі, який становить 2684,00 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку, в якому зазначає, що оскаржувану постанову про накладення штрафу від 21 вересня 2022 року він отримав 29 вересня 2022 року. Відтак останнім днем строку звернення з позовом до суду про її оскарження було 08 жовтня 2022 року. З первісним позовом до суду про оскарження постанови про накладення штрафу від 21 вересня 2022 року (справа № 380/14235/22) позивач звернувся засобами поштового зв`язку 07 жовтня 2022 року у межах десятиденного строку, встановленого КАС України. Разом з тим ухвали суду у справі № 380/14235/22 про залишення позовної заяви без руху від 19 грудня 2023 року та про залишення позовної заяви без розгляду від 17 січня 2023 року не надсилались позивачу засобами поштового зв`язку, а були скеровані стороні у справі в «Електронний кабінет» Інспекції у підсистемі «Електронний суд». Однак з моменту реєстрації позивача в підсистемі «Електронний суд» в кінці 2022 року йому не надходили повідомлення про надходження документів через неправильне внесення електронної пошти при реєстрації кабінету через помилку «невизначений отримувач». Дізнавшись з інтернет-порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень» про постановлення судом ухвал у справі № 380/14235/22 про залишення позовної заяви без руху від 19 грудня 2023 року та про залишення позовної заяви без розгляду від 17 січня 2023 року 28 квітня 2023 року позивач звернувся до ДП «Центр судових сервісів» із листом, в якому описав причини неотримання документів в «Електронному кабінеті». У відповідь на вказаний лист технічною підтримкою ДП «Центр судових сервісів» було надано відповідь, в якій зазначено про те, що вищезгадані ухвали у справі № 380/14235/22 були успішно направлені та доставлені до бази ЕС, проте повідомлення про надходження цих документів не було направлено Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. З огляду на викладене позивач уважає, що строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин, а тому просить його поновити та відкрити провадження у справі.

Оцінюючи доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, які викладені у клопотанні про поновлення строку, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів та становить десять днів.

Як слідує з матеріалів позовної заяви оскаржувана постанова про накладення штрафу ВП № 5650887 винесена державним виконавцем 21 вересня 2022 року.

Позивач вже раніше звертався з позовом з вимогою про оскарження такої постанови (справа № 380/14235/22).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19 грудня 2022 року, яка постановлена судом у справі № 380/14235/22, зазначено, що оскаржену постанову відправлено на адресу позивача відправленням за № 7900069278783, що підтверджується наданим представником відповідача списком № 23850 згрупованих відправлень листів рекомендованих. Згідно з трекінгом поштового відправлення № 7900069278783 таке відправлення вручено позивачу 26 вересня 2022 року.

Разом з тим у клопотанні про поновлення строку позивач стверджує, що оскаржувану постанову про накладення штрафу від 21 вересня 2022 року він отримав 29 вересня 2022 року, на підтвердження чого до клопотання додає листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю № 1.4.-19862-0006 від 28 вересня 2022 року, на якому проставлено резолюцію начальника Інспекції «Прошу оскаржити» та зазначено дату 29 вересня 2022 року.

З цим позовом до суду позивач звернувся (здав на пошту для скерування в суд, що підтверджується конвертом) 04 травня 2023 року.

Таким чином, позивач у будь-якому випадку (чи то беручи до уваги ухвалу суду від 19 грудня 2022 року, згідно з якою оскаржувану постанову вручено позивачу 26 вересня 2022 року, чи то враховуючи твердження позивача про отримання ним оскаржуваної постанови 29 вересня 2022 року) пропустив десятиденний строк звернення з цим позовом до суду, встановлений пунктом першим частини другої статті 287 КАС України.

Твердження позивача про те, що він, на його думку, вчасно звернувся з позовом до суду у справі № 380/14235/22 не заслуговують на увагу, оскільки:

- по-перше, не спростовують факту пропуску строку звернення до суду з цим позовом (справа № 380/10079/23);

- по-друге, позивач не був позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі № 380/14235/22, якщо вважає, що такі винесені з порушенням норм матеріального чи процесуального права, однак цього не зробив. При цьому та обставина, що позивач нібито не знав про винесені у справі № 380/14235/22 судові рішення не заважала позивачу оскаржити їх після того, як він дізнався про них, адже якщо причини пропуску строку на оскарження дійсно є поважними, підтверджені належними та допустимими доказами, то КАС України передбачає можливість його поновлення.

- по третє, суд не оцінює обставини щодо строку звернення у справі № 380/14235/22. В межах цієї справи суд вже надав оцінку таким обставинам та за її наслідками оцінки виніс відповідне процесуальне рішення. Тобто, суд оцінює обставини пропуску позивачем строку звернення до суду лише в межах цієї справи.

Посилання позивача на наявність ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі № 380/14235/22, якою позовні заяви позивача залишено без розгляду, як на поважність причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, є безпідставними, оскільки, як слідує зі змісту цієї ухвали, така постановлена у зв`язку з недотриманням позивачем вимог процесуального законодавства (не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк), а відтак, зазначені доводи позивача не можуть розглядатися судом як докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, адже є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, які не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з цим адміністративним позовом чи пов`язані з дійсно істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що перешкоджають особі вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

З огляду на викладене вище суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які наведені у клопотанні про поновлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які вказані у клопотанні про поновлення строку.

Позовну заяву Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Христини Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:

- позовної заяви та її копії для відповідача із зазначенням у такій позовній заяві відповідного органу державної виконавчої служби як відповідача;

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі, який становить 2684,00 грн;

- заяви про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на підтвердження таких обставин.

Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Клименко О.М.