Рішення № 110814834, 12.05.2023, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/2036/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2023 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В. при секретарі Казимірська Н.В. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складалась з житлового будинку в АДРЕСА_1 , на який відсутні належним чином зареєстровані правовстановлюючі документи.

Заповіту спадкодавець не залишив, а тому спадкування проводиться в поряду спадкування за законом.

Батько позивача - спадкодавець ОСОБА_2 був розлучений з матір`ю позивача ОСОБА_3 , що підтверджується витягом № 00035530199 від 10 травня 2022 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно якого шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі № 2-320/05 від 11 лютого 2005 року.

Батьки спадкодавця померли - батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті свого батька ОСОБА_2 позивач - його єдиний син ОСОБА_1 прийняв спадщину, так як у встановлений законом строк подав нотаріусу, а саме - приватному нотаріусу Берегівського районного нотаріального округу Богаш Наталії Яношівні заяву про прийняття спадщини, на підставі якої 20 травня 2022 року було заведено спадкову справу № 69296903 (номер у нотаріуса 27/2022), що підтверджується витягом № 68992280 від 20,травня 2022 року про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі.

Згідно довідки Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 180 від 18 травня 2022 року житловий будинок в АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із записом в по господарській книзі № 8, номер об`єкта по господарського обліку 02-0830-1.

Згідно довідки Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 21 від 13 січня 2023 року житловий будинок в АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із записом в по господарській книзі № 8, номер об`єкта по господарського обліку 02-0830-1 за 2016-2023 роки.

Згідно довідки Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 22 від 13 січня 2023 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживав сам згідно по господарської книги № 8, номер об`єкта по господарського обліку 02-0830-1. і |

Згідно довідки КП «Виноградівського РБТІ» № 17 від 17 січня 2022 року житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 будівництвом завершений та його інвентаризаційна вартість станом на травень 2022 року становить 110 445 гривень. Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станок на 01 січня 2013 року правовстановлюючих документів на даний житловий будинок не оформлено, а на підставі довідки, виданої виконавчим комітетом Пийтерфолвівської сільської ради від 18 травня 2023 року за № 180 від 18 травня 2022 року житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 .

Спадковий житловий будинок згідно даних технічного паспорту побудований в І 951 році, надвірні будівлі - в 1955, 1978 та 1979 роках.

З наявними документами спадкоємець звернувся до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Богаш Наталії Яношівни для отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак приватним нотаріусом листом № 02-14/61 від 28 березня 2023 року ОСОБА_1 позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом оскільки спадкоємцем не представлено правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, який повинен бути зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що передбачено п.4.12 та п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та в разі відсутності вказаних документів позивачу було рекомендовано звернутись до суду. У зв`язку з наведеним позивач просить суд визнати за ним право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву №04-20/425 від 11.04.2023 року у кій зазначає що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розгляд справи провести без його участі.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Представником відповідача позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання позову прийнято судом.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачкою, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с.6), після смерті якого відкрилась спадщина, яка складалась з житлового будинку в АДРЕСА_1 , на який відсутні належним чином зареєстровані правовстановлюючі документи.

Заповіту спадкодавець не залишив, а тому спадкування проводиться в поряду спадкування за законом.

Батько позивача - спадкодавець ОСОБА_2 був розлучений з матір`ю позивача ОСОБА_3 , що підтверджується витягом № 00035530199 від 10 травня 2022 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно якого шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі № 2-320/05 від 11 лютого 2005 року (а.с.11-12).

Батьки спадкодавця померли - батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13-14).

Після смерті свого батька ОСОБА_2 позивач - його єдиний син ОСОБА_1 (а.с.16) прийняв спадщину, так як у встановлений законом строк подав нотаріусу, а саме - приватному нотаріусу Берегівського районного нотаріального округу Богаш Наталії Яношівні заяву про прийняття спадщини (а.с.), на підставі якої 20 травня 2022 року було заведено спадкову справу № 69296903 (номер у нотаріуса 27/2022), що підтверджується витягом № 68992280 від 20,травня 2022 року про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі.

Згідно клопотання про витребування доказів, судом витребувано від приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Богаш Наталії Яношівни, копію спадкової справи № 69296903 (номер у нотаріуса 27/2022), яка оглянута судом в ході розгляду справи, матеріали якої приєднано до матеріалів цивільної справи.

Судом встановлено, що згідно довідки Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 180 від 18 травня 2022 року житловий будинок в АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із записом в по господарській книзі № 8, номер об`єкта по господарського обліку 02-0830-1 (а.с.17).

Згідно довідки Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 21 від 13 січня 2023 року житловий будинок в АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із записом в по господарській книзі № 8, номер об`єкта по господарського обліку 02-0830-1 за 2016-2023 роки (а.с.18).

Згідно довідки Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 22 від 13 січня 2023 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживав сам згідно по господарської книги № 8, номер об`єкта по господарського обліку 02-0830-1 (а.с.19). і |

Згідно довідки № 602 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 17 Липня 2019 року виконавчим комітетом Чорнотисівської сільської ради, склад сім`ї спадкодавця складався тільки з нього - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.16).

Суд констатує, що позивач після смерті свого батька відповідно до ст.1269-1270 ЦК України, як спадкоємець за законом спадщину прийняв, оскільки у визначений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Інші спадкоємці до майна померлого відсутні.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 розяснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Саме з вказаних підстав позивач змушена звернутися до суду з цією позовною заявою.

Відповідно до положень п.3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до приписівст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ч.2 ст.382, ст.392 ЦК України).

Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено.

Згідно довідки КП «Виноградівського РБТІ» № 17 від 17 січня 2022 року житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 будівництвом завершений та його інвентаризаційна вартість станом на травень 2022 року становить 110 445 гривень. Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станок на 01 січня 2013 року правовстановлюючих документів на даний житловий будинок не оформлено, а на підставі довідки, виданої виконавчим комітетом Пийтерфолвівської сільської ради від 18 травня 2023 року за № 180 від 18 травня 2022 року житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 (а.с.20).

Спадковий житловий будинок згідно даних технічного паспорту побудований в 1951 році, надвірні будівлі - в 1955, 1978 та 1979 роках (а.с.21-23).

Згідно інформаційної довідки № 327604307 від 31 березня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності, речових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.24).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідност.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.2 ст 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно дост.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦКт а Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703(в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом після смерті батька ОСОБА_1 має законне право на визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст.10,12,13,43,49, 200,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок із загальною корисною площею 62,0 кв.м., в тому числі житловою площею 20,7 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо