Постанова № 11080911, 22.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2010 р.Справа №2а-6758/10/8/0170 (12:22год.) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі СуконновійГ.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим

до Феодосійського казенного оптичного заводу

про стягнення

Представники сторін:

від позивача: : КрекотіньГ.М., довіреність №5 від17.06.2010р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Феодосійського казенного оптичного заводу заборгованості в сумі 939131,05грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі 65035,00грн. з податку на прибуток підприємств, 19474,00грн. з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, 679073,50грн. по податку на додану вартість, 132760,03грн. заборгованості з земельного податку, 12004,74грн. заборгованості по податку з фізичних осіб, 27604,78грн. заборгованості з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, 3179,00грн. по комунальному податку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 28.05.2010р. було відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 22.07.2010р. представник позивача надав клопотання про заміну позивача у звязку з правонаступництвом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від22.07.2010р. було замінено первісного позивача Державну податкову інспекцію в м.Феодосії правонаступником Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Феодосійський казенний оптичний завод зареєстрований у якості юридичної особи Радою народних депутатів Феодосійського міського виконавчого комітету АРКрим 19.11.1998р., ідентифікаційний код 14310649, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД№433061 (а.с.10-11) та довідкою №23/5-96 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.12), та знаходиться на обліку в Феодосійській міжрайонній державній податковій інспекції АР Крим, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 403 від16.12.2008р. (а.с.13).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що ДПІ в м.Феодосії проведено планову виїзну перевірку Феодосійського казенного оптичного заводу з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки складено Акт про результати планової виїзної перевірки №1292/23-1/14310649 від 22.05.09р. (а.с.18-34).

Відповідно до акту перевірки №1292/23-1/14310649 від 22.05.09р.було встановлено порушення п.п.4.1.1, 4.1.6 ст. 4, п.5.1 п.5.9 ст. 5, п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 50245,00грн.

На підставі даного Акту перевірки №1292/23-1/14310649 від 22.05.09р. ДПІ в м.Феодосії винесено податкове повідомлення-рішення №0000742301/0 від 02.06.2009р. на суму 60294,00грн. (а.с.35). Вказане податкове повідомлення-рішення №0000742301/0 від02.06.2009р. на суму 60294,00грн. отримано відповідачем 09.06.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.36).

Вказане податкове повідомлення-рішення не було оскаржене відповідачем.

Також, актом перевірки №1292/23-1/14310649 від 22.05.09р.було встановлено порушення п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ- неподання Розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008 році: за 1 квартал 2008 р., 3 квартали 2008 р., 2008 рік.

На підставі даного Акту №1292/23-1/14310649 від 22.05.09р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000752301/0 від 02.06.2009р. на суму 510,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення не було оскаржене відповідачем.

Також згідно Акту перевірки №1292/23-1/14310649 від 22.05.09р. встановлено порушення п. 1.3 ст.1, п.п.4.2.1, 4.2.9 «д» п.4.2. ст.4, п.п. 6.3.2 п. 6.3, пп. 6.5.1 п.6.5 ст.6, п.п. 9.7 ст. 9, п.19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-1V від 22.05.03р.

На підставі Акту перевірки №1292/23-1/14310649 від 22.05.09р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000861701/0 від 02.06.09р. на суму 12004,74грн. (а.с.75), яке отримане відповідачем 09.06.09р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с.76).

Дане податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4741,00 грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток № 73396 від 09.02.2010 за 2009рік (а.с.37-38).

Відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Таким чином, за відповідачем склалося узгоджене податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 4741,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету в сумі 18964грн. згідно з Розрахунком № 73220 від 09.02.2010р. (а.с.38).

Таким чином, за відповідачем склалася узгоджена податкова заборгованість в сумі 18964грн. з частини чистого прибутку (доходу).

Крім того, судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 528400,00грн. згідно з податковими деклараціями № 42486 від 19.08.2009р., № 53534 від 20.10.2009р., № 68344 від 20.01.2010р. (а.с.40-45).

Таким чином, за відповідачем склалося узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 528400,00грн.

Також судом встановлено, що ДПІ в м.Феодосії проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість Феодосійського казенного оптичного заводу.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 2632/15-2/14310649 від27.10.2009р. (а.с.48).

Перевіркою встановлено несвоєчасне внесення до бюджету узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акту перевірки № 2632/15-2/14310649 від27.10.2009р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002631502/0 від 12.11.2009р. на суму 77313,00грн. (а.с.50), яке отримано відповідачем 16.11.2009р., що підтверджується поштовим повідомлення (зворотній бік а.с.50).

Податкове повідомлення-рішення №0002631502/0 від 12.11.2009р. на суму 77313,00грн. не оскаржено відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ в м.Феодосії проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість Феодосійського казенного оптичного заводу.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 313/15-2/14310649 від 27.02.2009р. (а.с.52).

Перевіркою встановлено несвоєчасне внесення до бюджету узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акту перевірки № 313/15-2/14310649 від 27.02.2009р. винесене податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010р. № 0000421502/0 на суму 69899,50 грн. (а.с.53), яке отримано відповідачем 17.03.2010р.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ в м.Феодосії проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Феодосійського казенного оптичного заводу.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 314/15-2/14310649 від 27.02.2010р. (а.с.54-55).

Перевіркою встановлено порушення пп.. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та п.5.10 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.97р. № 166, що привело до заниження суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету на суму 3296грн.

На підставі зазначеного акту перевірки № 313/15-2/14310649 від 27.02.2009р. винесене податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010р. № 0000431502/0 на суму 3461грн. (а.с.56), яке отримано відповідачем 17.03.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.57).

Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем.

Також судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з земельного податку в сумі 119894,71грн. згідно з розрахунком на 2009 рік №3948 від 30.01.2009р., уточнюючими розрахунками на 2009 рік № 49747 від 09.10.2009р., №55075 від 28.10.2009 р., уточнюючим розрахунком на 2010 рік № 7243 від 25.02.2010р. (а.с.60-63).

Таким чином, за відповідачем склалося узгоджене податкове зобовязання з земельного податку в сумі 119894,71грн.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ в м.Феодосії проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податкового зобовязання з земельного податку Феодосійського казенного оптичного заводу.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 3197/15-3/14310649 від 30.12.2009р. (а.с.66-67).

Відповідно до акту перевірки № 3197/15-3/14310649 від 30.12.2009р. встановлено порушення вимог ст.17 Закону України «Про плату за землю» від03.07.1992р. №2535-XII, п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України №2181-ІІІ.

На підставі зазначеного акту перевірки № 3197/15-3/14310649 від 30.12.2009р. винесене податкове повідомлення-рішення № 0000101503/0 від 14.01.2010 р. на суму 12865,32грн. (а.с.72), яке отримано відповідачем 18.01.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.73).

Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 20224,87грн. згідно з розрахунком № 6902 від 20.02.08р., уточнюючим розрахунком №63917 від 30.12.08р., розрахунками № 8553 від 02.03.09р., № 7385 від 01.03.10р. (а.с.79-81).

Таким чином, за відповідачем склалася узгоджена податкова заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 20224,87грн.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ в м.Феодосії проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

За результатами перевірки складено акт № 2128/17-3/14310649 від 04.08.2008р. (а.с.85-86).

Згідно акту перевірки № 2128/17-3/14310649 від 04.08.2008р. встановлено несвоєчасне внесення до бюджету узгодженого податкового зобовязання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

На підставі зазначеного акту винесені податкові повідомлення-рішення від 21.08.2008р. №0006341703/0 на суму 20,25 грн., № 0006381703/0 на суму 1151,89грн. (а.с.90), які отримані відповідачем 27.08.2008 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.91).

Податкові повідомлення-рішення не оскаржені відповідачем.

Також позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

За результатами перевірки складено акт № 799/17-3/14310649 від 23.03.2009р. (а.с.95-97).

Відповідно до Акту перевірки № 799/17-3/14310649 від 23.03.2009р. встановлено несвоєчасне внесення до бюджету узгодженого податкового зобовязання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

На підставі зазначеного акту винесене податкове повідомлення-рішення № 0002901703/0 від 07.04.2009р. на суму 3103,88 грн. (а.с.100), яке отримано відповідачем 10.04.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.101).

Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

За результатами перевірки складено акт № 2781/17-3/14310649 від 19.11.2009р. (а.с.105).

Відповідно до Акту перевірки № 2781/17-3/14310649 від 19.11.2009р. встановлено несвоєчасне внесення до бюджету узгодженого податкового зобовязання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

На підставі зазначеного акту винесене податкове повідомлення-рішення від№0013011703/0 від 02.12.2009 р. на суму 3103,89 грн. (а.с.109), яке отримано відповідачем 07.12.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.110).

Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем.

Також судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобовязання комунального податку в сумі 3179,00грн. згідно з податковими розрахунками №40485 від 10.08.09р., №55074 від 28.10.09р., №71150 від 04.02.2010р. (а.с.112-114).

Таким чином, за відповідачем склалася узгоджена податкова заборгованість з комунального податку в сумі 3179,00 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від28.12.1994р. зі змінами та доповненнями платником податку з прибутку підприємств є зокрема з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від28.12.1994р. зі змінами та доповненнями податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно нарахована заборгованість відповідачу з податку на прибуток підприємств в сумі 65035,00грн. та 19474,00грн. з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті в державний бюджет.

Згідно з п.2.1. та п.2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно визначена сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість в сумі 679073,50грн.

Згідно зі ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» №2535-XII від 03.07.1992р. із змінами та доповненнями передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Судом встановлено, що позивачем правомірно визначено суму заборгованості відповідачу з земельного податку в сумі 132760,03грн.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначається Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.8. ст. 1 Закону № 889 наймана особа це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

Відповідно до п.1.15. ст. 1 Закону № 889 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону № 889 об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Відповідно до п.3.4. ст. 3 Закону № 889 при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування. Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму: податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар. У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Відповідно до п.4.1. ст. 4 Закону № 889 загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 6.3.2. ст. 6 Закону № 889 платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги. Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги. Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону № 889 ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Відповідно до п. 8.1.2. ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно визначена сума заборгованості відповідачу з доходів фізичних осіб в сумі 12004,74грн.

Відповідно до ст.14 Закону України від25.06.1991р. №1251-XII «Про систему оподаткування» зі змінами та доповненнями податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відноситься до загальнодержавних податків та зборів, який на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим. При цьому ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) визначаються в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963-ХІІ від11.12.1991р. зі змінами та додатками (далі Закон №1963-ХІІ) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно визначена сума заборгованості відповідачу по податку з власників транспортних засобів в сумі 27604,78грн.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» №56-93 від20.05.1993р. зі змінами та доповненнями комунальний податок належить до місцевих податків і зборів.

Статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» №56-93 від20.01.1993р. зі змінами та доповненнями передбачено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Судом встановлено, що позивачем правомірно визначена сума заборгованості відповідачу з комунального податку у сумі 3179,00грн.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилалися перша та друга податкові вимоги №1/115 від03.12.2001р. на суму 27354,50грн. та № 2/83 від18.01.2002р. на суму 46093,96грн. (а.с.115-116), які отримані відповідачем 14.12.2001р. та 04.02.2002р. відповідно, про що свідчать поштові повідомлення про вручення (а.с.115-116).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджені податкові зобовязання, як нараховані контролюючим органом, так і самостійно визначені.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від21.12.2000р. зі змінами та доповненнями податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п.6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від21.12.2000р. податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Примусове стягнення податкової заборгованості передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову складено у повному обсязі 27.07.2010року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу(98100, АРК, м.Феодосія, вул.Московська,б.11;ідентифікаційний код 14310649, банківські рахунки не відомі) податкову заборгованість у сумі 939131,05грн., у тому числі:

- 65035,00грн. заборгованості по податку на прибуток з перерахуванням коштів в державний бюджет м. Феодосія на р/р31119002700024, код платежу 11020100, ЄДРПОУ34740709, Управління державного казначейства України в АРК;

- 19474,00грн. заборгованості з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету з перерахуванням коштів в державний бюджет м. Феодосія на р/р31114074700024, код платежу 21010100, ЄДРПОУ 34740709, Управління державного казначейства України в АРК;

- 679073,50грн. з податку на додану вартість з перерахуванням коштів в державний бюджет м. Феодосія на р/р31114029700024, код платежу 14010100, ЄДРПОУ34740709, Управління державного казначейства України в АРК;

- 132760,03грн. заборгованості з земельного податку з перерахуванням коштів на р/р33212811700024, код платежу 13050107, ЄДРПОУ 34740709, Управління державного казначейства України в АРК;

- 12004,74грн. заборгованості з податку з фізичних осіб з перерахуванням коштів в місцевий бюджет м. Феодосія на р/р33212800700024, код платежу 11010100, ЄДРПОУ34740709, Управління державного казначейства України в АРК;

- 27604,78грн. заборгованості з податку з власників транспортних та інших самохідних машин та механізмів з перерахуванням коштів в місцевий бюджет м. Феодосія на р/р33215807700024, код платежу 12020100, ЄДРПОУ34740709, Управління державного казначейства України в АРК;

- 3179,00грн. заборгованості з комунального податку з перерахуванням коштів в місцевий бюджет м. Феодосія на р/р33216828700024, код платежу 16010200, ЄДРПОУ34740709, Управління державного казначейства України в АРК.

3.Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.