Постанова № 11080795, 15.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.07.10Справа №2а-5353/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю представника позивача Тарасенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення,

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим (далі позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення 562,50 грн.

Позов мотивовано несплатою відповідачем у встановленому порядку сум штрафних (фінансових) санкцій, положеннями п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”.

Ухвалами суду від 22.04.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення судового розгляду справи не надала.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 4 частини 1 статті 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАСУ справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до ст.ст.15,16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Отже, враховуючи вищезазначене, державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим у відносинах з субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці визнаються субєктами господарювання.

Відповідач зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 15.02.2006р., про що видано свідоцтво Серії НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу на підставі направлень від 12.01.2010 року №№ 6/23-3, 5/23-3 проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій стосовно господарської одиниці, що використовується відповідачем (магазин, розташований в м. Сімферополь по вул.Київська, 100-В), складено акт перевірки № бланку 002982 (а.с. 6-7), встановлені порушення пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” (далі Закон №265) у звязку із не проведенням розрахункової операції на суму 12,50 грн. через реєстратор розрахункових операцій, невидачею розрахункового документу; невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО на суму 100,00 грн.

Акт перевірки був підписаний фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 12.01.10р., про що свідчить підпис вказаної особи на акті перевірки.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.01.2010 року № 0000972303 на суму штрафних санкцій у розмірі 562,50 гривень.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки ОСОБА_2від 12.01.10 року зазначено:

-за порушення пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора - застосована фінансова санкція у пяти кратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність 100,00 х 5 = 500,00 гривень;

- за порушення пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - застосована фінансова санкція у пяти кратному розмірі суми операції 12,50 х 5 = 62,50 гривень.

Загальна сума фінансових санкцій складає 562,50 гривень.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 8 Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судом встановлено, що до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 винятки, встановлені ст.9 Закону щодо невикористання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій не застосовуються, оскільки відповідач здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій або проведення її без використання розрахункової книжки, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Судом встановлено, що відповідач 12.01.2010 року здійснив реалізацію товару (1 пляшки «Хортиця» 0,25 грм.) на суму 12,50 гривень без використання реєстратора розрахункових операцій та невиданий розрахунковий документ відповідної форми.

Таким чином, суд встановив, що позивачем вірно застосована фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку не проведена розрахункова операція, а саме: 12,50 х 5 = 62,50 гривень.

Згідно з п.13 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність .

Відповідно до ст.2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідності суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій ОСОБА_2 виявлена різниця, яка складає 100,00 гривень.

Отже, суд зазначає, що позивачем вірно застосована фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме: гривень 100,00 х 5 =500,00 гривень.

З урахуванням вищенаведеного загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, що застосована до відповідача складає: 62,50 гривень + 500,00 гривень = 562,50 гривень.

Всі вище зазначені порушення були зазначені в Акті № 002982/0054/01/09/23/НОМЕР_1 від 12.01.2010 р. та рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.01.2010 року №0000972303.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25.01.2010 року №0000972303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 562,50 гривень прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень.

Судом встановлено, що рішеня про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.01.2010 року №0000972303 на загальну суму 562,50 гривень було отримане фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 25.01.10р., про що свідчить підпис вказаної особи на коренці рішення (а.с.5).

Відповідно відомостей облікової картки платника податків, наданою позивачем, суд встановив, що ОСОБА_2 застосовані штрафні санкції за рішенням від 25.01.2010 року №0000972303 не сплачені у повному обсязі, тому позовні вимоги ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 562,50 гривень підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по штрафним санкціям у сумі 562,50 грн. у дохід державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 3021080908, р/р 31114104700002 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405).

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тоскіна Г.Л.