Рішення № 110801231, 12.05.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1579/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,

за участі представника позивача Бондаренко Г.П.

представників відповідача Холодкової О.С.

Гереги К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бондаренко Ганни Петрівни до Енергетичної митниці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бондаренко Г.П. звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою від 17.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.02.2023 було здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративної справи до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0003/90300/23 від 03.02.2023, винесену 13.01.2023 року головним державним інспектором ВМО «Одеса» м/п «Південний» Енергетичної митниці Державної митної служби Лабандою О.В., згідно з яким у діях позивача вбачається порушення митних правил, передбачене ч. 3. ст. 478 МК України, а саме видача без дозволу митного органу товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах.

Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про порушення митних правил - закриттю через порушення вимог ст. 24, 55, 59, 62 Конституції України, ст. 498, 500 та 526 Митного кодексу України (далі - МК України) та ст. 33, 245, 251, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Зазначає, що оскаржувану постанову було винесено у його відсутність, він був позбавлений права дати пояснення з приводу обставин справи, чим відповідно порушено вимоги МК України, КУпАП щодо повноти, всебічності та об`єктивності при з`ясуванні обставин у справі.

30.01.2023 представником ОСОБА_1 було подано клопотання про виклик та допит в якості свідка керуючого митним складом ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 11.04.2023 було допитано в якості свідка керуючого митним складом ОСОБА_2 , який в своїх показаннях повідомив суд, що він повідомляв державного інспектора ВМО «Одеса» м/п «Південний» Енергетичної митниці про наявність мобілізаційного завдання та необхідність переміщення нафти та отримав від нього дозвіл на таке переміщення.

Представником відповідача було подано відзив, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги відповідачем не визнаються з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно ст. 487 цього Кодексу, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що 13 січня 2023 року головним державним інспектором ВМО «Одеса» м/п «Південний» Енергетичної митниці Державної митної служби Лабандою О.В. було складено протокол про порушення митних правил №0003/90300/23 відносно директора АТ «Одеснафтопродукт» ОСОБА_1 .

За результатами розгляду 03 лютого 2023 року заступником начальника Енергетичної митниці Державної митної служби Бондар Л.М. прийнято постанову в справі №0003/90300/23.

За висновком посадової особи, позивач, як керівник підприємства АТ «Одесанафтопродукт», не звернувся до митниці за дозволом про видачу товарів чи їх переміщення з митного складу у письмовій формі. Згідно вказаної постанови позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Разом з тим ОСОБА_1 заперечує наявність своєї вини у вчиненому та посилається на обставини, які виникли у зв`язку із воєнним станом через збройну агресію рф, а також своїм бажанням запобігти настанню техногенної катастрофи, яка могла трапитися у випадку влучання під час ракетних обстрілів м. Одеси та, відповідно, втрати стратегічної сировини.

Так, 27.02.2022 року АТ «Одеснафтопродукт» отримало мобілізаційне завдання від Міністерства енергетики України, яким доручено нафту Азері надати в систему магістральних нафтопроводів АТ «Укртранснафта» для подальшого транспортування на Кременчуцький НПЗ з метою запобігання техногенної катастрофи та втрати товару у зв`язку з військовою агресією та тим, що резервуари знаходяться у зоні ризику початку бойових дій.

Наведене підтверджується також показами свідка керуючого митним складом ОСОБА_2 , який повідомив суд, що він повідомляв державного інспектора ВМО «Одеса» м/п «Південний» Енергетичної митниці про наявність мобілізаційного завдання та необхідність термінового переміщення нафти та отримав від нього усний дозвіл на таке переміщення.

Частиною 1 статті 460 МК України визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

На підтвердження отримання даного мобілізаційного завдання суду надано лист 26/1.2-7-3222-22 від Міністерства енергетики України, датований 27.02.2022 року, до АТ «Одеснафтопродукт», яким підприємством отримано дане мобілізаційне завдання.

Крім того, представником позивача на підтвердження наведених обставин до матеріалів справи надано лист ПАТ «Укртатнафта» №47/03-105 від 26.02.22, яким додатково повідомлено про наявність наведених обставин.

Відповідно до п. 2 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, обставини непереборної сили - смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Отже, зважаючи на обставини, які склалися на початку широкомасштабного вторгнення рф до України, оперативно, в телефонному режимі, було повідомлено митний пост «Південний» Енергетичної митниці, який здійснює митний контроль та митне оформлення товарів на митному складі АТ «Одеснафтопродукт», після чого і було розпочато перевантаження нафти з резервуарів митного складу в резервуари митного складу АТ «ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ», для її подальшого транспортування до Кременчуцького НПЗ та передачі ПАТ «Укртатанфта» на зберігання.

Щодо доводів представника позивача щодо дотримання відповідачем строків притягнення особи до відповідальності та строків розгляду справи про порушення митних правил, слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями ст. 525 МК України, справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Відповідно до ст. 1. ст. 494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Пунктом 4 ч. 2. даної статті передбачено, що протокол про порушення митних правил повинен містити, зокрема дані про місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1. ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Листом № 09/371 від 31.05.2022 за підписом керуючого митним складом АТ «Одеснафтопродукт» було повідомлено митний пост «Південний» Енергетичної митниці Державної митної служби м. Одеса, який знаходиться в місті Одеса, про руйнування резервуарного парку митного складу. В електронному вигляді Енергетичної митниці Державної митної служби м. Одеса надсилався Звіт про рух товарів на митному складі № M/0522/V/06 АТ «Одеснафтопродукт» за ІІ квартал 2022 року, в якому вказано весь перелік товарів, що знаходилися на складі, і серед нього відсутня нафта, яка в першому кварталі була на виконання мобілізаційного завдання Міненерго переміщена в резервуари АТ «ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ».

На даний звіт жодної реакції від Енергетичної митниці Державної митної служби м. Одеса, яка б свідчила що остання нічого не знає про переміщення нафти, що зберігалася в резервуарах митного складу, не було.

29.06.2022 року відповідачем було проведено огляд території митного складу АТ «Одеснафтопродукт» № M/0522/V/06 - резервуарного парку, призначеного для зберігання нафти та нафтопродуктів, що підтверджується Актом № UA903110/2022/006 від 29.06.2022 про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи. Даним Актом відповідач фактично зафіксував лише факт пошкодження резервуарів та технологічних трубопроводів, не зважаючи на додаткові повідомлення позивача під час огляду посадовим особам про відсутність нафти, оформленої за МД №UA903110/2022/000208, у зв`язку з перевантаження нафти з резервуарів АТ «Одеснафтопродукт» у резервуари замовника АТ «ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ».

У рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) суд визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції та виклав у справі окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».

Принцип «належного урядування», передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У даному випадку, суд погоджується з доводами представника позивача, що відповідач надавши дозвіл на переміщення нафти, об`єктивно мав можливість знати про пошкодження та часткове знищення резервуарного парку митного складу внаслідок збройної агресії російської федерації, яке сталося 03.04.2022 року, знав про відсутність товару «нафта сира AZERI LIGHT CRUDE OIL» на митному складі, і на момент своєї обізнаності не вбачав у діях щодо переміщення даного товару в резервуари АТ «ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ» порушень митних правил, і лише через більше ніж пів року притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Тим самим відповідач проявив непослідовність своїх дій та порушив принцип «належного урядування».

Отже, протокол про порушення митних правил №0003/90300/23 від 13.01.2023 складено з порушенням ст. 494 МК України, тому згідно ст. 495 МК України він не може бути доказом у справі, що розглядається.

В частині решти доводів позивача слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частиною 3 ст. 478 МК України передбачено таке порушення митних правил, як видача без дозволу митного органу або втрата товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, за що встановлена санкція - штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє видачу товарів без дозволу митного органу, усвідомлює протиправний характер своєї дії, передбачає її шкідливі наслідки і бажає їх або свідомо допускає настання цих наслідків.

Суд зважає на матеріали справи №0003/90300/23, де не міститься доказів, що позивач умисно вчинив протиправну дію - видачу товарів без дозволу митного органу, оскільки позивач як керівник АТ «Одеснафтопродукт» прийняв рішення про переміщення нафти з одного митного складу на інший відповідно до договірних відносин, на підставі яких підприємство зберігало на митному складі товар, переданий йому іншим підприємством.

При цьому позивач як керівник АТ «Одеснафтопродукт» діяв на виконання мобілізаційного завдання.

Відповідно до абзацу восьмого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційні завдання (замовлення) - окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 13 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), забезпечується керівником відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій.

Міністерство енергетики України, як один з центральних органів влади, відповідно до абзацу десятого ст. 15 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» доводить (встановлює) мобілізаційні завдання (замовлення) до підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління або залучаються ним до виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Згідно з абзацом одинадцятим частини першої статті 21 вказаного Закону, підприємства, установи і організації зобов`язані створювати та утримувати мобілізаційні потужності, створювати і зберігати мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями).

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

Також, абзацом четвертим частини другої статті 16 Закону України «Про оборону України» визначено, що посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності несуть відповідальність за підготовку підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Мобілізаційні завдання є обов`язковими до виконання підприємствами, тому АТ «Одеснафтопродукт» було зобов`язане виконати мобілізаційне завдання Міністерства енергетики України №26/1.2-7-3222-22 від 27.02.2022, з метою уникнення техногенної катастрофи у м. Одеса, яка була б небезпечною для життя та здоров`я громадян, та збереження стратегічно важливого товару - нафти сирої, який у підсумку призначався для переробки на потужностях Кременчуцького НПЗ.

Отже, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу порушення митних правил, передбачених ст. 458 ч. 1 МК України, що у свою чергу є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Частиною 2 статті 531 МК України передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Отже, відповідачем не взято до уваги, що дії позивача було обумовлено не умислом чи необережністю позивача як посадової особи, а виконанням останнім мобілізаційного завдання та бажанням запобігти тяжким наслідкам, зокрема великим ризиком знищення резервуарів з нафтою, які після ракетного обстрілу митного складу 03.04.2022 було знищено, але саме завдяки вчасному виконанню позивачем мобілізаційного завдання та термінового переміщення нафти з Одеси до Кременчуцького НПЗ вдалося уникнути техногенної катастрофи унаслідок розлиття чи горіння сирої нафти.

За вищенаведених обставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил №0003/90300/23 від 03.02.2023 - скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної митної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0003/90300/23 від 03.02.2023 року - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил №0003/90300/23 від 03.02.2023 року, винесену головним державним інспектором ВМО «Одеса» м/п «Південний» Енергетичної митниці Лабандою О.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Енергетична митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44029610), місцезнаходження: 04215, м. Київ, вулиця Світлицького, буд. 28А.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ