Рішення № 110799137, 11.05.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/824/23

11 травня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернофарм" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернофарм" (далі Товариство, ТОВ "Тернофарм", позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403030/2023/000008/1 від 15.02.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023000098 від 15.02.2023.

Позов обґрунтовано тим, що 06.12.2022 між ТОВ "Тернофарм" (покупець) та фірмою «UQUIFA MEXICO SA de СV.» (продавець) укладено договір №06/12/22, на виконання якого після стовідсоткової передоплати на суму 22 500,00 дол.США, покупцем придбано товар - альбендазол, в кількості 250 кг. Уповноваженою особою ТОВ «Тернофарм» з метою митного оформлення товару 23.01.2023 подано митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40 № 23UA403030001545U3, яку 02.02.2023 було відкликано у зв`язку із необхідністю додаткової подачі уточнюючих платіжних документів та 09.02.2023 повторно подано МД за № 23UA403030003543U2 в режимі ІМ 40.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом (позивачем) надано ряд документів, визначених Митним кодексом України (далі - МК України), зокрема, договір (контракт) №06/12/22 від 06.12.2022, специфікацію №1 від 06.12.2022 до контракту №06/12/22 від 06.12.2022, рахунок-фактура (інвойс) від 14.12.2022, рахунок-проформу від 10.06.2022; платіжний документ від 11.01.2023; пакувальний лист від 26.12.2022; сертифікати, товарно-транспортну накладну від 18.01.2023; авіанакладну від 12.01.2023; документи на страхування та транспортні витрати, копію митної декларації країни відправлення від 18.01.2023 та від 04.01.2023, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо відповідності ціни на альбендазол 90,00 дол. США/кг поточній кон`юнктурі ринку від 27.01.2023 та інші. Митна вартість була визначена за ціною договору.

За результатами перевірки документів, Тернопільською митницею зроблено висновок, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, виявлено розбіжності, що ніби-то впливають на правильність визначення митної вартості та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000008/l від 15.02.2023, згідно з яким митна вартість оцінюваного товару була визначена за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визначеної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за ЕМД від 27.09.2022 №UA403030/2022/019816 на рівні 181,3126 доларів США/кг, а не 91,42 доларів США/кг, як це визначено позивачем. Також Тернопільською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.02.2023 №UA403030/2023/000098.

Позивач вважає прийняті Тернопільською митницею рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови не правомірними та необґрунтованими.

Так, позивач вказує на необґрунтованість посилання митного органу на наявність у митного органу інформації про імпортування подібних (аналогічних) товарів за вищою митною вартістю, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Позивач вказує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. Декларантом (позивачем) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, а також надано додаткові документи.

Незважаючи на наявність документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, Тернопільська митниця в оскаржуваному рішенні зазначила про наявність розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості товару. Зокрема, вказано про те, що у CMR №125-51712721 від 18.01.2023 та експортній декларації країни відправлення MRN 22PL4430202NS5MNNE1 (у рішенні про коригування митної вартості допущена помилка у номері декларації, адже для розгляду Тернопільській митниці надавалась декларація країни відправлення MRN 23PL4430202NS5MNNE1) зазначений рахунок номер А7336, який відсутній у поданих документах та не взято до уваги інформаційний лист ТОВ «Астерікс груп Україна» від 24.01.2023 про допущення технічної помилки при оформленні вказаної товарно-транспортної накладної та декларації країни відправлення MRN 23PL4430202NS5MNNE1. Допущена технічна помилка не впливає на визначення числового значення оцінюваного товару, а інвойс, який наданий до митного оформлення, містить всю необхідну інформацію для визначення митної вартості товару за ціною договору. Для митного оформлення позивачем було надано платіжний документ (swift) №437333241 від 11.01.2023, який підтверджує фактично сплачену вартість імпортованого товару, а також довідку про вартість транспортних витрат від 18.01.2023, що в цілому підтверджують заявлену митну вартість товару.

Також позивач зауважує, що Тернопільською митницею невірно зазначено про розбіжності у специфікації до договору №1 від 06.12.2022 та інвойсі №А7536 від 14.12.2022 щодо умов поставки. Так, на думку митниці у специфікації місце поставки визначено: СІР Warsaw, Poland, а в інвойсі: СІР AIR ORIGIN: MEXICO. Проте, в рахунку у розділі примітки (Notes/Notas) вказано: «CONDITIONS: СІР AIR ORIGIN: MEXICO», що, відповідно до наданого суду перекладу інвойсу, перекладається як: «УМОВИ: СІР ПОВІТРЯНИЙ ТРАНСПОРТ ПОХОДЖЕННЯ: МЕКСИКА», тобто Мексика є країною походження, а не пунктом доставки товару.

Інша розбіжність, з якою не погоджується позивач стосується вказівки в оскаржуваному рішенні про ненадання декларантом (позивачем) заявки на перевезення вантажу відповідно до договору перевезення вантажу №1811/Д-15-20МЛВ від 18.11.2020. Проте позивач не є стороною вказаного договору, а відтак у нього не може бути такої заявки, а послуги з транспортного експедирування надавались ТОВ «Тернофарм» експедитором ТОВ «Астерікс груп Україна» відповідно до договору транспортного експедирування №0106/5-16к від 01.06.2016.

Позивач вважає, що митним органом були виявлені розбіжності, що не стосуються числового значення оцінюваного товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних з інформаційних систем митних органів.

Крім того, позивач вважає, що митним органом фактично визначено ціну товару за резервним методом, а не за ціною ідентичних товарів.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.

28.03.2023 до суду від представника позивача надійшли додаткові докази, а саме документи, перекладені українською мовою, які долучалися до позовної заяви без їх перекладу, та заява про відшкодування витрат на переклад документів у розмірі 2000 грн (а.с.61-75).

30.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.78-81). Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 09.02.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № 23UA403030003543U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари «Сполуки гетероциклічні з гетероатомом азоту. Альбендазол - 250 кг, порошок мікронізований (субстанція) у подвійних поліетиленових пакетах для фармацевтичного застосування (альбендазолу не менше 99,0% у перерахуванні на суху речовину). До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю 105-2, 106-2, 111-5. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею опрацьовано інформацію, що містилася у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено, що в них наявні розбіжності, які мають вплив на правильність визначення заявленої митної вартості оцінюваного товару, зокрема:

умовами зовнішньоекономічного договору № 06/12/22 від 06.12.2022 передбачено, що поставка товару покупцю здійснюється відповідно до правил «Інкотермс» у редакції 2020 року на умовах вказаних в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. У наданій до митного оформлення специфікації № 1 від 06.12.2022 до договору вказано, що поставка буде здійснюватися на умовах CIP Warsaw, Poland (CIP Варшава, Польща). Проте, у рахунку-фактурі (інвойс) № А7536 від 14.12.2022 вказані зовсім інші умови поставки, а саме: CIP AIR ORIGIN: MEXICO (CIP повітряний транспорт походження: Мексика),

декларантом подано до митного оформлення автотранспортну накладну CMR № 125-51712721 від 18.01.2023 та митну декларацію країни відправлення №22PL4430202NS5MNNE1 від 18.01.2023, в яких наявне посилання на рахунок-фактуру (інвойс) № А7336. Однак декларантом до митного оформлення не надано на рахунок-фактуру (інвойс) № А7336; з даного приводу було наявне повідомлення про технічну помилку у документах,

декларантом до митного оформлення не надано заявки на перевезення даної партії товару, як це передбачено умовами договору перевезення вантажів № 1811/Д-15-20МЛВ від 18.11.2020.

На переконання відповідача, у сукупності перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці не було подано додаткових документів, а наданих документів було недостатньо для підтвердження визначеної митної вартості за ціною договору. В оскаржуваному рішенні (у гр.33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, а саме: у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Митна вартість товарів визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за ЕМД від 27.09.2022 № UA403030/2022/019816 на рівні 181,3126 дол. США/кг.

Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення та картка прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 03.04.2023 задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 20.04.2023.

03.04.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач детальніше наводить ті ж спростування обґрунтувань оскаржуваного рішення митного органу, що й у позовній заяві, а також зауважує на помилковість твердження відповідача про застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України, оскільки Тернопільською митницею було застосовано саме резервний метод відповідно до статті 64 МК України. Тернопільською митницею було взято за основу для обрахунку митної вартості товарів інформацію щодо раніше визначеної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за ЕМД від 27.09.2022 №UA403030/2022/019816, тобто саме за резервним методом, а не за митною вартістю за ціною договору щодо ідентичних товарів (а.с.103-105).

26.04.2023 та 03.05.2023 від позивача надійшли додаткові докази та пояснення на підтвердження того, що попередня поставка аналогічного товару проводилася за інших умов за участю посередника, на відміну від постачання у спірному випадку безпосередньо від виробника, а декларантом позивача надано достатні та належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною договору у відповідності до частин другої-четвертої статті 53 МК України (а.с.118-119, 132-134).

28.04.2023 до суду надійшли додаткові пояснення Тернопільської митниці стосовно визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України. Декларантом позивача проводилося митне оформлення товарів, які співпали по асортименту продукції, фізичних характеристиках, якістю, виробнику з ідентичними товарами, митне оформлення яких проводилося у максимально наближений час до моменту прийняття оскаржуваного рішення. Всі складові для визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів виконані (а.с.126-128).

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

У судовому засіданні 20.04.2023 представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судовому засіданні 20.04.2023 представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У розгляді справи 20.04.2023 оголошувалася перерва до 11.05.2023 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів.

11.05.2023 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував представник відповідача (а.с.136).

Заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні 20.04.2023, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

06.12.2022 між ТОВ «Тернофарм (покупець) та фірмою «UQUIFA MEXICO SA de СV.» (продавець) укладено договір №06/12/22, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору товар за номенклатурою, в кількості, по цінам вказаним в специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата здійснюється банківським переказом в доларах США на умовах 100% передоплати на підставі виставленого продавцем інвойсу.

11.01.2023 ТОВ «Тернофарм» здійснило 100% передоплату у сумі 22 500,00 дол. США за товар - альбендазол, в кількості 250 кг, що підтверджується платіжним документом (swift) №437333241.

Уповноваженою особою ТОВ «Тернофарм» Цигилик Г.А, що діє на підставі договору про надання послуг митного брокера від 28.05.2020, з метою митного оформлення товару, що був поставлений згідно договору №06/12/22 від 06.12.2022, рахунку-проформи № 2022-В210 від 10.06.2022 та рахунку-фактуру (інвойсу) № А 7536 від 14.12.2022, подано 09.02.2023 до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № 23UA403030003543U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: «Сполуки гетероциклічні з гетероатомом азоту. Альбендазол -250 кг, порошок мікронізований (субстанція) у подвійних поліетиленових пакетах для фармацевтичного застосування (альбендазолу не менше 99,0% у перерахуванні на суху речовину). Не містить психотропних та наркотичних засобів, а використовується виключно для цивільних цілей. Не відноситься до товарів подвійного використання. Дата виробництва: 12.10.2022 р. Термін придатності: 11.10.2027 р. Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/8298/01/01 від 12.04.2017 року, термін необмежений. Торговельна марка: UQUIFA MEXICO SA de CV. Виробник: UQUIFA MEXICO SA de CV. Країна виробництва: Мексика (MX). Країна походження: Мексика (MX).».

До даної митної декларації, як вбачається з інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

сертифікат якості № 1002220127 від 18.10.2022;

пакувальний лист № б/н від 26.12.2022;

рахунок-проформа № 2022-В210 від 10.06.2022;

рахунок-фактура (інвойс) № А 7536 від 14.12.2022;

автотранспортна накладна (CMR) № 125-51712721 від 18.01.2023;

авіаційна вантажна накладна № 125-51712721 від 03.01.2023;

декларація про походження товару № А 7536 від 14.12.2022;

платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 437333241 від 11.01.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0000000039 від 18.01.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 18.01.2023;

висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями ДП «Урпромзовнішекспертиза», № 86 від 27.01.2023;

некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023);

комерційна пропозиція № б/н від 01.01.2023;

некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) - ринок світових цін від 26.01.2023;

страховий поліс експортера від 31.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.12.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 06/12/22 від 06.12.2022;

договір про надання послуг митного брокера № б/н від 28.05.2020;

договір (контракт) про перевезення № 0106/5- 16к від 01.06.2016;

договір (контракт) про перевезення № 1811/Д-15-20МЛВ від 18.11.2020;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9473028 від 21.01.2023;

інші некласифіковані документи - лист одержувача банку № 19 від 01.02.2023;

інші некласифіковані документи - лист перевізника № б/н від 24.01.2023;

інші некласифіковані документи - лист перевізника № б/н від501.2023;

єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №130/ ЗЕД/7.25-28-01-02/24 від 26.01.2023;

копія митної декларації країни відправлення № 22PL443020NS5MNNE1 від 18.01.2023;

копія митної декларації країни відправлення № A230016 від 04.01.2023;

відомості про включення товарів до Державного реєстру лікарських засобів № UA/8298/01/01 від 12.04.2017.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю: « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; « 111-5 Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати».

Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Підстава: Перелік індикаторів ризику. Індикатори пункт 311 Переліку індикаторів ризику доведених листом ДМСУ від 19.12.2022 №24/24-01/7/52 «Опис такий, що не дозволяє класифікувати товар за заявленим кодом та/або однозначно ідентифікувати товар, його походження, характеристики, що впливають на застосування заходів тарифного та/або нетарифного регулювання», пункт 3.3.4 Переліку індикаторів ризику доведених листом ДМСУ від 19.12.2022 №24/24-01/7/52 «Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено». Товар № 1. До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7 % (застосовується лише по операціях, визначених ст. 193 Податкового кодексу України). Перевірити наявність задекларованого товару у відповідному Державному реєстрі.».

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030003543U2 від 09.02.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Відповідач вважав, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності, які мають вплив на правильність визначення заявленої митної вартості оцінюваного товару. У зв`язку із цим, митницею 10.02.2023 електронним повідомленням направлено уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів наступного змісту: «У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: асортимент продукції експортера від 06.02.2023, лист звернення імпортера від 03.02.2023, відповідь імпортера від 06.02.2023. Листом від 15.02.2023 декларант повідомив митницю про те, що для підтвердження митної вартості подано всі документи, інших подавати протягом 10 днів не буде.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000008/1 від 15.02.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За результатами проведення перевірки митної вартості посадовою « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару 10.02.2023. За результатами розгляду документів, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару, виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність її визначення.

Оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 06.12.2022 № 06/12/22. Згідно п 3.1. даного договору «Поставка Товару Покупцю здійснюється відповідно до правил «Інкотермс» у редакції 2020 р. на умовах вказаних в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору». В специфікації до договору від 06.12.2022 №1 зазначено умови поставки: CIP Warsaw. Poland, а в інвойсі від 14.12.2022 №А 7536 зазначено CIP AIR ORIGIN: MEXICO. Декларантом подано до митного оформлення транспортний документ CMR №125-51712721 від 18.01.2023 в якому зазначено номер інвойса А7336, документ з ідентичним номером зазначений в експортній декларації країни відправлення MRN 22PL4430202NS5MNNE1. Документ за №А7336 відсутній в поданих до митного оформлення документах. ТОВ «АСТЕРІКС ГРУП УКРАЇНА» надала довідку про транспортні витрати/інформаційний лист від 24.01.2023 №б/н, що вищезазначена помилка в документах є технічною. Окремо слід зазначати, що в п 1.2. договору № 1811/ Д-15-20МЛВ перевезення вантажу від 18.11.2020 зазначено «В окремих заявках на перевезення вантажу сторони визначають: вид та найменування вантажу; плату за перевезення (фрахт); дата та місце завантаження/ розвантаження; строк (термін) виконання перевезення; інші вимоги та умови кожного конкретного перевезення та / або групи перевезень», але заявка до митного оформлення не подана.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Декларантом 15.02.2023 надіслано лист №б/н та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною четвертою статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно статті 59 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за ЕМД від 27.09.2022 № UA403030/2022/019816 на рівні 181,3126 дол. США/кг.» (а.с.10-11).

15.02.2023 прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2023/000098 (а.с.12-13).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.16).

Усі документи, які підтверджують митну вартість та викладених іноземною мовою, надані до суду з офіційним перекладом на українську мову.

Товариство, не погоджуючись із відмовами відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів і прийняттям картки відмови у митному оформленні, звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при їх прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з № 23UA403030003543U2 від 09.02.2023 були такі обставини:

1) умовами пункту 3.1. зовнішньоекономічного договору № 06/12/22 від 06.12.2022, на підставі якого здійснювалась поставка оцінюваного товару, передбачено, що така здійснюється відповідно до правил «Інкотермс» у редакції 2020 року на умовах вказаних в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. У наданій до митного оформлення специфікації № 1 від 06.12.2022 до договору вказано, що поставка буде здійснюватися на умовах CIP Warsaw, Poland (CIP Варшава, Польща). Проте, у рахунку-фактурі (інвойсі) № А 7536 від 14.12.2022 вказані зовсім інші умови поставки, а саме: CIP AIR ORIGIN: MEXICO (CIP повітряний транспорт походження: Мексика).

2) декларантом подано до митного оформлення автотранспортну накладну CMR № 125-51712721 від 18.01.2023 та митну декларацію країни відправлення №22PL4430202NS5MNNE1 від 18.01.2023, в яких наявне посилання на рахунок-фактуру (інвойс) № А7336. Однак, декларантом до митного оформлення не надано на рахунок-фактуру (інвойс) № А7336. ТОВ «АСТЕРІКС ГРУП УКРАЇНА», яким позивачу надавались транспортно-експедиційні послуги відповідно до договору транспортного експедирування № 0106/5-16к, інформаційним листом від 24.01.2023 повідомлено про те, що вищезазначена помилка в документах є технічною.

3) декларантом до митного оформлення не надано заявки на перевезення даної партії товару відповідно до умов договору перевезення вантажів № 1811/Д-15-20МЛВ від 18.11.2020.

На переконання відповідача у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Суд, дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, а також додатково подані документи, дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на наведені вище обставини, є безпідставними та надуманими.

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України:

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності - договір (контракт) №06/12/22 від 06.12.2022; специфікація №1 від 06.12.2022 до контракту №06/12/22 від 06.12.2022;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) - рахунок-фактура (інвойс) №А7536 від 14.12.2022; рахунок-проформа (Proforma invoice) №2022-В210 від 10.06.2022;

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - платіжний документ (swift) №437333241 від 11.01.2023;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - договір транспортного експедирування №0106/5-16к від 01.06.2016; рахунок про транспортно-експедиційні послуги №0000000039 від 18.01.2023; довідка про транспортні витрати ТОВ «Астерікс груп Україна» від 18.01.2023;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - транспортне страхування здійснювалось продавцем за умовами договору та включене у вартість товару, в підтвердження надано страховий поліс № 22517 від 31.12.2022.

Також позивачем було надано ряд документів, що визначені частинами третьою та четвертою статті 53 МК України, а також додаткові документи, як це передбачено частиною шостою статті 53 МК України: пакувальний лист №11100 від 26.12.2022; сертифікат якості партія 1002220127 від 18.10.2022; сертифікат походження товару січень 2023 року на основі інвойсу А 7536 від 14.12.2022; товарно-транспортна накладна (CMR) №125-51712721 від 18.01.2023; авіанакладна №125-51712721 від 12.01.2023; інформаційні листи ТОВ «Астерікс груп Україна» від 25.01.2023 та 24.01.2023; копія митної декларації країни відправлення ТІ №23PL443020NS5MNNEl від 18.01.2023; копія митної декларації країни відправлення А230016 від 04.01.2023; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо відповідності ціни на Альбендазол 90,00 дол. США/кг поточній кон`юнктурі ринку №86 від 27.01.2023; лист фірми «UQUIFA MEXICO SA de CV.» щодо асортименту продукції від 06.02.2023; комерційна пропозиція для ТОВ «Тернофарм» на 2023 рік; дані ринку світових цін; відомості про включення товарів до Державного реєстру лікарських засобів.

Щодо посилання Тернопільської митниці в оскаржуваному рішенні на ту обставину, що наявні розбіжності у зазначенні умов поставки у специфікації №1 від 06.12.2022 до договору №06/12/22 від 06.12.2022 та рахунку-фактурі (інвойс) №А7536 від 14.12.2022, зокрема у специфікації умови поставки: СІР Warsaw, Poland, а в інвойсі: СІР AIR ORIGIN: MEXICO, то суд вважає такі твердження безпідставними, зважаючи на наступне.

Відповідно до умов пункту 3.1 договору №06/12/22 від 06.12.2022, поставка товару покупцю здійснюється відповідно до правил «Інкотермс» у редакції 2020 року на умовах, вказаних в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. У специфікації №1 від 06.12.2022 дійсно вказані умови поставки: СІР Warsaw, Poland, а у рахунку-фактурі (інвойсі) №А7536 від 14.12.2022 - СІР AIR.

Згідно з правил «Інкотермс» у редакції 2020 року, термін СІР (Carriage and Insurance Paid to) означає, що фрахт/перевезення та страхування оплачені до (назва місця призначення), крім того продавець зобов`язаний забезпечити митне очищення товару для експорту. Цей термін застосовується до перевезень будь-яким видом транспорту, у тому числі і повітряним.

Відповідно до умов, які вказані у наданій специфікації, саме продавець зобов`язаний оплатити вартість перевезення до вказаного пункту призначення, тобто до Warsaw Poland, та застрахувати товар від усіх ризиків із максимальним страховим покриттям, незалежно яким видом транспорту буде здійснюватися перевезення, а у рахунку (інвойсі) уточнено, що перевезення здійснюється саме повітряним транспортом, на тих самих умовах СІР.

Враховуючи наведене, вказані умови поставки не є різними і на визначення митної вартості товару не впливають, оскільки вартість перевезення до Warsaw Poland сплачується продавцем, а не покупцем (позивачем).

Стосовно другої обставини, такої як декларантом не надано до митного оформлення рахунок-фактуру (інвойс) №А7336, на який є посилання в митній декларації країни відправлення №22PL4430202NS5MNNEl та у CMR №125-51712721 від 18.01.2023, то суд бере до уваги те, що у вказаному номері рахунку допущено технічну помилку при оформленні декларації ТІ №23PL443020NS5MNNEl від 18.01.2023 (у номері декларації ТІ, яка надавалась декларантом позивача для митного оформлення, також допущено помилку та вказано №22PL4430202NS5MNNEl замість №23PL443020NS5MNNEl), що у свою чергу призвело до допущення технічної помилки і в товарно-транспортній накладні CMR №125-51712721 від 18.01.2023, яку оформляли на основі декларації ТІ №23PL443020NS5MNNEl (це зазначено у графі 5 CMR №125-51712721).

У зв`язку з цим і було подано одночасно з МД інформаційний лист ТОВ «Астерікс груп Україна» від 24.01.2023 про наявність технічної помилки у документах. Про наявність такого листа і помилки вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, проте безпідставно вважає, що такі обставини впливають на визначення митної вартості імпортованого товару.

Такі явно механічні помилки (описки) у документації не можуть свідчить про наявність розбіжностей, які стосуються митної вартості товару, що декларувався.

Не погоджується суд і ще з одним твердженням відповідача, яке викликало сумніви у підтвердженні складових митної вартості, - відсутністю заявки на перевезення партії товару відповідно до договору перевезення вантажів №1811/Д-15-20МЛВ від 18.11.2020, зважаючи на наступне.

За змістом договору перевезення вантажів №1811/Д-15-20МЛВ від 18.11.2020, його сторонами є експедитор - ТОВ «Астерікс груп Україна» та виконавець (перевізник) - ФОП ОСОБА_1 . Цей договір стосується взаємовідносин між експедитором та безпосередньо перевізником, за участі позивача він не укладався, а тому такий у Товариства відсутній, як і заявки на перевезення відповідно до цього договору.

Натомість, на підтвердження вартості перевезення, декларантом позивача надано повні та достатні документи, а саме: договір транспортного експедирування №0106/5-16к від 01.06.2016, укладений між ТОВ «Астерікс груп Україна» та ТОВ «Тернофарм», рахунок про транспортно-експедиційні послуги №0000000039 від 18.01.2023, довідку про транспортні витрати ТОВ «Астерікс груп Україна» від 18.01.2023, відповідно до яких вартість перевезення товару до кордону України склала 13000,00 грн та була включена у митну вартість товару.

Також суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованого товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціна на імпортований ідентичний товар, який ввозився раніше Товариством, була значно вищою, і саме таку митну вартість Тернопільською митницею згідно митного оформлення за ЕМД від 27.09.2022 №UA403030/2022/019816, було взято за основу для обрахунку митної вартості у спірному випадку як за ціною договору щодо ідентичних товарів, то суд враховує таке.

Як вбачається з пояснень представника позивача, підтверджених відомостями ЕМД від 27.09.2022 №UA403030/2022/019816 та договором №25/07/2022 від 25.07.2022, укладеним між позивачем як покупцем та фірмою «MONDАХ sp. z.о.о (продавцем) (а.с.120-121), у вересні 2022 року поставка здійснювалася дійсно ідентичного товару проте, не виробником товару фірмою «UQUIFA MEXICO SA de CV.» (Мексика (MX), а посередником. Тому вартість такого ж товару, такої кількості суттєво відрізняється від вартості товару у спірному випадку, відтак безпідставно взята до уваги митним органом.

Також суд зауважує, що Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю ідентичних товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Встановлені у цій справі обставини та наведені положення МК України у поєднані з висновками Верховного Суду, дають підстави стверджувати, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО «Інспектор» та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу як вартість ідентичних товарів. Проте відповідач не врахував інші умови поставок за такою МД, різних постачальників, цін безпосередньо виробника товару, що безпосередньо має вплив на формування ціни договору.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA403030/2023/000008/1 від 15.02.2023, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023000098 від 15.02.2023 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Стосовно питання розподілу судових витрат, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 5368,00 грн відповідно до платіжної інструкції №952 від 13.03.2023 (а.с.54), який підлягає стягненню з Тернопільської митниці.

Стосовно відшкодування витрат, пов`язаних з перекладом документів, то суд враховує таке.

Витрати, пов`язані з перекладом документів, відносяться до судових витрат та відповідно до пункту 5 частини третьої статті 132 КАС України є витратами, пов`язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з договором №17/03/23 від 17.03.2023 про надання послуг письмового перекладу, рахунком-фактурою №49801 від 22.03.2023, ТОВ «Тернофарм» були надані послуги ФОП ОСОБА_2 з перекладу шести документів з англійської на українську мову, сума наданих послуг склала 2000,00 грн. Їх сплата підтверджується платіжною інструкцією №1132 від 27.03.2023 (а.с.66).

Матеріали справи містять перекладені документи на українську мову з іноземної мови (а.с.67-75), такі документи стосуються предмету доказування у цій справі.

Отже, наявні в матеріалах справи договір, рахунок, платіжне доручення та перекладені документи (які є доказами у цій справі), підтверджують понесені позивачем витрати на оплату послуг перекладача, які пов`язані з розглядом даної судової справи.

Переклад документів, замовлений позивачем, здійснено на виконання ухвали суду про відкриття провадження у цій справі від 17.03.2023, якою витребувано переклад документів, долучених до позову як докази на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню. Тому такі документи надані суду для належного розгляду справи і з метою доведення своєї позиції стороною, понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи. Відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на переклад документів у розмірі 2000,00 грн у відповідності до статті 138 КАС України як витрати на вчинення інших процесуальних дій або підготовку справи до розгляду.

Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 7368,00 грн, у тому числі судовий збір у сумі 5368,00 грн та витрати, пов`язані з перекладом документів, на суму 2000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 132, 138, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернофарм" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403030/2023/000008/1 від 15.02.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023000098 від 15.02.2023, прийняту Тернопільською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернофарм" судові витрати у розмірі 7536,00 грн (сім тисяч п`ятсот тридцять шість грн 00 коп.), у тому числі судовий збір у сумі 5368 грн (п`ять тисяч п`ятсот тридцять шість грн 00 коп.) та витрати, пов`язані з перекладом документів, на суму 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернофарм" (вулиця Фабрична, 4, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46010, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35414585).

Відповідач: Тернопільська митниця (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576).

Повний текст рішення складено та підписано 11 травня 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.