Вирок № 110790653, 10.05.2023, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/360/23

Провадження № 1-кп/529/150/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12023221010000004 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, невійськовозобов`язаного, раніше судимого:

- 19.12.2017 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 395 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, 16.11.2020 звільненого умовно-достроково на невідбутий термін 2 місяці 27 днів,

обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

Обвинувачений ОСОБА_4 , маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти власності, повторно вчинив тяжкий злочин проти власності.

Так, у ніч з 27 грудня 2022року на 28 грудня 2022 року (точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося) обвинувачений ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався, перебуваючи на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , помітив в приміщенні кімнати відпочинку лазні, на поличці бездротові навушники "Gelius Reddots", модель "GP-TWS-010" та зарядний адаптер "АС Аdapter", потужністю 18W з шнуром, після чого шляхом вільного доступу, реалізуючи свій протиправний умисел, умисно, повторно, таємно викрав вказані навушники та адаптер вартістю 844 грн 64 коп, які належать потерпілому ОСОБА_5 . З місця вчинення злочину ОСОБА_4 зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 844 грн 64 коп.

Отже, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

Позиція сторін кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 , беручи участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст.185 КК України,визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті, які відповідають дійсності. При цьому вказав, що дійсно у ніч з 27 грудня 2022року на 28 грудня 2022 року він, перебуваючи на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , помітив в приміщенні кімнати відпочинку лазні, на поличці бездротові навушники та зарядний адаптер, після чого шляхом вільного доступу, таємно викрав вказані навушники та адаптер, які належать потерпілому ОСОБА_5 . Після цього він покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що щиро кається у вчиненому, просив його суворо не карати, зазначив, що вже вибачився перед потерпілим, останній до нього претензій не має. Вказав, що наразі працевалаштований неофіційно, обіцяв в подальшому не вчиняти нових злочинів та в разі призначення покарання з іспитовим строком, виконувати його умови.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому, у заяві потерпілий вказав, що він не має матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 , цивільний позов заявляти не буде.

Прокурор ОСОБА_3 , беручи участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, вказав, що при розгляді справи достеменно встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Посилаючись на те, що ОСОБА_4 , маючи незняту та непогашену судимість з вчинення злочину проти власності, повторно вчинив тяжкий злочин проти власності в умовах воєнного стану, прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, не заперечував фактичні обставини кримінального провадження, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, а також те, що обставини кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за фактом крадіжки, вчиненої повторно та в умовах воєнного стану, іншими учасниками судового провадження не оспорюються, після роз`яснення обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження був обмежений допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу цього обвинуваченого, досудової доповіді органу пробації, з визнанням недоцільності дослідження інших доказів, що стосуються обвинувачення.

Суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно з ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

За змістом статтей 50,65КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, те, що злочин вчинено в умовах воєнного стану, бере доуваги наслідки вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що потерпілий не заявляв претензій матеріального та морального характеру, завдані матеріальні збитки відшкодовані шляхом повернення потерпілому викраденого майна. Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення злочину проти власності, однак 16.11.2020 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки на невідбутий термін 2 місяці 27 днів та на час вчинення злочину у даному кримінальному провадженні покарання відбув. При призначенні покарання суд також бере до уваги висновки, викладені у досудовій доповіді, відповідно до яких виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе.

При призначенні покарання суд також враховує викладені в ухвалі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 722/594/22 наступні висновки: тлумачення ознаки "в умовах воєнного стану або надзвичайного стану" без врахування того, чи були використані такі умови для вчинення злочину, порушує принцип індивідуалізації покарання, визначений частиною 2 статті 61 Конституції України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності. Принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до відповідальності має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Принцип індивідуалізації і пропорційності покарання вимагає також не ставити осіб, які вчинили злочини різної тяжкості в однакове становище. Особи, які використали фактичні обставини воєнного чи надзвичайного стану, і особи, які вчинили злочини за звичайних обставин, знаходяться у суттєво різному становищі. Недискримінаційне застосування до них однакових покарань не тільки не переслідує мету, заявлену законодавцем, але й не забезпечує розумну пропорційність ужитих заходів і поставленої мети, навіть якщо б така мета була заявлена.

Враховуючи загальні засади призначення покарання - законність, справедливість, пропорційність, обґрунтованість та індивідуалізацію, вимоги ст. 65 КК України, те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, суд при призначенні покарання враховує також поведінку обвинуваченого під час кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій потерпілого та відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, задовільну характеристику обвинуваченого, висновки, викладені у досудовій доповіді органу пробації, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Напідставі викладеного,керуючись ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67, 75, ч.4ст.185КК України,ст.ст. 100, 349,369-371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця свого проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у вигляді бездротових навушників "Gelius Reddots", модель "GP-TWS-010" та зарядного адаптера "АС Аdapter", потужністю 18W з шнуром, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 , - залишити останньому як його власність.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок суду,за виключеннямтих обставин,що небули дослідженів судовомузасіданні,може бутиоскаржений доПолтавського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошенняшляхом подачіапеляції черезДиканський районнийсуд Полтавськоїобласті.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1