Ухвала суду № 110790187, 05.05.2023, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/561/23

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2023 року

суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Омельчука Ігора Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1

до Ружинської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 року,-

встановив:

В провадженні суду знаходиться вищевказаний позов.

05.05.2023 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 року, до набрання рішення суду у справі 291/561/23 законної сили.

Заяву обгрунтовує тим, що рішенням виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 року вирішено надати ОСОБА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66.0 кв. метри.

26.04.2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ружинської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 року.

Також, на підставі виконавчого листа № 291/228/ 16-ц, який виданий 11.01.2017 року, Ружинським районним судом Житомирської області про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_2 з наданням жилого

приміщення, 03.10.2019 року було відкрите виконавче провадження № 60208031, в якому боржник: ОСОБА_1 .

20.04.2023 року у вказаному виконавчому провадженні державним виконавцем на адресу боржника було направлено вимогу, в якій державний виконавець вимагає від ОСОБА_1 бути присутнім особисто 19.05.2023р. з 11 по 12год. за адресою: АДРЕСА_3 , для вчинення виконавчих дій щодо виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 з наданням іншого жилого приміщення.

Позивач вважає, що реалізація оспорюваного рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 року, яке було видане на виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2016 року в справі 291/228/ 16-ц, про виселення ОСОБА_2 та членів його сімї ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_3 з наданням іншого жилого приміщення, порушить її права на житло а також утруднить виконання в подальшому судового рішення, ухваленого по суті спору.

Так, предметом даного позову є, зокрема, дослідження питання правомірності прийняття виконавчим комітетом Ружинської селищної ради Житомирської області рішення №16 від 22.01.2022 року, яким вирішено надати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66.0 кв. метри.

Позивач вважає, що таке рішення порушує її права та прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

У випадку задоволення позовних вимог, виконання такого рішення може бути істотно ускладнене, оскільки позивачка на той час може бути виселена з житла та вселена в інше житло, яке їй надано з порушенням закону, і такі дії призведуть до істотного порушення її права на житло, які необхідно буде поновити, що буде істотно утруднено виконати.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши заяву, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди відповідачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Частиною 3 статті 151 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову: 1) невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду; 2) невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з`ясувати причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Як встановлено судом, оспорюваним рішенням виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 року вирішено надати ОСОБА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66.0 кв. метри. Зазначене рішення було видано на виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2016 року в справі №291/228/16-ц, яким ухвалено ОСОБА_2 та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 виселити із квартири АДРЕСА_3 з наданням іншого жилого приміщення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Так, вжиття заходів забезпечення позову, що вказані у заяві представника позивача, призведе до зупинення виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2016 року в справі №291/228/16-ц та є втручання у його виконання, що є неприпустимим.

Також, відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Крім цього, суд вважає, що вказані заявником обставини в заяві підлягають дослідженню в межах судового розгляду справи та не можуть бути досліджені при розгляді заяви позивача про забезпечення позову.

Забезпечення позову не може підміняти собою розгляд справи та рішення суду за його результатами.

Наведені доводи, за відсутності факту дослідження вказаних обставин судом з дотриманням принципу змагальності та рівності сторін в процесі, не можуть свідчити про існування очевидних ознак порушення прав заявника, а тому суд вважає, що заява про забезпечення позову не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 149-154, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Омельчука Ігора Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області №16 від 22.01.2022 рокувідмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 10.05.2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Суддя О. В. Митюк.