Ухвала суду № 110789144, 11.05.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

11 травня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1710/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» (вх. № 11608/23 від 09.05.2023) про забезпечення позову у справі № 922/1710/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66, ЄДРПОУ 44599645, тел. НОМЕР_4, представник позивача Крайз Олександр Ігорович - ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, ЄДРПОУ 41659659, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2, тел. НОМЕР_5)

про стягнення 9.418.242.01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» про стягнення 9.418.242.01 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2023 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» (вх. № 1710/23 від 28.04.2023), надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів на підтвердження відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи; сплати та надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (141.273,63 грн.); надання всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення переліку документів та інших доказів, що буде додано до заяви; роз`яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України.

Позивач супровідним листом (вх. № 11470 від 09.05.2023) надав суду докази усунення обставин, які стали підставами для винесення ухвали господарського суду Харківської області від 02.05.2023. Зокрема, надано докази на підтвердження відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи; докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (141.273,64 грн.); надання всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначено перелік документів та інших доказів, що додано до заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1710/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "07" червня 2023 р. о 11:30; зобов`язано позивача надати господарському суду протокол розбіжностей до договору поставки № БПР 2906224 від 29.06.2022; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; позивачу згідно статті 166 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу згідно статті 167 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання.

Водночас, 09.05.2023 (вх. № 11608/23) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить господарський суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» (ідентифікаційний код юридичної особи 41659659) в межах суми позову 9.418.242,01 грн., які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на розрахунковому рахунку НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». З огляду на те, що застосування вказаного виду забезпечення позову не несе ризиків спричинення збитків відповідачу, зустрічне забезпечення позивач не вважає необхідним.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідач виконає рішення суду добровільно, адже заборгованість існує протягом кількох місяців, про що беззаперечно відомо відповідачу. Крім того, позивачем було направлено вимогу вих. № 0803/1 від 08.03.2023 року до ТДВ «Салтівський хлібзавод» з проханням негайно погасити заборгованість та штрафні санкції, проте вимоги ТОВ «Торгова компанія «Новаторг» задоволено не було. Позивач вважає, що ТДВ «Салтівський хлібзавод» тривалий час не вживає жодних дій, які були б направлені на погашення або врегулювання заборгованості, чи то на її оспорювання, тобто, відповідач займає пасивну позицію, що додатково свідчить про імовірність утруднення виконання судового рішення. Також позивач зазначає про те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ТДВ «Салтівський хлібзавод» не є власником нерухомого майна, отже, очевидно, що після задоволення позову, у випадку відсутності коштів у відповідача, рішення суду залишиться невиконаним, адже майна на яке можливо звернути стягнення недостатньо для задоволення вимог ТОВ «Торгова компанія «Новаторг». Відтак виконання рішення суду можливо лише за наявності грошових коштів у відповідача.

З огляду на вказане позивач вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заяву про вжиття заходів забезпечення позову, докази, подані в обґрунтування даної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

29.06.2022 року між ТОВ «Торгова компанія «Новаторг» (позивач, постачальник за договором) та ТДВ «Салтівський хлібзавод» (відповідач, покупець за договором) укладено договір поставки № БПР2906224, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар.

На виконання договору позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 11.430.940,20 грн. за договором поставки № БПР2906224, а також на суму 10.980,00 грн. за видатковою накладною № 137 від 05.08.2022.

При цьому поставлений товар було оплачено відповідачем лише частково та з систематичними порушеннями строку оплати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8.179.915,50 грн. за договором поставки № БПР2906224, а також в розмірі 10.980,00 грн. за видатковою накладною № 137 від 05.08.2022. Скориставшись правом, встановленим договором та цивільним законодавством України, позивач нарахував інфляційні витрати та відсотки річних на суму заборгованості та звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення 9.418.242,01 грн., з яких: 8.179.915,50 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки, 462.893,27 грн. інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором поставки, 763.088,80 грн. відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором поставки, 10.980,00 грн. заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № 137 від 05.08.2022 року, 1.133.41 грн. інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 137 від 05.08.2022 року, 231.03 грн. відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 137 від 05.08.2022 року.

Суд констатує, що процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини. Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-6/2011 від 16 червня 2011 року зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору рішення у справі «Кюблер проти Німеччини» від 13 січня 2011 року заява № 32715/06), Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Верховний Суд у постанові у справі № 910/13208/19 від 16 вересня 2020 року зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Предметом позову по даній справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 9.418.242.01 грн.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. При цьому частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

З поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем існує протягом кількох місяців, позивачем було направлено вимогу відповідачу про сплату заборгованості, проте вимоги ТОВ «Торгова компанія «Новаторг» відповідач не задовольняє, тобто ТДВ «Салтівський хлібзавод» тривалий час не вживає жодних дій, які були б направлені на погашення або врегулювання заборгованості перед позивачем.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, на забезпечення яких він вживається, оскільки арешт накладається на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог. Такий захід цілком відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення арешту на грошові кошти - це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідних грошових коштів, а отже не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо наявності обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ТДВ «Салтівський хлібзавод» не є власником нерухомого майна, відтак у разі задоволення позову та відсутності грошових коштів у відповідача, рішення суду залишиться невиконаним, адже майно на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог ТОВ «Торгова компанія «Новаторг» у відповідача відсутнє, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову дійсно існує реальна ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення по даній справі про задовлення позовних вимог, якщо таке рішення буде прийняте судом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Завданням судочинства в першу чергу є справедливий та ефективний суд, який є таким у разі забезпечення можливості захистити свої права та інтереси в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

На підставі вищенаведеного, зважаючи на існування ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, у випадку не вжиття судом співрозмірних та адекватних заходів забезпечення позову, враховуючи нерозривний зв`язок між накладенням арешту на грошові кошти у розмірі суми стягнення, яка є предметом спору, та встановленням судом додаткових гарантій задля подальшого виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, зважаючи, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач жодним чином не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність відповідача, та враховуючи, що у суду є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або порушених інтересів позивача, з огляду на те, що предметом спору є стягнення значної заборгованості в сумі 9.418.242.01 грн., суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» (вх. № 11608/23 від 09.05.2023) про забезпечення позову у справі № 922/1710/23 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу в межах суми заявлених позовних вимог.

У відповідності до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136-140, 232-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» (вх. № 11608/23 від 09.05.2023) про забезпечення позову у справі № 922/1710/23 задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, ЄДРПОУ 41659659) в межах суми позову 9.418.242,01 грн., які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на розрахунковому рахунку НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа.

В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Стягувачем за даною ухвалою є:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66, ЄДРПОУ 44599645).

Боржником за даною ухвалою є:

Товариство з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, ЄДРПОУ 41659659).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили негайно після її підписання суддею 11.05.2023 року і дійсна для пред`явлення до виконання до 12.05.2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з врахуванням п.4 Прикінцевих положень ГПК України та п.17.5 перехідних положень ГПК України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу складено та підписано 11.05.2023.

Суддя Н.А. Новікова