Рішення № 110788642, 26.04.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 910/14643/22

Господарський суд Київський області у складі судді Сокуренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про стягнення 3 189,68 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Волощюк П.Ю.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 3 189,68 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу низького тиску, яке сталося 19.02.2021 за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, 42-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 матеріали справи № 910/14643/22 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

03.02.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду Київської області.

Згідно автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.02.2023, справа № 910/14643/22 була передана для розгляду судді Л.В.Сокуренко.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14643/22. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив; призначено засідання у справі на 02.03.2023.

24.02.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

01.03.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.03.2023 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 02.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 22.03.2023.

22.03.2023 в судове засідання прибув представник відповідача та надав усні пояснення по справі; представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 22.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 26.04.2023.

З метою повідомлення позивача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 22.03.2023 та направлено останню на електронну адресу позивача.

23.03.2023 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи, призначеної на 23.03.2023, без участі представника АТ «Київоблгаз».

18.04.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить суд поновити АТ «Київоблгаз» пропущений процесуальний строк для подання доказів, встановити додатковий строк для подання доказів по справі та приєднати до матеріалів справи фотофіксацію наявності позначень газопроводу на місцевості.

26.04.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення щодо раніше поданих письмових пояснень та просив суд долучити докази до матеріалів справи; суд протокольно не прийняв письмові пояснення як докази з огляду на порушення процесуальних строків для подання останніх та у зв`язку із тим, що дані докази (фото), долучені до пояснень, неможливо ідентифікувати та дійти висновку про те, що останні були зроблені на момент виявлення пошкодження газопроводу 19.02.2021 та саме за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А.

26.04.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.02.2021 комісією Васильківського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» виявлено факт пошкодження газопроводу низького тиску за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, про що складено Акт пошкодження газопроводу № б/н від 19.02.2021. Позивач стверджує, що газопровід низького тиску за адресою с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А був пошкоджений представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». При цьому позивач зазначив, що представники відповідача здійснювали земляні роботи в охоронній зоні газопроводу без отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні, без повідомлення та присутності представника позивача, що суперечить положенням Кодексу газорозподільних систем.

В подальшому, як зазначає позивач, позивачем здійснено розрахунок об`єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу низького тиску та складено розрахунок вартості збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз». Як зазначає позивач, внаслідок пошкодження представниками відповідача газопроводу низького тиску позивач зазнав шкоди в сумі 3 189,68 грн. Позивач наголосив на тому, що направляв відповідачу лист з вимогою оплатити суму завданих збитків, однак збитки відповідачем станом на дату подання даної позовної заяви в загальній сумі 3 189,68 грн в добровільному порядку не відшкодовані. Отже, на думку позивача, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення для стягнення з відповідача завданої шкоди, у зв`язку із чим позивач звернуся до суду із даною позовною заявою про стягнення з відповідача 3 189,68 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу низького тиску, яке сталося 19.02.2021 за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, 42-А.

26.04.2023 представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 26.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши усні пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

19.02.2021 представниками Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі відповідач) здійснювались роботи на електроустановках ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, в результаті чого було пошкоджено газопровід. Вказані обставини не заперечується сторонами.

19.02.2021 о 13:13 в аварійно-диспетчерську службу Васильківського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі позивач) надійшла заявка № 274 про прорив газопроводу дворового за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А (копія заявки наявна в матеріалах справи).

19.02.2021 о 13:33 на повідомлення про пошкодження газопроводу прибула комісія Васильківського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» у складі майстра АДС Бойко Є.Г та слюсаря АДС Арзамаз С.О., якою виявлено факт пошкодження газопроводу низького тиску газопроводу вводу тиску 2,3 кПа, діаметром 40 мм за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, про що складено Акт пошкодження газопроводу № б/н від 19.02.2021; земляні роботи виконувались ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Цією ж комісією проведено комплекс ремонтних робіт та усунуто наслідки аварії шляхом встановлення пережиму о 14:45; діаметр пошкодження 20 мм. Вказаний акт підписаний представниками комісії (копія акту наявна в матеріалах справи).

Відповідно до змісту заявки № 274 від 19.02.2021 час виїзду комісії 13:14, час від`їзду 16:30; результат обстеження та перелік виконаних робіт: при прибутті на заяву встановлено прорив газопроводу поліетиленового н/т Д 20 організацією ПрАТ «ДТЕК КРЕМ». Встановлено пережим в 14:45; виконано зварювання прориву в 16:30; при обстеженні витоки газу не виявлено. Вказаний акт підписаний заявником та представниками комісії.

В подальшому позивачем здійснено розрахунок об`єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу Ду 40 мм низького тиску, відповідно до змісту якого розрахунок виконано згідно пункту 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ, а витрати всього склали 102,9297699 м.куб.

Відповідно до Розрахунку вартості збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз» внаслідок пошкодження газопроводу низького тиску за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, 42а згідно акту обстеження від 19.02.2021, розмір завданої шкоди склав 3 189,68 грн (копія розрахунку наявна в матеріалах справи).

Судом встановлено, що 29.06.2021 позивач направив відповідачу лист № 810-Сл-7890-0621 з вимогою оплатити суму завданих збитків по відновленню пошкодженого газопроводу, розташованого за адресою: Київська обл., Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Кожарова, 42-А. Листом позивач просив підписати договір про відшкодування майнової шкоди та повернути один примірник позивачу. Разом із листом позивач направив відповідачу договір № 2 ПГ про відшкодування майнової шкоди від 23.06.2021, копію Акта пошкодження газопроводу від 19.02.2021 та рахунок на оплату від 23.06.2021 на суму 3 189,68 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач підрядний договір № 2 ПГ про відшкодування майнової шкоди від 23.06.2021 не підписав, майнову шкоду в сумі 3 189,68 грн не відшкодував. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 3 189,68 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу низького тиску, яке сталося 19.02.2021 за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, 42-А.

При цьому позивач наголошує на тому, що представники відповідача здійснювали земляні роботи в охоронній зоні газопроводу без отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні, всупереч положенням п. 7, 8 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, без повідомлення та присутності представника позивача.

Таким чином, як зазначає позивач, протиправність поведінки відповідача виявилась у тому, що відповідач перед проведенням земляних робіт не повідомив за добу про проведення таких робіт Оператора ГРС, а отже не отримав дозвіл на проведення таких робіт, а представники Оператора ГРС не були присутніми під час проведення відповідачем земляних робіт; розмір завданої шкоди в сумі 3 189,68 грн підтверджується розрахунком вартості збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз» внаслідок пошкодження газопроводу низького тиску за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А згідно акту обстеження від 19.02.2021 року та складається з переліку виконаних робіт та вартості газу на виробничо-технологічні потреби; причинний зв`язок виявився у незаконному проведенні відповідачем земляних робіт, що зумовли пошкодження газопроводу та спричини шкоду АТ «Київоблгаз». Отже, на думку позивача, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення для стягнення з відповідача завданої шкоди в сумі 3 189,68 грн.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог позивача, позовну заяву не визнає в повному обсязі та вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідач зазначив, що обставини, викладені в позовній заяві не відповідають дійсним обставинам справи. Так позивач не заперечує, що 19.02.2021 його представниками здійснювалися роботи на електроустановках ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., Фастівський район, вул. Кожарова, буд. 42-А, в результаті чого було пошкоджено газопровід. Однак відповідач наголосив на тому, що всупереч положенням Кодексу газорозподільних систем, на час планування та розроблення технічної документації на виконання робіт з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А у відповідача були відсутні відомості щодо наявності газопроводу за вказаною адресою. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не надано до суду доказів наявності позначень газопроводу на місцевості. За таких обставин, на думку відповідача, у нього були відсутні підстави для виконання обов`язку щодо погодження з позивачем земляних робіт за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А.

Також відповідач наголосив на тому, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність завданої відповідачем шкоди останньому, як і не надано доказів перебування газопроводу низького тиску за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, як нерухомого майна, що перебуває у власності або на балансі АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Крім того відповідач зазначає, що акт про пошкодження від 19.02.2021, на підставі якого позивачем здійснено розрахунок об`єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу не відповідає встановленій в додатку 20 Кодексу ГРС формі, що позбавило можливості відповідача внести свої зауваження та надати пояснення. Також відповідач зазначає, що за наслідками розгляду акта, Комісією складається акт-розрахунок необлікованого об`єму та обсягу природного газу, однак позивач, за ствердженням відповідача, не надав доказів запрошення відповідача на відповідне засідання комісії з розгляду акта, а також самих доказів проведення засідання комісії. Крім того, відповідач заперечує факт отримання листа № 810-Сл-7890-0621 від 23.06.2021. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а тому позов, на думку відповідача, є таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За умовами ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, у тому числі, шляхом відшкодування збитків.

За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою), вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

На думку позивача, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення для стягнення з відповідача завданої шкоди в сумі 3 189,68 грн. Таким чином, як зазначає позивач, протиправність поведінки відповідача виявилась у тому, що відповідач перед проведенням земляних робіт не повідомив за добу про проведення таких робіт Оператора ГРС, а отже не отримав дозвіл на проведення таких робіт, а представники Оператора ГРС не були присутніми під час проведення відповідачем земляних робіт; розмір завданої шкоди в сумі 3 189,68 грн підтверджується розрахунком вартості збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз» внаслідок пошкодження газопроводу низького тиску за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А згідно акту обстеження від 19.02.2021 року та складається з переліку виконаних робіт та вартості газу на виробничо-технологічні потреби; причинний зв`язок виявився у незаконному проведенні відповідачем земляних робіт, що зумовли пошкодження газопроводу та спричини шкоду АТ «Київоблгаз».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даній справі є оператор газорозподільної системи, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 855 від 29.06.2017, копія якої наявна в матеріалах справи.

Отже, спірні правовідносини регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі за текстом Кодекс ГРС), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 та Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285 (далі за текстом Правила БСГ).

Відповідно до Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до пункту 1, глави 4, розділу III Кодексу ГРС охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за виключенням внутрішньобудинкових газових мереж.

Пунктом 8.1. Правил БСГ передбачено, що контроль і оперативно-диспетчерське керівництво планово-профілактичними та аварійно-відновлювальними роботами на об`єктах Єдиної газотранспортної системи України з урахуванням вимог охорони праці здійснюються газорозподільними підприємствами відповідно до вимог чинного законодавства України. Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій здійснюються аварійно-диспетчерською службою (аварійна газова служба) « 104», її філіями і постами, що працюють цілодобово і без вихідних.

Як було встановлено судом вище, 19.02.2021 під час здійснення представниками Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» робіт на електроустановках відповідача з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., Фастівський район, вул. Кожарова, буд. 42-А, було пошкоджено газопровід.

Факт пошкодження вищевказаного газопроводу саме працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» визнається обома сторонами та не потребує доведення в силу положень ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

19.02.2021 о 13:13 в аварійно-диспетчерську службу Васильківського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшла заявка № 274 про прорив газопроводу дворового за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А (копія заявки наявна в матеріалах справи).

19.02.2021 о 13:33 на повідомлення про пошкодження газопроводу прибула комісія Васильківського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» у складі майстра АДС Бойко Є.Г та слюсаря АДС Арзамаз С.О., якою виявлено факт пошкодження газопроводу низького тиску газопроводу вводу тиску 2,3 кПа, діаметром 40 мм за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, про що складено Акт пошкодження газопроводу № б/н від 19.02.2021; земляні роботи виконувались ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Цією ж комісією проведено комплекс ремонтних робіт та усунуто наслідки аварії шляхом встановлення пережиму о 14:45; діаметр пошкодження 20 мм. Вказаний акт підписаний представниками комісії (копія акту наявна в матеріалах справи).

Відповідно до змісту заявки № 274 від 19.02.2021 час виїзду комісії 13:14, час від`їзду 16:30; результат обстеження та перелік виконаних робіт: при прибутті на заяву встановлено прорив газопроводу поліетиленового н/т Д 20 організацією ПрАТ «ДТЕК КРЕМ». Встановлено пережим в 14:45; виконано зварювання прориву в 16:30; при обстеженні витоки газу не виявлено. Вказаний акт підписаний заявником та представниками комісії.

За ствердженням позивача, відповідач проводив земляні роботи в охоронній зоні газопроводу без повідомлення та присутності представника позивача, а також без отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні всупереч передбаченій п. 7-8 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ. Отже, позивач переконаний, що незаконне проведення земляних робіт, пошкодження газопроводу спричинили шкоду «Київоблгаз», що доводить причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Відповідно до п. 4. глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем охоронна зона об`єктів газорозподільної системи територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності; правовий режим земель охоронних зон об`єктів газорозподільної системи установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також Операторами ГРМ, що встановлюється в межах земель охоронних зон об`єктів газорозподільних систем для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх пошкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.

Пунктами 7, 8 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ. Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов`язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою.

Положеннями п. 1.34 розділу V глави 1 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 встановлено, що перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Суд враховує пояснення позивача щодо необхідності отримання особою, яка планує проводити ремонтні будівельні та/або земляні роботи в охоронній зоні ГРМ, погодження Оператора ГРМ, яким є АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» або забезпечити проведення відповідних робіт за участю його представника.

Водночас, згідно пояснень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, на час планування та розроблення технічної документації на виконання робіт з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Глеваха, вул. Кожарова, 42-А у відповідача були відсутні відомості щодо наявності газопроводу за вказаною адресою. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не надано до суду доказів наявності позначень газопроводу на місцевості, відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.

Пунктом 4.23 Державних будівельних норм України В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання» (далі ДБН В.2.5-20-2001) передбачено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками: в забудованій частині на стінах будинків або орієнтирних стовпчиках у характерних точках (кути повороту трас, установка арматури, зміни діаметрів тощо); в незабудованій частині на орієнтирних стовпчиках.

При прокладці газопроводів між населеними пунктами орієнтирні стовпчики повинні встановлюватися з інтервалами між ними не більш 500 м на прямих ділянках газопроводів, а також у характерних точках трас (повороти, відгалуження тощо). На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольно-вимірювальні пункти (далі КВП) та контрольні трубки (далі KT).

Орієнтирні стовпчики на поліетиленових газопроводах повинні установлюватися на відстані 1 м від осі газопроводів, справа по ходу газу.

Отже, вищевказаними положеннями законодавства чітко встановлено, що в зоні знаходження підземного газопроводу повинні міститись розпізнавальні та сигнальні знаки, таблички-покажчики, орієнтирні стовпчики, тощо, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості.

Проте, Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», всупереч положенням статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодних належним та допустими доказів, які би свідчили про наявність будь-яких розпізнавальних знаків в зоні знаходження спірного газопроводу.

Подані позивачем роздруківки фотографій, які долучені до письмових пояснень від 18.04.2023, не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів позначень газопроводу на місцевості, оскільки не доводять, що останні були зроблені на момент виявлення пошкодження газопроводу 19.02.2021 та саме за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач посилається на той факт, що відповідачем проводилися земляні роботи на охоронній зоні газопроводу без отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні, передбаченій п. 7-8 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, без повідомлення та присутності представника Оператора ГРМ, проте жодних доказів на підтвердження того, що місцевість, де проводилися представниками відповідачем роботи з електрифікації, відноситься до охоронної зони не надав.

Також зі змісту заявки № 274 від 19.02.2021 вбачається, що характер заявки: порив газопроводу дворового. Суд зазначає, що заявка № 274 від 19.02.2021 та Акт пошкодження газопроводу № б/н від 19.02.2021 не містять відомостей про те, що газопровід низького тиску за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд 42-А, знаходиться в охоронній зоні.

Таким чином, позивачем не доведено наявності у зоні виявлення факту пошкодження газопроводу розпізнавальних знаків знаходження спірного газопроводу, віднесення місцевості, де здійснювалися представниками відповідачем роботи з електрифікації, до охоронної зони, наявності у відповідача іншої інформації про розміщення у цій зоні газопроводу, що свідчить про відсутність правових підстав для звернення ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Оператора ГРМ, з метою отримання погодження на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт та обов`язкового повідомлення Оператора ГРМ про початок таких робіт.

Як вже зазначалося судом вище, за змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Водночас позивачем не доведено суду, що саме йому були завдані збитки, в результаті порушення його цивільного права, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що газопровід низького тиску за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, належить АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на праві власності, перебуває на балансі або у господарському віданні позивача.

Посилання позивача на договір на експлуатацію складових газотранспортної системи № ТО12ВасФ від 09.02.2016 як на доказ перебування спірного газопроводу на балансі АТ «Київоблгаз» судом відхиляються як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до п. 1.1 вказаного правочину замовник (Хрус О.М.) передає виконавцю (Васильківській філії ПАТ «Київоблгаз») в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовується для забезпечення розподілу природного газу.

При цьому відповідно до п. 1.2 договору № ТО12ВасФ від 09.02.2016, під складовими Єдиної газотранспортної системи розуміється об`єкт газопостачання, наданий замовником для експлуатації виконавцем, що перебуває у власності замовника, вказаний сторонами в додатку 1 до цього договору.

Будь яких відомостей про те, що спірний газопровід за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, передається на баланс АТ «Київоблгаз» або у власність позивача умови договору на експлуатацію складових газотранспортної системи № ТО12ВасФ від 09.02.2016 не містять.

Долучений позивачем до позовної заяви Додаток до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017 № 855, що має назву «Територія, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Публічного Акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»» (зараз АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз») не містить відомостей про те, що спірний газопровід за адресою Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, належить АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на праві власності, перебуває у господарському віданні, користуванні чи експлуатації позивача.

Зважаючи на відсутність будь-яких розпізнавальних знаків (табличок) в зоні знаходження спірного газопроводу, а також враховуючи ненадання позивачем доказів, які б підтверджували, що відповідач знав або повинен був знати про знаходження спірного газопроводу за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, господарський суд вважає, що працівники ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», здійснюючи роботи з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А, не могли зробити обґрунтованих припущень щодо можливості проведення робіт з електрифікації в охоронюваній зоні газопроводу.

Таким чином, враховуючи, що у відповідача на час планування та розроблення технічної документації на виконання робіт з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А були відсутні відомості щодо наявності газопроводу за вказаною адресою, що не спростовано позивачем шляхом подання доказів, та з урахуванням того, що позивачем не надано до суду доказів наявності позначень газопроводу на місцевості, господарський суд погоджується із твердженнями відповідача, що у ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» були відсутні підстави для виконання обов`язку щодо погодження з позивачем земляних робіт за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А.

Наведені вище обставини свідчать про відсутність вини Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у пошкодженні спірного газопроводу та, як наслідок, відсутності правових підстав для стягнення з відповідача завданої Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» шкоди.

Суд зазначає, що позивачем також не доведено розміру завданих йому збитків (шкоди) в сумі 3 189,68 грн, зважаючи на наступне.

Як було зазначено судом раніше, за наслідками усунення виявленого пошкодження газопроводу, позивачем здійснено розрахунок об`єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу Ду 40 мм низького тиску. відповідно до змісту якого розрахунок виконано згідно пункту 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ, а витрати всього склали 102,9297699 м.куб.

Відповідно до Розрахунку вартості збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз» внаслідок пошкодження газопроводу низького тиску за адресою: с. Глеваха, вул. Кожарова, 42а згідно акту обстеження від 19.02.2021, розмір завданої шкоди всього склав 3 189,68 грн, а саме: відріз поліетиленового газопроводу від поліетиленового середнього та низького тиску (Ду до 50 мм) на суму 1 124,40 грн; встановлення поліетиленових фасованих частин (відводів, колін, патрубків, переходів) на суму 258,80 грн; автопослуги ГАЗ 33023 вартість роботи17 кв на суму 86,70 грн; витрати пального на 17 кв пробігу в сумі 39,10 грн; матеріали муфта ПЄ Ду 40 в кількості 2 шт на суму 94,00 грн; бензин А92 для роботи електростанції за 1 л на суму 20,37 грн; виробничо-технологічні витрати природного газу через пошкодження газопроводу в кількості 102,930 куб.м. на суму 936,35 грн. Всього з ПДВ на суму 3 189,68 грн.

Судом встановлено, що розрахунок об`єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу позивачем виконано згідно пункту 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ. При цьому позивач у позовні заяві посилається також на пункт 7 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ.

За змістом пункт 7 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ, об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за формулою, викладеною у вказаному пункті.

Водночас, як було встановлено судом вище та зазначено у пояснювальній записці до заявки № 274 від 19.02.2021, при обстеженні витоки газу не виявлено.

При цьому, показників лічильників або інших доказів, з яких можна було б встановити дійсний об`єм втраченого газу, у разі втрат природного газу через пошкодження газопроводу, на момент пошкодження газопроводу до моменту усунення пошкодження, позивачем не надано.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено і не обґрунтовано належними доказами нарахування виробничо-технологічних втрат природного газу саме в обсязі 102,930 куб.м. через пошкодження 19.02.2021 працівниками відповідача газопроводу низького тиску, що знаходиться за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, буд. 42-А.

Судом зазначалося раніше, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою), вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Проте позивачем не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення для настання цивільно-правової відповідальності, а саме позивачем не доведено, що порушення газопроводу сталося саме з вини відповідача, оскільки належне позначення газопроводу на місцевості виключало б ймовірність виникнення пошкоджень газопроводу, не доведено факту заподіяння саме позивачу шкоди внаслідок пошкодження газопроводу низького тиску, не доведено суму заявлених збитків та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою саме відповідача із заявленими збитками та наявності вини відповідача у заподіянні зазначеної шкоди.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку, що обставини справи та наявні в матеріалах справи докази свідчать про недоведеність позивачем усіх обов`язкових умов та складових, наявність та сукупність яких дає право на відшкодування збитків.

Посилання відповідача на той факт, що акт пошкодження газопроводу від 19.02.2021 за своєю формою не відповідає встановленій в додатку 20 Кодексу ГРС формі, судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд встановив, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» не доведено в установленому порядку обставини, які ним повідомлені, а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 3 189,68 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу низького тиску, яке сталося 19.02.2021 за адресою: Київська обл., с. Глеваха, вул. Кожарова, 42-А, нормативно та документально не доведені, а тому не підлягають задоволенню.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за Київською обласною прокуратурою.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко