Ухвала суду № 110788432, 11.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання заяви про відвід судді необгрунтованою

м. Київ

11.05.2023Справа № 910/6050/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/6050/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн»

до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України

про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» (позивач) надійшла позовна заява № 10-04 від 10.04.2023 року до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (відповідач) про відшкодування моральної шкоди завданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» процесуальними діями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 910/11952/21 у розмірі 5 000 000,00 грн. (п`ять мільйонів гривень).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірність дій та рішень Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 910/11952/21 за позовом ТОВ "РосКосметика" (правонаступником якого є ТОВ «Арома Юкрейн») до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування шкоди в розмірі 1 327 346,32 грн. Позивач зазначає, що процесуальні дії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 910/11952/21, якими касаційну скаргу ТОВ "РосКосметика" (ТОВ «Арома Юкрейн») залишено без задоволення, призвели до порушення прав позивача на ефективний засіб правового захисту в національному органі та завдали позивачу моральної шкоди. В позові ТОВ «Арома Юкрейн», посилаючись на ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 56 Конституції України, Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", просить стягнути за рахунок коштів Державного бюджету моральну шкоду у розмірі 5 000 000,00 грн., завдану процесуальними діями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 910/11952/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 року у справі № 910/6050/23 позовну заяву № 10-04 від 10.04.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

09.05.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» надійшла заява № 5-05 від 05.05.2023 року «Щодо усунення недоліків позову та відвід судді», в якій ТОВ «Арома Юкрейн» просить відкрити провадження у справі № 910/6050/23. Крім того, у поданій заяві міститься заява про відвід судді Коткова О.В. У поданій заяві № 5-05 від 05.05.2023 року ТОВ «Арома Юкрейн» зазначає, що не згоден з недоліками, які стали підставою для залишення позовної заяви № 10-04 від 10.04.2023 року без руху та вказує, що суддя Котков О.В. безпідставно залишив позовну заяву ТОВ «Арома Юкрейн» без руху.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/6050/23, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Згідно із положеннями ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

При цьому, в ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Коткова О.В. посилається на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За твердженнями заявника, обставинами, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді є безпідставне залишення позовної заяви № 10-04 від 10.04.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» без руху, оскільки ТОВ «Арома Юкрейн» не погоджується із зазначеними в ухвалі суду від 21.04.2023 року недоліками позовної заяви. Наведене, на думку заявника, свідчить про те, що суддя Котков О.В. не є безстороннім і йому бракує неупередженості для розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн», відтак, просить відвести суддю Коткова О.В. від розгляду справи № 910/6050/23.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Водночас, згідно із ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Фактично доводи заявника, наведені у заяві про відвід судді Коткова О.В. зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді щодо постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху та зобов`язання позивача усунути відповідні недоліки, тобто доводи зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи та бути підставою для його відводу з огляду на імперативні приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідивши зміст поданої заяви про відвід судді, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ`єктивність судді Коткова О.В., безпосередньо та однозначно вказували на його упереджене ставлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» або особисту прихильність до інших учасників справи.

Суд звертає особливу увагу заявника на те, що мотиви, викладені у заяві про відвід, є власними судженнями та суб`єктивними припущеннями заявника.

За таких обставин, з огляду на те, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження неупередженості судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, заявленого ТОВ «Арома Юкрейн».

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/6050/23 визнати необґрунтованою.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/6050/23 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11 травня 2023 року.

Суддя О.В. Котков