Рішення № 110788141, 26.04.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1405/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представника позивача: Габрієль Я.В., ордер серії АІ №1189670 від 27.12.2021 (в режимі відеоконференції);

представників відповідача: Сорока О.І. - голова правління, діє в порядку самопредставництва, згідно витягу з ЄДРФЮОПГФ,

Черниш М.М. - адвокат, довіреність №13 від 07.02.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА ЕС"

до Олевської районної спілки споживчих товариств

за участю у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - фізична особи - підприємець Плоцідим Олена Олександрівна

про стягнення 680800,00 грн

Процесуальні дії по справі.

ТОВ "ДВА ЕС" звернулося до суду з позовом про стягнення з Олевської районної спілки споживчих товариств безпідставно отриманого доходу в сумі 680800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 03.02.2022р.

Вказаною ухвалою залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця Плоцідим Олену Олександрівну.

Ухвалою суду від 03.02.2022 розгляд справи відкладено на 28.02.2022р.

Судове засідання 28.02.2022 не відбулося, оскільки суддя Давидюк В.К наказом Господарського суду Житомирської області № 32-к від 24.02.2022 увільнений від роботи, у зв`язку з призовом на військову службу осіб з числа резервістів в особливий період.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Житомирської області від 16.03.2022 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №906/1405/21

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №906/1405/21 розподілено судді Сікорській Н.А.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.03.2022 суддя Сікорська Н.А. прийняла справу №906/1405/21 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.04.2022 підготовче засідання призначено на 10.05.2022.

12.04.2022р. на адресу суду від Олевської районної спілки споживчих товариств надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №906/1405/21 до вирішення справи №906/785/21 про припинення речового права (т.2, а.с.12-31).

12.04.2022р. на адресу суду від Олевської районної спілки споживчих товариств надійшов відзив на позовну заяву (т.2,а.с.32-46).

10.05.2022р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА ЕС" надійшли заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі (т.2, а.с.53-54).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.05.2022 підготовче засідання відкладено на 26.05.2022.

У підготовчому судовому засіданні від 26.05.2022 судом оголошувалась перерва до 02.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.06.2022 суд відклав підготовче засідання на 07.07.2022 та витребував у відповідача та третьої особи докази, які можуть підтвердити обставини щодо перебування приміщення в оренді, сплаті та отриманні орендних платежів за період з 18.12.2014 р. до 28.12.2021.

20.06.2022 на адресу суду від Олевської районної спілки споживчих товариств надійшло клопотання про застосування строків позовної давності (т.2, а.с.87-103).

06.07.2022 від Олевської районної спілки споживчих товариств надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №906/1405/21 до вирішення Верховним Судом справи №906/785/21, згідно п.5 ч.1 ст.227 ГПК України (т.2, а.с.110-120).

В судовому засіданні 07.07.2022р. судом вирішувалося клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, за результатами розгляду якого суд відмовив в його задоволенні, оскільки встановив, що рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/785/21 від 13.12.2021р. набрало законної сили 02.05.2022, що вказує на те, що підстави для зупинення провадження у справі за п.5 ч.1 ст.227 ГПК України відсутні.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.07.2022 суд відклав підготовче засідання на 09.08.2022р. потворно витребував у третьої особи та відповідача докази по справі.

08.08.2022р. від відповідача надійшло клопотання про відтермінування надання витребуваних судом документів (т.2, а.с.151-152).

У судовому засіданні суд дослідив обставини невиконання Олевською РССТ вимог ухвали суду від 02.06.2022 та від 07.07.2022 щодо надання суду належним чином засвідчених копії документів та постановив ухвалу про застосування до Олевської районної спілки споживчих товариств заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 4962,00 грн. на підставі п.3 ч.1 ст.135 ГПК України.

23.08.2022 до суду від Олевської районної спілки споживчих товариств на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2022 по справі № 906/1405/21 надійшли копії витребуваних судом документів за період з 01.01.2019 по 31.12.2021, а також реєстр оплати рахунків по оренді частини першого поверху ТЦ "Уборть" м. Олевськ, вул.Хмельницького Богдана, 1, що сплачувались ФОП Плоцідим Оленою Олександрівною (т.3, а.с.1-238).

25.08.2022 до суду від Олевської районної спілки споживчих товариств надійшло клопотання, згідно якого відповідач просить не застосовувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 4962,00 грн. у зв`язку з виправленням допущенного порушення (т.3, а.с.239-244). У вказаному клопотанні також повідомили суд, що надати зазначені в ухвалі від 07.07.2022 документи за період з 18.12.2014 по 31.12.2018 не мають можливості, оскільки документи за вказаний період були знищені, що підтверджує актами вилучення від 25.02.2019, 10.02.2022 для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.

01.09.2022 на адресу суду від Олевської районної спілки споживчих товариств надійшла заява, до якої додано: уточнений реєстр рахунків, що сплачувались ФОП Плоцідим Оленою Олександрівною, за період з 01.01.2019 по 31.12.2021; копії рахунків на оплату комунальних послуг та накладні на товари (т.4, а.с. 1-24).

Ухвалою суду від 01.09.2022р. скасовано ухвалу суду від 09.08.2022р. про застосування до Олевської РССТ заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в сумі 4962,00 грн.

У підготовчому судовому засіданні від 01.09.2022 року суд оголосив перерву до 14-30 год. 04.10.2022р.

03.10.2022 до суду через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА ЕС" надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у сумі 379300,00 грн. (т.4, а.с.39-43).

03.10.2022 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "ДВА ЕС" надійшла відповідь на відзив (т.4, а.с.46-50).

Судове засідання, призначене на 14год. 30 хв. 04.10.2022 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Житомирській області з 14 год. 34 хв. до 15 год. 53 хв.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.10.2022 суд постановив, що продовження підготовчого засідання відбудеться 25.10.2022.

14.10.2022 на електронну адресу суду від Олевської районної спілки споживчих товариств надійшло клопотання про долучення доказів (т.4, а.с.55-74).

24.10.2022 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА ЕС" надійшли заперечення на заяву від 13.10.2022 про долучення доказів (т.4, а.с.107-118).

У судовому засіданні 25.10.2022 суд розглянув заяву ТОВ "ДВА ЕС" про зменшення позовних вимог, за результатами розгляду якої постановив ухвалу про розгляд спору в межах вимог про стягнення 379300,00 грн.

Ухвалою від 25.10.2022 підготовче судове засідання відкладено на 17.11.2022р.

14.11.2022р. від відповідача надійшло клопотання про зобов`язання позивача надати для огляду оригінали договорів оренди об`єктів нерухомості, додаткових угод про дострокове припинення договорів оренди, додаткових угод до договорів оренди про зменшення розміру орендної плати (т.4, а.с.132-134).

17.11.2022 відповідачем заявлено клопотання про виклик свідка - головного бухгалтера Олевської РССТ Пекарської А.Ф. (т.4, а.с.135-137).

За результатами розгляду в судовому засіданні 17.11.2022р. клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати для огляду оригінали документів, суд відмовив в його задоволенні, оскільки оригінали доказів, які відповідач просив витребувати, є в наявності відповідача та відсутні у позивача, про що було зазначено у позові.

Також, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка, разом з тим не заперечив щодо участі головного бухгалтера Пекарської А.Ф. в судовому засіданні з метою надання пояснень щодо бухгалтерського обліку по договорам оренди.

У підготовчому судовому засіданні від 17.11.2022 суд оголосив перерву до 22.11.2022 .

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 10.01.2023.

Ухвалою суду від 10.01.2023р. розгляд справи по суті відкладено на 09.02.2023р.

09.02.2023р. від представника відповідача надійшла заява про відвід судді (т.4, а.с.166-175).

Ухвалою суду від 09.02.2023р. відмовлено у задоволенні заяви представника Олевської районної спілки споживчих товариств про відвід судді Сікорської Н.А.

13.03.2023р. на стадії розгляду справи по суті від відповідача надійшли додаткові пояснення з доданими до нього доказами (т.4, а.с.187-273).

15.03.2023р. від позивача через електронний суд надійшли заперечення на пояснення відповідача (т.5, а.с.2-3).

В судовому засіданні 15.03.2023р. суд ухвалив залишити без розгляду додаткові пояснення відповідача, оскільки в додаткових поясненнях були викладені заперечення на позовні вимоги та факти, в підтвердження яких додано нові докази.

Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Ухвалою від 22.11.2022 суд закрив підготовче провадження, тобто додаткові пояснення від 13.03.2023р. були подані відповідачем вже на стадії розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, суд залишив без розгляду додаткові пояснення відповідача від 13.03.2023р. та не прийняв подані відповідачем нові докази.

В судовому засіданні від 09.02.2023р. суд постановив ухвалу про оголошення перерви до 09.03.2023.

В судовому засіданні від 09.03.2023р. судом оголошено перерву до 15.03.2023р.

У судовому засіданні від 15.03.2023 суд оголосив перерву до 05.04.2023.

У судовому засіданні від 05.04.2023, на стадії з`ясування обставин та перевірки їх доказами, суд оголосив перерву до 12.04.2023.

12.04.2023 на стадії заключного слова учасників справи, у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі суду та припиненням роботи Господарського суду Житомирської області на період проведення дій, спрямованих на відшукування та знешкодження вибухо-небезпечних речовин і предметів, у судовому засіданні оголошено перерву.

Ухвалою суду від 14.04.2023р. суд ухвалив продовжити судове засідання для розгляду справи 26 квітня 2023 р.

В судовому засіданні 26.04.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги тим, що позивач з 18.12.2014р. є власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Олевськ, вул.Б.Хмельницького, 1, площею 486,4 кв. м, що складає 3/20 частини нежитлової будівлі І поверху торгівельного центру "Уборть", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №31777222 від 26.12.2014р. та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що право власності на нежитлове приміщення перейшло до позивача, у зв`язку зі зверненням на нього стягнення на підставі договору іпотеки укладеного сторонами спору 09.11.2012р., в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Після набуття права власності на предмет іпотеки, позивач надіслав відповідачу повідомлення № 01 від 04.02.2015р. про реалізацію свого права на звернення стягнення, набуття та реєстрацію за позивачем права власності на об`єкт іпотеки.

Обізнаність відповідача із фактом звернення стягнення на предмет іпотеки також встановлена рішеннями судів у справах №910/16947/19 та №906/1231/20.

Про перехід права власності на приміщення до позивача відповідач дізнався 11.02.2015р.

Однак, відповідач продовжив користуватися цим майном, передаючи його у найм (оренду) ФОП Плоцідим О.О., що підтверджується листом Відділення поліції №2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Національної поліції України №4159212/01-2021 від 21.10.2021, згідно якого частину нежитлового приміщення площею 28,73 кв.м., 85,77 кв.м. та 78,92 кв.м. займає ФОП Плоцідим О.О. на підставі договорів оренди, укладених із відповідачем.

Отже, від передачі у найм (оренду) частин належного позивачу нежитлового приміщення відповідач безпідставно отримував дохід у вигляді орендної плати, який має бути відшкодований позивачу на підставі ст.1214 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти доводів позивача, вказавши, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме орендована ФОП Плоцідим О.О. частина приміщення, перебуває у власності ТОВ "Два ЕС", відсутні такі відомості і в договорах оренди.

Вказав, що частина приміщення ТЦ "Уборть" перебуває у власності Олевської РССТ.

В зв`язку з тим, що позивачем не надано докази того, що Олевська РССТ отримує доходи від оренди нежитлового приміщення, яке їй не належить на праві власності, відсутні підстави для задоволення позову.

Позивач у відповіді на відзив, посилаючись на приписи ч.1 ст.79 ГПК України та стандарт "вірогідності доказів" вказує, що передача в оренду ФОП Плоцідим О.О. саме належної йому частини нежитлового приміщення підтверджується копією технічного паспорта на 3/20 частини нежитлової будівлі торгівельного центру "Уборть" та листом Відділення поліції №2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Національної поліції України №4159212/01-2021 від 21.10.2021р.

Позивач зазначає, що опосередковано ці обставини також підтверджує той факт, що на неодноразові адвокатські запити, надіслані перед зверненням позивача до суду, ні відповідач, ні третя особа взагалі не заперечували те, що остання займає частину належного саме позивачу нежитлового приміщення.

Представник позивача вказав, що заперечуючи під час розгляду справи факт передачі ФОП належного позивачу приміщення, відповідач не надає жодних доказів на противагу, наданим позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог позовної заяви.

В судових засіданнях представник відповідача, заперечуючи правомірність позовних вимог, посилалася на обставини неповідомлення спілки про реєстрацію позивачем права власності на спірні приміщення, а також на інші факти, які не були викладені у відзиві на позовну заяву.

Згідно ч.4 ст.165 ЦК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Третя особа не скористалася правом, передбаченим ст.168 ГПК України, подати пояснення щодо позову або відзиву та свого представника для участі в судових засіданнях не направила.

Ухвали суду, які направлялися на адресу третьої особи, зареєстровану в ЄДРЮОФОПГФ: м.Олевськ, вул.Житомирська, 27, повернулись неврученими з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась третій особі за її адресою, зареєстрованою в ЄДРЮОФОПГФ, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останньої в судове засідання для реалізації права на судовий захист.

Також, суд враховує, що саме учасники справи наділені правом отримувати вчасно адресовану їм поштову кореспонденцію та несуть відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2012р. у справі №12/5007/54/12 виділено в натурі Олевській районній спілці споживчих товариств (м.Олевськ, вул. Володимирська,б.3 код ЄДРГТОУ 01750306 ) належну їй на праві колективної власності 55/100 частки в торгівельному центрі "Уборть", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомості зі статусом окремого нежитлового приміщення, зокрема, з приміщення 1-го поверху, а саме : приміщення 5 пл. 2,3 кв.м.; приміщення 6 пл. 2,0 кв.м., коридор 7 пл. 11,4 кв.м.; приміщення 8 пл.23,5 кв.м.; приміщення 9 пл. 28,0 кв.м.; вентиляційна шахта 9а пл. 3,7 кв.м., коридор 10 пл. 3,0 кв.м.; кладовка 10а пл. 5,4 кв.м.; приміщення 12 пл. 1,0 кв.м.; приміщення 13 пл. 1,4 кв.м.; туалет 14 пл. 1,7 кв.м.; приміщення 15 пл. 15,1 кв.м.; коридор 17 пл. 17,4 кв.м.; коридор 18 пл. 24,7 кв.м.; коридор 19 пл. 2,9 кв.м., приміщення 20 пл. 7,9 кв.м.; приміщення 21 пл. 2,6 кв.м.; приміщення 22 пл. 2,5 кв.м.; приміщення 23 пл. 10,9 кв.м.; туалет 24 пл. 1,2 кв.м.; приміщення 25 пл. 6,8 кв.м., коридор 26 пл. 2,7 кв.м.; приміщення 27 пл. 18,0 кв.м.; приміщення 28 пл. 1,8 кв.м.; приміщення 29 пл. 1,2 кв.м.; приміщення 30 пл. 1,1 кв.м., приміщення 31 пл.2,4 кв.м.; приміщення 32 пл. 3,4 кв.м.; приміщення 33 пл. 14,4 кв,м.; приміщення 34 пл. 23,1 кв.м., приміщення 35 пл. 2,2 кв.м.; коридор 36а пл. 11,2 кв.м.; приміщення 36 пл. 4,2 кв.м.; приміщення 37 пл. 201,1 кв.м., коридор 37а пл. 3,4 кв.м.; кладовка 38 пл. 4,5 кв.м.; коридор 39 пл. 7,1 кв.м.; приміщення 40 пл. 14,1 кв.м., приміщення 39а пл. 64,0 кв.м.; приміщення 41 пл. 15,8 кв.м.; коридор 42 пл. 9,7 кв.м.; коридор 43 пл. 3,8 кв.м., вентиляційна шахта 43а пл.1,2 кв.м.; вентиляційна шахта 47а пл. 1,0 кв.м.; кладовка 47 пл. 13,4 кв.м.; коридор 48 пл. 2,6 кв.м.; приміщення 49 пл. 10,5 кв.м.; приміщення 50 пл. 7,1 кв.м.; приміщення 51 пл. 63,8 кв.м.; приміщення 52 пл. 10,7 кв.м., вентиляційна шахта 52а пл. 0,9 кв.м.; приміщення 53 пл. 8,0 кв.м.; приміщення 54 пл. 8,1 кв.м.; приміщення 55 пл. 31,8 кв.м., приміщення 56 пл. 6.9 кв.м.; приміщення 57 пл. 19,6 кв.м.; коридор 58 пл. 3.8 кв.м.; коридор 59 пл. 2,6 кв.м., коридор 60 пл. 41,7 кв.м.; склад 61 пл. 8,8 кв.м., туалет 62 пл. 1,2 кв.м.; коридор 63 пл. 2,1 кв.м.; коридор 64 пл. 1,5 кв.м.; туалет 65 пл. 1,4 кв.м.; туалет 66 пл. 1,5 кв.м.; туалет 67 пл. 1,4 кв.м., коридор 68 пл. 1,3 кв.м.; сходинкова клітка 69 пл. 16,2 кв.м., приміщення 70 пл. 21,6 кв.м.; приміщення 71 пл. 5.3 кв.м., коридор 72 пл. 61,2 кв.м.; приміщення 73 пл.10,8 кв.м.; коридор 74 пл. 4,8 кв.м.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.07.2020, яке залишенов силі постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у господарській справі № 910/16947/19, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи свої доводи, за результатами вирішення позову Олевської районної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю "Два ЕС" про визнання незаконним і скасування рішення індексний номер 18391729 від 26.12.2014 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 1, площею 486,4 кв.м., що складає 3/20 частин нежитлової будівлі І поверху торгівельного центру "Уборть" за відповідачем, а також про припинення права власності відповідача на вказане приміщення шляхом скасування запису про право власності № 8275944 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, встановлено, що між Олевською районною спілкою споживчих товариств (позичальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Два ЕС" (позикодавець/відповідач) було укладено договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №01/01/10-БП від 04.01.2011р., № 02/01/11-БП від 30.01.2022р., №03/11/12-БП від 08.11.2012р.

На виконання умов договорів, ТОВ "Два ЕС" надало позику за платіжним дорученням №1 від 05.11.2010р. у сумі 100000 грн. з терміном повернення до 04.04.2013р.; за платіжним дорученням №3 від 08.02.2011р. в сумі 30000 грн. з терміном повернення до 31.03.2013р.; згідно банківської виписки від 12.11.2012р. в сумі 110000 грн. з терміном повернення до 08.03.2013 р.

09.11.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований з реєстрі за № 8709.

Згідно з договором іпотеки, в заставу було передано приміщення І поверху нежитлової будівлі торгівельного центру "Уборть", що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Олевськ, вул.Б. Хмельницького, 1 загальною площею 486,4 кв. м, що складається з: коридору 17 площею 17,4 кв. м, коридору 18 площею 24,7 кв. м, коридору 19 площею 2,9 кв.м, приміщення 20 площею 7,9 кв. м, кладової 23 площею 10,9 кв. м, коридору 39 площею 7,1 кв. м, приміщення 39-а площею 64 кв. м, приміщення 40 площею 14,1 кв. м, приміщення 41 площею 15,8 кв.м, коридору 42 площею 9,7 кв. м, коридору 43 площею 3,8 кв. м, вентиляційної шахти 43-а площею 1,2 кв. м, туалету 14 площею 1,7 кв. м, кладової 22 площею 2,5 кв. м, туалету 24 площею 1,2 кв. м, коридору 25 площею 6,8 кв. м, коридору 26 площею 2,7 кв. м, кабінету 27 площею 18 кв.м, коридору 23 площею 1,8 кв. м, коридору 29 площею 1,2 кв. м, туалету 30 площею 1,1 кв. м, туалету 31 площею 2,4 кв. м, коридору 32 площею 3,4 кв. м, приміщення 33 площею 14,4 кв. м, коридору 34 площею 23,1 кв. м, коридору 35 площею 2,2 кв.м, приміщення 36 площею 4,2 кв. м, коридору 36-а площею 11,2 кв. м, залу 37 площею 201,1 кв. м, коридору 37-а площею 3,4 кв. м, кладової 38 площею 4,5 кв. м.

Пунктом 3.1 договору іпотеки, позивач як іпотекодавець засвідчив та гарантував, що цілком визнає, погоджується та розуміє порядок позасудового врегулювання та звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов`язується не чинити перешкод в реалізації іпотекодержателем (відповідачем) прав за цим договором.

Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання міститься у п. 6.2 договору іпотеки.

10.04.2013р. відповідач надіслав на адресу Олевської районної спілки споживчих товариств письмову вимогу №01/09.04.13 від 09.04.2013р. про усунення у тридцятиденний строк допущених порушень шляхом оплати боргу в розмірі 240000 грн. з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

10.04.2014р. відповідач повторно надіслав позивачу вимогу про сплату боргу №01/09.04.14 від 09.04.2014р. з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, яка отримана позивачем 16.04.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0407016902040.

В рахунок виконання зобов`язань, забезпечених договором іпотеки від 09.11.2012р., ТОВ "Два ЕС" задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №31777222 від 26.12.2014р.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18391729 було прийнято 26.12.2014 р.

Тобто, за ТОВ "Два ЕС" зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 486,4 кв.м., що складає 3/20 частин нежитлової будівлі І поверху торгівельного центру "Уборть".

04.02.2015 р. відповідач надіслав позивачу повідомлення №01, яким повідомив останнього про реєстрацію права власності на майно - об`єкт іпотеки, яке позивач отримав 11.02.2015р.

Під час вирішення спору у цій справі судом встановлено, що листом від 28.09.2021р. позивач вимагав у відповідача звільнити займані ним приміщення, які належать ТОВ "Два ЕС" (т.2, а.с.90-93).

У відповіді на даний лист №81 від 06.12.2021р. відповідач заперечив перехід до позивача права власності на частину приміщення ТЦ "Уборть" площею 486,4 кв.м.

Вказав, що з 2014 року товариство жодного разу не зверталося до спілки за передачею спірного приміщення. Спілка законно передавала в оренду належне їй майно (т.2, а.с.94-95).

21.10.2021 Коростенське районне управління поліції ГУНП в Житомирській області у листі- відповіді №4159212/01-2021 на звернення ТОВ "Два ЕС" щодо створення незаконних перешкод у доступі до належного товариству нежитлового приміщення будівлі торгівельного центру "Уборть" від 15.09.2021р. № 3923 вказало про факт оренди ФОП Плоцідим О.О. частини приміщення площею 28.73 м куб, 85,77 м куб та 78,92 м куб. на підставі договорів, які укладені між ФОП Плоцідим та Олевською районною спілкою споживчих товариств (т.1, а.с.37-38).

06.05.2021р. та 25.11.2021р. ФОП Плоцідим О.О. та Олевській РССТ направлялись адвокатські запити про надання копій договорів оренди нежитлових приміщень торгівельного центру "Уборть" (т.1, а.с.39-45, 46-50).

Згідно договорів оренди, які були надані ФОП Плоцідим О.О. на адвокатський запит представника позивача, в період 2014-2021р.р. Олевською районною спілкою споживчих товариств в оренду ФОП Плоцідим О.О. були передавані частини приміщення 1 поверху ТЦ "Уборть", що знаходиться за адресою: м.Олевськ, вул.Б.Хмельницького, 1, площею 28,73 кв.м., 78,92 кв.м. та 85,77 кв.м., (т.1, а.с.51-95, 96-126, 127-146).

Згідно розрахунку позивача за період з березня 2015р. по грудень 2021р. Олевська РССТ отримала від ФОП Плоцідим О.О. 680800,00 грн. орендної плати (т.1, а.с.147).

Вважаючи, що відповідач безпідставно користується частиною приміщення 1 поверху торгового центру "Уборть" та отримує за це дохід, ТОВ "ДВА ЕС" звернулося до суду з позовом про стягнення з Олевської районної спілки споживчих товариств 680800,00 грн.

На виконання вимог суду відповідач надав копії договорів оренди об`єкта нерухомості, укладених з ФОП Плоцідим О.О. за період з 28.08.2018р. по 27.08.2021р. та додаткових угод до них, виставлених рахунків на сплату орендної плати, докази сплати орендної плати (т.3, а.с.1-237).

Також, відповідачем було подано реєстр оплати рахунків по оренді частини 1 поверху ТЦ "Уборть" за період з 01.01.2019р. по 31.12.2021р. на суму 368260,20 грн. (т.3, а.с.61-62).

01.10.2022р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження розміру отриманих відповідачем доходів від здачі в оренду належного позивачу майна в період 2014-2018 роки, просить суд стягнути з відповідача 379300,00 грн. доходу, отриманого за період з 01.01.2019р. по 31.12.2021р. (т.4, а.с.39-43).

У заяві позивач погодився з наведеним відповідачем розрахунком розміру отриманої орендної плати, окрім плати, отриманої за договором від 29.12.2020р., який на думку позивача діяв до 31.12.2021р.

Вказана заява про зменшення прийнята до розгляду. Розгляд справи судом здійснювався в межах стягнення коштів в сумі 379300,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За приписами ст. ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною першою статті 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого). Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого;

4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Виходячи з предмету позову та заявлених позивачем вимог, під час розгляду справи доведенню підлягають факти безпідставного використання відповідачем належних позивачу приміщень, а також розмір отриманого ним доходу від здачі цих приміщень в оренду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 486,4 кв.м., що становить 3/20 частини 1 поверху нежитлової будівлі ТЦ "Уборть".

За твердженням позивача відповідач продовжив користуватися частиною належних йому приміщень розмірами 28,73 кв.м., 78,92 кв.м., 85,77 кв.м. та в період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року здавав їх в оренду ФОП Плоцідим О.О. на підставі договорів оренди

Позивач вважає, що факт оренди його приміщень підтверджується договорами оренди та листом Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області №4159212/01-2021 від 21.10.2021р.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Дослідивши зміст договорів, суд встановив, що відповідач дійсно передавав в оренду третій особі частини приміщень першого поверху ТЦ "Уборть".

Разом з тим, в договорах оренди і складених до них актах приймання-передачі відсутня інформація, яка б дала можливість ідентифікувати місце розташування орендованих приміщень на площі першого поверху торгівельного центру.

Як вказувалось вище судом, відповідач також являється власником частини нежитлових приміщень першого поверху ТЦ "Уборть".

Як встановлено судовими рішеннями у справах №906/12/5007/54/12, №910/16947/19, відповідач набув право власності на приміщення, які були передані йому в іпотеку. Приміщення, які передавались в іпотеку, згідно технічного паспорту, мають свої номери та площу.

Разом з тим, в договорах оренди, на які посилається позивач, відсутні відомості щодо номеру приміщення, який йому присвоєний на плані будівлі (поверху) у технічному паспорті. Окрім того, в переліку належних позивачу на праві власності приміщень відсутні приміщення з такою ж площею як вказано в договорах оренди,3 а саме: 28,73 кв.м., 78,92 кв.м., 85,77 кв.м.

За таких обставин, враховуючи відсутність в договорах інформації про точне місцезнаходження орендованих площ, суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок, що в оренду передавались саме приміщення позивача, а не відповідача.

Не встановлена така інформація щодо місця знаходження орендованих приміщень на схемі першого поверху торгівельного центру "Уборть" і в судових засіданнях.

Відносно листа-відповіді №4159212/01-2021 від 21.10.2021р. Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області на звернення про вчинення кримінального правопорушення, на яку посилається позивач в якості доказу на підтвердження оренди ФОП Плоцідим О.О. в приміщень, належних ТОВ "Два ЕС", суд вказує наступне.

У листі зазначається, що перевіркою встановлено, що частини нежитлового приміщення, за документами належного ТОВ "Два ЕС", площею 28,73 кв.м. та 85,77 кв.м., та 78,92 кв.м., займаються ФОП Плоцідим О.О. на підставі договорів оренди, укладених з Олевською районною спілкою споживчих товариств за №3 та №101 строком з 01.01.2021р. до 31.12.2021р.

Вказано, що представником ТОВ "Два ЕС" було надано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №31777222 від 26.12.2014р., копію технічного паспорту на нежитлове приміщення, що складає 3/20 частини нежитлової будівлі торгівельного центру "Уборть" та копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №270713966 від 16.08.2021р.

Суд зазначає, що наведена у листі інформація отримана Коростенським районним управління поліції ГУНП в Житомирській області за результатами перевірки звернення на наявність в діях осіб ознак кримінального правопорушення, тобто даний лист засвідчує лише факт звернення позивача до поліції з приводу незаконного зайняття його приміщень і перевірка не була направлена на встановлення точного місцезнаходження орендованих приміщень.

Виходячи з приписів ч. 6 ст.75 ГПК України, лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для господарського суду.

Отже, вказаний вище лист-відповідь поліції суд не вважає належним і достатнім доказом використання належних позивачу приміщень відповідачем та передачу їх в оренду третій особі.

Слід вказати, що відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це якість доказу, що характеризує точність, правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що лист-відповідь Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області №4159212/01-2021 від 21.10.2021р. не є належним доказом в розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України, окрім того суд ставить під сумнів точність та правильність відображення викладених в ньому обставин та фактів та об`єктивність їх отримання. Тому даний лист не може бути доказом підтвердження передачі відповідачем належних позивачу приміщень в оренду третій особі.

Згідно ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Позивач обгрунтовуючи свої вимоги, посилається на стандарт доказування "вірогідності доказів" та вважає, що ним подано більш вагомі докази, які відповідачем не спростовані.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Разом з тим, позивач не врахував приписи ст.ст.73, 74, 76 ГПК України щодо необхідності підтвердження ним своїх вимог та факту передачі саме належних позивачу приміщень в оренду шляхом подання належних доказів, які містять інформацію щодо розміру та місця розташування орендованих площ.

Наданий позивачем лист-відповідь поліції визнано судом неналежним доказом, а наявні в матеріалах справи договори оренди та акти приймання-передачі не містять ідентифікуючої інформації, з якої можна дійти висновку про використання відповідачем саме приміщень позивача.

У той же час позивач вибудував власну процесуальну позицію по справі на тому, що він подав належні, на його думку докази, а відповідач не подав жодних.

Така позиція позивача не ґрунтується на принципах справедливості, змагальності сторін, доведенні перед судом переконливості власних доводів, не направлена на досягнення визначеності правовідносин між сторонами, а також не сприяє встановленню істини та дійсних обставин справи.

Суд звертає увагу, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони.

Підсумовуючи усе вищевикладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем безпідставного використання відповідачем належних йому нежитлових приміщень, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача безпідставно отриманого від такого використання доходу в сумі 379300,00 грн. задоволенню не підлягає.

Судовий збір за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в сумі 5689,50 грн. покладаються на позивача.

Згідно п.1 ч 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем клопотання про повернення судового збору не подавалось, питання про повернення судового збору суд не вирішує.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пункт 2 частини 4 ст. 129 ГПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки суд відмовив в задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.05.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)

4 - третій особі (рек. з повід)