Рішення № 1107853, 26.10.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2007 р.

Справа № 17/25-07-1372

За позовом: Сільськогосподарського кооперативу „Маяк”

до відповідача: Білгород-Дністровської районної ради

про визнання права власності

Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача: Єфанов А.М. –голова СК „Маяк”;

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Одеської з заявою про перегляд рішення суду від 26.02.2007р. за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст.ст. 122-114 ГПК України, в якої просить суд рішення господарського суду Одеської області по справі № 17/25-07-1372 за позовом СК „Маяк” до Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності –скасувати, та прийняти нове рішення, яким визнати право власності за СК „Маяк” на нерухоме майно, а саме: будинок відпочинку №82, сторожка №71, будинок відпочинку №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, адміністративний будинок №72, будинок відпочинку №65, №66, №67, №68, №69, №70, вагончик №73, вагончик (металевий) №75, №76, №77, №81, ємкість металева №84, 85, 86, туалет металевий №79, душова металева №80, торговий кіоск №83, будинок відпочинку №34, №22, №35, №36, №37, №38, №39, №40, №41, №42, №43, №44, №45, №46, №47, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56, які розташовані на базі відпочинку „Молодість”, яка розташована на земельній ділянці площею 1,19 га на Будацькій косі біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідач в засідання суду не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

08 лютого 2002 року СВК „Маяк” - правонаступник реорганізованого КСГП „Маяк”, у складі 5 осіб-засновників, на своїх зборах прийняв рішенні про перетворення у приватне сільськогосподарське підприємство „Маяк”. Одноособовим засновником ПСП „Маяк” виступив голова кооперативу, який на підставі правонаступництва перевів все майно на баланс свого новоствореного підприємства.

09 вересня 2004 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду було скасовано вищезазначене рішення зборів засновників СВК „Маяк” з відновленням державної реєстрації реорганізованого кооперативу „Маяк”.

Згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 20 червня 2005 року було надано судове роз'яснення порядку виконання вищезазначеного рішення щодо припинення юридичної особи ПСП „Маяк” з виключенням його з державного реєстру підприємницької діяльності та про відновлення державної реєстрації незаконно реорганізованого СВК „Маяк”.

У складі майна, яке було незаконно присвоєно головою ПСП „Маяк” знаходилась і база відпочинку „Молодость”, розташована на Будацькій Косі біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Враховуючи те, що за рішенням суду від 9 вересня 2004 року про визнання незаконним створення ПСП „Маяк”, голова ПСП повинен був передати все майно, яке незаконно було поставлено на баланс цього підприємства, пайового фонду та майно, яке не було розпайоване, його законним власникам, тобто членам колишнього СВК „Маяк”.

Після отримання роз'яснення судового рішення, головою новоствореного кооперативу 18 лютого 2005 року було зібрано загальні збори, на яких всім членам колишніх реорганізованих підприємств були надані пояснення щодо незаконних дій голови ПСП „Маяк”, та на яких було прийнято рішення щодо передачі всього майна, яке було незаконно отримано головою ПСП „Маяк” до СК „Маяк”.

У зв'язку з визнанням незаконним ПСП „Маяк” всі члени колишнього СВК „Маяк” вирішили вийти з ПСП „Маяк” та створити нове підприємство й перейти до нього зі своїми майновими та земельними паями.

20 травня 2004 року голова незаконного ПСП „Маяк” своїм листом зобов'язався передати основні та обігові засоби співвласників майна реорганізованого КСГП „Маяк” до новоствореного СК „Маяк”.

Однак, при передачі майна, база відпочинку, яка теж була на балансі колишніх реорганізованих підприємств, передана не була.

20 травня 2004 року між власниками майнових паїв, визначених в результаті паювання майна колишнього КСП „Маяк” був складений договір про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності.

Також, в цей же день, група співвласників майна, в особі уповноваженого Руссу А.П., передала новоствореному кооперативу СК „Маяк” в оренду належні їм на праві спільної часткової власності основні засоби.

На час розгляду справи у суді всі члени колишнього СВК „Маяк” перейшли до новоствореного сільськогосподарського кооперативу „Маяк” та знаходяться з цим підприємством у трудових відносинах.

База відпочинку відносилась до соціальної сфери, тому не могла бути розпайована, тобто завжди знаходилась на балансі КСГП „Маяк”, потім на балансі СВК „Маяк”.

За весь час існування КСП „Маяк”, СВК „Маяк” база відпочинку „Молодость” фактично завжди знаходилась на балансі цих підприємств та передавалась в оренду одному й тому ж товариству.

По теперішній час всі рахунки по експлуатаційним витратам по електроенергії, водопостачанню оплачувало та здійснювало КСП „Маяк”, згодом СВК „Маяк”, а на час розгляду справи у суді зі платежі здійснює СК „Маяк”, який також оплачує орендну плату за землю, на якій розташована база відпочинку та проводить всі поточні ремонти, виплачує заробітну плату охоронникам бази відпочинку.

При зверненні СК „Маяк” до районної державної адміністрації з питанням щодо зміни розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташована база відпочинку „Молодость”, позивачу стало відомо, що не маючи будь-яких законних підстав, голова ПСП „Маяк”, на підставі розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №129/2002 від 22.03.2002р., оформив право власності на цілісний майновий комплекс бази відпочинку „Молодість”.

Надавши до Білгород-Дністровської районної адміністрації докази, які свідчать про утримання зазначеної бази відпочинку за кошти СК „Маяк”, розпорядженням голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 13.12.2006р. №1411/2006 було відмінено розпорядження від 22.03.2002р. №129/2002 „Про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс бази відпочинку „Молодість”, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, біля селища Затока на Будацькій косі.

Постановою господарського суду Одеської області від 14.02.2007р. по справі №17/4-07-679А скасовано реєстрацію Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації шляхом виключення з реєстраційної книги №1 реєстраційного напису №76 від 05.06.2002р. про визнання права власності на цілісний майновий комплекс будівель та споруд бази відпочинку „Молодість”, розташований на Будацькій косі біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, за приватним сільськогосподарським підприємством „Маяк” та визнано свідоцтво від 05.06.2002р. на право власності на цілісний майновий комплекс будівель та споруд бази відпочинку „Молодість”, розташовану на Будацькій косі біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, видане приватному сільськогосподарському кооперативу “Маяк” на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 22.03.2002р. №129/2002 - недійсним.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.02.2007р. по справі №17/25-07-1372 позовні вимоги СК „Маяк” задоволені у повному обсязі та визнано за СК „Маяк” право власності на базу відпочинку „Молодість”, яка розташована на земельній ділянці площею 1,19 га на Будацькій косі біля селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області.

18.10.2007р. до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами звернулося СК „Маяк”, в якої просить суд рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2007р. по справі №17/25-07-1372 переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати його.

Заявник вважає, що рішення суду повинно бути переглянуто за нововиявленими обставинами, у зв’язку з тим, що на момент розгляду судом справи №17/25-07-1372 позивачу СК „Маяк” та суду не були відомі ті обставини, що ТОВ „Тернопільдрев” являється правонаступником Тернопільського мебельного комбінату, який являвся пайовиком та спільно здійснював будівництво та експлуатацію бази відпочинку „Молодість” в районі с.м.т. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2007р. суддею Зуєвою Л.Є. заяву СК „Маяк” про перегляд рішення суду за новиявленими обставинами прийнято до провадження.

Дослідивши обставини справи суд вважає, що вимоги заявлені СК „Маяк” обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Так у ході розгляду заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, судом було встановлено, що ТОВ „Тернопільдрев” являється правонаступником Тернопільського мебельного комбінату, який разом з колгоспом „Маяк”, правонаступником якого є СВК „Маяк”, а згодом і СК „Маяк”, являються пайовиками та спільно здійснювали будівництво та експлуатацію бази відпочинку „Молодість” в районі с.м.т. Затока, а також, що Тернопільським меблевим комбінатом в період з 1985 -1988 роки було побудовано за кошти свого підприємства на території вказаної бази відпочинку 30 будинків на три чоловіка кожний, павільйон для столової та будинок для директора бази.

Зазначені обставини підтверджуються рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.09.2007р. по справі №3/211-3664 за позовом ТОВ „Тернопільдрев” до СК „Маяк”, ТОВ „Міське бюро технічної інвентаризації”, м. Тернопіль про визнання права власності, яким позовні вимоги ТОВ „Тернопільдрев” задоволені у повному обсязі, в наслідок чого за ТОВ „Тернопільдрев” визнано право власності на нерухоме майно –приміщення дерев’яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, будинок директора бази, будинок павільйону-їдальні, що розташовані на території бази відпочинку „Молодість” біля с.м.т. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (територія Будацької коси).

Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Разом з тим, згідно Роз’яснень президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. № 04-5/563 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення сторін, а також факти які мають значення для правильного вирішення спору. Тобто, необхідними ознаками нововиявлених обставин, є по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не могли бути відомі на час розгляду справи. Згідно п.1.2 Роз’яснень від 21.05.2002 р. № 04-5/563 нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до п.3.6 Роз’яснень господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Згідно п. 3.7 Роз’яснень господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, які безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Матеріалами справи встановлено, що 20.05.2004р. між співвласниками майнових паїв, визначених в результаті паювання майна колишнього КСГП „Маяк”, у зв’язку з утворенням СК „Маяк” було укладено договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, відповідно до умов якого співвласники домовилися спільно володіти, користуватись і розпоряджатися майном, яке вони отримують у спільну часткову власність як єдиний майновий комплекс згідно з цим договором та іншими угодами, укладеними між ними.

20.05.2004р. між співвласниками майна, що належить їм на праві спільної часткової власності та СК „Маяк” укладено договір оренди, відповідно до умов якого співвласники передали належні їм на праві спільної часткової власності основні засоби СК „Маяк” в оренду строком на 5 років.

Крім цього, матеріалами справи встановлено, що протоколом засідання загальних зборів членів сільськогосподарського кооперативу „Маяк” №1 від 22.09.2004р. та №2 від 13.12.2006р. було вирішено передати у власність СК „Маяк” майно, яке не розпайоване у 2000 році, у тому числі базу відпочинку „Молодість”.

У відповідності до вимог п.п.1,2 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до вимог п. 1 ст.363 ЦК України частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладання договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Вирішуючи спори, пов’язані з правом власності, суд виходить з того, що підтвердженням наявності такого права можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють безпосередньо самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (до нього переходить) право власності.

У відповідності до п. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник має право усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Крім того, у відповідності до вимог ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. Крім цього відповідно до ст.ст. 15, 16, 392 ЦК України у разі якщо якась особа не визнає право власності іншої особи на належне такій іншій особі на праві власності майно, порушує право власності такої іншої особи на це майно, така інша особа має право звернутися до суду з позовом до особи, що порушила або не визнає її право власності для захисту свого права власності.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що СВК „Маяк” та його правонаступник СК „Маяк” на протязі тривалого часу користується вищезазначеною базою відпочинку, а саме передавав її в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Універсал”, що підтверджується договорами оренди від 08.05.2001р., від 17.06.20004р., від 30.10.2005р.

Крім того, по теперішній час всі експлуатаційні витрати по електроенергії, водопостачанню оплачувало КСП „Маяк”, згодом СВК „Маяк”, а на час розгляду справи у суді оплачує СК „Маяк”, який також оплачує орендну плату за землю, на якій розташована база відпочинку та проводить всі поточні ремонти, виплачує заробітну плату охоронникам бази відпочинку, про що свідчить копії платіжних доручень, які маються в матеріалах справи.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У зв’язку з тим, що на момент розгляду судом справи №17/25-07-1372 СК „Маяк” та суду не було відомо про наявність у ТОВ „Тернопільдрев” права власності на нерухоме майно –приміщення дерев’яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, будинок директора бази, будинок павільйону-їдальні, що розташовані на території бази відпочинку „Молодість” біля с.м.т. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (територія Будацької коси), позивач не мав можливості довести суду обставини, які існували на час розгляду справи у суді, тому вони не були розглянуті і взяті до уваги судом.

У відповідності зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, при цьому визначення однією стороною фактичних обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не обовязково.

Згідно ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили , є обов’язковим для господарського суду щодо фактів,які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. При цьому факти ,які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що ТОВ „Тернопільдрев” набуло у встановленому законом порядку права власності на нерухоме майно, про що свідчить рішення господарського суду Тернопільської області від 06.09.2007р., а також приймаючи до уваги обставини викладені в заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, керуючись ст. 11,12,15,16,316,328,358,363,391,392 ЦК України, 35 ГПК України суд вважає, що позовні вимоги викладені в заяві (від 18.10.2007р. вхід№10600) підлягають задоволенню у повному обсязі, за позивачем слід визнати право власності на нерухоме майно, а саме: будинок відпочинку №82, сторожка №71, будинок відпочинку №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, адміністративний будинок №72, будинок відпочинку №65, №66, №67, №68, №69, №70, вагончик №73, вагончик (металевий) №75, №76, №77, №81, ємкість металева №84, 85, 86, туалет металевий №79, душова металева №80, торговий кіоск №83, будинок відпочинку №34, №22, №35, №36, №37, №38, №39, №40, №41, №42, №43, №44, №45, №46, №47, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56, які розташовані на базі відпочинку „Молодість”, яка розташована на земельній ділянці площею 1,19 га на Будацькій косі біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно його заяви, відповідно до ст. ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 112-114 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву СК „Маяк” про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2007р. вхід.№10600 за нововиявленими обставинами - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2007р. по справі №17/25-07-1372 за позовом СК „Маяк” до Білгород-Дністровської районної ради про визнання права власності –скасувати.

3. Визнати за сільськогосподарським кооперативом „Маяк” /Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Карналіївка, вул. Гастело, 15, ідентифікаційний код 32927356/ право власності на нерухоме майно, а саме: будинок відпочинку №82, сторожка №71, будинок відпочинку №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, адміністративний будинок №72, будинок відпочинку №65, №66, №67, №68, №69, №70, вагончик №73, вагончик (металевий) №75, №76, №77, №81, ємкість металева №84, 85, 86, туалет металевий №79, душова металева №80, торговий кіоск №83, будинок відпочинку №34, №22, №35, №36, №37, №38, №39, №40, №41, №42, №43, №44, №45, №46, №47, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56, які розташовані на базі відпочинку „Молодість”, що розташована на земельній ділянці площею 1,19 га на Будацькій косі біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, в порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2007р.

Рішення господарського суду є обов’язковим до виконання на усій території України відповідно до вимог ст. 45 ГПК України та підлягає державній реєстрації в органах МБТІ на підставі ст.182 ЦК України та ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Суддя Зуєва Л.Є.