Рішення № 11077846, 02.09.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2010 р. Справа № 6/91/10

м. Миколаїв

За позовом:           Спільного підприємства «Вітмарк - Україна»в формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса, пров. Високий, 22.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водній мир», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9.

                                                            Суддя Ткаченко О.В.

                    Представники:

Від позивача Діянова І.Л., довіреність від 01.06.2010 року.

Від відповідача представник не з'явився. ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 188118,10 грн., з яких 159972,51 грн. –основний борг, 18 380,09 грн. –пеня, 7001,96 грн. - індекс інфляції, 2763,53 грн. - 3% річних.

Відповідач заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав, у судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.

          Ухвала про порушення провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, та отримана ним 17.08.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

          На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

встановив:

24.06.2008 р. між Миколаївською філією СП «Вітмарк-Україна»в формі ТОВ (постачальник) та ТОВ «Водній мир»(покупець) було укладено договір № МК 0001059, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов’язався поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець (відповідач) зобов’язався приймати та оплачувати товар відповідно до умов даного договору.

За передбаченими п. 2.1.2., 2.1.3. договору умовами постачальник зобов’язався поставляти товар своїм траспортом на адресу покупця відповідно до його заявок, а також забезпечувати передачу товару за місцем перебування складу покупця.

Як свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних від 30.12.2009 року (а.с. 16-25) позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 19 820,64 грн.

Крім того, у відповідності до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2009 року за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 180415,39 грн.

У відповідності до п. 14 Додаткової угоди до договору постачання від 24.06.2008 року сторони погодили змінити п. 5.3. Договору та закріпити за покупцем обов’язок оплачувати товар, поставлений за цим договором, не пізніше ніж через 37 календарних днів після поставки відповідної партії товару в повному обсязі.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором в повному обсязі не виконав та оплату за отриманий товар здійснив частково, в сумі 40000,00 грн., а також повернув товар на суму в розмірі 263,52 грн.

Таким чином як свідчить наданий позивачем розрахунок розмір основної заборгованості відповідача становить 159 972,51 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 18 Додаткової угоди до договору постачання від 24.06.2008 року сторони погодили змінити п. 7.6. Договору та закріпити за покупцем обов’язок за прострочення оплати товару, який постачається за даним договором, виплачувати постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми не перерахованих грошових коштів за кожний день прострочення.

На підставі вказаного пункту договору згідно наданого розрахунку визначений позивачем розмір пені за період з 25.12.2009 року по 27.07.2010 року становить 18380,09 грн.

Проте нормами п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені за весь строк невиконання зобов»язання, оскільки нарахування пені повинно проводитись по кожній з поставлених партій товару за загальний період, починаючи з 01.12.2009 року і закінчуючи 27.07.2010 року.

Враховуючи положення п. 18. додаткової угоди до договору та п. 6 ст. 232 ГК України, з урахуванням часткових оплат та виходячи з вартості поставленого товару в сумі:

-          180 415,39 грн. згідно акту звірки станом на 01.12.2009 року з урахуванням часткових оплат та повернень товару за загальний період з 01.12.2009 року по 01.06.2010 року розмір пені становить 14 982,09 грн.

-          19 820,64 грн. згідно видаткових накладних від 05.12.2009 року за період з 06.02.2010 року по 27.07.2010 року розмір пені становить 1852,28 грн.

З огляду на викладене суд вважає доцільним задовольнити вимоги позивача щодо стягнення пені в загальному розмірі 16 834,37 грн., а вимоги в частині стягнення пені в сумі 1545,72 грн. вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 25.12.2009 року по 27.07.2010 року становить 2763,53 грн., та суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що становить 7 001,96 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водній мир»(м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код 30396682) на користь Спільного підприємства «Вітмарк - Україна»в формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Одеса, пров. Високий, 22, код 22480087) заборгованість в сумі 159972,51 грн., 16 834,37 грн. –пеня, 7001,96 грн. - індекс інфляції, 2763,53 грн. - 3% річних, 1865,72 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Відмовити в задоволенні вимог про стягнення 1545,72 грн. пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

Повне рішення складено: «07»вересня 2010 року.