Рішення № 11077755, 26.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.08.10                                                                                           Справа№ 11/157 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с.Ставчани, Пустомитівського району Львівської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтехпром», м.Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 4 743,00 грн.

Представники:

Від позивача –Діткун І.В. - предст.

Від відповідача - не з’явився;

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтехпром»4743,00грн. боргу, з яких: 4000,00грн. сума основного боргу, 438,00грн. пені, 225,00грн.інфляційних та 80,00грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2010року суддею Салом І.А. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.08.2010року.Згідно розпорядження в.о.голови суду від 25.08.2010року справу передано до розгляду судді Сухович Ю.О.

Позивач в судовому засіданні 26.08.2010р. подав докази оплати відповідачем суми основного боргу (банківська виписка від 13.08.2010року).

Відповідач в засідання суду не з»явився, причини неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 17.08.2010р. вручене 21.08.2010р.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

20.11.2009року між сторонами було укладено договір поставки № 19/11/09-11 Н, відповідно до якого постачальник (позивач по справі) зобов’язався поставити, передати у власність будівельні матеріали-пісок, а покупець (відповідач по справі) прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.

Факт здійснення позивачем поставки підтверджений видатковою накладною № ТС-3061 від 23.11.2009року на суму 4000,00грн. підписаною представниками сторін та скріпленою печатками.

Відповідно до п.5.1 договору оплата проводиться протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. За погодженням сторін оплата може здійснюватися також у формі попередньої оплати, Покупець у такому випадку перераховує на поточний рахунок постачальника погоджену вартість до моменту здійснення поставки товару.

Оскільки поставка товару була здійснена 23.11.2009року, тобто термін оплати вже минув, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути 438,00грн. пені, 225,00грн.інфляційних та 80,00грн. 3% річних.

Таким чином, загальна сума позову складає 4743,00грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості отриманої продукції.

Відповідно до п.5.1 договору оплата проводиться протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Проте, відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється у відповідній видатковій накладній, яка є невід’ємною частиною договору.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої обов'язки не виконав, чим порушив свої обов'язки за Договором.

В судовому засіданні 26.08.2010р. представник позивача надав докази сплати відповідачем суми основного боргу (банківська виписка від 13.08.2010року), відтак провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу підлягає припиненню на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних, що складає 80,00грн. та 225,00грн. інфляційних втрат які підлягають стягненню.

У відповідності до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. В даному випадку зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару не виконано, внаслідок чого боржник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно господарського суду України є неустойка, штраф, пеня.

Підставою нарахування пені є п.6.1 договору відповідно до якого, за порушення строків оплати Покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.

Позивач правомірно нарахував пеню в сумі 438,00 грн., яка підлягає до стягнення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покласти на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.6, 526, 610, 625, 627-629, 632,692,712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 202 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтехпром», вул. Ковельська, 108 к.2, м.Львів (код ЄДРПОУ 25234271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с.Ставчани, Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32602104) 438,00грн. пені, 225,00грн.-інфляційних, 80,00грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

4. В частині стягнення основного боргу в сумі 4000,00 грн. провадження у справі припинити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя