Ухвала суду № 110773810, 13.04.2023, Мар'їнський районний суд Донецької області

237/1980/23

1-кп/237/882/23

УХВАЛА

Іменем України

13.04.23 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Мар`їнського районного суду Донецької області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62023050010000670 від 04 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.4 ст.402 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт по вищевказаному кримінальному провадженні. У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності не має. Крім того, просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спроб переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували. При цьому заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на їх думку відсутні будь-які ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, також обвинувачений ОСОБА_4 повідомив,що в нього є документ його беруть на поруки. Заслухавши учасників підготовчого судового засідання та вивчивши обвинувальний акт, суд зазначає таке. Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Мар`їнського районного суду Донецької області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства. Таким чином, підстави для прийняття рішень, передбачених пп.1-4, 6 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні. Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного. Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду назаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України. Так, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за яке передбачене покарання від п`яти до десяти років позбавлення волі. Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання. В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватись від суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання. Також суд погоджується із існуванням ризику, передбачених п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України та тим, що обвинувачений ОСОБА_4 може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Суд також вважає доведеним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати завдання, що потягне за собою перекладення його обов`язків на інших військовослужбовців, а також існує реальна можливість переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за вчинення злочину у якому останній наразі обвинувачується. Відтак, встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшились і виправдовують подальше тримання особи під вартою. Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому прокурором доведені обставини, які виправдовують застосування до обвинуваченої тримання під вартою з урахуванням вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України терміном на 60 днів. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, суд приходить до висновку, що підготовче судове засідання є закінченим, тому є всі підстави для призначення судового розгляду за даним кримінальним провадженням. Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України. Застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням особи підозрюваного, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому відповідний розмір застави. При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України». Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін. З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути спів мірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням,а також наслідками,які воно спричинило чи могло спричинити. Тому суд враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан,стан здоров`я,інші дані про його особу та ризики,передбачені ст.177 КПК України,які суд вважає обґрунтованими та доведеними, вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., що відповідає максимальній межі застави, встановленій п.2 ч.5 ст.182 КПК України з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується. Окрім того, у разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Керуючись ст.ст.176-178, 183, 314-317, 392, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного з аходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджинець с.Лави, Сосницького району Чернігівської області, громадянина України, військовослужбовець Збройних Сил України за контрактом,командир відділення зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 ,військове звання солдат, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на 60 діб, тобто до 10.06.2023 року включно. . Одначасно визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26288796. У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд. . Після внесення застави обвинувачений ОСОБА_4 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. . У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , наступні обов`язки: - прибувати до суду із встановленою періодичністю або за виккликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження; -не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована військова частина, де проходить військову службу обвинувачений, без дозволу командира військової частини або суду; - повідомляти суд про зміну дислокації військової частини; -утримуватись від спілкування з будь-якою особою,визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по данному кримінальному провадженні; -повернутись до виконання покладених військових обов`язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій обвинувачений тримається під вартою. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язан виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Кримінальне провадження № № 62023050010000670 від 04 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України призначити до розгляду у закритому судовому засіданні в залі суду м. Курахове на 10:30 годину на 10.05.2023 року.

В судове засідання викликати всіх учасників кримінального провадження. Кримінальне проводження розглядати одноособово. Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та направити до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини - з моменту отримання повного тексту ухвали суду. Повний текст ухвали буде складений та проголошений 13 квітня 2023 року.

Суддя ОСОБА_1