Рішення № 11077263, 20.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/26420.08.10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС"

про стягнення 4 812, 22 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники: не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС" про стягнення 4 812, 22 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 12/07 від 12.07.06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2010 порушено провадження у справі № 43/264 та призначено її розгляд на 15.07.2010.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 20.08.10.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи представники сторін в судове засідання не з’явились.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.06 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ГРОСС" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки № 12/07 (далі –Договір).

За умовами Договору Позивач зобов’язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити Товар в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач передав Відповідачу товар загальною вартістю 6822, 00 грн., що підтверджується накладними переліченими в позовній заяві, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно п. 3.2 Договору Відповідач зобов’язувався оплачувати Товар протягом 7-ми банківських днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором поставки № 12/07 від 12.07.06 складає: 1706, 00 грн. основного боргу, 896, 52 грн. пені, 137, 83 грн. 3 % річних та 2071, 87 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 896, 52 грн. слід зазначити наступне.

Позивач представив суду розрахунок пені, зроблений відповідно до умов п. 5.2. Договору, проте зазначений розрахунок виконано позивачем в порушення положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” без урахування розміру облікової ставки НБУ тому позовні вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС" (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21; м. Київ –04209, м. Київ, вул. Богатирська, 30, код ЄДРПОУ 23527968, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОМ" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 44, код ЄДРПОУ 30407882) 1706 (одну тисячу сімсот шість) гривень 00 коп. основного боргу, 137 (сто тридцять сім) гривень 83 коп. 3 % річних, 2071 (дві тисячі сімдесят одну) гривню 87 коп. інфляційних нарахувань, 102 (сто дві) гривні 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 896, 52 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____