Рішення № 110766251, 10.05.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3703/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії "за вислугу років" ОСОБА_1 і виплаті без обмеження її максимальним розміром, з одночасним урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, відсоткового значення у 90% грошового забезпечення, даних оновленої довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП76418/8013 від 27.10.2021 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019, індексації базового ОСНП на 14% та індексації базового ОСНП на 19,7%;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, Полтавська область, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії "за вислугу років" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):

з 01.04.2019 по 28.02.2022, одночасно виходячи з 100% підвищення пенсії, даних про розмір та складові грошового забезпечення на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП76418/8013 від 27.10.2021, відсоткового значення у 90% грошового забезпечення, проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром;

з 01.03.2022 по 28.02.2023, одночасно виходячи з 100% підвищення пенсії, даних про розмір та складові грошового забезпечення на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП76418/8013 від 27.10.2021, відсоткового значення у 90% грошового забезпечення, урахування індексації базового ОСНП на 14% відповідно до постанови КМУ №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", проведення виплати пенсії та індексації без обмеження її максимальним розміром;

з 01.03.2023 і у подальшому без обмеження у часі, одночасно виходячи з 100% підвищення пенсії, даних про розмір та складові грошового забезпечення на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП76418/8013 від 27.10.2021, відсоткового значення у 90% грошового забезпечення, урахування індексації базового ОСНП на 14% відповідно до постанови КМУ №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", урахування індексації базового ОСНП на 19,7%, відповідно до постанови КМУ №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", проведення виплати пенсії та індексації без обмеження її максимальним розміром.

Позов обґрунтований тим, що відповідач, здійснивши з 01.04.2019, з 01.03.2022 та з 01.03.2023 перерахунок пенсії позивача протиправно обмежив до виплати розмір його пенсії 10 прожитковими мінімумами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки зобов`язання, що покладені судовим рішенням, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, тому він здійснений з урахуванням вимог законодавства, чинних на 01.04.2019. Після проведеної індексації розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 встановлено у максимально можливому розмірі 19340,00 грн.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач є військовим пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Пенсія позивачу призначена за вислугу років, виходячи з 90% грошового забезпечення.

1 січня 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року, виходячи з її максимального розміру на рівні 70% від грошового забезпечення.

На виконання пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Полтавським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено довідку №ФП76418 від 24 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 березня 2018 року з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років.

На підставі цієї довідки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року, виходячи з її максимального розміру на рівні 70% від грошового забезпечення, що підтверджено копією протоколу.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, на яку Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 22 липня 2021 року №7177-6346/Ч-02/8-1600/21 повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.

На цій підставі, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №440/8719/21, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №440/8719/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року, визначеної станом на 1 березня 2018 року, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" /далі Постанова №704/, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 /далі - Постанова №103/, пунктом 1 якої установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).

У березні 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я ОСОБА_1 складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, №ФП76418, в якій вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, за посадою становить: посадовий оклад 6200,00 грн, оклад за військовим званням 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) 3805,00 грн, всього 11415,00 грн.

На підставі Постанови №103 та вказаної довідки Головним управлінням ПФУ в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 70 % грошового забезпечення з урахуванням таких складових: посадовий оклад 6200,00 грн, оклад за військовим званням 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) 3805,00 грн, всього 11415,00 грн.

27 жовтня 2021 року Полтавським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на ім`я ОСОБА_1 складено довідку про розмір грошового забезпечення №ФП76418/8013, в якій вказано, що грошове забезпечення за нормами, чинними на 05 березня 2019 року, за посадою "заступник командира з в/р учб. авіабази" становить: посадовий оклад 6200,00 грн, оклад за військовим званням 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) 3805,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) 7419,75 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) 620,00 грн, надбавка за класну кваліфікацію (7%) 434,00 грн, премія (35%) 2170,00 грн, всього 22058,75 грн.

Вказана довідка Полтавським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки надіслана до Головного управління ПФУ в Полтавській області супровідним листом за вих. №9/1/8013/фп76418 від 27 жовтня 2021 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №15126-13750/Г-02/8-1600/21 від 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 на його звернення повідомлено про те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії згідно довідки №ФП76418/8013 від 27 жовтня 2021 року, оскільки після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року інші рішення Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалися та на даний час рішення про зобов`язання проведення перерахунку пенсії згідно вищевказаної довідки про грошове забезпечення відсутні.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 квітня 2019 року згідно довідки про розмір грошового забезпечення №ФП76418/8013 від 27 жовтня 2021 року, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №440/183/22, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №440/183/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати основного розміру пенсії на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП76418/8013 від 27 жовтня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП76418/8013 від 27 жовтня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат.

Як слідує з наявних у матеріалах справи протоколів про перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, з 01.01.2019, з 05.03.2019, з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2021, з 01.03.2022 усі вказані перерахунки пенсії проводилися пенсійним органом, виходячи з 70% грошового забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення усіх вказаних перерахунків його пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення та з урахуванням з 01.04.2019 100 % підвищення пенсії станом на 05.03.2019, на яку Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 15.09.2022 №10505-8698/Г-02/8-1600/22 повідомило позивача про відсутність підстав для такого перерахунку пенсії.

Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення при здійсненні перерахунків основного розміру пенсії з 90 до 70 відсотків відповідних сум його грошового забезпечення, а також щодо виплати з 01.04.2019 пенсії без урахування 100 % підвищення пенсії станом на 05.03.2019, звернувся до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі №440/8377/22, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі №440/8377/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунків та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, з 01.01.2019, з 05.03.2019, з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2021, з 01.03.2022 в розмірі 70 відсотків відповідної суми грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунки та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, з 01.01.2019, з 05.03.2019, з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2021, з 01.03.2022 у розмірі 90 відсотків відповідної суми грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.04.2019 виплати основного розміру пенсії, виходячи із 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05.03.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 виплату основного розміру пенсії, виходячи із 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених виплат.

06.12.2022 пенсійним органом проведено перерахунки пенсії позивача, в тому числі й на виконання наведених судових рішень, з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, виходячи з 90% грошового забезпечення та 100% відсотків підвищення пенсії, при цьому, з обмеженням до виплати пенсії після таких перерахунків максимальним розміром у вигляді 10 прожиткових мінімумів на відповідний період.

У подальшому, 01.03.2023 у зв`язку з індексацією пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 ГУПФУ в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, виходячи з 90% грошового забезпечення, при цьому, з обмеженням до виплати пенсії після такого перерахунку максимальним розміром у вигляді 10 прожиткових мінімумів на відповідний період.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії "за вислугу років" ОСОБА_1 і виплаті без обмеження її максимальним розміром, з одночасним урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, відсоткового значення у 90% грошового забезпечення, даних оновленої довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФП76418/8013 від 27.10.2021 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019, індексації базового ОСНП на 14% та індексації базового ОСНП на 19,7%, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі Закон №3668-VI/, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011, як те передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом №3668-VI частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі позивач оспорює правомірність дій ГУПФ України в Полтавській області щодо обмеження його пенсійної виплати максимальним розміром після проведення спірних перерахунків пенсії.

Слід зазначити, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.

З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Суд визнає безпідставною наявність у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 зазначив, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних відносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

При цьому, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних відносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних відносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі належить застосувати норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд доходить висновку, що управління застосовуючи обмеження пенсії при здійсненні перерахунків пенсії позивача з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 діяло протиправно та всупереч вказаним вище правовим нормам.

Таким чином, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги останнього шляхом: - визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії позивачу з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 з обмеженням її максимальним розміром; - зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести виплату пенсії позивачу з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, вимоги позивача в частині здійснення виплати йому пенсії з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 виходячи з 90% грошового забезпечення та 100% підвищення пенсії суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які б свідчити про порушення прав позивача у цій частині позовних вимог.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з одночасним виходом за межі позовних вимог.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, при частковому задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 із обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження її максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарни безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.В. Гіглава